адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
02.07.2025 р. Справа № 917/2022/24(440/13805/24)
Суддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши матеріали
за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192
до Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз", вул. Короленка, буд. 4, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 31310365
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі
в межах справи про банкрутство № 917/2022/24
за заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03351912
до Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз", вул. Короленка, буд. 4, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 31310365
про відкриття провадження у справі про банкрутство
На розгляді у Полтавському окружному адміністративному суді перебувала справа за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника.
В ході розгляду справи судом встановлено, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.12.2024 року відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" (вул. Короленка, буд. 4, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 31310365); визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" (вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03351912) в сумі 882 570,00 грн заборгованості та 24 284,00 грн. судового збору; розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" призначено арбітражного керуючого Куценка Володимира Михайловича (свідоцтво № 1548 від 17.07.2013 р., адреса: 36010, м. Полтава, вул. Половка, 64Д, кім. 502, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Оголошення про відкриття провадження у справі № 917/2022/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" (код ЄДРПОУ 31310365) було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 11.12.2024 року за № 74844.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 року передано справу № 440/13805/24 до господарського суду Полтавської області для подальшого розгляду в межах провадження у справі № 917/2022/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" (код ЄДРПОУ 31310365).
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2025 року справі присвоєно єдиний унікальний номер № 917/2022/24(440/13805/24) та передано її на розгляд судді Білоусова С.М.
Згідно п. 2 статті 7 Кодексу України з питань банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи зазначене, суд ухвалою від 02.05.2025 року, прийняв справу № 917/2022/24(440/13805/24) до свого провадження та постановив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги позивача вмотивовано тим, що станом на момент звернення податкового органу до суду Приватне акціонерне товариство "Полтавапропангаз" має податковий борг в сумі 8 596 495,73 грн, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу, витягами з інтегрованих карток платника податків, актом опису майна, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року.
Відповідач у визначений судом строк, без поважних причин, відзив на позов не надав, про відкриття провадження у даній справі був повідомлений належним чином, до матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа (ухвали суду від 02.05.2025 року) одержувачу - Приватному акціонерному товариству "Полтавапропангаз".
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство "Полтавапропангаз" (далі - Відповідач, ПРАТ “Полтавапропангаз»), код ЄДРПОУ 31310365 зареєстроване як платник податків з 19.01.2001 року та станом на сьогодні перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавські області. Місцезнаходження юридичної особи: 38800, Полтавська область, Чутівський р-н, смт. Чутове, вул. Короленка, буд. 4.
Наказом ДПС України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 30.09.2020 року № 529 (далі наказ - № 529) відповідно до статті 21і Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227 визначено утворити як відокремленні підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком (в тому числі ГУ ДПС у Полтавській області)
ГУ ДФС у Полтавській області проведено фактичну перевірку ПРАТ "Полтавапропангаз" (код ЄДРПОУ 31310365), за результатами якої складено акт № 80/16-31-40/31310365 від 14.04.2017 року.
На підставі висновку акту фактичної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми “ПС» № 0001084002 від 28.04.2017, яким до ПРАТ "Полтавапропангаз" застосовано штрафні санкції у розмірі 8 678 632,00 грн.
Вищезазначене повідомлення-рішення направлене за адресою, яка зазначена у ЄДРПОУ: вул. Короленка, 4, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800 та вручено Відповідачу 05.05.2017 року.
Податкове повідомлення-рішення оскаржене Відповідачем у судовому порядку.
За результатами судового оскарження постановою Верховного Суду від 06.12.2021 року по справі № 816/724/17 скасовано ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 року про задоволення позовних вимог ПРАТ "Полтавапропангаз" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001084002 від 28.04.2017 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8 679 632,00 гривні.
Касаційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області - задоволено, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Полтавапропангаз" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001084002 від 28.04.2017 відмовлено повністю.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено Рішення про опис майна у податкову заставу від 16.06.2021 року № 451/16-31-13-04-22, яке було надіслано рекомендованим листом та вручено 30.06.2021 року.
На підставі вищезазначеного рішення, складено акт опису майна у податкову заставу від 24.01.2022 року № 9-04/16-31-13-04-23, який отримано Відповідачем та акт опису майна у податкову заставу від 19.01.2022 року № 7-04/16-31-13-04-23, який отримано Відповідачем. Право податкової застави належним чином зареєстроване, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав обтяження нерухомого майна та Державному реєстрі речових прав обтяження рухомого майна.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року у справі № 440/12300/23 задоволено позов ГУ ДПС у Полтавській області до ПРАТ "Полтавапропангаз" про стягнення коштів з рахунків за податковим боргом у розмірі 8 596 495,73 грн. (копія додається).
На виконання рішення суду, до банків у яких наявні відкриті рахунки у Відповідача направлено платіжні інструкції:
- від 27.02.2024 року № 75/1/16-31-13-06-09, від 26.07.2024 року № 1342/1/16-31-13-06-09, від 21.08.2024 року № 1487/1/16-31-13-06-09.
Вище зазначені платіжні інструкції повернуті без виконання через відсутність на рахунках коштів.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно даних, що містяться в інформаційно-комунікаційній системі "Податковий блок", платник податків - ПРАТ "Полтавапропангаз" не реєстрував реєстраторів розрахункових операцій чи програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, податковий борг у першу чергу погашається за рахунок звернення стягнення на кошти платника податків, що перебувають у його власності, а у випадку їх недостатності (відсутності) за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. Умовою звернення коштів на майно яке перебуває у податковій заставі є наявність податкового боргу та відсутність або недостатність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів його погашення.
Відповідно до статті 95.3 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом ДП "Полтавський облавтодор" має податковий борг у загальній сумі 8 596 495,73 грн, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу та витягами з інтегрованих карток платника податків.
Позивач вважаючи, що іншим способом погасити податковий борг неможливо, звернувся до суду з даними позовом, в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Положеннями абзацу першого підпункту 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно з підпунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Таким чином, при вирішенні вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, до предмету доказування входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків. На переконання cуду, при застосуванні приписів статті 95 ПК України з'ясування саме цих обставин є першочерговим. Питання ж щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону № 2864-ІІІ у взаємозв'язку з положеннями пункту 87.2 статті 87 ПК України підлягає вирішенню судами за наслідками перевірки обставин дотримання податковим органом вищезазначених процедур та встановлення обставин того, що податковий орган дійсно вжив усю сукупність заходів, спрямованих на стягнення коштів з платника податків до звернення з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.12.2024 року відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" (вул. Короленка, буд. 4, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 31310365)
Постановою від 10.06.2025 року визнано Приватне акціонерне товариство "Полтавапропангаз" (вул. Короленка, буд. 4, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 31310365) банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі N 918/420/16, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі N 908/405/14, від 11.07.2018 року у справі N 922/3040/17, від 29.11.2019 року у справах N 908/130/15-г і N 923/1194/17, від 05.02.2020 року у справі N 921/557/15-г/10).
Відповідно до ст. 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Таким чином, законодавцем встановлена пряма заборона стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства. Перелік виключень з цього правила є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Вжиття заходів, спрямованих на стягнення вимог кредитором, має наслідком порушення черговості погашення вимог під час процедури розпорядження майном у справі про банкрутство боржника, є порушенням КУзПБ.
Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Відповідно до приписів абз. 2 ч. 6 ст. 41 КУзПБ, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Для належного забезпечення погашення різних категорій вимог у конкурсному процесі визначальним є принцип конкурсного імунітету, за якого після порушення справи про неплатоспроможність майнові активи боржника підпадають під захист закону від стягнень основної маси його кредиторів. За цим принципом забороняється задоволення вимог з майна боржника поза межами конкурсного процесу, а вимоги виявлених кредиторів задовольняються на колективній основі за правилами, що визначають пропорційний розподіл майнових активів боржника на користь усієї сукупності кредиторів з урахуванням черговості цих вимог.
Принцип конкурсного імунітету кредиторів означає, що кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше як у межах відкритого провадження у справі про банкрутство, кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури, що здійснюється під судовим контролем суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство відповідного боржника.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 41 КУзПБ одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій (частина 3 статті 41 КУзПБ).
Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина 6 статті 41 КУзПБ).
Водночас активи боржника, що перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень (частина 10 статті 41 КУзПБ).
Наведене кореспондується з підпунктом 93.1.3 пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, згідно з якою майно платника податків звільняється з податкової застави з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.
Виявлення кредиторів врегульовано статтею 45 КУзПБ, згідно з частиною 1 якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування належать до грошових зобов'язань. Вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) задовольняються у третю чергу (пункт 3 частини 1 статті 64 КУзПБ).
Тобто з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред'явлення та задоволення вимог кредиторів до боржника може здійснюватися лише у порядку, передбаченому КУзПБ, та в межах провадження у справі про банкрутство.
Проте заявлені в цій справі вимоги Податкового органу спрямовані на отримання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Боржника, що перебуває у податковій заставі, поза передбаченими КУзПБ процедурами із застосуванням натомість порядку погашення податкових зобов'язань, встановленого у статті 95 Податкового кодексу України, який не підлягає застосуванню щодо Боржника, зокрема, в силу пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України.
Подібний за змістом висновок щодо неприпустимості надання дозволу на звернення стягнення за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі, поза межами справи про банкрутство сформульований у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі №908/671/18 (908/737/21) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2025 року у справі (917/777/20(440/1449/20).
Враховуючи все зазначене, суд дійшов висновку що позовні вимоги суперечить вимогам КУзПБ щодо процедури погашення грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, у зв'язку з чим відсутні підстави для надання податковому органу дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача.
Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені позивачем у зв'язку із розглядом цієї справи покладається на позивача та йому не відшкодовуються.
Керуючись нормами Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено та підписано 02.07.2025 року.
Суддя Білоусов С. М.