28 травня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/486/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
розглянувши заяву від 19.05.2025(вх. №3668 від 20.05.2025) представника Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 9А, Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 58009, Чернівецька область, Чернівецький район, місто Чернівці, вул. Руська, будинок 203А
до відповідача: Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, 47025, м. Почаїв, вул. Липова, 51
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1: Державна екологічна інспекція в Тернопільській області, 46008, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2: Тернопільська обласна державна адміністрація, 46021, м. Тернопіль, вул. М.Грушевського, 8
за участі заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Листопадова, 4. м. Тернопіль, 46000
про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами та повернення лісової ділянки постійному лісокористувачу
За участі представників сторін та їх учасників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: адвокат Мацей Анатолій Михайлович, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1131326 від 04.01.2024;
Третьої особи 1: не з'явився;
Третьої особи 2 : не з'явився;
Прокурора: не з'явився;
1. Суть та рух справи.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" Філія "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, з позовними вимогами:
- розірвати Договір на право довгострокового тимчасового користування лісами від 28 грудня 2012 року, укладений між державним підприємством "Кременецьке лісове господарство" в особі директора Криси Ігоря Тарасовича та Почаївським Свято - Духівським монастирем Тернопільської єпархії Української Православної Церкви;
- зобов'язати Почаївський Свято - Духівський монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви повернути правонаступнику ДП "Кременецьке лісове господарство" філії "Кременецьке лісове господарство" за актом приймання-передачі лісову ділянку 6,0 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Почаївського лісництва ДП "Кременецьке лісове господарство" та складається з: квартал 43 виділ 1 площа 0,9 га, квартал 43 виділ 2 площа 0,2 га, квартал 43 виділ 3 площа 1,4 га, квартал 43 виділ 5 площа 0,7 га, квартал 40 виділ 17 площа 0,3 га, квартал 40 виділ 17 площа 0,3 га, квартал 40 виділ 12 площа 2,5 га.;
- судові витрати по справі покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 12.05.2025 клопотання представника Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, заявленого в судовому засіданні 05.05.2025, про залишення позову без розгляду, задовольнити частково.Позовну заяву без номера від 13 липня 2023 року (вх. № 528 від 17.07.2023) Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» Філія “Подільський лісовий офіс», залишено без розгляду, у зв'язку із неявкою без поважних причин представника позивача в судове засідання 28.04.2025.В іншій частині клопотання представника відповідача, заявленого в судовому засіданні 05.05.2025, про залишення позову без розгляду, у зв'язку із неявкою без поважних причин представника позивача у судове засідання 05.05.2025, відмовлено.
20.05.2025 на адресу суду від представника Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви надійшла заява (без номера від 19.05.2025, вх. №3668 від 20.05.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі.
У цій заяві просить суд ухвалити додаткове рішення у даній справі яким стягнути з позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (вул. Шота Руставелі, 9 «А», м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 44768034) на користь відповідача Почаївський Свято-Духівський монастир Тернопільської єпархії Української православної церкви (вул. Липова, 51, м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, 47025, код ЄДРПОУ 26427919) 175000 (сто сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат зі сплати вартості висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження № 3505 від 11 листопада 2024 року та 400000 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 21.05.2025 прийнято заяву (без номера від 19.05.2025, вх. №3668 від 20.05.2025) представника Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви про ухвалення додаткового рішення у справі №921/486/23 та призначено судове засідання для розгляду заяви на 27.05.2025.
26.05.2025 представником Тернопільської обласної державної адміністрації через систему "Електронний суд" подано заяву від 26.05.2025 (вх.№ 3801 від 26.05.2025) про розгляд заяви представника Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/486/23 без участі представника Тернопільської обласної військової адміністрації.
27.05.2025 Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" через систему "Електронний суд" подано клопотання від 26.05.20205 (вх. № 3848 від 27.05.2025) про зупинення провадження у справі № 921/4186/23 у Господарському суді Тернопільської області до перегляду Західним апеляційним господарським судом апеляційних скаргах на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12 травня 2025 року у справі № 921/486/23 в порядку апеляційного провадження.
27.05.2025 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області подано клопотання від 27.05.2025 (вх. № 3859 від 27.05.2025) про проведення судового засідання без участі уповноваженого представника Інспекції.
27.05.2025 прокурором СЕП Тернопільської обласної прокуратури подано клопотання № 12-465ВИХ-25 від 27.05.2025 (вх. № 3861 від 27.05.2025) про проведення розгляду заяви без участі представника Тернопільської обласної прокуратури.
28.05.2025 представником Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" подано клопотання від 26.05.2025 (вх. № 3847 від ) про зменшення суми витрат на правову допомогу.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про винесення додаткового рішення та стягнення на користь Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української православної церкви 175 000,00грн судових витрат зі сплати вартості висновку експерта за результатами проведення екологічного дослідження № 3505 від 11 листопада 2024 року та 400 000,00грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
В судовому засіданні судом оголошено перерву до 28.05.2025 до 12год 30хв.
В судовому засіданні 28.05.2025 судом оголошено скорчену (вступну та резолютивну частину) додаткової ухвали.
2. Розгляд клопотання від 26.05.2025 (вх. № 3848 від 27.05.2025) представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про зупинення провадження у справі № 921/486/23.
27.05.2025 представником Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" через систему "Електронний суд" подано клопотання від 26.05.20205 (вх. № 3848 від 27.05.2025) про зупинення провадження у справі № 921/486/23 у Господарському суді Тернопільської області до перегляду Західним апеляційним господарським судом апеляційних скаргах на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12 травня 2025 року у справі № 921/486/23 в порядку апеляційного провадження.
В обґрунтування заявленого клопотання, представник Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" зазначив, що 22 травня 2025 року представником Позивача через систему «Електронний суд» до Західного апеляційного господарського суду було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 року по справі №921/486/23.
На сьогодні призначено колегію суддів Західного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги, проте питання про відкриття апеляційного провадження у справі не вирішено.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
На думку представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", об'єктивно неможливо вирішити питання розподілу судових витрат до розгляду апеляційної скарги у справі, а тому є всі підстави зупинити провадження у справі №921/485/23 щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі судом першої інстанції.
Суд, розглянувши клопотання від 26.05.2025 (вх. № 3848 від 27.05.2025) представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про зупинення провадження у справі № 921/486/23, дійшов висновку про відмову у його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до п 5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, господарський суд має з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14, від 13.12.2022 у справі № 31/101 та ін.
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі потрібно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.
Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами обставини, на які він покликається як на підставу для зупинення провадження у справі, а саме до клопотання про зупинення провадження у справі, не долучено доказів відкриття Західним апеляційним господарським судом, провадження за апеляційною скаргою, у справі № 921/486/23.
З огляду на наведене, у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі у зв"язку із недоведеністю заявником наявності відкритого провадження та розгляду Західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги справи № 921/486/23.
3. Розгляд заяви від 19.05.2025 (вх. №3668 від 20.05.2025) представника Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви про ухвалення додаткового рішення.
3.1. Позиція Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви.
20.05.2025 представник Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви звернувся із заявою (без номера від 19.05.2025, вх. №3668 від 20.05.2025) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення у даній справі про стягнення з позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української православної церкви 175 000,00грн судових витрат зі сплати вартості висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження № 3505 від 11 листопада 2024 року та 400 000,00грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач зазначив, що так як позов залишено без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача, а саме нез'явлення його представника - адвоката Сергійчука Юрія Вікторовича, в судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору, то понесені відповідачем у зв'язку з розглядом даної справи судові витрати підлягають розподілу між сторонами.
Наголосив, що питання компенсації судових витрат у зв'язку із залишенням позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, було предметом розгляду об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/12184/20.
У вказаній справі Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішувала питання, чи може вважатися неявка повноважного представника позивача (належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи) в судове засідання необґрунтованими діями позивача, які перешкоджали розгляду справи по суті та стали підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, і, як наслідок, чи можуть кваліфікуватися такі дії позивача необґрунтованими та бути підставою для покладення на нього судових витрат на підставі частини п'ятої статті 130 названого Кодексу.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 02 грудня 2022 у справі N 910/12184/20 сформувала наступну правову позицію: «Право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Отже неявка повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, можуть кваліфікуватися як необґрунтовані у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України.
У зв'язку з цим наявні підстави для вирішення питання про покладення відповідних судових витрат на позивача.
Відповідач Почаївський Свято - Духівський монастир Тернопільської єпархії Української православної церкви виконав вимоги частини восьмої статті 129 ГПК України щодо подання до суду доказів до закінчення судових дебатів у справі.
У статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини п'ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
3.2. Позиція Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
28.05.2025 представником Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" подано клопотання від 26.05.2025 (вх. № 3847) про зменшення суми витрат на правову допомогу.
Позивач зазначив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката що заявлений представником відповідача є неспівмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, і тому підлягають зменшенню.
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу,представник відповідача, надав певний перелік доказів, а саме: - договір про надання правничої(правової) допомоги; - акт виконаних робіт; - акт про прийняття-передачі наданих послуг; - детальний опис робіт (наданих послуг).
У розділі « 4.ГОНОРАР ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ» містяться умови щодо визначення розміру гонорару Адвокату за надані послуги. Так, пунктом 4.3 Договору передбачено: « 4.3. Сторони узгодили, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються у даному Договорі про надання правничої (правової) допомоги». Пунктом 4.4 Договору визначено: « 4.5. Сторони вирішили, що розмір гонорару визначається за погодженням Адвоката з Клієнтом та/або особою, яка уклала Договір про надання правничої (правової) допомоги в інтересах Клієнта». Пунктом 4.11 Договору встановлено: « 4.11. За надані послуги Клієнт сплачує Адвокату гонорар згідно з домовленістю визначений у додатковій Угоді, яка є невід'ємною частиною до даного Договору». Проаналізувавши дані умови, можна дійти висновку про їх суперечність, адже за змістом пунктів 4.3 і 4.5 розмір гонорару визначається у Договорі, а за змістом пункту 4.11 - у Додатковій угоді до Договору.
Проте до заяви про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу, стороною не долучено Додаткової угоди, а тому розмір гонорару є нічим необґрунтований та не містить інформації про його погодження ані Договором, ані Додатковою угодою до нього.
Вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката що заявлений представником відповідача є неспівмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, і тому підлягають зменшенню.
Щодо детального опису робіт (наданих послуг) то такий доказ, наданий представником відповідача містить розбіжності.
Зазначає, що у переліку наданих робіт, зазначено 9 (дев'ять) пунктів найменувань із наданими послугами, 8 (вісім) з яких вартістю 44 444 (сорок чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні 00 коп.) та по 10 годин затраченого часу кожен, та один пункт із вартістю послуг 44 448 (сорок чотири тисячі чотириста сорок вісім гривень 00 коп.) без зазначення часу чи фіксованості.
Здійснивши загальних підрахунок вартості послуг, згідно наданого опису робіт вбачається, що обсяг витрачених годин на надання послуг та вартістю самих послуг містять розбіжності.
Адже загальна кількість витраченого часу - є 80 годин, що становить 355 552 гривень 00 коп., і додатково дев'ятий пункт із вартістю послуг 44 448, що перевищує загальну вартість витрачених годин зазначених самим же Представником Відповідача.
Також, у переліку робіт містяться виконані роботи, які не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу, а саме: «Опрацювання матеріалів наданих «Клієнтом», «Опрацювання релевантної практики Верховного Суду України», «Опрацювання релевантної практики Європейського суду з прав людини».
Щодо стягнення судових витрат зі сплати вартості висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження, зазначив що Господарським судом Тернопільської області при винесенні ухвали від 12 травня 2025 року у справі №921/486/23 про залишення позову без розгляду, у зв'язку із неявкою без поважних причин представника позивача в судове засідання 28.04.2025, питання щодо предмету спору не вирішено, тобто висновок експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження № 3505 від 11 листопада 2024 року не використовувався як доказ та жодним чином не вплинув на ухвалення вищенаведеної ухвали. Сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
На думку позивача, заявлений Представником Відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 400 000 грн. у справі є нічим необґрунтованим, не підтверджений оплатою, неспівмірним із складністю справи та часом, витраченим на виконання відповідних послуг; - заявлена вимога про стягнення 175000 (сто сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат зі сплати вартості висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження № 3505 від 11 листопада 2024 року є безпідставною, оскільки такий висновок замовлявся у кримінальній справі, а не виконувався безпосередньо для справи № 921/486/23.
Розглянувши заяву від 19.05.2025 (вх. №3668 від 20.05.2025) представника Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви про ухвалення додаткового рішення, суд має за необхідне зазначити.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до часини 6 статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Згідно з частинами1- 6 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як встановлено судом, 12.05.2025 Господарським судом Тернопільської області постановлено ухвалу якою залишено без розгляду позов Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» Філія “Подільський лісовий офіс», у зв'язку із неявкою без поважних причин представника позивача в судове засідання 28.04.2025.
20.05.2025 на адресу суду від представника Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви надійшла заява (без номера від 19.05.2025, вх. №3668 від 20.05.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі.
У цій заяві просить суд ухвалити додаткове рішення у даній справі яким стягнути з позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (вул. Шота Руставелі, 9 «А», м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 44768034) на користь відповідача Почаївський Свято - Духівський монастир Тернопільської єпархії Української православної церкви (вул. Липова, 51, м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, 47025, код ЄДРПОУ 26427919) 175000 (сто сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат зі сплати вартості висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження № 3505 від 11 листопада 2024 року та 400000 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.
Як слідує з матеріалів справи, 11.05.2025 представником відповідача, через систему «Електронний суд» до матеріалів справи заявою про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу, долучено: Договір про надання правничої (правової) допомоги; Акт виконання робі; Акт прийняття-передачі наданих послуг; Детальний опис робіт (наданих послуг).
Так, згідно з умовами договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.12.2023, Мацей Анатолій Михайлович, адвокат, зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги Почаївському Свято - Духівському монастирю Тернопільської Єпархії Української православної церкви, на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Почаївський Свято - Духівський монастир Тернопільської Єпархії Української православної церквиоплатити Мацею Анатолію Михайловичу надання правничої (правової) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.
Згідно п.4.1. Договору, сторони погодили, що гонорар Адвоката формується з дотриманням вимог закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», самостійно Адвокатом.
Пунктом 4.3 Договору визначено, що сторони узгодили, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна опта), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються у даному Договорі про надання правничої (правової) допомоги.
У випадку обчислення вартості правничої (правової) допомоги виходячи із фактично затрачених годин роботи Адвоката (погодинна оплата), розмір гонорару Адвоката за 1-ну (годину) роботи становить 0,30 мінімальної заробітної плати на день оплати.(п.4.4. Договору).
Пунктом 4.5. Договору, сторони вирішили, що розмір гонорару визначається за погодженням Адвоката з Клієнтом та/або особою, яка уклала Договір про надання правничої (правової) допомоги в інтересах Клієнта.
За надані послуги Клієнт сплачує Адвокату гонорар згідно з домовленістю визначений у додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною до даного Договору (п.4.11.).
Також, в матеріалах справи наявний детальний опис (робіт) наданих послуг, згідно якого у переліку зазначено 9 (дев'ять) пунктів найменувань із наданими послугами, 8 (вісім) з яких вартістю 44 444 (сорок чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні 00 коп.) та по 10 годин затраченого часу кожен, та один пункт із вартістю послуг 44 448 (сорок чотири тисячі чотириста сорок вісім гривень 00 коп.) без зазначення часу чи фіксованості.
Здійснивши загальних підрахунок вартості послуг, згідно наданого опису робіт вбачається, що обсяг витрачених годин на надання послуг та вартістю самих послуг містять розбіжності.
Адже загальна кількість витраченого часу - є 80 годин, що становить 355 552 гривень 00 коп. і додатково дев'ятий пункт із вартістю послуг 44 448, що перевищує загальну вартість витрачених годин зазначених самим же представником відповідача.
Також, у переліку робіт містяться виконані роботи, які не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу, а саме: «Опрацювання матеріалів наданих «Клієнтом», «Опрацювання релевантної практики Верховного Суду України», «Опрацювання релевантної практики Європейського суду з прав людини».
Разом з тим, судом проведено обчислення вартості правничої допомоги згідно умов п.4.4. Договору, а саме:
1. Станом на 01.01.2025 розмір мінімальної заробітної плати складає 8 000,00грн;
2. 0,30 від 8 000,00грн = 2400,00грн;
3. 2400*80 = 192 000,00грн.
З наведеного слідує, що сума заявлена представником відповідача та сума згідно розрахунку суду, різні.
Відтак, суд зазначає, що надані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 400 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Склад та розмір судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Перевіривши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати є неспівмірними з обсягом виконаної роботи та складністю справи.
При цьому судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати на правову допомогу були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За наведеного, з огляду на недотримання вимог стосовно співмірності заявлених до стягнення витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу та зменшення заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 40 000,00 грн.
Суд дійшов висновку про підставність доводів представника позивача, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 400 000,00 грн є значно завищена та не обґрунтована і не відповідає критерію розумності.
За наведених обставин, наявні підстави для зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 40 000,00 грн.
В контексті викладеного, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який відповідає вищевказаним критеріям, у даній справі, за представництво інтересів позивача, складає 40 000,00 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з наданою адвокатом правничою допомогою.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, суд вважає суму судових витрат на правову допомогу - 40 000,00 грн, розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому, саме така сума належить до стягнення з відповідача.
Щодо стягнення судових витрат зі сплати вартості висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження.
Представник відповідача в заяві про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат пов'язаних з розглядом справи, просить стягнути з позивача 175 000грн. 00коп. судових витрат зі сплати вартості висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження № 3505 від 11 листопада 2024 року.
Частина перша статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
У частині 1 статті 7-1 вказано, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.
Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке: - витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат; - висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи; - у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду; - при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи. Постанова Великої палати Верховного суду від 22.11.2023 року.
Як вбачається із матеріалів справи, у висновку експерта № 3505 від 11 листопада 2024 року на першій сторінці вказано: «…надання Висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023212030000017 від 05.04.2023».
Тобто, вищенаведений висновок був виконаний для подання не у справі № 921/486/23, відповідно і відшкодування витратна проведення такої експертизи не може бути здійснено у межах цієї справи.
Відтак, заявлена вимога про стягнення 175 000 (сто сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат зі сплати вартості висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження № 3505 від 11 листопада 2024 року є безпідставною.
Керуючись статтями 129, 232, 234, 235, 244,з 253 по 259 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву від 19.05.2025 (вх. №3668 від 20.05.2025) представника Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, задовольнити частково.
2. У задоволенні клопотання від 26.05.2025 (вх. № 3848 від 27.05.2025) представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 9А, Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про зупинення провадження у справі № 921/486/23, відмовити.
3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 9А, Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"на користь Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви- 40 000 (сорок тисяч) грн00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
4. У задоволенні вимог про стягнення 360 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу та 175 000,00грн судових витрат зі сплати вартості висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічного дослідження № 3505 від 11 листопада 2024 року, відмовити.
5. Видати наказ після набрання додатковою ухвалою законної сили.
Позивач: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", (01601, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (58009, Чернівецька область, Чернівецький район, місто Чернівці, вул. Руська, будинок 203А, код ЄДРПОУ 45495765);
Відповідач: Почаївський Свято-Духівський монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (47025, м. Почаїв, вул. Липова, 51, ЄДРПОУ 26427919);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція в Тернопільській області (46008, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3, код ЄДРПОУ 37977693);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Тернопільська обласна державна адміністрація(46021, м. Тернопіль, вул. М.Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 02910098).
Додаткова ухваланабирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статті з 253 по 259 ГПК України.
Повний текст додаткової ухвали складено - 03.07.2025.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко