02 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/10399/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Керівника Закарпатської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віма"
до відповідачів:
1) Прокуратури Закарпатської області,
2) Державної казначейської служби України
про стягнення упущеної вигоди в розмірі 929 026,02 євро, що еквівалентно 29 292 840,72 грн,
1. У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віма" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Прокуратури Закарпатської області та Державної казначейської служби України про стягнення 1 002 116,20 євро збитків (реальні збитки в розмірі 73 090,18 євро та упущена вигоду в розмірі 929 026,02 євро) та 1 000 000,00 грн моральної шкоди.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що через винні дії працівників прокуратури були порушені його права, а саме: незаконно вилучено майно товариства (обладнання для виготовлення взуття), яке у подальшому було повернуте позивачеві в неповному обсязі та у зношеному стані, внаслідок чого це майно (обладнання) стало непридатним для використання за призначенням. За таких обставин позивачу завдано матеріальної та моральної шкоди.
3. Справа №910/10399/18 розглядалася судами неодноразово.
4. Господарський суд міста Києва рішенням від 30.04.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віма" про стягнення упущеної вигоди задовольнив частково; стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віма" упущену вигоду у розмірі 48 531,17 євро, що на дату подання позовної заяви еквівалентно 1 530 187,79 грн.
5. 22.04.2025 прокурор засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025, у якій просить скасувати їх в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в позові повністю.
6. Верховний Суд ухвалою від 12.05.2025 залишив касаційну скаргу без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), як таку, що оформлена з порушенням вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК, звернув увагу скаржника на необхідності уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень; надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
7. Суддя Кібенко О.Р. перебувала у відрядженні з 14.05.2025 до 15.06.2025 на підставі наказу голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2025 №1599/0/6-25.
8. 16.06.2025 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги (подана 23.05.2025 засобами поштового зв'язку) з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 12.05.2025, до якої прокурор додав уточнену редакцію касаційної скарги.
9. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК прокурор в касаційній скарзі у новій редакції посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та, зокрема, зазначає:
1) задовольняючи частково позов про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача упущеної вигоди, Господарський суд міста Києва та Північний апеляційний господарський суд неправильно застосували приписи ч.1, п.8 ч.2 ст.16, п.2 ч.2 ст.22, ч.1 ст.1173, ч.1 ст.1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах:
а) від 16.06.2021 у справі №910/14341/18, стосовно того, що вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача. Отже, поняття "збитки" передбачає й упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено;
б) від 06.12.2019 у справі №908/2486/18, від 03.04.2019 у справі №211/7655/15-ц, в яких зокрема зазначено, що доказуючи наявність упущеної вигоди, позивач має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів і якщо неодержання очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого позивача, то така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував. А необхідною умовою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є необхідність встановлення трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою; довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173,1174 ЦК (посилається також на постанову від 14.04.2020 у справі №925/1196/18);
2) вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (постанова Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц); позивач не довів реальну можливість отримання визначених ним доходів (упущеної вигоди);
3) при розгляді цієї господарської справи в суді першої інстанції не заявлялося клопотання про залучення до участі у ній в якості належного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГРІД ПЛЮС", на відповідальному зберіганні у якого перебувало втрачене майно (посилається на постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 26.11.2019 у справі №905/386/18, від 31.08.2021 у справі №921/273/20, від 28.10.2020 у справі №761/23904/19, від 20.01.2021 у справі №203/2/19, від 06.09.2023 у справі №757/8221/19-ц).
10. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього кодексу.
11. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що прокурор усунув недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст.290 ГПК, у зв'язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.
12. Прокурор заявив клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
13. В обґрунтування клопотання, зокрема, зазначає: "У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та в умовах воєнного стану бюджетні кошти першочергово спрямовуються для забезпечення обороноздатності держави. Оскільки даний спір стосується стягнення коштів з Державного бюджету України, а відтак, має загальнодержавне значення, адже впливає на наповнення Державного бюджету України і, як наслідок, має вплив на обороноздатність країни, забезпечення соціальних потреб тощо. З метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню фінансових інтересів держави у зв'язку з можливим подальшим скасуванням оскаржуваних судових рішень є необхідність клопотати перед судом про зупинення виконання судових рішень у даній справі до закінчення їх перегляду в касаційному порядку".
14. Частиною 1 ст.332 ГПК визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
15. Відповідно до абз.2 ч.4 ст.294 ГПК за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
16. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
17. При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
18. Заява про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини та наявністю доказів в підтвердження таких обставин.
19. Оскільки у клопотанні відсутні переконливі доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного рішення суду до закінчення його перегляду в касаційному порядку, враховуючи положення статей 18, 333 ГПК, у його задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/10399/18 за касаційною скаргою Керівника Закарпатської обласної прокуратури.
2. Призначити до розгляду справу №910/10399/18 за касаційною скаргою Керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 на 30 липня 2025 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 14.07.2025.
4. Відмовити у задоволенні клопотання Керівника Закарпатської обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі №910/10399/18.
5. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
6. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
7. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
8. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
9. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/10399/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець