Справа № 183/5922/25
№ 1-кс/183/1162/25
30 червня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого - криміналіста Другого СВ (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погодженого прокурором Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 62023050020000492 від 12 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про арешт майна, -
В обґрунтування клопотання слідчий вказує на встановленні досудовим розслідуванням обставини, а саме, що наказом начальника державної установи «Старобільський слідчий ізолятор», ОСОБА_5 призначено на посаду молодшого інспектора відділу інженерно технічних засобів та охорони державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» в спеціальному званні старший прапорщик внутрішньої служби.
Вступивши на посаду, ОСОБА_5 присягнув на вірність Українському народові (зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, додержуватися норм професійної етики, гуманно ставитися до засуджених і осіб, узятих під варту. Жорстокі, нелюдські або такі, що принижують людську гідність, дії є несумісними зі службою і роботою в органах, установах виконання покарань та слідчих ізоляторах).
24.02.2022р. Указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дію якого у подальшому було неодноразово продовжено.
З початком збройної агресії рф проти України, старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_5 знаходився за місцем роботи за адресою: вул. Монастирська, 65, м. Старобільськ, Луганської області. Розпорядження керівництва щодо виїзду на підконтрольну Україні територію не виконав та залишився в окупованому російською федерацією м. Старобільськ Луганської області.
Приблизно на початку липня 2022 року ОСОБА_5 добровільно вступив та розпочав службу у так званому «Старобільському слідчому ізоляторі управління виконання покарань міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки». Цей підрозділ є частиною окупаційної адміністрації російської федерації та розташований за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Монастирська, буд. 65.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні державної зради, а саме діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією рф, введеним воєнним станом в Україні, частковим захопленням Луганської області та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 29.05.2024 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 05.06.2024, 06.06.2024, 07.06.2024), відповідно до вимог ст. ст. 278, 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування» та в газеті «Урядовий кур'єр» № 112 (7772) від 01.06.2024р., яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження), для проведення слідчих та інших процесуальних дій, у тому числі отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, здійснення якого в подальшому доручено оперативному підрозділу УСР в Луганській області ДСР НПУ.
Під час досудового розслідування встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 380108073 від 24.05.2024р., за співпадінням ІПН ОСОБА_5 має у приватній власності 54/100 частку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер майна 28798230).
Також відповідно до відомостей з реєстраційної картки ТЗ ОСОБА_5 на праві приватної власності володіє транспортним засобом марки «Geely Jl7162», Д.Н.З. « НОМЕР_1 » VIN-номер НОМЕР_2 .
Приписами ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.2 ст.111 КК України санкція статті передбачає конфіскацію майна або без такої, тому на даний час виникла необхідність накладення арешту на вказане майно з метою унеможливлення його відчуження, оскільки у разі доведення вини ОСОБА_5 вищезазначене майно підпаде під конфіскацію майна відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 обґрунтовується тим, що останній, перебуваючи на свободі, розуміючи, що дане майно підлягає конфіскації як виду покарання, має можливість здійснити відчуження та розтрату майна, яке підлягає арешту.
В судове засідання прокурор не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, підтримавши клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився, згідно ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані до нього копії документів, вважає клопотання обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню.
Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за №62023050020000492 від 12 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Слідчим суддею досліджено витяг з ЄРДР від 12.10.2023р., протоколи огляду мережі інтернет-сторінки від 27.05.2024 року, протокол допиту свідків ОСОБА_6 , протокол огляду мережі інтернет-сторінки від 27.05.2024 року з фотокартками, протокол допиту свідка ОСОБА_7 , протокол огляду мережі інтернет-сторінки від 27.05.2024 року з фотокартками, повідомлення про підозру від 29.05.2024, постанову про оголошення розшуку підозрюваного від 08.06.2024, витяг з Єдиного державного реєстру речових прав на майно 54/100 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 28798230, (підстава оформлення права власності - договір дарування № 4511 від 25.11.2009, виданий приватним нотаріусом Старобільського нотаріального округу ОСОБА_8 ) , реєстраційна картка транспортного засобу марки «Geely Jl7162», Д.Н.З. « НОМЕР_1 » VIN-номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно ч. 5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відповідно до санкції якого передбачено покарання, у тому числі у вигляді конфіскації майна або без такої.
Слідчий суддя вважає, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що 54/100 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 28798230, та транспортний засіб марки «Geely Jl7162», Д.Н.З. « НОМЕР_1 » VIN-номер НОМЕР_2 що належить на праві власності ОСОБА_5 , є майном, яке підпадає під вимоги п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки арешт допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, що передбачено санкцією ч.2 ст. 111 КК України, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на вказане майно при можливості його конфіскації за вироком суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною його відчужувати, належне підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення конфіскації майна, а саме:
- 54/100 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 28798230, (підстава оформлення права власності - договір дарування № 4511 від 25.11.2009, виданий приватним нотаріусом Старобільського нотаріального округу ОСОБА_8 );
- транспортний засіб марки «Geely Jl7162», Д.Н.З. « НОМЕР_1 » VIN-номер НОМЕР_2 ;
які на праві приватної власності належать ОСОБА_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 05.10.1998р. Старобільським РВ УМВС України в Луганській області.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1