Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" червня 2025 р. Справа № 922/1800/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ" (адреса: 61019, м. Харків, пр.-т Ново-Баварський, буд. 118, кім. 909; код ЄДРПОУ 30988866)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" (адреса: 63212, Харківська обл., Нововодолазький р.-н, с. Вільхуватка, вул. 2-й Лиман; код ЄДРПОУ 33481985)
про стягнення 6519600,00 грн
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТХ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" (далі - відповідач) 6519600,00 грн. заборгованості.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди № 5-01 від 05.01.2006 щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 30 червня 2025 року о 10:00; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач надав суду заяву (вх. № 13592 від 09.06.2025), в якій зазначає, що позовні вимоги ним визнаються в повному обсязі та не заперечується проти задоволення позову. Разом з тим, відповідач просить стягнути з нього судовий збір не у повному обсязі, а в розмірі у розмірі 50% від суми яка була сплачена позивачем при подачі позову.
У підготовче засідання 30.06.2025 сторони своїх представників не направили.
Позивач надав до суду заяву (вх. № 14833 від 23.06.2025), в якій просить суд здійснювати розгляд позовної заяви без участі його представника та просить суд задовольнити позов.
У наданій заяві (вх. № 13592 від 09.06.2025), відповідач також просив суд здійснювати розгляд позовної заяви без участі відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, є підстави для прийняття рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір № 5-01 від 05.01.2006, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в користування дорожню техніку і автотранспорт згідно Специфікації (Додаток № 1).
Відповідно до п. 2.1 договору, строк оренди встановлюється з моменту підписання акта прийому-передачі техніки до 31 грудня 2016 року.
Згідно з п. 2.2 договору, техніка вважається переданою в оренду з моменту підписання акта прийому-передачі. Повернення техніки оформлюється актом.
Відповідно до п. 3.1 договору, розмір орендної плати вказаний у специфікації (Додаток № 1).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендар зобов'язується щомісяця сплачувати орендодавцю орендну плату за користування технікою згідно з актами виконаних робіт або рахунками-фактурами.
Пунктом 4.2. договору, передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань винна сторона компенсує заподіяну фактичну шкоду.
Відповідно до п. 5.1 договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання представниками сторін і скріплення їх підписів та печаток.
Пунктом 5.4 договору встановлено, що спори, що виникають з цього договору, розглядаються арбітражним судом, якщо сторони не досягли згоди.
В додатку № 1 до договору оренди (Специфікація) сторони визначили вартість орендної плати за кожну одиницю техніки, найменування, марку, модель техніки, що передається в користування за договором оренди, а саме:
1. Бульдозер Б 10М.0111-ЕН, державний номер ТН12899, розмір орендної плати за місяць 58 800 грн..;
2. Навантажувач фронтальний Т-156, державний номер НОМЕР_1 , розмір орендної плати за місяць 25 200 грн..;
3. Автомобіль MERSEDES-BENZ, сідельний тягач, державний номер НОМЕР_2 , розмір орендної плати за місяць 28 800 грн.;
4. Напівпричем-платформа ALTINEL ADS-LD, державний номер НОМЕР_3 , розмір орендної плати за місяць 13 200 грн..;
5. Кран-маніпулятор гідравлічний TADANO TM-45Z-1-026-634151, державний номер НОМЕР_4 , розмір орендної плати за місяць 10 800 грн..;
6. Гідравлічний віброкоток LTC-210, державний номер НОМЕР_5 , розмір орендної плати за місяць 36 000 грн..;
7. Гідравлічний пневмокаток LTC 1016, державний номер Т00300АХ, розмір орендної плати за місяць 36 000 грн..;
Додаток №1 до Договору оренди (Специфікація) підписний сторонами 30.06.2012 р.
Матеріали справи також свідчать про те, що 30.06.2012 сторонами договору було підписано акт передачі техніки № б/н в оренду. Таким чином, позивач свій обов'язок з передачі техніки в оренду виконав належним чином та в повному обсязі.
В рамках наведеного договору оренди позивачем надано відповідачу послуги з оренди техніки за період з 30.06.2012 до 31.03.2015 на суму 6519600,00 грн, що підтверджується щомісячними актами виконаних робіт за цей період, підписаними сторонами без будь-яких зауважень і заперечень.
Як зазначає позивач, рахунки-фактури на оплату орендних платежів відповідачеві надсилались в електронному вигляді, однак останній надані послуги з оренди техніки так і не оплатив, його борг перед позивачем за договором становить 6519600,00 грн.
Позивач вказує, що в зв'язку з несплатою заборгованості, в квітні 2015 року орендована техніка відповідачем була повернута позивачу.
Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача з вимогами про оплату заборгованості, які однак виконані не були.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи 03.03.2025 відповідач надав позивачу лист за вих. № 03/03/01, в якому гарантував, що існуюча заборгованість за договором оренди техніки у розмірі 6519600 грн буде сплачено у строк не пізніше 14.05.2025.
Однак, станом на момент подання позову заборгованість сплачена не була.
Обставини щодо стягнення наведеного боргу за договором оренди №5-01 від 05.01.2006 в сумі 6519600 грн. стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Як вже зазначалося, відповідачем факт наявності заборгованості та її розмір не заперечується.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
В даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт належного виконання позивачем умов договору № 5-01 від 05.01.2006 щодо передачі відповідачу в оренду техніки.
В рамках наведеного договору оренди позивачем надано відповідачу послуги з оренди техніки за період з 30.06.2012 до 31.03.2015 на суму 6519600,00 грн, що підтверджується щомісячними актами виконаних робіт за цей період, підписаними сторонами без будь-яких зауважень і заперечень.
Як вже зазначалось, Відповідно до п. 3.1 договору розмір орендної плати вказаний у специфікації (Додаток №1).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендар зобов'язується щомісяця сплачувати орендодавцю орендну плату за користування технікою згідно з актами виконаних робіт або рахунками-фактурами.
Однак, матеріали справи не містять, та відповідачем суду не надано будь-яких доказів сплати послуги з оренди техніки за договором за період з 30.06.2012 до 31.03.2015 в сумі 6519600,00 грн.
Відповідач зазначені обставини не заперечує, зазначаючи що несплата боргу мала місце через скрутне матеріальне становище підприємства.
Разом з тим, оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу, та цей борг ним фактично визнається, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення вказаного боргу з відповідача на користь позивача.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 129, 130 ГПК України, враховує факт визнання відповідачем заявленого позову. З огляду на вказане, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 39117,60 грн судового збору, при цьому решта сплаченого позивачем судового збору в сумі 39117,60 грн, що становить 50% від загальної суми оплати, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" (адреса: 63212, Харківська обл., Нововодолазький р.-н, с. Вільхуватка, вул. 2-й Лиман; код ЄДРПОУ: 33481985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ" (адреса: 61019, м. Харків, пр.-т Ново-Баварський, буд. 118, кім. 909; код ЄДРПОУ: 30988866):
6519600,00 грн. - заборгованості;
39117,60 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Головному управлінню державної казначейської служби України у Харківській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СТХ" (адреса: 61019, м. Харків, пр.-т Ново-Баварський, буд. 118, кім. 909; код ЄДРПОУ 30988866) з Державного бюджету 39117,60 грн. судового збору, сплаченого до Господарського суду Харківської області згідно з платіжною інструкцією № 1 від 21.01.2025, відповідно до ст. 130 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "02" липня 2025 р.
Суддя О.І. Байбак