ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2025Справа №910/1301/25
За позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України", м. Київ
про визнання недійсними та скасування пунктів рішення, -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Плиска А.В. (адвокат за ордером серія АО№1174963 від 12.05.2025);
від відповідача: Заворотнюк М.С. (адвокат за ордером серія АІ"1863001 від 03.04.2025).
03.02.2025 року до суду від ОСОБА_1 (позивач) до суду надійшла позовна заява про:
- визнання недійсним та скасування п. 9 рішення Конфліктно-правової комісії Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна Спілка України" від 26.11.2024 року;
- визнання недійсним та скасування пп. 3.7. п. 3 рішення Президії Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна Спілка України" від 05.12.2024 року в частині: "Затвердити: 3.7. Рішення Конфліктно-правової комісії від 26.11.2024 року, а саме: (1) Припинити членство у КСУ ОСОБА_1 , що тягне за собою одночасне автоматичне виключення відповідної особи зі складу органів управління КСУ, куби її було обрано чи призначено. Позбавлення членства ОСОБА_1 матиме такі наслідки: анулювання розплідника КСУ "А О А МА ИТ-иА" (321/08), що належить ОСОБА_1 : дискваліфікація ОСОБА_1 , як судді КСУ-МКФ; заборона участі у всіх кінологічних заходах в системі КСУ-МКФ. У зв'язку з цим звернутися до Головного Офісу МКФ із проханням опублікувати Циркуляр МКФ із відповідною інформацією та розіслати його усім клубам - членам та контрактним' партнерам МКФ".
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/1301/25 передані на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.03.2025.
28.02.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
В підготовчому засіданні 28.03.2025 судом було оголошено перерву до 13.05.2025.
15.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із клопотанням про поновлення строку подання відзиву та клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
16.04.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження.
21.04.205 до суду від позивача надійшли заперечення на поновлення строку для подання відзиву.
В підготовчому засіданні 13.05.2025 судом було оголошено перерву до 01.07.2025.
Дослідивши в підготовчому засіданні 01.07.2025 матеріали справи суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі, з огляду на наступне.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Статтею 20 ГПК України визначено перелік справ, які віднесені до юрисдикції господарських судів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року в справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 з 2000 року до 05.12.2024 була членом Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна Спілка України» (ВГО «КСУ»).
Також станом на 05.12.2024 ОСОБА_1 була членом органу правління ВГО «КСУ - Президії ВГО «КСУ», суддею КСУ та позивачу належав розплідник ВГО «КСУ» «ADAMANT-UA» (321/08).
Окрім іншого, з 12.12.2020 року позивача є керівником відокремленого підрозділу «Дніпровський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України»
Проте відповідно до п. 9 рішення Конфліктно-правової комісії Всеукраїнської громадської організації «Кінологічної Спілки України» від 26.11.2024, ухвалено припинити членство у КСУ Корнеєвої Наталії Андріївни, що тягне за собою одночасне автоматичне виключення відповідної особо зі складу органів управління КСУ, куди її було обрано чи призначено.
Позбавлення членства ОСОБА_1 матиме такі наслідки:
- анулювання розплідника КСУ «ADAMANT-UA» (321/08), що належить ОСОБА_1 ;
- дискваліфікація ОСОБА_1 , як судді КСУ-МКФ;
- заборона участі у всіх кінологічних заходах в системі КСУ-МКФ.
У зв'язку з цим звернутись до Головного Офісу МКФ із проханням опублікувати Циркуляр МКФ із відповідною інформацією та розіслати його усім клубам - членам та контрактним партнерам МКФ.
Також згідно з рішенням Президії Всеукраїнської громадської організації «Кінологічної Спілки України» від 05.12.2024, зокрема було затверджено рішення Конфліктно-правової комісії від 26.11.2024, а саме: «Припинити членство у КСУ ОСОБА_1 , що тягне за собою одночасне автоматичне виключення відповідної особо зі складу органів управління КСУ, куди її було обрано чи призначено.
Позбавлення членства ОСОБА_1 матиме такі наслідки:
- анулювання розплідника КСУ «ADAMANT-UA» (321/08), що належить ОСОБА_1 ;
- дискваліфікація ОСОБА_1 , як судді КСУ-МКФ;
- заборона участі у всіх кінологічних заходах в системі КСУ-МКФ.
У зв'язку з цим звернутись до Головного Офісу МКФ із проханням опублікувати Циркуляр МКФ із відповідною інформацією та розіслати його усім клубам - членам та контрактним партнерам МКФ.
Призупинити співпрацю з Дніпровським міським осередком ВГО КСУ «Дніпро», керівником якого є ОСОБА_1 . Призначити перевірку діяльності зазначеного Осередку КСУ та після проведення перевірки рекомендувати легітимному Правлінню Осередку КСУ провести відповідно до вимог статуту Осередку КСУ чергову (позачергову) конференцію (загальні збори) з обранням Голови правління Осередку КСУ (зареєструвати зміни у складі керівництва у реєстраційних державних структурах) з подальшим зверненням від новообраного Голови правління Осередку КСУ до Президії КСУ про відновлення взаємовідносин КСУ з Осередком КСУ.» (п.п. 1 п. 3.7 рішення від 05.12.2024).
Вважаючи, що вищевказані рішення прийняті з порушенням закону та порушують її права, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), яка ратифікована Україною.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Тому судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначає Закону України «Про громадські об'єднання».
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи, а Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.
Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
За нормами статті 3 Закону України «Про громадські об'єднання» громадські об'єднання утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.
Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому, а самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, у діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
Втручання держави у діяльністю найвищого органу управління громадської спілки шляхом здійснення судового контролю за прийнятими рішеннями - суперечить принципу самоврядності громадських організацій, закріпленому у статті 3 Закону України «Про громадські об'єднання».
Аналогічні за змістом правові висновки висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 826/4734/16 та Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 757/11542/17-ц, від 08 квітня 2021 року у справі № 757/11487/17-ц.
У статті 21 Закону України «Про громадські об'єднання» перелічені права громадського об'єднання. Також окремо зазначені права громадського об'єднання зі статусом юридичної особи, зокрема: право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до ЄДР.
Спори за участю громадського об'єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як ЦПК України, так і Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.
З урахуванням вимог цього Закону можна зробити висновок, що юрисдикція суду не поширюється на правовідносини, зокрема, щодо порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об'єднанні).
Внутрішньостатутною діяльністю громадського об'єднання (громадської організації) є питання її створення, визначення напряму діяльності, реалізація прав її членів на участь у такій діяльності у правовідносинах, що не є за своїм змістом цивільно-правовими та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, які урегульовані нормами цивільного, господарського чи трудового права та стосуються цивільних прав та інтересів третіх осіб.
Тому набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішній статутній діяльності, тоді як звільнення з роботи керівника громадської організації чи найманих працівників є реалізацією повноважень громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, на які поширюється юрисдикція суду.
Аналогічні за змістом правові висновки висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №127/21764/17.
Як встановлено судом, відповідно до п. 1.1 статуту відповідача, Всеукраїнська громадська організація "Кінологічна спілка України" є добровільним громадським об'єднанням, яке на основі інтересів об'єднує власників і любителів чистопородних собак для спільної реалізації мета та завдань, передбачених цим Статутом.
Також статутом визначено, що член КСУ може бути виключений із членів КСУ у примусовому порядку за наявності підстав зазначених в п. 5.7 статуту.
Згідно із п. 5.8 статуту припинення членства у КСУ (за власним бажанням чи в примусовому порядку) тягне за собою одночасне автоматичне виключення відповідної особи зі складу органів управління КСУ або місцевого осередку КСУ, куди її було обрано чи призначено.
За змістом п. 5.9 статуту, рішення про примусове виключенні із членів КСУ може бути оскаржене до Президії КСУ після попереднього розгляду Конфліктно-правовою комісією.
При цьому, пунктом 5.15 статуту відповідача визначено, що член КСУ має право у письмовій формі оскаржити рішення, дії або бездіяльність будь-якого органу чи посадової особи КСУ, статутних органів місцевого осередку КСУ.
Тобто пунктом 5.9. статуту відповідача визначено право члена КСУ на оскарження рішення про примусове його виключення із членів КСУ до Президії КСУ після попереднього розгляду Конфліктно-правовою комісією та такі положення статуту місцевого осередку КСУ не суперечать положенню п. 5.15 статуту Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» щодо можливості оскарження рішень будь-якого статутного органу місцевого осередку КСУ.
Таким чином, спір щодо примусового виключення члена КСУ не може бути предметом розгляду в судовому порядку, оскільки стосується питань внутрішньостатутної діяльності громадської організації, статутом якої визначено можливість оскарження такого рішення до органів КСУ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що позов ОСОБА_1 до Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" про визнання недійсними та скасування пунктів рішення не може бути розглянутий в судовому порядку будь-якої юрисдикції, а тому закриває провадження у даній справі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Провадження у справі №910/13732/22 за позовом ОСОБА_1 до Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" про визнання недійсними та скасування пунктів рішення закрити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
повний текст ухвали складено 03.07.2025
Суддя Cергій МОРОЗОВ