02 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/4590/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 (суддя Шарко Л.В.),
додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 (суддя Шарко Л.В.),
постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 (колегія суддів: Тихий П.В., Плахов О.В., Шутенко І.А.)
та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 (колегія суддів: Тихий П.В., Гребенюк Н.В., Шутенко І.А.)
у справі за позовом фізичної особи-підприємця Бєлокриницького Артема Олександровича
до відповідачів:
1) Головного управління ДПС у Харківській області,
2) Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
3) Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області
про стягнення 40 064,38 грн,
1. Фізична особа-підприємець Бєлокриницький А.О. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 40 064,38 грн майнової шкоди, завданої внаслідок неправомірного накладення штрафу на позивача відповідно до рішення Головного управління ДПС в Харківській області від 10.11.2021 №0246452414 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
2. Господарський суд Харківської області рішенням від 17.03.2025 позовні вимоги фізичної особи-підприємця Бєлокриницького А.О. задовольнив повністю.
3. Господарський суд Харківської області додатковим рішенням від 31.03.2025 заяву представника позивача - адвоката Кузнецова В.О. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково; стягнув з Головного управління ДПС у Харківській області на користь фізичної особи-підприємця Бєлокриницького А.О. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
4. Східний апеляційний господарський суд постановою від 28.05.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 залишив без змін.
5. Східний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 11.06.2025 заяву представника позивача - адвоката Кузнецова В.О. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково; стягнув з Головного управління ДПС у Харківській області на користь фізичної особи-підприємця Бєлокриницького А.О. витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.
6. 17.06.2025 Головне управління ДПС у Харківській області через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025, постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2025.
7. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
9. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
10. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
11. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК).
12. Згідно з ч.7 ст.12 ГПК для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
13. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
14. Скаржник оскаржує судові рішення, якими вирішено спір про стягнення 40 064,38 грн, а тому вони не підлягають касаційному оскарженню.
15. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду 21.05.2021 ухвалив постанову у справі №905/1623/20, в якій виклав висновок з приводу можливості відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на додаткове рішення до судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (додаткову постанову суду апеляційної інстанції щодо розподілу судових витрат у малозначній справі). Як зазначив Верховний Суд, зі змісту ст.244 ГПК вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати; для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК підстав.
16. Водночас касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли би бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК.
17. Скаржник посилається на пп."в" п.2 ч.3 ст.287 ГПК та зазначає: "Суспільний інтерес - це інтерес суспільства або усередненого представника цього суспільства, пов'язаного із забезпеченням його добробуту, стабільності, безпеки та сталого розвитку. Суспільний інтерес можна визначити як те, що дає користь суспільству. Високий ступінь суспільного інтересу мають господарські справи, що витікають з діяльності державних органів у процесі виконання ними публічно-владних управлінських функцій. Суспільний інтерес виявляється також у владно-організаційній ролі держави та органів місцевого самоврядування у процесі реалізації наданих їм чинним законодавством України владних повноважень у відповідних сферах суспільного життя. Саме у відносинах з реалізації владних повноважень держава та органи місцевого самоврядування можуть також виражати суспільний інтерес, задовольняючи певні потреби держави, окремих адміністративно-територіальних одиниць та одночасно всіх громадян. Суспільний інтерес нерозривно пов'язаний з громадянським суспільством, основним показником дієвості якого є гарантоване ним забезпечення реалізації прав і свобод людини й громадянина, які визнані у світовій спільноті загальнолюдськими цінностями. Від господарсько-правового змісту та гарантованості реалізації суспільного інтересу залежить не лише реалізація всіх інших (менш значущих інтересів), але й загалом суспільні відносини в господарському праві, порушення яких може бути предметом розгляду судами господарської юрисдикції. Враховуючи, що судами попередніх інстанцій не було дотримано справедливого балансу між інтересами позивача та інтересами суспільства, то відповідно у суду касаційної інстанції є правові підстави для розгляду справи в касаційному порядку".
18. Разом з тим, саме лише посилання на випадок, зазначений у пп."в" п.2 ч.3 ст.287 ГПК не свідчить про наявність належних обґрунтувань, за яких судові рішення у цій справі підлягають касаційному оскарженню.
19. Верховний Суд зауважує, що суспільний інтерес може полягати у важливості наслідків вирішення справи для значної кількості суб'єктів права або суспільних цінностей, що панують у державі, та спрямованих на забезпечення сталого розвитку держави, забезпечення у ній суспільного порядку, безпеки, та потреб суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства, тощо. Натомість наслідки вирішення цього спору мають юридичне значення лише для сторін справи.
20. Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржених судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес.
21. Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним. Незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
22. Верховний Суд дослідив та оцінив ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. З урахуванням цього, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, що справа становить значний суспільний інтерес.
23. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
24. Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
25. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
26. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
27. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
28. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
29. Оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.
30. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025, постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2025, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/4590/24 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025, постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець