79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
30.06.2025 Справа № 914/968/25
За позовом: Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал», м. Львів,
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м.Львів,
про стягнення заборгованості.
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Представники сторін:
від позивача: Д. Сорока,
від відповідача: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області 27.03.2025 надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення 4'290'595,99 грн заборгованості за договором №102465-В від 26.01.2024, 04.10.2024 та 07.02.2025 про надання послуг централізованого водопостачання; №102465-К від 26.01.2024, 04.10.2024 та 07.02.2025 про надання послуг централізованого водовідведення, з яких: 2251131,02 грн заборгованості за послуги централізованого водопостачання, 1'633'027,32 грн заборгованість за послуги централізованого водовідведення, 250'146,80 грн інфляційні втрати за послуги водопостачання, 58'457,28 грн інфляційні втрати за послуги водовідведення, 38'203,37 грн 3% річних за послуги водопостачання, 11'543,31 грн 3% за послуги водовідведення, 34'042,53 грн пеня за послуги водопостачання та 14'044,36 грн пені за послуги водовідведення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.03.2025 року справу № 914/968/25 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; суд встановив строк для реалізації сторонами своїх процесуальннх прав. У підготовчому засіданні 09.06.2025 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.06.2025.
30.06.2025 позивач подав клопотання про закриття провадження у справі на загальну суму 1'592'891,65 грн. Ухвалами від 30.06.2025 суд закрив провадження у справі за відсутністю предмета спору в частині стягнення основного боргу у розмірі 1'592'891,65 грн. (1'095'961,43 грн заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та 496'930,22 грн заборгованості за надані послуги водовідведення), а також повернув позивачу сплачений судовий збір за вказаними вимогами.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами №102465-В про надання послуг централізованого водопостачання від 26.01.2024, 04.10.2024 та 07.02.2025 та №102465-К від 26.01.2024, 04.10.2024 та 07.02.2025 про надання послуг централізованого водовідведення в частині оплати за надані послуги водопостачання та відведення за період з 01.10.2024 по 01.02.2025, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 3'884'158,34 грн. За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами позивачем нараховано 48'086,89 грн пені, 308'604,08 грн інфляційних втрат та 49'746,68 грн 3% річних, які просить стягнути з відповідача.
Аргументи відповідача.
Відповідач заперечуючи позовні вимоги зазначив, що заборгованість у розмірі 2'796'659,86 грн станом на 01.01.2025 виникла внаслідок недостатності бюджетних асигнувань на 2024 рік. Зазначив, що відповідачем проведено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат без врахування здійснених оплат 28.03.2025, і такі нарахувння суттєво вплинуть на подальше фінансування та організацію діяльності КЕВ.
Представник позивача у судове засідання 30.06.2025 з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.
Представник відповідача, у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
У судовому засіданні 30.06.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
26 січня 2024 року Львівським міським комунальним підприємством “Львівводоканал» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (споживач) укладено договір №102465-В про надання послуг централізованого водопостачання з додатком, відповідно до умов якого водоканал надає послуги з централізованого водопостачання (послуги з розподілу води, 65110000-7 ДК 021:2015), а споживач користується послугами та сплачує за послуги на умовах визначених цим договором та чинним законодавством України.
Крім того, 26.01.2024 Львівським міським комунальним підприємством “Львівводоканал» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (споживач) укладено договір №102465-К про надання послуг централізованого водовідведення з додатком, відповідно до умов якого водоканал надає послуги з централізованого водовідведення (послуги з відведення стічних вод, 90430000-0 ДК 021:2015), а споживач користується послугами та сплачує за послуги на умовах визначених цим договором та чинним законодавством України.
Розмір плати за послуги погоджені сторонами у розділі 2 наведених договорів.
За умовами п. 3.3 (договір №102465-К) та п.3.5 (договір №102465-В) розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата за послуги здійснюється не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем.
У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення сплати (п.3.11 та п.3.13 відповідних договорів).
Строк дії договорів визначено до 31.12.2024.
У подальшому, 04.10.2024 та 07.02.2025 сторонами укладено договора з аналогічними умовами на наступні періоди надання послуг.
На виконання умов укладених договорів, позивачем надавались відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується виставленими відповідачу рахунками на оплату за водопостачання та водовідведення, які долучено до матеріалів справи. Однак відповідач не дотримувався умов договорів та не сплачував кошти за надані послуги у повному обсязі, внаслідок чого у період жовтень 2024 - лютий 2025 утворилася заборгованість у розмірі 1'633'027,32 грн з оплати за послуги з централізованого водовідведення, а у період травень 2024 - лютий 2025 року - заборгованість у розмірі 2'251'131,02 грн - за послуги централізованого водопостачання.
28.03.2025, 08.05.2025 та 15.05.2025 відповідач оплатив на користь позивача 1'592'891,65 грн. основного боргу, тому ухвалою від 30.06.2025 суд закрив провадження у справі у цій частині. Докази оплати решти 2' 291'266,69 грн за надані послуги у матеріалах справи відсутні.
За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами позивачем нараховано 48'086,89 грн пені, 308'604,08 грн інфляційних втрат та 49'746,68 грн 3% річних, які просить стягнути з відповідача.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 ЦК України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Між сторонами виникли відносини на підставі договорів №102465-В від 26.01.2024, 04.10.2024 та 07.02.2025 про надання послуг централізованого водопостачання та №102465-К від 26.01.2024, 04.10.2024 та 07.02.2025 про надання послуг централізованого водовідведення.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
За умовами п.3.3 та п.3.5 договорів оплата за послуги проводиться до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Позивач зазначає, що за надані послуги відповідач заборгував 2'291'266,69 грн. У судовому засіданні 30.06.2025 представник позивача підтвердив існуючу заборгованість.
Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність заборгованості за надані послуги у розмірі 2'291'266,69 грн, доводів позовної заяви не спростував, тому ця сума, є обгрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1-3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Сторони погодили, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуг споживач сплачує пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення сплати (п.3.11 та п.3.13 відповідних договорів)
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок (ст.253 ЦК України). При цьому суд відзначає, що з 01.04.2023 система переказів в Україні функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022. Після запровадження СЕП-4 в Україні скасовано поняття «банківський день».
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд встановив, що вимога позивача про стянгнення 48'086,89 грн пені є правомірною.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши заявлені до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням положень договорів та вказаних позивачем періодів нарахування, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягають заявлені позивачем 308'604,08 грн інфляційних втрат, а також 49'660,338 грн 3% річних. У задоволенні решти вимог слід відмовити.
Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується № ПД_3030 від 20.03.2025 на суму 64'359,00 грн. Ухвалою від 30.06.2025 суд повернув позивачу судовий збір у розмірі 23'893,37 грн. згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому судовий збір у розмірі 40'464,27 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м.Львів, вул.Батуринська, 2; ідентифікаційний код 07638027) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал» (79017, м.Львів, вул. Зелена, буд.64; ідентифікаційний код 03348471) 2'291'266,69 грн основного боргу, 48'086,89 грн пені, 49'660,38 грн 3% річних, 308'604,08 грн інфляційних втрат та 40'464,27 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 03.07.2025.
Суддя Яворський Б.І.