65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
(додаткове)
"30" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1515/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,
розглянувши заяву (вх. № 2-926/25 від 19.06.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/1515/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 5-а, кімната 509; код ЄДРПОУ 41447959)
до відповідача Державного підприємства «Морський торговельний порт «ПІВДЕННИЙ» (65481, Одеська обл., Одеський район, м. Південне, вул. Берегова, буд. 13; код ЄДРПОУ 04704790)
про стягнення 167 531,42 грн;
представники сторін:
від позивача - Гриценко Б.М. (в режимі відеоконференції),
від відповідача - Соколова А.Д.,
У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/1515/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» до Державного підприємства «Морський торговельний порт «ПІВДЕННИЙ» про стягнення 167 531,42 грн.
18.06.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову у повному обсязі.
У позовній заяві позивачем було повідомлено про намір подання до суду доказів понесення витрат на правову допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
19.06.2025 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Факт надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» представник позивача підтверджує наступними документами: договором про надання правової допомоги № 01-01/2025 від 01.01.2025, укладеним між ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» та Адвокатським об'єднанням «Капітал Правіс», додатковою угодою № 1-916/1 від 01.03.2025 до вказаного договору та актом приймання-передачі наданих послуг № 1-916/1 від 18.06.2025.
Ухвалою від 20.06.2025 розгляд заяви призначено на 30.06.2025.
27.06.2025 представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення, де звертає увагу на оформлення документів, які надані стороною позивача у якості доказів понесення витрат на правову допомогу, з помилками. Вказані обставини викликають у відповідача сумніви щодо змісту вказаних документів та їх пов'язаності саме з даною справою. Крім того, відповідач вважає заявлену до стягнення суму надмірною.
30.06.2025 представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових угод та акту про виправлення технічних помилок. У клопотанні зазначено, що додатковою угодою від 02.01.2025 змінено назву договору про надання правової допомоги на № 01/01-25, а в додатковій угоді від 30.06.2025 та уточненні до акту виправлено технічну помилку.
У судовому засіданні, яке відбулось 30.06.2025, представник позивача підтримав заяву та просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення заяви.
30.06.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд розглянув додані представником позивача до заяви докази понесення витрат на правову допомогу та встановив наступне.
01.01.2025 між Адвокатським об'єднанням «КАПІТАЛ ПРАВІС» як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» як замовником було укладено Договір про надання правової допомоги № 01-01/2025 (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого виконавець приймає зобов'язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані юридичні послуги на умовах та в строки, що передбачені цим Договором.
Пунктами 3.1., 3.3. Договору передбачено, що вартість послуг визначається в акті прийому-передачі наданих послуг. Замовник сплачує виконавцю грошові кошти в розмірі, визначеному в акті прийому-передачі, протягом п'яти календарних днів з дати підписання акту.
01.03.2025 виконавець та замовник підписали додаткову угоду до Договору, якою узгодили, що виконавець проводить комплекс юридичних дій, пов'язаних із отриманням позитивного рішення по стягненню з ДП «МТП «ПІВДЕННИЙ» заборгованості за договором № Т/ВГЕ-5/22 від 18.01.2022, та у випадку прийняття судом рішення на користь замовника винагорода за виконану роботу (гонорар) визначена у фіксованому розмірі, який становить 15 000,00 грн та сплачується протягом 10 банківських днів з дня набрання законної сили рішенням суду, а факт прийняття замовником наданих послуг підтверджується підписанням акту виконаних робіт.
18.06.2025 виконавець та замовник підписали Акт приймання-передачі наданих послуг 1-916/1, згідно якого останній отримав послуги, вартість яких є фіксованою та становить 15 000,00 грн.
Отже, суд виснує, що позивач надав належні докази понесення у даній справі витрат на правову допомогу на суму 15 000,00 грн.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, вирішуючи у даній справі питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), виходячи з того, що заява про відшкодування витрат на правничу допомогу була подана стороною позивача за результатами розгляду спору по суті, зважаючи на конкретні обставини справи, з урахуванням наданих стороною позивача доказів на підтвердження таких витрат, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 15 000,00 грн є такими, що цілком відповідають критеріям, визначеним ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим заява представника позивача про відшкодування таких витрат підлягає задоволенню.
Щодо заперечень відповідача суд зазначає, що надані позивачем документи дійсно містять формальні помилки, які водночас є несуттєвими та не впливають на висновки суду про підтвердження позивачем факту понесення витрат на правову допомогу. Водночас, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.09.2023 у справі № 925/1073/22, не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу формальні (несуттєві) помилки, недоліки в оформленні заяви та доказів, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема, технічні помилки та описки.
Керуючись зазначеним вище, відповідно до ст.ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. № 2-926/25 від 19.06.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/1515/25 - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «ПІВДЕННИЙ» (65481, Одеська обл., Одеський район, м. Південне, вул. Берегова, буд. 13; код ЄДРПОУ 04704790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 5-а, кімната 509; код ЄДРПОУ 41447959) 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 30 червня 2025 р. Повне рішення складено та підписано 02 липня 2025 р.
Суддя Р.В. Волков