Вирок від 03.07.2025 по справі 183/382/25

Справа № 183/382/25

№ 1-кп/183/23/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12024040000001407 від 03.11.2024 стосовно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська (нині м. Дніпро), громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця ЗСУ військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді старшого стрільця 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, у військовому званні «старший солдат», учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2024 року приблизно об 11 годині 10 хвилин старший солдат ОСОБА_9 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом і проходячи її на посаді старшого стрільця 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (концентрація алкоголю 2,32‰ - в крові та 2,86 ‰ - в сечі), чим заздалегідь позбавив себе можливості об'єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «ГАЗ 2410», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 належить на праві власності ОСОБА_10 , рухався в світлий час доби, по сухому асфальтобетонному дорожньому покриттю, із перевищенням дозволеної в населеному пункті швидкості руху транспортного засобу, а саме близько 64 км/год, чим позбавив себе можливості при виникненні небезпеки для руху своєчасно знизити швидкість, або зупинити керований ним автомобіль, по проїзній частині вул. Гідності (Сучкова) у м. Самар (Новомосковськ) Дніпропетровської області, проїжджа частина якого має по одній смузі для руху в одному напрямку, в напрямку від вул. Зіни Білої до вул. Спаська.

Як наслідок ОСОБА_9 , в порушення вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. п. 2.9 «б», 12.1, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідно до яких:

п. 2.9 - Водієві забороняється:

б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;

п. 12.1 - Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.4 - У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

п. 12.9 - Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил,

проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоби не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважною до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, допустивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не виконавши покладені на нього обов'язки, як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, не вибравши безпечної швидкості руху, не урахувавши дорожню обстановку, щоби мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати автомобілем «ГАЗ 2410», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті чого в районі будинку № 66 по вул. Гідності у м. Самар Дніпропетровської області, втратив контроль над керуванням автомобіля «ГАЗ 2410», реєстраційний номер НОМЕР_3 , виїхав за межі проїзної частини вул. Гідності праворуч, де допусти наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по пішохідному тротуару в попутному з ним напрямку, після чого продовжив некерований рух, повернувся на проїзну часину вул. Гідності, де в подальшому в некерованому стані виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з мопедом «Honda Dio», без реєстраційного номеру, під керуванням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався в зустрічному напрямку по вул. Гідності з боку вул. Спаської в напрямку вул. Зіни Білої.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водію мопеду «Honda Dio», ОСОБА_11 заподіяно тілесні ушкодження у виді: забійних ран на підборідді посередині, на зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна, на внутрішній поверхні нижньої третини правого стегна, саден на лівій бічній поверхні нижньої третини живота, на спині у лівій поперековій області, на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна, від середньої до нижньої його третини, на задній поверхні верхньої третини лівого стегна, на передньо-внутрішній поверхні верхньої третини правого стегна, на внутрішній поверхні верхньої третини правої гомілки, но передній поверхні лівої гомілки, на внутрішній поверхні правого гомілково-ступневого суглоба, субарахноїдального крововиливу обох півкуль головного мозку, повного розриву з'єднання між 8-м та 9-м грудними хребцями, з повним розривом спинного мозку, розривом міжреберних м'язів, що привело до розвитку двобічного гемотораксу (в плевральних порожнинах по 200 мл темно-червоної рідкої крові) та внутрішньочеревної кровотечі (у черевній порожнині 500 мл темно-червоної рідкої крові), закритих багатоуламкових переломів діафізу (тіла) обох кісток (велико- та малогомілкової) лівої гомілки, що у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та призвели до настання смерті.

Смерть ОСОБА_11 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно об 11 годині 10 хвилин на місці дорожньо-транспортної пригоди, тобто в районі буд. № 66 по вул. Гідності у м. Самар Дніпропетровської області, від перелому грудного відділу хребта з повним розривом спинного мозку.

Також, пішоходу ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у виді: закритої травми черевної порожнини, яка супроводжувалася розривом селезінки з подальшим її видаленням, розривом брижі тонкої кишки, парієтальної очеревини (04.11.24. Операція №2: «Верхньо-серединна лапаротомія. Ревізія черевної порожнини. Спленектомія. Зашивання розривів великого сальника та парієтальної очеревини. Санація та дренування черевної порожнини»), що привело до внутрішньочеревної кровотечі, закритої травми грудної клітини, яка супроводжувалася забоєм лівої легені та ускладнилася розвитком післятравматичного лівобічного осумкованого фібротораксу, закритого перелому головок 3,4 плюсневої кістки правої стопи, струсу головного мозку, забоїв м'яких тканин правого плечового суглобу, поперекової ділянки спини, верхніх та нижніх кінцівок, що у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину свою визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Своїми показаннями підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Також додав, що напередодні, а саме 02 листопада 2024 року вживав алкогольні напоїв, горілку у кількості до 1 літри, а наступного дня сів за кермо. Рухаючись на автомобілі «ГАЗ 2410» по вул. Гідності у м. Самар Дніпропетровської області на мить втратив керування автомобілем, в наслідок чого відчув удар, від чого автомобіль «кинуло» в одну сторону, потім в іншу. Потім зрозумів, що він зіткнувся з пішоходом і водієм мопеду. У скоєному щиро кається. В судовому засідання неодноразово попросив вибачення перед потерпілими, висловивши щирий жаль з приводу вчиненого та бажання змінити ситуацію, оскільки внаслідок його необережних дій загинув молодий хлопець. Цивільні позови визнав у повному обсязі, втім не має матеріальної можливості відшкодувати цю шкоду.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини, його винуватість у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 286-1 КК України підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України:

- показаннями потерпілої ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_11 був її сином. Очевидцем події вона не була. Того дня, а саме 03 листопада 2024 року їй зателефонували і повідомили, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди загинув її син ОСОБА_11 . Син того дня керував мопедом «Honda Dio». Згодом під час досудового розслідування вона дізналася, що винуватцем ДТП був обвинувачений ОСОБА_9 .Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого та Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підтримала у повному обсязі;

- показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що він працює в бригаді екстреної (швидкої) медичної допомоги. Загиблий ОСОБА_11 був його рідним братом. Того дня, а саме 03 листопада 2024 року він перебував на роботі. За фактом ДТП він прибув на місце події, де побачив, що постраждалим в результаті ДТП був його брат ОСОБА_11 , який загинув на місці події. Як з'ясувалося, винуватцем ДТП був водій автомобіля «ГАЗ 2410», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_9 , який в стані алкогольного сп'яніння допустив зіткнення з пішоходом ОСОБА_7 та братом ОСОБА_11 , який керував мопедом «Honda Dio». Про ознаки сп'яніння водія автомобіля «ГАЗ 2410», ОСОБА_9 свідчило і сильних запах алкоголю від нього, і поведінка, характерна для людини, яка перебуває під дією алкоголю. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підтримав у повному обсязі;

- показаннями потерпілого ОСОБА_7 про те, що 03 листопада 2024 року приблизно об 11 годині він рухався по пішохідному тротуару по вул. Гідності в м. Самар Дніпропетровської області. Раптом побачив, як автомобіль білого кольору виїхав з проїжджої частини дороги і здійснив на нього наїзд. Від цього він впав на землю з сильними болями, як потім з'ясувалося, це було наслідком отриманих тілесних ушкоджень. Потім зрозумів, що це був автомобіль «ГАЗ 2410» під керуванням обвинуваченого ОСОБА_9 , який після наїзду на нього, зіткнувся із мопедом «Honda Dio», яким керував хлопець - ОСОБА_11 . Коли приїхала швидка і поліція бачив водія автомобіля «ГАЗ 2410» ОСОБА_9 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого та Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підтримав у повному обсязі;

- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що 03 листопада 2024 року вдень він рухався на автомобілі зі своїм онуком по вул. Гідності в м. Самар Дніпропетровської області. Бачив, як рухалися також автомобіль білого кольору «Волга» (ГАЗ 2410) та хлопець на скутері. Раптом побачив, як автомобіль «ГАЗ 2410» на великій швидкості повернув ліворуч, що свідчило про втрату водієм над ним керування. Зіткнення зі «скутористом» він не бачив, однак чув характерний звук зіткнення. Потім побачив, як впав стовп від того, що в нього в'їхав цей автомобіль. Бачив тіло людини. Хто був за кермом ОСОБА_13 він не бачив;

- показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що 03 листопада 2024 року він на автомобілі Ford Fusion виїжджав з автомийки по вул. Гідності в м. Самар Дніпропетровської області. Побачив, як автомобіль білого кольору «Волга» (ГАЗ 2410) збив двох людей: пішохода та хлопця на скутері. Потім автомобіль поїхав далі і приблизно через 50 метрів в'їхав у стовп, який від удару впав. В цей час він побіг до постраждалих. До автомобіля «ГАЗ 2410», в якому перебував у весь час водій, не виходячи з салону, підійшов згодом, по приїзду працівників поліції. Також додав, що зіткнення з мопедом він не бачив, бачив лише наслідки, а саме як хлопець з мопеду лежав за двохметровим парканом. Водія Волги бачив, коли його вивели з салону автомобіля. Останній був у стані шоку, в крові, розгублений. Сп'яніння водія не бачив, останній перебував у стані шоку. Доповнив, що водій автомобіля ГАЗ 2410 об'їжджав машину і не впорався з керуванням, що і стало причиною дорожньо-транспортної пригоди;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024040000001407 від 03.11.2024, відповідно до якого 03 листопада 2024 року приблизно об 11 годині 10 хвилин водій ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ГАЗ 2410», р.н. НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Сучковій у м. Самар Дніпропетровської області з боку вул. Зіни Білої в напрямку вул. Спаська, де в районі будинку № 66, виїхав за межі проїзної частини праворуч, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який рухався по правому узбіччю, після чого автомобіль «ГАЗ 2410», р.н. НОМЕР_3 , продовжив некерований рух, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з мопедом «Honda Dio», без р.н., під керуванням ОСОБА_11 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження та водій мопеду ОСОБА_11 від отриманих травм загинув на місці пригоди;

- рапортами поліцейських про те, що 03.11.2024 надійшли повідомлення зі служби 102 про те, що 03.11.2024 об 11.18 за адресою: вул. Сучкова, 66 м. Самар, автомобіль «ГАЗ 2410», р.н. НОМЕР_3 , збив водія скутера, якого було смертельно травмовано, та пішохода ОСОБА_7 , який отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Новомосковської ЦРЛ;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.11.2024, а саме: ділянки дороги по вул. Сучкова, 66 в м. Самар Дніпропетровської області, та схемою до протоколу огляду разом із фототаблицями, долученими до нього, якими зафіксовано відомості щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди;

- протоколом огляду трупа від 03.11.2024, разом із фототаблицями, долученими до нього, за участю судово-медичного експерта ОСОБА_15 , яким на місці дорожньо-транспортної пригоди було оглянуто труп ОСОБА_11 після наїзду на нього автомобіля «ГАЗ 2410», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 ;

- постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 03.11.2024 про визнання речовим доказом - автомобіля «ГАЗ 2410», р.н. НОМЕР_3 , на який ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2024 накладено арешт;

- постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 03.11.2024 про визнання речовим доказом - мопеду «Honda Dio», без р.н., номер шасі НОМЕР_5 , на який ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2024 накладено арешт;

- висновком експерта № 1083н від 29.11.2024, відповідно до якого на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знайдено: забійні рани на підборідді посередині, на зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна, на внутрішній поверхні нижньої третини правого стегна, садена на лівій бічній поверхні нижньої третини живота, на спині у лівій поперековій області, на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна, від середньої до нижньої його третини, на задній поверхні верхньої третини лівого стегна, на передньо-внутрішній поверхні верхньої третини правого стегна, на внутрішній поверхні верхньої третини правої гомілки, по передній поверхні лівої гомілки, на внутрішній поверхні правого гомілково-ступневого суглоба, субарахноїдального крововиливу обох півкуль головного мозку, повного розриву з'єднання між 8-м та 9-м грудними хребцями, з повним розривом спинного мозку, розривом міжреберних м'язів, що привело до розвитку двобічного гемотораксу (в плевральних порожнинах по 200 мл темно-червоної рідкої крові) та внутрішньочеревної кровотечі (у черевній порожнині 500 мл темно-червоної рідкої крові), закриті багатоуламкові переломи діафізу (тіла) обох кісток (велико- та малогомілкової) лівої гомілки. Усі виявлені тілесні ушкодження у своїй сукупності по ступеню тяжкості відносяться до тяжких, як небезпечних для життя, що у даному випадку привели до смерті потерпілого, заподіяні тупими твердими предметами, можливо внаслідок зіткнення мотоциклу, яким керував потерпілий, легковим автомобілем. Причиною смерті його став перелом грудного відділу хребта з повним розривом спинного мозку;

- висновком експерта № 16358 від 25.11.2024, відповідно до якого при судово-токсикологічному дослідженні, газо-хроматографічним методом, в доставлених зразках крові та сечі від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виявлений етиловий спирт у концентрації 2,32%о - в крові та 2,86%о - в сечі;

- висновком експерта № СЕ-19/104-24/44893-ІТ від 20.11.2024, відповідно до якого автомобіль «ГАЗ 2410» контактував своєю передньою центральною частиною з передньою частиною мопеда «Honda Dio»;

- висновком експерта № СЕ-19/104-24/44888-ІТ від 18.11.2024, відповідно до якого на момент експертного огляду робоча гальмівна система мопеда «HONDA DIO», без реєстраційного номеру, перебувала в стані часткової відмови через непрацездатність гальмівної системи заднього колеса. Пошкодження, яке призвело до стану часткової відмови робочої гальмівної системи мопеда «HONDA DIO», без реєстраційного номеру, носить сліди аварійного характеру, та знаходиться в зоні основних пошкоджень мопеда від ДТП. Дане пошкодження сталося в момент ДТП через аварійне навантаження на гальмівний трос заднього колеса мопеда через від'єднання заднього колеса разом з гальмівним механізмом та двигуном від рами мопеда;

- висновком експерта № СЕ-19/104-24/44884-ІТ від 18.11.2024, відповідно до якого система рульового керування мопеда «Honda Dio» на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані;

- висновком експерта № СЕ-19/104-24/44877-ІТ від 14.11.2024, відповідно до якого робоча гальмівна система автомобіля «ГАЗ 2410» на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані;

- висновком експерта № СЕ-19/104-24/44881-ІТ від 14.11.2024, відповідно до якого система рульового керування автомобіля «ГАЗ 2410» на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані;

- протоколом огляду відеозапису від 07.11.2024, в ході проведення якого було оглянуто носій інформації CD-R, на якому зберігаються відеозаписи з камери відооспостереження автомийки самообслуговування «Lux» з фототаблицями та описом, долучених до них, на яких зафіксовано обставини ДТП, яке мало місце 03.11.2024 об 11.10 на проїзній частині вул. Гідності (Сучкова) у м. Самар (Новомосковськ) Дніпропетровської області;

- постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 07.11.2024 про визнання речовим доказом - носія інформації CD-R, на якому зберігається відеозапис з камери відооспостереження автомийки самообслуговування «Lux»;

- протоколом огляду відеозапису від 07.11.2024, в ході проведення якого було оглянуто носій інформації CD-R, на якому зберігаються відеозаписи з камер відооспостереження ТЦ «Сад Камня» з фототаблицями та описом, долучених до них, на яких зафіксовано обставини ДТП, яке мало місце 03.11.2024 об 11.10 на проїзній частині вул. Гідності (Сучкова) у м. Самар (Новомосковськ) Дніпропетровської області;

- постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 07.11.2024 про визнання речовим доказом - носія інформації CD-R, на якому зберігаються відеозаписи з камер відооспостереження ТЦ «Сад Камня»;

- протоколом огляду відеозапису від 07.11.2024, в ході проведення якого було оглянуто носій інформації CD-R, на якому зберігаються відеозаписи з камер відооспостереження «Безпечне місто» КП «Благоустрій міста» Новомосковської міської ради з фототаблицями та описом, долучених до них, на яких зафіксовано обставини ДТП, яке мало місце 03.11.2024 об 11.10 на проїзній частині вул. Гідності (Сучкова) у м. Самар (Новомосковськ) Дніпропетровської області;

- постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 07.11.2024 про визнання речовим доказом - носія інформації CD-R, на якому зберігаються відеозаписи з камер відооспостереження «Безпечне місто» КП «Благоустрій міста» Новомосковської міської ради;

- висновком експерта № КСЕ-19/121-24/34142 від 12.12.2024, відповідно до якого місце наїзду автомобіля «ГАЗ-2410», р.н. НОМЕР_3 , на пішохода ОСОБА_7 розташовувалось на правому по ходу руху в напрямку від вул. Зіни Білої в бік вул. Спаської узбіччі. Швидкість руху автомобіля «ГАЗ-2410», р.н. НОМЕР_3 , в момент його наїзду на пішохода ОСОБА_7 складала близько 64 км/год.

У даній дорожній ситуації водій автомобіля «ГАЗ-2410», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності до вимог п. п. 12.1, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху. Технічна можливість запобігання даної події для водія автомобіля «ГАЗ-2410», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_9 визначалась виконанням ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. В діях водія автомобіля «ГАЗ-2410», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_9 є невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки перебували у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події;

- висновком експерта № 521/Е від 13.12.2024, відповідно до якого при експертизі потерпілого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у виді закритої травми черевної порожнини, яка супроводжувалася розривом селезінки з подальшим її видаленням, розривом брижі тонкої кишки, парієтальної очеревини (04.11.24. Операція №2: «Верхньо- серединна лапаротомія. Ревізія черевної порожнини. Спленектомія. Зашивання розривів великого сальника та парієтальної очеревини. Санація та дренування черевної порожнини»), що привело до внутрішньочеревної кровотечі, закритої травми грудної клітини, яка супроводжувалася забоєм лівої легені та ускладнилася розвитком післятравматичного лівобічного осумкованого фібротораксу, закритого перелому головок 3,4 плюсневої кістки правої стопи, струсу головного мозку, забоїв м'яких тканин правого плечового суглобу, поперекової ділянки спини, верхніх та нижніх кінцівок, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), або від ударів о такий (такі), якими могли бути частини автомобіля при автомобільній травмі. Усі виявлені тілесні ушкодження могли утворитися в строк вказаний потерпілим та у постанові (03.11.2024), що підтверджується даними медичних документів. Усі виявлені тілесні ушкодження, у своїй сукупності, по ступеню тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.12.2024 разом зі схемою та фототаблицями, долученими до нього, за участю свідка ОСОБА_12 , в ході проведення якого останній на місці події розповів про обставини ДТП, свідком яких він був, які мали місце 03.11.2024, і показав на місці ДТП місце наїзду на пішохода автомобілем «ГАЗ 2410», р.н. НОМЕР_3 , та вказав напрямок руху вказаного автомобіля, після наїзду на пішохода та в подальшому рух автомобіля «ГАЗ 2410», р.н. НОМЕР_3 , в напрямку зустрічної смуги, де здійснив зіткнення з мопедом «Honda Dio» та в подальшому з електроопорою;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.12.2024 разом зі схемою та фототаблицями, долученими до нього, за участю свідка ОСОБА_14 , в ході проведення якого останній на місці події розповів про обставини ДТП, свідком яких він був, які мали місце 03.11.2024, і показав на місці ДТП місце наїзду на пішохода автомобілем «ГАЗ 2410», р.н. НОМЕР_3 , та вказав напрямок руху вказаного автомобіля, після наїзду на пішохода та в подальшому рух автомобіля «ГАЗ 2410», р.н. НОМЕР_3 , в напрямку зустрічної смуги, де здійснив зіткнення з мопедом «Honda Dio» та в подальшому з електроопором;

- висновком експерта № СЕ-19/104-23/636-ІТ від 09.01.2025, відповідно до якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ГАЗ 2410» ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 12.1, 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «ГАЗ 2410» ОСОБА_9 визначалася виконанням вимог п. 12.1 ПДР України, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які би не дозволили йому їх виконати. При заданому механізмові події дії водія автомобіля «ГАЗ 2410» ОСОБА_9 не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці водій мопеда «Honda Dio» ОСОБА_11 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. Водій ОСОБА_11 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ГАЗ 2410». При заданому механізмові подій в діях водія мопеда «Honda Dio» ОСОБА_11 невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України не вбачається.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав у судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинили смерть потерпілого та заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 3 ст. 286-1 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд бере до уваги необережну форму вини ОСОБА_9 , а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, є військовослужбовцем, де за місцем служби характеризується посередньо, брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, забезпечення їх здійснення, є учасником бойових дій, має неодноразові нагороди й відзнаки у зв'язку з проходженням військової служби, у судовому засіданні неодноразово просив вибачення у потерпілих.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_9 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_9 , судом не встановлено.

Разом із тим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, де його додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я особи, а відтак одного з найбільш суспільно небезпечних кримінальних правопорушень, в результаті вчинення якого спричинено смерть потерпілого ОСОБА_11 , а потерпілому ОСОБА_7 заподіяно тяжке тілесне ушкодження. Судом враховується також, що за положеннями ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_9 кримінальне правопорушення, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Судом також бере до уваги, що завдана шкода потерпілим не відшкодована, а також й сама думка потерпілих, які наполягали на суворому покаранні обвинуваченому.

Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального правопорушення та обставин його вчинення, особи обвинуваченого, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_9 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки такі підстави у суду відсутні, і вважає, що покарання повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 3 ст. 286-1 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Отже, вищевказані основне й додаткове покарання на переконання суду буде співмірним меті їх застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з позбавленням права керувати транспортними засобами буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З цих же підстав суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_9 покарання в межах найбільшої санкції ч. 3 ст. 286-1 КК України.

У цьому кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 пред'явлено до ОСОБА_9 цивільний позов про стягнення з нього на його користь моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_6 вказує, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_9 йому спричинена моральна шкода у сумі 5 000 000,00 грн., яка полягає у тому, що в результаті ДТП та протиправними діями з боку відповідача загинув його рідний брат ОСОБА_11 , що спричинило йому великі травми, завдало дуже великого болю та страждань. Смерть брата фактично зруйнувало його звичайне нормальне життя, втрата близької йому людини стало причиною душевних страждань і переживань і, як наслідок, погіршення здоров'я та підставою для звернення до лікарів спеціалістів.

Протиправними діями відповідача йому завдано значну моральну шкоду, яка призвела до позбавлення можливостей реалізації його звичок і бажань, які він міг та мав реалізувати, як би його брат ОСОБА_11 був живий. З боку обвинуваченого ОСОБА_9 немає будь-якого співчуття, вибачень, відповідного відшкодування шкоди, що також додає душевної болі та страждань.

Вирішуючи пред'явлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справа «Науменко проти України» заява № 41984/9).

Суд погоджується з тим, що потерпілому ОСОБА_6 дійсно спричинено моральну шкоду в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_9 , що спричинило смерть його єдиного рідного брата ОСОБА_11 , та яка виразилася у зазнані потерпілим душевних страждань, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо його брата; порушенні нормальних життєвих зв'язків потерпілого і необхідності відшукувати додаткові зусилля в зв'язку з необхідністю відвідувати потерпілим правоохоронні та судові органи.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 роз'яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із принципів розумності та справедливості. Так, заявлений потерпілим позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 000,00 грн. з обвинуваченого ОСОБА_9 є занадто великим, тому позов підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд також враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок злочину, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв'язків, тривалість немайнових втрат, що із урахуванням принципу диспозитивності відповідно до ст. ст. 13, 23, 1167 ЦК України, ст.128 КПК України, та заявлених вимог, суд виходячи з принципів розумності та справедливості, співмірності, а також, враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути способом збагачення або проявом помсти з боку потерпілої особи, вважає розумним та справедливим розміром моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому ОСОБА_6 обвинуваченим ОСОБА_9 - 200 000,00 грн.

Отже, враховуючи обставини кримінального правопорушення, характер та обсяг душевних та психічних страждань позивача ОСОБА_6 , завданих внаслідок кримінального правопорушення, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв'язків, тривалість немайнових втрат, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд оцінює моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_9 підлягають частковому задоволенню.

Також, потерпілою ОСОБА_5 пред'явлено до ОСОБА_9 та Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) цивільний позов про стягнення з останніх на її користь матеріальної та моральної шкоди у сумі 8 205 597,25 грн.

Позов обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_5 було спричинено матеріальну та моральну шкоду у зв'язку зі смертю її сина ОСОБА_11 .

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_9 та цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) позивачка зазначає, що у зв'язку зі смертю сина їй спричинена матеріальна шкода, в результаті якої нею понесені матеріальні витрати пов'язані з передчасною смертю сина - його похованням, у тому числі витратами на організацію та проведення поминальних обідів, облаштування надгробного пам'ятника на кладовищі, витратами на проведення обстеження стану її здоров'я, різке погіршення якого пов'язане зі смертю її дитини, витрати на лікування, повним знищенням майна (мопеду) - на загальну суму 205 597 гривень 25 копійок.

Щодо обґрунтування моральної шкоди позивачка ОСОБА_5 зазначає, що протиправними діями ОСОБА_9 , наслідком яких стало спричинення смерті її сину ОСОБА_11 , чим їй заподіяно надзначну моральну шкоду, яку вона оцінює у 8 000 000 гривень. Такий розмір, на її думку, мінімально відповідає надвисокому ступеню спричиненої їй моральної шкоди, та сформований виходячи із глибини її душевних страждань, які вона отримала внаслідок позбавлення життя її дитини, та полягає у тому, що у зв'язку з передчасною смертю сина, вона зазнала тривалих душевних психоемоційних та психічних страждань у зв'язку зі смертю дитини. Зараз її життя перенасичене стресом, негативними емоціями, психічними переживаннями, в неї погіршився сон та звичний розклад життя, непоправно погіршився стан здоров'я, вона з великими труднощами спілкується з іншими людьми та дітьми, в неї втрачено сенс життя. Все навкруги нагадує їй про сина ОСОБА_16 , який був прикладом для інших, який був чуйним, добрим, розумним та дуже веселим хлопцем. Її мрії побачити, дочекатися від сина онуків тепер ніколи не справдяться, всі її плани на її життя та життя її сина перекреслив обвинувачений ОСОБА_9 , який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння здійснив смертельний наїзд на її дитину. Діями ОСОБА_9 позбавлено її можливості реалізації її звичок і бажань, які вона могла б реалізувати, якби її дитина була б живою. Тому вважає, що саме такий розмір моральної шкоди буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.

Крім того, позивачка ОСОБА_5 просить стягнути з ОСОБА_9 понесені нею судові витрати у розмірі 55 000,00 грн., які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з поданням позовної заяви та розглядом справи в суді.

Щодо розподілу стягнення матеріальної та моральної шкоди між обвинуваченим ОСОБА_9 та МТСБУ позивачка ОСОБА_5 зазначає, що статтею 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-ІХ передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, значеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку зі шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Так, внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 кримінального правопорушення, ОСОБА_11 було заподіяно тілесні ушкодження які спричинили його смерть. Спричинення цього наслідку перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із діяннями військовослужбовця ОСОБА_9 . УБД ОСОБА_9 , який не застрахував цивільно-правову відповідальність як володілець транспортного засобу, а саме умисним порушенням Правил дорожнього руху, вчиненням ним ДТП на транспортному засобі, який є небезпечним з огляду на діюче законодавство.

У зв'язку з чим ОСОБА_5 просить розподілити між відповідачами заявлені нею позовні вимоги та стягнути на її користь з відповідача МТСБУ моральну шкоду у розмірі 96 000,00 грн., матеріальну шкоду на спорудження надгробного пам'ятника у розмірі 96 000,00 грн. та матеріальну шкоду у зв'язку з фізичним знищенням транспортного засобу (мопеду) у розмірі 15 000,00 грн.

З відповідача ОСОБА_17 позивач ОСОБА_5 просить стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 7 904 000,00 грн., матеріальну шкоду у розмірі 109 597,25 грн. та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 55 000,00 грн.

У відзиві на позову заяву цивільний відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України в особі представника ОСОБА_18 заперечував проти позову, посилаючись на те, що заявлені вимоги не узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини між сторонами спору. Зокрема, в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV ОСОБА_5 , а також її представник, не зверталися з повідомленням до МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою про страхове відшкодування.

Крім цього, в порядку п. 27.4. ст. 27 Закону №1961-IV потерпілою ОСОБА_5 до суду було надано Розрахунок витрат у зв'язку з похованням та надані товарні чеки. Цивільний відповідач МТСБУ вважає, що ці товарні чеки не можна вважати належними доказами з огляду на таке:

1) вказані продукти харчування та предмети побути, які не можливо однозначно віднести до ритуальних послуг;

2) надано чек з магазину Puma на придбання одягу. Також не можливо однозначно встановити на кого було придбано цей одяг;

3) присутні однакові чеки.

Тому прохають суд не враховувати ці витрати.

В розрахунок витрат потерпілою ОСОБА_5 включено витрати на поминальний обід. На думку МТСБУ, цивільний позов потерпілої в частині стягнення витрат на поминальний обід в день поховання як витрат на поховання, не може бути задоволено, оскільки проведення поминального обіду не охоплюються поняттям поховання.

Представник цивільного відповідача МТСБУ звертає увагу суду на товарний чек, який надав ФОП ОСОБА_19 на гранітні вироби, оскільки він знаходиться в нечитабельному вигляді. З того, що вдалося побачити, що він наданий 02.11.2024, тоді як згідно з документами смерть ОСОБА_11 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Крім того, ОСОБА_5 надала чек, що проплачена 21.11.2024 о 11.46 лише сума у розмірі 30 000,00 грн. Тому МСТБУ ставить під сумнів данні витрати на поховання та прохаємо суд не враховувати їх.

Щодо шкоди пов'язаної з пошкодженням майна позивача ОСОБА_5 . МТСБУ не було обізнано про ДТП, тому не могло призначити експерта для проведення експертизи та встановлення розміру заподіяної шкоди. Тому згідно з пп. 37.1.3 п. 37.1 ст. 37 Закону №1961-IV прийнято рішення про відмову позивачу ОСОБА_5 у виплаті відшкодування заподіяної шкоди у зв'язку з фізичним знищенням транспортного засобу.

Стосовно моральної шкоди у своєму відзиві на позов цивільний відповідач зазначає, що умови виплати МТСБУ моральної шкоди, чітко визначені у Законі № 1961-ІV.

В позовних заявах вказано, що ОСОБА_9 є учасником бойових дій та має відповідні пільги. Але в матеріалах, що були додані до позову, не міститься доказів, що ОСОБА_9 є учасником бойових дій.

Підставою позовної вимоги, щодо моральної шкоди, Позивач визначає приписи ст. 26-1 закону № 1961-ІУ, відповідно до яких страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, якій зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю. Проте, з урахування вказаної вище норми права виплата МТСБУ моральної шкоди не є безумовною, вона може були здійснена лише за наявності чітко визначених законом підстав, які наведені нижче.

Обов'язковою умовою є те, що потерпілому повинна бути заподіяна шкода здоров'ю. На переконання позивача ОСОБА_7 така шкода заподіяна потерпілій особі. Однак, аналізуючи зміст пп. «г» і «ґ» п.41.1 ст.41 та пп. «в» п.41.2 ст.42 Закону № 1961- ІV жодне з наведених положень не відповідає обставинам даної справи, а саме: пп. «г» п. 41.1 ст. 41 Закону: «МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону (учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом (п.13.1 ст.13 Закону))» - в матеріалах справі немає доказів, що ОСОБА_9 належить до такої категорії осіб, що виключає таку підставу для застосування у даній справі.

Пп. «ґ» п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961- ІV: «МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності», ОСОБА_9 не виконав обов'язку щодо страхування своєї цивільно-правової відповідальності як особа, яка правомірно володіє транспортним засобом та керує ним, що унеможливлює застосування такої норми у даній справі. В пп. «в» п. 41.2 ст. 41 Закону № 1961- ІV: «МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат «Зелена картка», що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_9 застрахована не була, діючої «Зеленої картки» на момент ДТП не встановлено.

Тому, відсутні підстави передбачені ст. 26-1 Закону № 1961-ІV для відшкодування МТСБУ позивачу ОСОБА_5 моральної шкоди. Обов'язку виплати моральної шкоди відповідно до приписів закону за таких обставин (викладених у позовній заяві) у МТСБУ не виникає.

Щодо витрат позивача ОСОБА_5 на правничу допомогу, МТСБУ зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В Договорі про надання послуг, наданих представником позивача ОСОБА_5 , вказано: «надання комплексу заходів у кримінальному провадженні». У них цивільна справа в рамках кримінального провадження. Тому вважають суму завищеною та не співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг. Тому ця сума повинна бути зменшена.

У зв'язку з чим МТСБУ просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до МТСБУ в повному обсязі, а всі понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи та на професійну правничу допомогу покласти на відповідача ОСОБА_9 .

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд дійшов такого висновку.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Приписами ч. 1 ст. 1177 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Змістом ст. 1201 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Допомога, на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди, не зараховується.

Положенням ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної, шкоди внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Як слідує з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зав'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Приписами ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, визначена спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-ІХ від 21.05.2024.

Пунктом 7 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних паспортних засобів» № 3720-ІХ від 21.05.2024 передбачено, що розмір регламентної виплати визначається відповідно до положень законодавства, чинних на день настання дорожньо-транспортної пригоди, що є підставою для здійснення МТСБУ такої виплати.

На момент настання розглядуваного страхового випадку діяв Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» № 1961-IV 01.07.2004.

Статтею 27 Закону України №1961-IV передбачено порядок і розмір регламентної виплати шкоди, пов'язаної зі смертю потерпілого.

Так, п. 27.1. страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 27.3. ст.27 Закону №1961-IV передбачено, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Згідно з п.27.4. ст.27 Закону №1961-IV страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

А п. 27.5. ст.27 Закону №1961-IV передбачає, що відшкодування шкоди, зв'язаної зі смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Закону №1961-IV саме МТСБУ відшкодовує шкоду потерпілому, оскільки шкода заподіяна незабезпеченим транспортним засобом, володілець якого ОСОБА_9 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтею 30 Закону №1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.

Так, внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 кримінального правопорушення, ОСОБА_11 було заподіяно тілесні ушкодження, які спричинили його смерть. Спричинення цього наслідку перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із діяннями військовослужбовця ОСОБА_9 , який будучи учасником бойових дій, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, не застрахував цивільно-правову відповідальність як володілець транспортного засобу.

Із наданих суду доказів, долучених до позовної заяви ОСОБА_5 , вбачається, що загальна сума матеріальних збитків, які полягають у витратах на поховання сина, поминальний обід та спорудження надгробного пам'ятника, а також витрат на лікування позивачки складає 190 597,25 грн., які підтверджуються фіскальними та товарними чеками, квитанціями тощо.

Однак, витрати на поминальний обід у розмірі 58 649,35 грн. відшкодуванню не підлягають, оскільки не охоплюються положеннями п.27.4. вказаного Закону. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2018 по справі № 554/1793/15-ц та від 10.07.2019 по справі № 500/8418/13-ц, згідно з якою витрати на поминальні обіди не входять до витрат на поховання. Тому у цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Крім цього, позивачка понесла витрати у розмірі 3788,72 грн. на лікування у зв'язку з психічним розладом здоров'я, що підтверджується медичною карткою амбулаторного хворого, довідками закладів охорони здоров'я, консультативним висновком сімейного лікаря, фіскальними та товарними чеками, квитанціями тощо.

Таким чином, цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування витрат на поховання сина та спорудження надгробного пам'ятника, витрат на лікування обґрунтований і підлягає задоволенню.

Заперечення цивільного відповідача МТСБУ, що потерпіла не зверталася з повідомленням до МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою про страхове відшкодування, суд відхиляє як необґрунтовані з огляду на таке.

Відповідно до висновку про застосування норми права, викладеному у постанові Великої Палати Верховного суду у справі №465/4621/16-к від 19 червня 2019 року «Положення частини 1 статті 128 КПК України щодо можливості пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні особою, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, треба розуміти як можливість пред'явлення зазначеного позову до Моторного (транспортного) страхового бюро України як юридичної особи, на яку статтею 41 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено обов'язок відшкодування такої шкоди. Для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не є обов'язковим».

З наведених вище підстав не можуть бути й визнані судом обґрунтованими доводи МТСБУ щодо визначення вартості пошкодженого транспортного засобу - мопеду «Honda Dio», без реєстраційного номеру, не страховиком, а експертом на договірних засадах з потерпілою, оскільки в межах кримінального провадження, в якому розглядається цивільний позов, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування не є обов'язковим, відтак й звернення щодо оцінки пошкодженого майна. До того ж, проведена експертиза експертною установою на договірних засадах з потерпілою узгоджується з положеннями ст. 242 КПК України.

Так, із наданого суду висновку експертного дослідження від 15.01.2025 № ЕД-19/104-25/1910-АВ, проведеного судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_20 , за заявою ОСОБА_5 від 14.01.2025, вбачається, що вартість знищеного в результаті ДТП транспортного засобу (мопеду «Honda Dio», без реєстраційного номеру), складає 15 070,30 грн. Будь-яких об'єктивних даних, ставити під сумнів достовірність цього доказу, суд не вбачає.

Відтак, позовні вимоги у цій частині суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів і заперечень МТСБУ є такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства, та висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає встановленим, що потерпілій ОСОБА_5 протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_9 спричинена моральна шкода, яка виразилась у такому: фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку зі смертю свого сина; душевних стражданнях потерпілої у зв'язку зі спричиненими тілесними ушкодженнями сину, від яких останній помер; порушенні нормальних життєвих зв'язків потерпілої і необхідності відшукувати додаткові зусилля в зв'язку з похованням, встановлення надгробника пам'ятника сину, лікуванням та необхідністю відвідувати заклади охорони здоров'я, правоохоронні та судові органи.

Суд також враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок злочину, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв'язків, тривалість немайнових втрат. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і оцінює моральну шкоду, спричинену позивачу протиправними діями відповідача ОСОБА_9 у розмірі 3 000 000,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_9 судових витрат, які складаються з витрат, пов'язаних із розглядом справи у розмірі 55 000,00 грн., до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тому, приймаючи до уваги те, що всупереч вимогам цивільного процесуального закону позивач не довела з посиланням на належні, допустимі, достатні та достовірні докази те, що вона понесла витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката,суд доходить висновку про недоведеність позовних вимог в частині відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, у зв'язку з чим у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

Крім цього, у кримінальному провадженні також пред'явлено позов потерпілим ОСОБА_7 до ОСОБА_9 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення з останніх на його користь матеріальної та моральної шкоди у сумі 713 058,67 грн.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_7 обґрунтовує тим, що в результаті злочинних дій ОСОБА_9 у своїй сукупності він отримав тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя, у зв'язку з чим за час стаціонарного та після стаціонарного лікування він був змушений купувати в аптеках ліки, прийом яких був пов'язаний виключно з тілесними ушкодженнями заподіяними йому ОСОБА_9 під час ДТП. Тому загальна заподіяна йому матеріальна шкода склала 13 058,67 грн., які він просить стягнути з ОСОБА_9 на його користь.

Крім цього ОСОБА_7 зазначає, що наслідком ДТП йому заподіяно також моральну шкоду, яка виразилася в тому що, після ДТП він переживає сильні душевні страждання та відчуває психологічний дискомфорт. Адже не може дотепер оговтатись з відчуттям страху, боїться виходити на вулицю, де не може позбутися від нав'язливих думок про те, що на нього знову хтось може скоїти наїзд транспортним засобом. До події він працював на будівництві, утримував свою родину, а після ДТП працювати на будівництві він не може, що відповідно дуже його пригнічує. Натепер він проходить процедуру встановлення та отримання групи інвалідності. Моральну шкоду, яка йому була спричинена ОСОБА_9 , він оцінює у розмірі 700 000 гривень.

Разом із тим, вказану суму моральної шкоди потерпілий ОСОБА_7 , враховуючи норми Закону України №1961-IV, просить розподілити між ОСОБА_9 , стягнувши з останнього 604 000 гривень, та Моторно (транспортним) страховим бюро України, стягнувши з останнього 96 000 гривень. Свою позицію обґрунтовує тим, що в справі, що розглядається, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, йому було заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя. Спричинення цих наслідків перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із діяннями військовослужбовця, учасника бойових дій ОСОБА_9 , який не застрахував цивільно-правову відповідальність як володілець транспортного засобу, а саме порушенням ним Правил дорожнього руху, зчинив дорожньо-транспортну пригоду на транспортному засобі, який є небезпечним з огляду на діюче законодавство.

У відзиві на позову заяву цивільний відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України в особі представника ОСОБА_18 заперечував проти позову, посилаючись на те, що заявлені вимоги не узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини між сторонами спору. Зокрема, в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV ОСОБА_7 , а також його представник, не зверталися з повідомленням до МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою про страхове відшкодування.

Крім цього, відсутні підстави передбачені ст. 26-1 Закону № 1961-ІV для відшкодування МТСБУ позивачу ОСОБА_7 моральної шкоди. Обов'язку виплати моральної шкоди відповідно до приписів закону за таких обставин (викладених у позовній заяві) у МТСБУ не виникає.

У зв'язку з чим МТСБУ просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до МТСБУ в повному обсязі.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд дійшов такого висновку.

У відповідності до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Із наданих суду доказів, долучених до позовної заяви, вбачається, що загальна сума матеріальних збитків, які полягають у витратах на лікування потерпілого, складає 10 458,67 грн., що підтверджується виписками з медичної картки стаціонарного хворого, фіскальними чеками, квитанціями тощо.

Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю, а потерпілим ОСОБА_7 доведено розмір позовних вимог у цій частині, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_7 в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 10 458,67 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню.

Заперечення цивільного відповідача МТСБУ, що потерпілий не звертався з повідомленням до МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою про страхове відшкодування, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки як зазначалося вище, для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не є обов'язковим.

При вирішенні питання щодо стягнення іншої частини матеріальної шкоди, зокрема, витрат на таксі для відвідування лікаря протягом 10 днів під час амбулаторного лікування у розмірі 2600,00 грн., суд доходить висновку, що позивачем в порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України не доведено її наявності, суду не надано належних і допустимих доказів обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, тому позов у цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд дійшов такого висновку.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд погоджується з тим, що потерпілому ОСОБА_7 дійсно спричинено моральну шкоду в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_9 , яка виразилась у такому: фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв'язку з ушкодженням його здоров'я; моральних переживаннях потерпілого за своє здоров'я та життя під час вчення злочину; душевних стражданнях потерпілого у зв'язку зі спричиненими тілесними ушкодженнями, які потребували тривалого часу для лікування; порушенням нормальних життєвих зв'язків потерпілого і необхідності відшукувати додаткові зусилля в зв'язку з лікуванням та необхідністю відвідувати правоохоронні та судові органи.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 роз'яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із принципів розумності та справедливості. Так, заявлений потерпілим позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 700 000 гривень з обвинуваченого є занадто великим, тому позов підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд також враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок злочину, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв'язків, тривалість немайнових втрат, що із урахуванням принципу диспозитивності відповідно до ст. ст. 13, 23, 1167 ЦК України, ст. 128 КПК України, та заявлених вимог, суд виходячи з принципів розумності та справедливості, співмірності, а також, враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути способом збагачення або проявом помсти з боку потерпілої особи, вважає розумним та справедливим розміром моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому ОСОБА_7 цивільними відповідачами - 300 000,00 грн.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2024 на транспортний засіб автомобіль «ГАЗ 2410», р.н. НОМЕР_3 , право власності на який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , видане 11.05.1996 МРЕВ ДАІ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстроване за ОСОБА_10 , та на транспортний засіб «Honda Dio», без р.н., номер шасі НОМЕР_5 , необхідно скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 31 836,40 грн. (висновки експерта за результатами проведення: судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-24/44893-ІТ від 20.11.2024 у сумі 4775 гривень 40 копійок; судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-24/44888-ІТ від 18.11.2024 у сумі 2387 гривень 90 копійок; судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-24/44884-ІТ від 18.11.2024 у сумі 2387 гривень 90 копійок; судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-24/44877-ІТ від 14.11.2024 у сумі 3183 гривень 60 копійок; судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-24/44881-ІТ від 14.11.2024 у сумі 3183 гривень 60 копійок; комплексної експертизи матеріалів та засобів відео-, звукозаписів та автотехнічної експертизи №КСЕ-19/121-24/34142 від 12.12.2024 у сумі 12 734 гривень 40 копійок; судової-автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-25/636-ІТ від 09.01.2025 у сумі 3183 гривень 60 копійок).

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили необхідно залишити раніше обраний.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на шість років.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 03 липня 2025 року, зарахувавши у строк відбуття покарання час тримання його під вартою із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 03 листопада 2024 року.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_9 , до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000,00 гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_9 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 8) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 96 000 грн., матеріальної шкоди на поховання, спорудження надгробного пам'ятника та лікування 96 000 грн., матеріальної шкоди знищеного транспортного засобу 15 000 грн., а всього 207 000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 904 000,00 грн., матеріальної шкоди 50 947,90 грн. та витрат на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 1910,16 грн., а всього 2 956 858 гривень 06 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_9 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 204 000 гривень 00 копійок та матеріальної шкоди 10 458 гривень 67 копійок, а всього 214 458 гривень 67 копійок.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 8) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 96 000 гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Речові докази:

- автомобіль «ГАЗ 2410», р.н. НОМЕР_3 , право власності на який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , видане 11.05.1996 МРЕВ ДАІ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстроване за ОСОБА_10 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання ТЗ ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Зіни Білої, 156е - повернути за належністю його власнику або законному володільцю;

- транспортний засіб «Honda Dio», без р.н., номер шасі НОМЕР_5 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання ТЗ ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Зіни Білої, 156е - повернути за належністю його власнику або законному володільцю;

- носій інформації CD-R, на якому зберігається відеозапис з камери відооспостереження автомийки самообслуговування «Lux»; носій інформації CD-R, на якому зберігаються відеозаписи з камер відооспостереження ТЦ «Сад Камня»; носій інформації CD-R, на якому зберігаються відеозаписи з камер відооспостереження «Безпечне місто» КП «Благоустрій міста» Новомосковської міської ради, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 31 836 гривень 40 копійок.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ

128595857

Наступний документ

128595859

Інформація про рішення:

№ рішення:	128595858
№ справи:	183/382/25
Дата рішення:	03.07.2025
Дата публікації:	04.07.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (06.02.2026)
Дата надходження:	14.01.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (13)

20.01.2025 11:15	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
10.02.2025 11:15	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
03.03.2025 10:30	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
05.03.2025 10:30	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
18.03.2025 09:30	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
31.03.2025 12:45	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
15.04.2025 11:10	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
30.04.2025 09:30	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
06.05.2025 13:30	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
02.07.2025 14:00	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
03.07.2025 10:00	Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
17.09.2025 10:00	Дніпровський апеляційний суд
22.10.2025 10:00	Дніпровський апеляційний суд