ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.07.2025Справа № 910/5047/25
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геймдев» (04071, м. Київ, провулок Ярославський, буд. 1/3; ідентифікаційний код: 43397203)
до Державного підприємства «Готель «Козацький» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 1/3; ідентифікаційний код: 14303572)
про стягнення 753549,22 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
22.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Геймдев» з вимогами до Державного підприємства «Готель «Козацький» про стягнення 753549,22 грн, з яких 481284,00 грн основного боргу, 44311,63 грн 3% річних та 227953,59 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку з повернення забезпечувальних платежів за Договором №19/08/2021 від 19.08.2021 та Договором №13/09/2021 від 13.09.2021 після припинення строку їх дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Геймдев» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 28.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 відкрито провадження у справі №910/5047/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5047/25 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5047/25.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
19.08.2021 між Державним підприємством «Готель «Козацький» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геймдев» (орендар) укладено Договір №19/08/2021 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
У розділі І Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 (Умови) визначено, що об'єктом оренди є частина приміщення - конференц залу на 2-му поверсі, площею 250,00 кв. м, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 1/3; місячна орендна плата становить 180002,00 грн без ПДВ; сума забезпечувального платежу - 360004,00 грн без ПДВ; строк дії договору - 5 років з дати набрання ним чинності.
Відповідно до п. 2.1 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і орендодавцем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
Згідно з п. 3.1 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз побутових відходів, тощо), а також компенсація витрат орендодавця за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із орендодавцем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Відповідно до п. 3.3 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та орендодавцю у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
Згідно з п. 4.1 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 у разі припинення договору орендар зобов'язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити орендодавцю платежі за договором про відшкодування витрат орендодавцю на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди; відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого майна), або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід'ємних поліпшень/капітального ремонту.
Відповідно до п. 4.2 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору орендодавець зобов'язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат орендодавцю на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна. Орендодавець складає акт повернення з оренди орендованого майна у двох оригінальних примірниках і надає підписані примірники орендарю.
Відповідно до п. 12.1 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.
Крім того, 13.09.2021 між Державним підприємством «Готель «Козацький» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геймдев» (орендар) укладено Договір №13/09/2021 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
У розділі І Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 (Умови) визначено, що об'єктом оренди є частина приміщення - конференц залу на 2-му поверсі, площею 112,00 кв. м, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 1/3; місячна орендна плата становить 60640,00 грн без ПДВ; сума забезпечувального платежу - 121280,00 грн без ПДВ; строк дії договору - 5 років з дати набрання ним чинності.
Відповідно до п. 2.1 Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і орендодавцем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
Згідно з п. 3.1 Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз побутових відходів, тощо), а також компенсація витрат орендодавця за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із орендодавцем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Відповідно до п. 3.3 Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та орендодавцю у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
Згідно з п. 4.1 Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 у разі припинення договору орендар зобов'язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити орендодавцю платежі за договором про відшкодування витрат орендодавцю на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди; відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого майна), або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід'ємних поліпшень/капітального ремонту.
Відповідно до п. 4.2 Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору орендодавець зобов'язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат орендодавцю на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна. Орендодавець складає акт повернення з оренди орендованого майна у двох оригінальних примірниках і надає підписані примірники орендарю.
Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 4.3 Договору №13/09/2021 від 13.09.2021.
Згідно з п. 12.12 Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем в порушення умов Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 та Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 не повернув суми забезпечувального платежу, що був сплачений позивачем, та який відповідно до умов вказаних договорів підлягає повернення після закінчення строку оренди, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 481284,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 44311,63 грн 3% річних та 227953,59 грн інфляційних втрат.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
За актом приймання-передачі від 19.08.2021 відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди за Договором №19/08/2021 від 19.08.2021.
Також, за актом приймання-передачі від 13.09.2021 відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди за Договором №13/09/2021 від 13.09.2021.
Як встановив суд, у розділі І Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 (Умови) визначено, що об'єктом оренди є частина приміщення - конференц залу на 2-му поверсі, площею 250,00 кв. м, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 1/3; місячна орендна плата становить 180002,00 грн без ПДВ; сума забезпечувального платежу - 360004,00 грн без ПДВ; строк дії договору - 5 років з дати набрання ним чинності.
Також, у розділі І Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 (Умови) визначено, що об'єктом оренди є частина приміщення - конференц залу на 2-му поверсі, площею 112,00 кв. м, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 1/3; місячна орендна плата становить 60640,00 грн без ПДВ; сума забезпечувального платежу - 121280,00 грн без ПДВ; строк дії договору - 5 років з дати набрання ним чинності.
Відповідно до п. 4.5 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 з метою виконання зобов'язань орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю до або в день підписання цього договору орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункті 11 Умов.
Відповідно до п. 4.5 Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 з метою виконання зобов'язань орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю до або в день підписання цього договору орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункті 11 Умов.
Відповідно до платіжного доручення №2110 від 19.08.2021 позивачем на виконання умов Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 було сплачено відповідачу забезпечувальний платіж у сумі 360004,00 грн.
Також, відповідно до платіжного доручення №2395 від 13.09.2021 позивачем на виконання умов Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 було сплачено відповідачу забезпечувальний платіж у сумі 121280,00 грн.
22.02.2022 між сторонами підписано Договір №19/08/2021-Р про припинення Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 (за взаємною згодою сторін).
За актом повернення з оренди майна від 22.02.2022 позивач повернув відповідачу об'єкт оренди за Договором №19/08/2021 від 19.08.2021
Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 4.3 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021).
Згідно з п. 12.12 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Також, 22.02.2022 між сторонами підписано Договір №13/09/2021-Р про припинення Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 (за взаємною згодою сторін).
За актом повернення з оренди майна від 22.02.2022 позивач повернув відповідачу об'єкт оренди за Договором №13/09/2021 від 13.09.2021.
Згідно з п. 4.6 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 орендодавець повертає забезпечувальний депозит орендарю протягом п'яти робочих днів після отримання примірника акта повернення з оренди орендованого майна, підписаного без зауважень орендодавцем, або здійснює вирахування сум, визначених у пункті 4.8 цього договору, у разі наявності зауважень орендодавця.
Згідно з п. 4.6 Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 орендодавець повертає забезпечувальний депозит орендарю протягом п'яти робочих днів після отримання примірника акта повернення з оренди орендованого майна, підписаного без зауважень орендодавцем, або здійснює вирахування сум, визначених у пункті 4.8 цього договору, у разі наявності зауважень орендодавця.
Згідно з п. 4.7 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 орендодавець перераховує забезпечувальний депозит у повному обсязі до державного бюджету, якщо: орендар відмовився від підписання акта повернення з оренди орендованого майна у строк, визначений цим договором, або створює перешкоди у доступі до орендованого майна представників орендодавця з метою складення такого акта.
У п. 4.8 Договору №19/08/2021 від 19.08.2021 сторонами погоджено, що орендодавець не пізніше ніж протягом п'ятого робочого дня з моменту отримання примірника акта повернення з оренди орендованого майна зараховує забезпечувальний депозит в рахунок невиконаних зобов'язань орендаря і перераховує забезпечувальний депозит на погашення зобов'язань орендаря у такій черговості:
1) у першу чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати пені (пункт 3.9 цього договору) (у такому разі відповідна суму забезпечувального депозиту розподіляється між державним бюджетом і рендодавцем);
2) у другу чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати неустойки (пункт 4.4 цього договору);
3) у третю чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до пункту 16 Умов підлягає сплаті до державного бюджету;
4) у четверту чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до пункту 16 Умов підлягає сплаті орендодавцю;
5) у п'яту чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати орендодавцю платежів за договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю;
6) у шосту чергу погашаються зобов'язання орендаря з компенсації суми збитків, завданих орендованому майну;
7) у сьому чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати інших платежів за цим договором або в рахунок погашення інших не виконаних орендарем зобов'язань за цим договором.
Орендодавець повертає орендарю суму забезпечувального депозиту, яка залишилась після здійснення вирахувань, передбачених цим пунктом.
Згідно з п. 4.7 Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 орендодавець перераховує забезпечувальний депозит у повному обсязі до державного бюджету, якщо: орендар відмовився від підписання акта повернення з оренди орендованого майна у строк, визначений цим договором, або створює перешкоди у доступі до орендованого майна представників орендодавця з метою складення такого акта.
У п. 4.8 Договору №13/09/2021 від 13.09.2021 сторонами погоджено, що орендодавець не пізніше ніж протягом п'ятого робочого дня з моменту отримання примірника акта повернення з оренди орендованого майна зараховує забезпечувальний депозит в рахунок невиконаних зобов'язань орендаря і перераховує забезпечувальний депозит на погашення зобов'язань орендаря у такій черговості:
1) у першу чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати пені (пункт 3.9 цього договору) (у такому разі відповідна суму забезпечувального депозиту розподіляється між державним бюджетом і рендодавцем);
2) у другу чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати неустойки (пункт 4.4 цього договору);
3) у третю чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до пункту 16 Умов підлягає сплаті до державного бюджету;
4) у четверту чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до пункту 16 Умов підлягає сплаті орендодавцю;
5) у п'яту чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати орендодавцю платежів за договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю;
6) у шосту чергу погашаються зобов'язання орендаря з компенсації суми збитків, завданих орендованому майну;
7) у сьому чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати інших платежів за цим договором або в рахунок погашення інших не виконаних орендарем зобов'язань за цим договором.
Орендодавець повертає орендарю суму забезпечувального депозиту, яка залишилась після здійснення вирахувань, передбачених цим пунктом.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів наявності підстав для неповернення відповідачем позивачу сплачених забезпечувальних платежів у повному обсязі, зокрема, обставин, наведених у п. 4.8 договорів.
Відомостей про наявність будь-яких зауважень з боку відповідача під час повернення позивачем об'єктів оренди за Договором №19/08/2021 від 19.08.2021 та за Договором №13/09/2021 від 13.09.2021 на актах про повернення майна також не зазначено.
Водночас, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5047/25 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що забезпечувальний платіж за Договором №19/08/2021 від 19.08.2021 сумою 360004,00 грн відповідач повинен був повернути позивач у строк до 01.03.2022 включно.
Так само, забезпечувальний платіж за Договором №13/09/2021 від 13.09.2021 сумою 121280,00 грн відповідач повинен був повернути позивач у строк до 01.03.2022 включно.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем обов'язку з повернення позивачу забезпечувальних платежів загальною сумою 481284,00 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості Державного підприємства «Готель «Козацький» за Договором №19/08/2021 від 19.08.2021 та за Договором №13/09/2021 від 13.09.2021 загальною сумою 481284,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Геймдев» в частині стягнення з Державного підприємства «Готель «Козацький» суми основного боргу у розмірі 481284,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 44311,63 грн 3% річних та 227953,59 грн інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Геймдев» в частині стягнення з Державного підприємства «Готель «Козацький» 44311,63 грн 3% річних та 227953,59 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається відповідача у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Готель «Козацький» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 1/3; ідентифікаційний код: 14303572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геймдев» (04071, м. Київ, провулок Ярославський, буд. 1/3; ідентифікаційний код: 43397203) суму основного боргу у розмірі 481284 (чотириста вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 44311 (сорок чотири тисячі триста одинадцять) грн 63 коп., інфляційні втрати у розмірі 227953 (двісті двадцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн 59 коп. та судовий збір у розмірі 9042 (дев'ять тисяч сорок дві) грн 59 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак