ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.07.2025Справа № 911/848/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Покровської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем"
про стягнення 510 062, 40 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Покровська сільська рада (далі-позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 510 062, 40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 72 від 20.07.2023 в частині повернення коштів за невикористані талони.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2025 у справі № 911/848/25 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва позовну заяву Покровської сільської ради від 10.03.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» про стягнення 510 062, 40 грн.
09.04.2025 позовна заява Покровської сільської ради надійшла до Господарського суду міста Києва та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Щербакова С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 позовну заяву Покровської сільської ради - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
17.04.2025 до суду надійшла заява Покровської сільської ради про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зокрема, суд зазначив, що відповідач протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). - ч. 5 ст. ст.6 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами), підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно п. 2, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Тож, судом було надіслано ухвалу від 21.04.2025 про відкриття провадження у даній справі в електронний кабінет відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 21.04.2025 отримана відповідачем 23.04.2025, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, відповідно до якої документ (ухвала суду від 21.04.2025) доставлено в електронний кабінет відповідача 22.04.2025 о 20:44 год.
Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, Господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 21.04.2025 також у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
20.07.2023 між Покровською сільською радою (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем" (далі - постачальник) укладено договір № 72, умовами якого передбачено, що постачальник зобов?язується поставити та передати у власність Замовника бензин А-95 (скретч-карти/талони), дизельне паливо (скретч-карти/талони) ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти (пально-мастильні матеріали) (далі - товар), а замовник зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим договором.
Відповідно до специфікації викладеної у п. 1.1. договору: найменування товару - Бензин А-95 (скретч-карти/талони), одиниця виміру - літри, кількість - 5865, сума - 275 889, 60 грн; Дизельне паливо (скретч-карти/талони), кількість - 12065, сума - 560 298, 60 грн. Всього 836188, 20 грн.
Згідно п. 1.2. договору, постачальник гарантує, що Товар, який є предметом Договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися Товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов?язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.
За умовами п. 1.4. договору, відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-карти/талони) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Відповідно до п. 3.2. договору, ціна договору становить 836 188, 20 грн, у т.ч. ПДВ (20 %) 139 364, 70 грн.
Згідно п. 4.1. договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється в розмірі 100 % упродовж 20 календарних днів з дати поставки товару на адресу замовника на підставі наданого оригіналу видаткової накладної на товар.
Строк поставки товарів - до 31 серпня 2023 року (п. 5.1. договору).
У п. 5.2. договору сторони погодили місце поставки (передачі) товарів:
5.1.1. Передача замовнику товару за цим Договором здійснюється постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Замовника при пред?явленні довіреними особами Замовника скретч-карт/талонів до закінчення терміну дії довірчого документу. Зобов?язання Постачальника з поставки кожної окремої партії Товару вважається виконаним з моменту підписання Сторонами видаткової накладної.
5.1.2. Скретч-карта/талонів є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об?єму і марки товару, після чого всі обов?язки сторін по погашених скретч-картах/талонах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті.
Місце поставки товару (скретч-карт/талонів): 53273, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Покровське, вул. Калнишевського, буд. 19Б (п. 5.2. договору).
Відповідно до п. 5.3. договору, умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазнчений на довірчому документі.
Згідно до пп. 6.1.1. п. 6.1. договору, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за поставлений товар.
В свою чергу, за умовами пп. 6.3.1. п. 6.3. договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 11.1. договору).
Додатком № 1 до договору № 72 від 20.07.2023 сторони погодили перелік автозаправних станцій.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору відповідачем за видатковою накладною № 571 від 25.07.2023 було надано талони на пальне встановленої форми відповідного номіналу (5865 л бензин А-95 та 12065 л дизельне паливо) на суму 836 188, 20 грн., яка підписана представниками сторін.
В свою чергу, позивачем за отримані талони згідно видаткової накладної № 571 від 25.07.2023 було перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 836 188, 20 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 717 від 27.07.2023 року на суму 269 539, 20 грн, № 720 від 27.07.2023 на суму 6 350, 40 грн та № 721 від 27.07.2023 на суму 560 298, 60 грн.
Позивач зазначає, що на підставі видаткової накладної № 571 від 25.07.2023 він отримав скретч-карти на дизельне паливо та скретч-карти на бензин А-95.
Проте, як зазначає позивач, з початку дії договору № 72, а саме з 20.07.2023 року заправка автомобілів Замовника на АЗС УКРНАФТА, за адресами: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Патріотів України, 165; Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Першотравнева, 2/1; Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Херсонська, 547-А при пред?явленні довіреними особами Замовника скретч-карт не здійснювалася, у зв'язку з відсутністю у відповідача договірних відносин з вказаними операторами АЗС.
Протягом 2023 - 2024 року, а саме до листопада 2024 року заправка автомобілів Замовника здійснювалася на АЗС АВІАС ПЛЮС, Дніпропетровська обл., сщ. Кам?янське, вул. Дніпровська, 36, однак з листопада 2024 року, як вказує позивач, на жодній АЗС заправка автомобілів Замовника при пред?явленні довіреними особами Замовника скретч-карт відповідача не здійснюється.
У зв'язку з цим, у залишку позивача залишилося 548 шт. талонів на загальну суму 510 062,40 грн., з них бензину А-95 - 90 шт. по 20 л., а всього бензину 1800 літрів на суму - 84 672, 00 грн. та дизельного палива - 458 шт. по 20 л., а всього дизельного палива 9160 літрів на суму 425 390, 40 грн., що підтверджується переліком невикористаних талонів доданих позивачем до позову.
Тож, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором щодо відпуску бензину та дизельного палива цілодобово на підставі пред'явлення скретч-карток/талонів на власних або орендованих, або партнерських АЗС постачальника у . Нікополь.
Позивачем на адресу відповідача направлявся претензія №178 від 03.02.2025, в якій позивач просив відповідача невідкладно повернути кошти попередньої оплати у сумі 510 062, 40 грн.
Однак, відповідач на вищезазначену претензію відповіді не надав.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору, оскільки залишилось невикористаним позивачем 1800 л бензину А-95 на суму 84 672, 00 грн та 9160 л дизельного палива на суму 425 390, 40 грн. Тобто, позивач не має можливості використати талони за призначенням та здійснити повну вибірку оплаченого ним пального, відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу коштів за пальне, яке він не отримав, але вартість якого сплачено.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 72 від 20.07.2023, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За умовами укладеного між сторонами договору № 72, який грунтується на оголошеному тендері закупівлі бензину та дизельного палива, тендерній пропозиції, документам та гарантіям, наданими відповідачем, останнім прийнято зобов?язання із поставки позивачу палива, а саме бензин А-95 у кількості 5865 л на загальну суму 275889,60 грн., та дизельного палива у кількості 12065 л на загальну суму 560298,60 грн. шляхом використання талонів та заправки автомобілів бензином А-95 та дизельним паливом, шляхом заправки автомобілів Замовника на АЗС при пред?явленні довіреними особами Замовника талонів, в тому числі з місцем розташування в м. Нікополі Дніпропетровської області.
Судом встановлено, що відповідачем на виконання умов договору було надано позивачу талони на пальне встановленої форми відповідного номіналу (5865 л бензин А-95 та 12065 л дизельне паливо) на загальну суму 836 188, 20 грн, що підтверджується видатковою накладною № 571 від 25.07.2023, яка підписана представниками сторін та скріплена печаткою сторін.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за отримані талони згідно видаткової накладної № 571 від 25.07.2023 розрахувався у повному обсязі, а саме перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 836 188, 20 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 717 від 27.07.2023 року на суму 269 539, 20 грн, № 720 від 27.07.2023 на суму 6 350, 40 грн та № 721 від 27.07.2023 на суму 560 298, 60 грн.
Відповідно до п. 5.1.1. договору, передача замовнику товару за цим Договором здійснюється постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Замовника при пред?явленні довіреними особами Замовника скретч-карт/талонів до закінчення терміну дії довірчого документу. Зобов?язання Постачальника з поставки кожної окремої партії Товару вважається виконаним з моменту підписання Сторонами видаткової накладної.
Згідно п. 5.1.2. договору, скретч-карта/талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об?єму і марки товару, після чого всі обов?язки сторін по погашених скретч-картах/талонах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті.
Місце поставки товару (скретч-карт/талонів): 53273, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Покровське, вул. Калнишевського, буд. 19Б (п. 5.2. договору).
Відповідно до п. 5.3. договору, умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Проте, з 20.07.2023 року заправка автомобілів Замовника на АЗС УКРНАФТА, за адресами: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Патріотів України, 165; Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Першотравнева, 2/1; Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Херсонська, 547-А при пред?явленні довіреними особами Замовника скретч-карт не здійснювалася, у зв'язку з відсутністю у відповідача договірних відносин з вказаними операторами АЗС.
Протягом 2023 - 2024 року, а саме до листопада 2024 року заправка автомобілів Замовника здійснювалася на АЗС АВІАС ПЛЮС, Дніпропетровська обл., сщ. Кам?янське, вул. Дніпровська, 36, однак з листопада 2024 року на жодній АЗС заправка автомобілів Замовника при пред?явленні довіреними особами Замовника скретч-карт відповідача не здійснюється.
За розрахунком позивача, залишок невикористаних талонів становить 548 шт. на загальну суму 510 062,40 грн. (1800*47,04 грн +9160*46,44 грн), з яких бензину А-95 - 90 шт. по 20 л., а всього 1800 літрів на суму - 84 672, 00 грн. та дизельного палива - 458 шт. по 20 л., а всього 9160 літрів на суму 425 390, 40 грн., що підтверджується списком невикористаних талонів (переліком талонів) доданих позивачем до позову.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою щодо повернення коштів за бензин та дизельне паливо, яке замовник не може отримати за скретч-картами.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 р. затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Для отримання Товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред'являє оператору АЗС талон на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону на пальне, і, на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості. При відпуску Товару, талон на пальне залишається у оператора, який видає чек, що є підтвердженням факту отримання Замовником Товару відповідного асортименту та кількості.
Термін дії талонів/карток на пальне вказується у видатковій накладній і погоджується шляхом підписання видаткової накладної на Товар та становить 12 календарних місяців з дня їх отримання. У випадку якщо термін дії талонів/карток на пальне не вказаний у видатковій накладній, то термін дії талонів на пальне становить 12 календарних місяці від дати видаткової накладної. Талони на пальне дійсні для вибірки Товару на протязі строку, визначеного відповідною видатковою накладною. Талони на пальне, не пред'явлені оператору АЗС для отримання Товару протягом терміну дії талону на пальне анулюються (втрачають свою силу і є недійсними). Замовник зобов'язується прийняти Товар у Постачальника до моменту анулювання талонів на пальне.
Обмін наявних у замовника анульованих талонів на пальне можливий протягом 10 (десяти) календарних днів з дати закінчення терміну дії талонів на пальне, при наявності у замовника документа, який підтверджує придбання товару (видаткова накладна). Термін дії талонів на пальне після обміну - один календарний місяць.
Тож, згідно умов договору, для отримання Товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред'являє оператору АЗС талон на пальне. В свою чергу, Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону на пальне, на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості, при цьому, при відпуску Товару талон на пальне залишається у оператора, який видає чек, що є підтвердженням факту отримання позивачем Товару відповідного асортименту та кількості.
При цьому, як вбачається з умов договору, передача товару Покупцю здійснюється поступово (певними частинами), підставою передачі товару Постачальником Замовнику є товарно-розпорядчий документ на товар - талон на пальне. Інших умов щодо передачі товару (пального) Замовнику договір поставки не містить. До моменту передачі Товару за довірчими документами (талонами), Товар у виглялі автомобільного бензину та дизельного палива зберігається у Постачальника
Крім того, у п. 5.1.2 договору сторони погодили, що скретч-карта/талонів є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об?єму і марки товару, після чого всі обов?язки сторін по погашених скретч-картах/талонах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті.
Тож, суд зазначає, що підписана сторонами видаткова накладна № 571 від 25.07.2023 є підтвердженням отримання позивачем від відповідача талонів на Бензин А-95 та дизельне паливо, проте, лише після отоварювання талону на АЗС позивач вважається таким, що отримав фактично товар.
Тобто, у даному випадку, заправка автомобілів Замовника на АЗС УКРНАФТА, за адресами: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Патріотів України, 165; Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Першотравнева, 2/1; Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Херсонська, 547-А не здійснювалася, у зв'язку з чим невикористаними залишились талони у кількості 548 шт. на бензин А-95 загальним обсягом 1800 літрів на суму 84 672, 00 грн. та дизельне паливо обсягом 9160 літрів на суму 425 390, 40 грн.
Таким чином, з викладених обставин вбачається не виконання відповідачем умов п.п. 5.1.1. і 5.1.2 договору та виникнення у нього зобов'язання із компенсації позивачу вартості талонів, що не були використані.
Суд відзначає, що відповідачем не спростовано, як переліку невикористаних позивачем талонів, так і не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його вірним та арифметично правильним.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо повернення грошових коштів, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 72 від 20.07.2023 і положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів за непоставлений товар у розмірі 510 062, 40 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Покровської сільської ради - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» (вул. Маккейна Джона, буд. 40, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код - 44876120) на користь Покровської сільської ради (вул. Петра Калнишевського, буд. 19, с. Покровське, Нікопольський р-н, Дніпропетровська обл., 53273, ідентифікаційний код - 04340342) 510 062 (п'ятсот дес'ять тисяч шістдесят дві) грн 40 коп. - заборгованості та 6 120 (шість тисяч сто двадцять) грн 75 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. О. Щербаков