ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2025Справа № 914/42/25
За позовом заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі
1) Західного офісу Держаудитслужби,
2) Національного фонду досліджень України,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манкор»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Інститут біології клітини Національної академії наук України,
про визнання недійсним пункту договору та стягнення 24 564,00 грн
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Севериненко К.Р.
Представники учасників справи:
від прокуратури: Рябов О.А.
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: Майстренко Л.О., Нагорний О.В.;
від відповідача: Мантуло О.О.;
від третьої особи: не з'явився;
Заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби (надалі - позивач-1) та Національного фонду досліджень України (надалі - позивач-2) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манкор» (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати недійсним пункт 1.4. договору №206-21 від 22.11.2021, в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 24 564,00 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача-2 грошові кошти в розмірі 24 564,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі №914/42/25 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.04.2025 передано справу №914/42/25 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
05.05.2025 матеріали справи №914/42/25 надійшли до Господарського суду міста Києва та за результатами автоматизованого розподілу передані судді Карабань Я.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 прийнято справу №914/42/25 до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в справі на 17.06.2025.
19.05.2025 від представника позивача-2 надійшла заява про виключення Національного фонду досліджень України зі складу позивачів у справі та про залучення його до участі в справі в якості третьої особи.
16.06.2025 від представника позивача-2 надійшла заява про залишення без розгляду позову в частині вимог, пред'явлених в інтересах держави в особі Національного фонду досліджень України як позивача.
У підготовче засідання 17.06.2025 з'явився прокурор та представники позивача-2 і відповідача, представники позивача-1 та третьої особи в засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином. Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання позивача-2 про виключення останнього зі складу позивачів у справі та про залучення його до участі в справі в якості третьої особи від 19.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 відкладено підготовче засідання на 01.07.2025, у порядку ст.74 ГПК України витребувано в позивача-2 письмові пояснення та документи.
23.06.2025 від прокуратури надійшли письмові пояснення на заяву позивача-2 про залишення без розгляду позову в частині.
27.06.2025 від представника позивача-2 надійшли письмові пояснення та витребувані документи.
27.06.2025 від представника відповідача надійшли письмові пояснення.
У підготовче засідання 01.07.2025 з'явився прокурор та представники позивача-2 і відповідача, представники позивача-1 та третьої особи в засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином. Протокольною ухвалою суд залишив без розгляду письмові пояснення відповідача від 27.06.2025, які фактично є відзивом на позов та подані з пропуском встановленого судом строку (строк був 12.05.2025+15=27.05.2025). Також суд протокольно відмовив у задоволенні заяви позивача-2 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог пред'явлених прокурором в інтересах держави в особі позивача-2 - Національного фонду досліджень України, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
При цьому частина 4 статті 53 ГПК України визначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (аналогічний висновок міститься в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 18.06.2021 № 927/491/19).
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача (прокурора). Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах ВП Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.
Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.
Позивач-2 (Національний фонд досліджень України, НФДУ) вказує, що він не може бути позивачем у даній справі № 914/42/25 за позовом заступника керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави, оскільки НФДУ не має визначених законом ознак для набуття такого статусу та немає законних підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в його особі, в зв'язку з чим заявив клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог пред'явлених прокурором в інтересах держави в особі позивача-2.
Так, суд зазначає, що предметом даного позову є вимоги позивачів про:
- визнання нездійснимим пункту 1.4. договору поставки №206-21 від 22.11.2021, в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 24 564,00 грн;
- стягнення з відповідача на користь позивача-2 грошових коштів у розмірі 24 564,00 грн, що сплачені на виконання договору №206-21 від 22.11.2021.
Як убачається з п.1.1. договору поставки №206-21 від 22.11.2021 продавець (відповідач) зобов'язується поставити товар у власність покупця (третьої особи), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар згідно товаророзпорядчих документів на нього на умовах даного договору за рахунок грантової підтримки Національного Фонду досліджень України (позивача-2) «Наука для безпеки людини та суспільства».
Оскільки фінансування оспорюваного договору здійснювалось Національним фондом досліджень України (надалі - Фонд) прокурором останнього визначено позивачем-2 у даній справі.
Фонд утворений постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 №528 «Про Національний фонд досліджень України», згідно якої функції з управління Національним фондом досліджень виконує Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 №528 затверджено «Положення про Національний фонд досліджень України» (надалі - Положення).
Згідно із п.1 Положення, встановлено, що Фонд, є державною бюджетною установою, утвореною Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність», є некомерційною організацією і не має на меті отримання прибутку.
Правовий висновок щодо можливості звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі державної бюджетної неприбуткової організації викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №520/8065/19.
Так, основним завданням Фонду є грантова підтримка: фундаментальних наукових досліджень у галузі природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук; прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.
Відповідно до покладених завдань Фонд, зокрема: надає грантову підтримку у вигляді індивідуальних, колективних та інституційних грантів; забезпечує фінансування згідно з укладеними договорами з переможцями конкурсів та здійснення контролю за їх виконанням та інше.
Обов'язками Фонду є: організація та проведення відкритого конкурсного відбору проектів, що фінансуватимуться за рахунок грантової підтримки, інших наукових проектів і робіт відповідно до законодавства з обов'язковим проведенням незалежної та об'єктивної наукової і науково-технічної експертизи, у тому числі із залученням іноземних експертів; забезпечення цільового, ефективного та раціонального використання коштів Фонду.
Кошти, що розподіляються Фондом для підтримки проектів, є грантами, розподіляються на конкурсній основі з урахуванням вимог, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі» і порядком використання коштів Фонду, затвердженим в установленому порядку.
Відповідно до інформації Національного фонду досліджень України №2-5/921 від 27.12.2024, наданої на запит прокуратури, встановлено, що відповідно до п.1 Положення про Національний фонд досліджень України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 №528, Фонд є державною бюджетною установою, утвореною відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Функції з управління Фондом: виконує Кабінет Міністрів України (пункт 15 Положення). Водночас згідно із пунктом 2 Порядку використання коштів Національного фонду досліджень України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р, № 1007, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство освіти і науки України, а розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня - Фонд.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що у випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи.
Тобто, позивачем у справі за позовом прокурора є саме держава, а не конкретна особа чи орган.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Згідно з положеннями ст. 22 БК України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Статтею 26 БК України передбачено контроль за дотриманням бюджетного законодавства, спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами. Порушення законодавства про публічні закупівлі не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.
Отже, джерелом фінансування закупівлі за оспорюваним договором є державний бюджет України, а правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів становлять суспільний інтерес.
Суд вважає, що прокурором дотримано вимоги Закону щодо представництва інтересів держави в особі Національного фонду досліджень України оскільки останній є державною бюджетною установою, некомерційною організацією і належить до сфери управління Кабінету Міністрів України, та, зокрема, приймає участь у реалізації державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності (пункт 7 Положення), утримується за рахунок коштів державного бюджету (пункт 13 Положення) та здійснює розпорядження такими коштами, а використання коштів державного бюджету України становить суспільний інтерес і стосується прав та інтересів громадян України.
Так, ч.4 ст.55 ГПК України встановлено, що якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (власниками), учасником (учасниками), акціонером (акціонерами) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.
Враховуючи зазначене в сукупності, суд приходить до висновку, що заява позивача-2 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог пред'явлених прокурором в інтересах держави в особі позивача-2 - Національного фонду досліджень України задоволенню не підлягає, в зв'язку з чим у протокольною ухвалою відмовив у її задоволенні.
Крім цього, в засіданні представник позивача-2 заявила усне клопотання про залучення до участі в справі в якості відповідача Інституту біології клітини Національної академії наук України, який на даний час залучений в якості третьої особи. Суд постановив відкласти підготовче засідання для надання можливості надати пояснення учасникам справи відносно заявленого представником позивача-2 клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу, зокрема, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Керуючись статтями 182, 183, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкласти підготовче засідання в справі №914/42/25 на 16.07.25 о 10:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 21 .
2. Попередити позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез'явлення його представника у підготовче чи судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України може бути залишений без розгляду.
3. Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду у строк до закінчення підготовчого провадження з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
4. Звернути увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
5. Звернути увагу сторін на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.
6. Повідомити сторін, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
7. Ухвала набирає законної сили після її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст складено та підписано 03.07.2025.
Суддя Я.А.Карабань