79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
03.07.2025 Справа № 914/1446/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №914/1446/25
за позовом: Акціонерного товариства «Ідея банк», м. Львів,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Колісника Валентина Сергійовича, с. Кожухів Літинського району Вінницької області,
про: стягнення заборгованості в розмірі 189 570,24 грн
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства «Ідея банк» до Фізичної особи-підприємця Колісника Валентина Сергійовича про стягнення заборгованості в розмірі 189 570,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.10.2023 сторони у справі уклали кредитний договір № КБ03.00504.010495017 про надання кредиту для поповнення обігових коштів, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти на суму 150 000,00 грн. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, свої зобов'язання щодо сплати відсотків та повернення суми кредиту не виконав повністю, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 189 570,24 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
Копія ухвали суду від 14.05.2025 надіслана відповідачу 16.05.2025 на адресу реєстрації та на електронну пошту, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.
Однак, поштове відправлення на адресу відповідача з ухвалою про відкриття провадження у справі повернулося на адресу суду, причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Так, відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Разом з тим, відповідно до позицій, висловлених у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
Таким чином, суд констатує, що відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи судом, останньому забезпечено право на реалізацію його прав та виконання процесуальних обов'язків.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.05.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на поштову та електронну адреси відповідача копії ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2023 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» (Кредитор) та Фізична особа-підприємець Колісник Валентин Сергійович (Позичальник) уклали кредитний договір № КБ03.00504.010495017, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого Кредитор надає Позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним. Розмір кредиту 150 000,00 грн, процентна ставка фіксована 0,01%, комісія за видачу кредитних коштів 1,1% від суми кредиту, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2,9% від суми кредиту, термін повернення кредиту по 26.10.2025 включно.
Пунктами 3.1-3.3 Договору встановлено, що комісія за видачу кредитних коштів утримується банком з суми кредиту у день видачі кредитних коштів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується щомісячно у терміни та в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в Додатку № 1 до даного Договору. Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту. Проценти нараховуються два рази на місяць за методом факт/факт. Базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом.
Додатком № 1 до Договору є графік щомісячних платежів за кредитним договором.
ФОП Колісник Валентин Сергійович отримав кредит на суму 150 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №8160399 від 26.10.2023.
Згідно виписки по рахунку ФОП Колісник В.С. відповідач сплатив позивачу 37 208,06 грн заборгованості. Докази повернення відповідачем решти заборгованості у матеріалах справи відсутні.
Листом №12.4.2/КБ03.00504.010495017 від 04.02.2025 Банк направив на адресу відповідача вимогу про дострокове розірвання кредитного договору та повернення заборгованості за кредитним договором у 30-тиденний строк.
Однак відповіді на вказану вимогу позивач не отримав.
Враховуючи відсутність повернення коштів за кредитним договором позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із матеріально-правовою вимогою про стягнення з відповідача 189 570,24 грн заборгованості за кредитним договором, що складається із 131 250,91 грн простроченого боргу, 14,33 грн прострочених процентів та 58 305,00 грн простроченої плати за обслуговування кредиту.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Ідея Банк» та ФОП Колісник Валентин Сергійович 26.10.2023 уклали кредитний договір № КБ03.00504.010495017.
Як вбачається з меморіального ордеру №8160399 від 26.10.2023 позивач перерахував відповідачу 150 000,00 грн.
Відповідач оплатив загалом позивачу 37 208,06 грн, з яких 3,97 грн зараховано в рахунок погашення суми процентів, 13 454,98 грн в рахунок погашення плати за обслуговування та 18 749,09 грн в рахунок тіла кредиту. Остання оплата проведена відповідачем 16.02.2024.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5.2.5 Договору АТ «Ідея Банк» має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, а також у разі невиконання грошових зобов'язань.
Відповідач не виконав обов'язку щодо повернення кредиту. Отже, позивач мав право вимагати дострокового повернення всієї позики та сплати процентів.
Банк 04.02.2025 надіслав відповідачу вимогу про дострокове розірвання кредитного договору та повернення заборгованості за кредитним договором у 30-тиденний строк.
Докази повернення відповідачем заборгованості у матеріалах справи відсутні.
Суд перевіривши розрахунок заборгованості наданий позивачем, дійшов висновку, що такий зроблено арифметично правильно, відтак вимога про стягнення з відповідача 189 570,24 грн заборгованості за кредитним договором, що складається із 131 250,91 грн простроченого боргу, 14,33 грн прострочених процентів та 58 305,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3028,00 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 46, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колісника Валентина Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11; код ЄДРПОУ: 19390819) 131 250,91 грн простроченого боргу, 14,33 грн прострочених процентів, 58 305,00 грн простроченої плати за обслуговування кредиту та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Березяк Н.Є.