Рішення від 25.06.2025 по справі 922/1323/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1323/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Доброславської окружної прокуратури Одеської області (67500, Одеська область, Одеський р-н, селище Доброслав, вул. Центральна, 85) в інтересах держави в особі: 1) Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (65481, Одеська область, Одеський р-н, м. Південне, пр. Григорівського Десанту, 18) 2) Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)

до 1) Комунального підприємства "Екосервіс" (65481, Одеська область, Одеський р-н, м. Південне, пр. Григорівського Десанту, 26-А), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (61051, м. Харків, вул. Букова, 20-В)

про стягнення 217'429 грн

за участю :

прокурора - Хряка О.О.;

представники сторін у судове засідання не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Доброславська окружна прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі 1) Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та 2) Південного офісу Держаудитслужби звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Комунального підприємства "Екосервіс" та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект", в якій просить суд:

- Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 09.11.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект";

- Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 11.11.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект";

- Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 15.11.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект";

- Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 23.11.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект";

- Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 06.12.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії між КП "Екосервіс" та ТОВ Енергоінвестпроект;

- Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 09.12.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект";

- Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 25.01.2022 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект";

- Стягнути з ТОВ "Енергоінвестпроект" на користь бюджету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 217'428,88 грн.

Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору у сумі 24'457,43 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2025 відкрито підготовче провадження по справі №922/1323/25 та призначено судове засідання на 14 травня 2025 року о 14:00.

07.05.2025 Південний офіс Держаудитслужби надав письмові пояснення (вх.11215), в яких зазначив, що оскільки звернення Доброславської окружної прокуратури Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби та предмет позову стосується процедури закупівлі UA-2021-08-09-002982-a, за результатами якої укладений договір виконаний у повному обсязі, про що свідчить оприлюднений в системі Prozorro звіт про виконання договору про закупівлю від 16.01.2023 - підстави для здійснення моніторингу відсутні.

Протокольною ухвалою від 28.05.2025 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 червня 2025 року о 14:45.

Прокурор у судовому засіданні 25.06.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники позивачів у судове засідання 25.06.2025 не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Південний офіс Держаудитслужби просив проводити розгляд справи за відсутністю його представника.

Представники відповідачів у судове засідання 25.06.2025 не з'явилися, відзив на позов не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронного листа.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, вислухавши пояснення прокурора, суд установив такі обставини.

Комунальним підприємством "Екосервіс" (далі - Відповідач 1, Споживач, Замовник) проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії (номер закупівлі - UA-2021-08-09-002982-a) в обсязі 268529 кВт*год з очікуваною вартістю 800'000 грн.

За результатами проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (далі - Відповідач 2, Постачальник) з остаточною пропозицією 748'561 грн з ПДВ.

У подальшому між Комунальним підприємством "Екосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" укладено договір № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії у постачальника (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1 Договору предметом договору є Електрична енергія - код ДК 021:2015-09310000-5 для забезпечення потреб електроустановок споживача. Загальний обсяг постачання електричної енергії становить 268529 кВт*год.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднані, яка є Додатком 1 до цього Договору.

Відповідно до Додатку 1 до Договору початок постачання з 08.10.2021.

Місцем постачання електричної енергії визначено перелік об'єктів Споживача (п. 3.4 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Загальна сума цього Договору складає: 748'561 грн, в тому числі ПДВ 124'760,17 грн.

Відповідно до Додатку 2 до Договору "Комерційна пропозиція" ціна (тариф) електричної енергії за 1 кВт*год для споживача складає 2,323029654 грн без ПДВ і 2,7876355848 грн з ПДВ, яка включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії.

Акт приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий період складається постачальником на підставі даних комерційних приладів обліку. Постачальник зобов'язаний скласти Акт приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць та надати два його примірники на розгляд Споживача не пізніше ніж до 10 дня місяця наступного за розрахунковим. Споживач зобов'язаний розглянути наданий Постачальником Акт приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць та за відсутності зауважень, підписати його не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту отримання такого Акту від Постачальника і повернути один примірник Постачальнику.

Згідно з п. 5.7. Договору всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суми платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацією щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п.п. 5.3, 5.4 Договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному вебсайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електричної енергії має зазначатись Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно з п. 7.2 Договору Постачальник серед іншого зобов'язується надавати Споживачу інформацію про його права та обов'язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожити електричну енергію, порядок зміни діючого постачальника та іншу інформацію, що вимагається цим Договором та чинним законодавством, а також інформацію про ефективне споживання електричної енергії.

Прокурор зазначає, що така інформація оприлюднюється на офіційному вебсайті Постачальника і безкоштовно надається Споживачу на його запит; повідомляти про зміну ціни електричної енергії у відповідності до Договору та комерційної пропозиції, як є невід'ємною його частиною.

Згідно з п. 13.4 Договору Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов'язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Відповідно до п. 13.8 Договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін, або через особистий кабінет споживача. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача. Повідомлення можуть бути надіслані через особистий кабінет споживача з використанням ЕЦП так і без. Споживач зобов'язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

Пунктом 13.2 Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (ми) (листом (ми)) (завіреними копіями цих довідки (ок) або листа (ів)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідачу інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, або інформацією з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua/) (згідно з ч. 6, 9 ст. 67 Закону України "Про ринок електичної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії") для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Зміна ціни на одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду в якому відбулися такі зміни.

Прокурор зазначає, що у подальшому між Замовником та Постачальником укладено десять додаткових угод, якими в т.ч. поступово збільшено ціну за одиницю товару з 2,7876355848 грн за 1 кВт*год до 4,3344481788 грн за 1 кВт*год, з одночасним зменшенням кількості одиниць товару:

- №1 від 08.10.2021 загальну ціну договору встановлено 588'561 грн;

- №2 від 09.11.2021 ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 3,0308840508 грн за 1 кВт*год, плановий обсяг постачання зменшено до 194552,26 кВт*год; керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосування умови даної Додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме - з 10.10.2021;

- №3 від 11.11.2021 ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 3,2984330388 грн за 1 кВт*год, плановий обсяг постачання зменшено до 179507,87 кВт*год; керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосування умови даної Додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме - з 12.10.2021;

- №4 від 15.11.2021 ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 3,5927101704 грн за 1 кВт*год, плановий обсяг постачання зменшено до 165920,08 кВт*год; керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосування умови даної Додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме - з 14.10.2021;

- №5 від 23.11.2021 ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 3,8519097036 грн за 1 кВт*год, плановий обсяг постачання зменшено до 155977,13 кВт*год; керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосування умови даної Додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме - з 16.10.2021;

- №6 від 06.12.2021 ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 3,9163855872 грн за 1 кВт*год, плановий обсяг постачання зменшено до 156349,63 кВт*год; керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосування умови даної Додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме - з 01.11.2021;

- №7 від 09.12.2021 ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 4,2723961788 грн за 1 кВт*год, плановий обсяг постачання зменшено до 148393,66 кВт*год; керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосування умови даної Додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме - з 05.11.2021;

- №8 від 28.12.2021 на підставі ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" продовжено дію договору до 31.01.2022;

- №9 від 25.01.2022 ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 4,3344481788 грн за 1 кВт*год, суму Договору на 2022 рік визначено в розмірі 117710,60 грн та в обсязі 27 157 кВт*год;

- №10 від 31.01.2021 ціну дію договору продовжено на строк в частині постачання електричної енергії до повного використання обсягу електричної енергії.

Таким чином, Прокурор вважає, що за менш ніж 4 місяці ціна за 1 кВт*год електричної енергії за час дії Договору виросла більш ніж на 55%, при цьому кількість кВт/год електричної енергії суттєво зменшено.

Загалом за Договором фактично було поставлено 175360 кВт*год електричної енергії за що сплачено 706'268,66 грн.

Прокурор вважає, що укладення сторонами ряду додаткових угод до Договору в порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" призвело до неправомірної зміни його істотних умов в частині збільшення ціни, внаслідок чого розмір безпідставно (зайво) отриманих Відповідачем 2 коштів від Відповідача 1 в якості оплати вартості поставленої електричної енергії, як різниця між фактично сплаченою Споживачем вартістю електричної енергії та сумою, яку він повинен був сплатити без врахування зміненої спірними додатковими угодами ціни за 1 кВт*год електричної енергії, становить 217'428,88 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі органів місцевого самоврядування - Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби, суд зазначає таке.

За приписами ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Згідно пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Як вбачається з пункту 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Слід зазначити, що у судовому процесі держава бере участь як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач і визначив стороною у справі певний орган (така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №913/152/19, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 27.02.2019 у справі №761/3884/18).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про застосування ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Зокрема зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

У зв'язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов'язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 зазначав, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади, інтереси держави та місцевого самоврядування повністю збігаються.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, серед інших, поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування. Вказані принципи місцевого самоврядування означають, що в Україні збігаються державні і місцеві інтереси.

Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес".

Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч.3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

За приписами п. 6 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно статті 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень ( пункт 3 частини 1 статті 26).

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за електричну енергію після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.

Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства може призвести до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету та свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Зі змісту преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено, зокрема, їх максимальну економію та ефективність.

Укладенням додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії порушено матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням цих угод КП "Екосервіс" понесло певні втрати у вигляді коштів місцевого бюджету, оскільки підприємство отримало менше електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Враховуючи викладене, прокурором доведено та судом встановлено наявність достатніх правових підстав для звернення прокурора з даним позовом до Господарського суду Харківської області в інтересах Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд відзначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Частинами 1-3 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як встановлено судом, 08.10.2021 між Комунальним підприємством "Екосервіс" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (Постачальник) за наслідками проведення закупівлі UA-2021-08-09-002982-a було укладено договір № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії у постачальника з остаточною пропозицією 748'561 грн з ПДВ.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону згідно з його преамбулою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 названого Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Тобто, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення договору до дати укладання додаткових угод до договору, а в разі наступних змін - між черговими додатковими угодами (правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 23.01.2020 справа №907/788/18, від 13.10.2020 справа №912/1580/18, від 02.12.2020 справа № 913/368/19).

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі.

Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 справа № 927/491/19, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 134 постанови Верхового Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Як зазначалося вище, Комунальним підприємством "Екосервіс" укладено Договір № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії у постачальника за кошти місцевого бюджету 268529 кВт*год електричної енергії у ТОВ "Енергоінвестпроект" на суму 748'561 грн, в тому числі ПДВ 124'760,17 грн.

Відповідно до Додатку 2 до Договору "Комерційна пропозиція" ціна (тариф) електричної енергії за 1 кВт*год для споживача складає 2,323029654 грн без ПДВ і 2,7876355848 грн з ПДВ, яка включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії.

Водночас, у подальшому між Замовником та Постачальником укладено десять додаткових угод, якими в т.ч. поступово збільшено ціну за одиницю товару з 2,7876355848 грн за 1 кВт*год до 4,3344481788 грн за 1 кВт*год, з одночасним зменшенням кількості одиниць товару.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 вирішила питання про те, чи дозволяють норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків, що із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Отже, згідно висновків, наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 справа № 922/2321/22, ціна за одиницю товару без врахуванням сум тарифів, яка визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі могла бути збільшена лише на 10% протягом дії договору, та лише у випадку, визначеному ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" - у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Судом встановлено, що листом № 1303 від 22.10.2022 Постачальник запропонував Замовнику змінити вартість за одиницю товару у зв'язку з коливанням закупівельної вартості електричної енергії на організованих сегментах ринку посилаючись на коливання середньозваженої ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН у торгових зонах ОЕС України.

Крім того, ТОВ "Енергоінвестпроект" надано Цінову довідку Харківської Торгово-промислової палати від 07.10.2021 № 2474/21. У вказаній довідці порівнюються середньозважені ціни за 30 днів вересня та 5 днів жовтня 2021 року.

Однак, зазначена цінова довідка та лист постачальника не є підставою для збільшення ціни на електричну енергію. Так, як зазначалось вище, коливання має відбуватись саме в період після укладання договору (додаткової угоди) і до внесення відповідних змін до нього. Тобто збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до Договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.

У зазначеній довідці та листі відповідні дані не наведено, відсутній аналіз зміни ціни товару за вказаний період та дані щодо відсотку коливання ціни товару на ринку, у зв'язку з чим також ставиться під сумнів дотримання принципу пропорційності ціни товару, як то визначено п. 13.2 Договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідачем не дотримано вимог щодо надання обґрунтування необхідності внесення змін до Договору та документального підтвердження факту збільшення ціни на певний період, а саме чому таке підвищення ціни на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для Постачальника вочевидь невигідним. Крім того, Постачальник не довів, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

У довідці для обґрунтування взято два довільні різнотривалі періоди часу, що не співвідносяться з датами укладення Договору, додаткових угод та початку застосування умов додаткової угоди відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України.

В силу особливостей функціонування ринку ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно у залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати Відповідач 2, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчику РДН, та формуючи тендерну пропозицію.

За таких умов вбачається, що використовуючи особливості функціонування ринку, можна здійснювати маніпулювання та брати будь-які довільні проміжки часу для формування необхідних відсоткових даних про зміни ціни.

В той же час, суд, проаналізувавши інформацію про середньозважені ціни на ринку наелектроенергію, розміщену на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), доходить висновку, що на ринку за період між датою укладання договору та початком дії умов додаткової угоди № 2 звернення Постачальником до вповноваженого органу відбувалася зміна ціни у бік зменшення.

Так, станом на 08.10.2021 (дата комерційної пропозиції та укладення Договору) середньозважена ціна на ринку становила 2681,58 грн/МВт.год; в ціновій довідці ціна для порівняння значно нижча - 2230,78 грн/МВт.год (30 днів вересня).

Станом на 10.10.2021 (дата застосування умов додаткової угоди) середньозважена ціна на ринку становила 2450,09 грн/МВт.год (-9,45% від ціни на дату укладення договору); в ціновій довідці ціна для порівняння значно вища - 2529,5 грн/МВт.год (5 днів жовтня).

Натомість, додатковою угодою № 2 ціну на електричну енергію сторонами збільшено з 2,7876355848 грн до 3,0308840508 грн за 1 кВт*год, тобто на 8,73 %, чим порушено принцип пропорційності підвищення ціни на електричну енергію.

Таким чином, додаткову угоду № 2 від 09.11.2021 до Договору укладено з порушенням вимог п. 13.2 Договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Аналогічно між Замовником та ТОВ "Енергоінвестпроект" укладено додаткові угоди, якими:

- №3 від 11.11.2021 - ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 3,2984330388 грн за 1 кВт*год (+18,32% від початкової ціни договору), плановий обсяг постачання зменшено до 179 507,87 кВт*год; керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосування умови даної Додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме - з 12.10.2021

- №4 від 15.11.2021 - ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 3,5927101704 грн за 1 кВт*год (+28,88% від початкової ціни договору), плановий обсяг постачання зменшено до 165 920,08 кВт*год; керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосування умови даної Додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме - з 14.10.2021

- №5 від 23.11.2021 - ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 3,8519097036 грн за 1 кВт*год (+38,17% від початкової ціни договору), плановий обсяг постачання зменшено до 155 977,13 кВт*год; керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосування умови даної Додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме - з 16.10.2021

Тобто, додатковими угодами послідовно підвищувалась ціна за 1 кВт*год з застосування умов цих додаткових угод через проміжок в 2 дні (10.10.2021, 12.10.2021, 14.10.2021 та 16.10.2021) в результаті чого ціна виросла на 38,17 % від початкової ціни договору з (2,7876355848 до 3,8519097036 грн за 1 кВт*год).

Підставою для укладення додаткової угоди № 3 слугував лист № 1304 від 22.10.2022 Постачальника, складений в той же самий день, що і лист, який став підставою для укладення додаткової угоди № 2, та цінова довідка Харківської Торгово-промислової палати від 13.10.2021 № 2549/21.

Підставами для укладення додаткових угод № 4 та № 5 стали листи Постачальника № 1305 від 22.10.2022 та № 1348/1 від 23.10.2022 з прикладеною однією і тою самою довідкою Харківської Торгово-промислової палати від 23.10.2021 № 2639/21.

Як і у випадку додаткової угоди № 2 у довідках для обґрунтування взято два довільні різнотривалі періоди часу, що не співвідносяться з датами укладення Договору, додаткових угод та початку застосування умов додаткової угоди відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Тобто, на підставі листів Постачальника, складених на протязі двох днів (22.10.2022 та 23.10.2022) укладено чотири додаткових угоди, одна довідка Торгово-промислової палати використовувалась в двох випадках як обґрунтування зміни умов договору.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.11.2020 №3304- 04/69987-06, від 27.10.2016 р. № 3302-06/34307-06, у кожному випадку внесення змін до договору про закупівлю щодо зміни цини має бути окреме документальне підтвердження факту коливання ціни конкретного предмета закупівлі.

Натомість, суд, проаналізувавши інформацію про середньозважені ціни на ринку на електроенергію, розміщену на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), дійшов висновку, що на ринку за період між датою укладання договору та початком дії умов додаткової угоди № 2 звернення Постачальником до вповноваженого органу відбувалася зміна ціни як у бік збільшення так і у бік зменшення.

Так, станом на 08.10.2021 (дата комерційної пропозиції та укладення Договору) середньозважена ціна на ринку становила 2681,58 грн/МВт.год.

Станом на 12.10.2021 (дата застосування умов додаткової угоди №3) середньозважена ціна на ринку становила 3331,07 грн/МВт.год (+24,22% від ціни на дату укладення договору).

Станом на 14.10.2021 (дата застосування умов додаткової угоди №3) середньозважена ціна на ринку становила 2509,22 грн/МВт.год (-6,87% від ціни на дату укладення договору).

Станом на 12.10.2021 (дата застосування умов додаткової угоди №3) середньозважена ціна на ринку становила 2708,3 грн/МВт.год (+1% від ціни на дату укладення договору).

Якщо брати різницю середньозважених цін на дати складань довідок Торгов-промислової палати (13 та 23 жовтня 2021 року), які слугували обґрунтуванням звернення Постачальника щодо поступового збільшення ціни, то вони зменшились на 8,79 % ( з 2978,79 до 2738,18 грн/МВт.год).

Аналогічно між Замовником та ТОВ "Енергоінвестпроект" укладено додаткові угоди, якими:

- №6 від 06.12.2021 - ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 3,9163855872 грн за 1 кВт*год (+40,49% від початкової ціни договору), плановий обсяг постачання зменшено до 156 349,63 кВт*год; керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосування умови даної Додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме - з 01.11.2021.

- №7 від 09.12.2021 - ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 4,2723961788 грн за 1 кВт*год (+53,26% від початкової ціни договору), плановий обсяг постачання зменшено до 148 393,66 кВт*год; керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосування умови даної Додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме - з 05.11.2021.

На запит окружної прокуратури в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" будь-якого документального обґрунтування підстав укладення зазначених додаткових угод не надано.

В той же час в середньозважені ціни між датами застосування умов додаткових угод №6 та №7 (01.11.2021 та 05.11.2021) зменшились (з 3491,75 до 3340,73 грн/МВт.год), тоді як ціна за кВт*год збільшилась.

В подальшому між Замовником та ТОВ "Енергоінвестпроект" укладено додаткові угоди, якими:

- №8 від 28.12.2021 - на підставі ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" продовжено дію договору до 31.01.2022

- №9 від 25.01.2022 - ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 4,3344481788 грн за 1 кВт*год (+55,49% від початкової ціни договору), суму Договору на 2022 рік визначено в розмірі 117710,60 грн та в обсязі 27 157 кВт*год.

- №10 від 31.01.2021 - ціну дію договору продовжено на строк в частині постачання електричної енергії до повного використання обсягу електричної енергії.

Підставами для чергового підвищення ціни за 1 кВт*год електричної енергії стала зміна тарифу на послуги з передачі електричної енергії (Постанова НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021).

Таким чином, менш ніж 4 місяці ціна за 1 кВт*год електричної енергії за час дії Договору виросла більш ніж на 55%, в той час як середньозважена ціна за перший місяць постачання електроенергії (жовтень 2021 року) та останній місяць (січень 2021 року) зросла лише на 2,22%.

Тож, укладання Сторонами додаткових угод №№ 2-7, 9 до Договору відбулось в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 13.2 Договору.

Коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні вказаних додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та об'єктивно не підтверджено, у зв'язку з чим ними не дотримано вимоги та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та безпідставно змінено істотні умови договору.

Крім того, Постачальник не скористався правом передбаченим ч. 7 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" та не відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації. При цьому ст. 42 ЦК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За таких обставин та зважаючи на те, що доводи Прокурора знайшли своє підтвердження, Додаткові угоді №№ 2-7, 9 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 - підлягають визнанню недійсними, а грошові кошти в сумі 217'428,88 грн є такими, що були безпідставно одержані.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на Відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які до них заявлені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 09.11.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеного між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект".

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 11.11.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеного між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект".

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 15.11.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеного між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект".

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 23.11.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеного між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект".

Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 06.12.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеного між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект".

Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 09.12.2021 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеного між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект".

Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 25.01.2022 до Договору № 59-21 від 08.10.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеного між КП "Екосервіс" та ТОВ "Енергоінвестпроект".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (61051, м. Харків, вул. Букова, 20-В; код ЄДРПОУ 34633789) на користь бюджету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (65481, просп. Григорівського Десанту, 18, м. Південне, Одеська область; код ЄДРПОУ 21018103) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 217'428,88 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (61051, м. Харків, вул. Букова, 20-В; код ЄДРПОУ 34633789) на користь Одеської обласної прокуратури (р/р№ UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172; юридична та поштова адреса Одеської обласної прокуратури: 65026, м.Одеса, вул. Італійська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у сумі 13'859,43 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Екосервіс" (65481, Одеська область, Одеський р-н, м. Південне, пр. Григорівського Десанту, 26-А; код ЄДРПОУ 23990212) на користь Одеської обласної прокуратури (р/р№ UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172; юридична та поштова адреса Одеської обласної прокуратури: 65026, м.Одеса, вул. Італійська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у сумі 10'598 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено "02" липня 2025 р.

Суддя І.В. Трофімов

Попередній документ
128594269
Наступний документ
128594271
Інформація про рішення:
№ рішення: 128594270
№ справи: 922/1323/25
Дата рішення: 25.06.2025
Дата публікації: 04.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (25.06.2025)
Дата надходження: 15.04.2025
Предмет позову: стягнення коштів
Розклад засідань:
14.05.2025 14:00 Господарський суд Харківської області
28.05.2025 14:45 Господарський суд Харківської області
25.06.2025 14:45 Господарський суд Харківської області