Справа № 485/905/25
Провадження №1-кп/485/108/25
03 липня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка кримінальне провадження № 22025150000000017 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Томина Балка Білозерського району Херсонської області, громадянина України, неодруженого, із вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 114-2, ч. 1 ст. 361-2 КК України,
встановив:
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, та проходячи військову службу на посаді командира 1 гарматного артилерійського взводу - старшого офіцера на 3 гарматній артилерійській батареї військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у службовому відрядженні у складі сил та засобів оперативно-тактичного угруповання "Донецьк" на підставі бойового розпорядження командира АГ ОУВ "Миколаїв" від 15.11.2022 № 2829/дск, знаходячись в районі населеного пункту Романівка, Донецької області, 02.01.2023 о 15.05 год., використовуючи належний йому мобільний телефон марки "iPhone" моделі "13ProMax", IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, маючи умисел на поширення інформації про переміщення зброї територією України, виготовив фотозображення з фронтальної камери на фоні вогневої позиції причіпної гаубиці М777 калібру 155 мм в розгорнутому для ведення бою вигляді з розташуванням біля населеного пункту Романівка, Донецької області.
В подальшому, діючи умисно, реалізовуючи умисел на поширення інформації про переміщення зброї територією України, використовуючи вищевказаний мобільний телефон та месенджер "Telegram" (соцмедійному застосунку для створення і поширення фото- та відеофайлів та відео-трансляцій) з обліковим записом (акаунтом) "ОСОБА_9", будучи зареєстрованим з абонентського номеру НОМЕР_4 , 02.01.2023 о 18:05 перебуваючи поблизу с. Романівка Донецької області надіслав зазначене фотозображення, метадані якого містили час та дату виготовлення фотозображення, а також точну геолокацію з позначкою на карті, а саме вогневої позиції причіпної гаубиці М777 калібру 155 мм в розгорнутому для ведення бою вигляді, своєму знайомому, користувачу з обліковим записом (акаунтом) " ОСОБА_6 ", який зареєстровано за номером мобільного телефону НОМЕР_6 .
В подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 29.07.2024, діючи умисно, в умовах воєнного стану, маючи умисел на поширення інформації про переміщення зброї територією України, використовуючи фронтальну камеру власного смартфону марки "Iphone" моделі "13ProMax", IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , знаходячись на території Дніпропетровської області, поблизу м. Дніпро, більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , виготовив своє фотозображення з фронтальної камери на фоні причіпної гаубиці М777 калібру 155 мм, яка переміщувалась територією України.
Надалі 29.07.2024 о 01:45 ОСОБА_4 , знаходячись на території Дніпропетровської області, поблизу м. Дніпро, більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, використовуючи багатоплатформний застосунок для обміну повідомленнями "Signal", зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_4 , з нік-неймом " ОСОБА_7 ", діючи умисно, реалізовуючи умисел на поширення інформації про переміщення зброї територією України, надіслав вказане фото з фронтальної камери на фоні причіпної гаубиці М777 калібру 155 мм, яка переміщувалась територією України.
В подальшому, 29.07.2024 о 02:18 ОСОБА_4 , надіслав вищевказаному користувачу " ОСОБА_8 ", скріншот екрану програми "GoogleMaps", на якому вказані кінцеві координати прибуття "НОМЕР_9", з прокладеним маршрутом по трасі Е50 Дніпропетровської області, тобто переміщення причіпної гаубиці М777 калібру 155 мм.
За змістом поширеного ОСОБА_4 фотозображення в мережі" Telegram" можливо встановити переміщення зброї територією України та викрити переміщення артилерійського озброєння, тобто вказані фотографії містять інформацію про переміщення зброї територією України, при цьому така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів.
Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_4 , поширив інформацію про направлення та переміщення озброєння територією України, яка не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів, в умовах воєнного стану, тобто у вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-2 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу на посаді командира 1 гарматного артилерійського взводу - старшого офіцера на 3 гарматній артилерійській батареї військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, переслідуючи свій злочинний намір, направлений на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, перебуваючи за місцем несення служби в військовій частині НОМЕР_1 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, знаходячись у с. Галаганівка Снігурівського району Миколаївської області, виконуючи обов'язки командира 1 гарматного артилерійського взводу, у зв'язку з чим мав можливість ознайомитись з інформацією, що міститься в СПЗ "Віраж"- ППО", яка згідно п. 1 ст. 21 Закону України "Про інформацію" - є інформацією з обмеженим доступом, не маючи санкціонованого доступу до інформації, що міститься в СПЗ "Віраж - ППО", діючи з прямим умислом, розуміючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, пов'язані з її витоком, з метою подальшого несанкціонованого її розповсюдження, здійснив фіксацію екрану (повітряної обстановки) автоматизованого робочого місця персональної обчислювальної машини на яку встановлене відповідне програмне забезпечення, шляхом фотографування та збереження зображення на власний мобільний телефон марки "Iphone" моделі "13ProMax", IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 .
В подальшому, 04.07.2024 о 22:05 год. використовуючи свій акаунт з ніком " ОСОБА_9 " в кросплатформовій системі миттєвого обміну повідомленнями "Telegram", що зареєстрований на номер мобільного зв'язку НОМЕР_4 , знаходячись в с. Галаганівка Снігурівського району Миколаївської області, здійснив несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, а саме надіслав фотознімок з екрану СПЗ "Віраж - ППО" до чату з користувачем під нік-неймом " ОСОБА_10 " ( ОСОБА_11 ).
В подальшому реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, перебуваючи за місцем несення служби в військовій частині НОМЕР_1 , в АДРЕСА_2 , виконуючи обов'язки командира 1 гарматного артилерійського взводу,у зв'язку з чим мав можливість ознайомитись з інформацією, що міститься СПЗ "Віраж - ППО", ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час зроблено знімок екрану СПЗ "Віраж - ППО", на власний мобільний телефон марки "Iphone" моделі "13ProMax", IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 . Використовуючи зазначений мобільний пристрій, на якому завантажено додаток "Signal", будучи зареєстрованим за нік-неймом " ОСОБА_7 ", з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , діючи з прямим умислом, розуміючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, ОСОБА_4 , 28.09.2024 о 09 год. 26 хв. перебуваючи в с. Галаганівка Снігурівського району Миколаївської області, надіслав абоненту "Сестренка", яка зареєстрована за номером стільникового мобільного зв'язку НОМЕР_7 , знімок екрану листування з абонентом " ОСОБА_12 ", на якому зафіксовано, як ОСОБА_4 , надсилає знімок з екраном СПЗ "Віраж - ППО" до чату. Таким чином останній здійснив несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом.
Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_4 , вчинив несанкціоноване розповсюдженя інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361-2 КК України.
03 липня 2025 року між прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 114-2, ч. 1 ст. 361-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 114-2 КК України, на підставі 1 ст. 69 КК України, а саме нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 114-2 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч. 1 ст. 361-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-2, ч. 1 ст. 361-2 КК України, остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Крім того, сторони, враховуючи обставини справи та особу ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем та на даний час проходить військову службу за контрактом, погоджуються, що виправлення останнього можливе без його ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. 58 КК України, вважають за можливе замість покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, призначити службове обмеження на той самий строк із відрахуванням суми грошового забезпечення в дохід держави у розмірі десяти відсотків.
В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, клопотав про затвердження укладеної між ним та прокурором угоди про визнання винуватості. Стверджував, що розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 цього ж Кодексу, характер обвинувачення, вид і міру покарання.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого.
Прокурор просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Згідно з ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України, є нетяжкими, внаслідок якого потерпілих немає.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-2 КК України, як поширення інформації про направлення та переміщення озброєння територією України, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів, в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 361-2 КК України, як несанкціоноване розповсюдженя інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_14 цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, наявні фатичні підстави для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 погодився на призначення йому узгодженої міри покарання.
Таке покарання, з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчинених злочинів, вчинено нетяжкі умисні злочини, обставин їх вчинення, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, нагороджений відзнакою "За взірцевість у військовій службі ІІ ступеня" від 25.07.2022, відзнакою Президента України "За оборону України" від 05.08.2022, беззастережно визнає свою винуватість, за наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та полягає у повідомленні правоохоронним органам фактів у справі під час досудового розслідування, надання відомостей про власну кримінальну діяльність, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, за відсутності обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Застосовуючи до обвинуваченого положення ст.69 КК України суд враховує наявність обставин, які істотно знижуютьступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, як наявність у обвинуваченого нагород: відзнаки "За взірцевість у військовій службі ІІ ступеня" від 25.07.2022, відзнаки Президента України "За оборону України" від 05.08.2022, нагрудного знаку "Знак пошани" від 13.09.2022 №856, та виключно позитивну характеристику за місцем служби. Так, згідно зі службовою характеристикою від 07.03.2025 року, виданою командиром 3-ї гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , капітаном ОСОБА_15 , ОСОБА_4 відповідає займаній посаді, службу несе постійно з відповідальністю, має необхідний комплекс якостей та характеристик необхідних для виконання обов'язків за посадою, здатний критично оцінювати свою діяльність.
Крім того, враховуючи обставини справи та особу ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем та на даний час проходить військову службу за контрактом, суд погоджується, що виправлення останнього можливе без його ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. 58 КК України, вважає за можливе замість покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, призначити службове обмеження на той самий строк із відрахуванням суми грошового забезпечення в дохід держави у розмірі десяти відсотків.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання про речові докази по кримінальному провадженні суд вирішує в порядку ч.9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред'являвся.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Захід забезпечення у вигляді арешту майна, а саме мобільного телефону обвинуваченого, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 04 березня 2025 року /справа №490/1409/25/ підлягає скасуванню відповідно положень ч.4 ст.174 КПК України.
Керуючись ст.370, 373, 473, 474, 475, 615 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 03 липня 2025 року укладеної між прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22025150000000017 від 20 січня 2025 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-2, ч. 1 ст. 361-2 КК України, і призначити покарання:
за ч. 1 ст. 114-2 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 /два/ роки;
за ч.1 ст.361-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 /один/ рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 2 / два/ роки.
На підставі ч.1 ст.58 КК України, замість покарання у виді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки призначити ОСОБА_4 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 /два/ роки з відрахуванням 10 /десяти/ відсотків в дохід держави із суми його грошового забезпечення.
Арешт мобільного телефону марки "Iphone" моделі "13ProMax", IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 та НОМЕР_8 - скасувати.
Речові докази, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів СВ УСБУ в Миколаївській області, а саме мобільний телефон марки "Iphone" моделі "13ProMax", IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 та НОМЕР_8 , власником якого є засуджений ОСОБА_4 - йому повернути.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з моменту оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію повного тексту вироку негайно після проголошення його резолютивної частини вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1