ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.07.2025Справа № 910/2518/25
За позовом Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК НЕВА+»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК ПРОФІТ»
про стягнення 113 384, 29 грн та зобов'язання вчинити дії
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Севериненко К.Р.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Сарнавський А.В.;
від третьої особи: не з'явився;
Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК НЕВА+» (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- стягнути суму грошових коштів у розмірі 113 384,29 грн, з яких: 46 064,32 грн основний борг, 3 706,08 грн інфляційні втрати, 642,42 грн 3%, 5 730,36 грн пеня, 47 430,78 грн матеріальний збиток, 3 620,45 грн інфляційні втрати, 623,89 грн 3% річних у розмірі та 5 565,99 грн пеня;
- зобов'язати відповідача усунути в межах гарантійного строку недоліки (дефекти) виконаних робіт відповідно до Договору від 28.07.2023 № 111/7 згідно дефектного акту від 02.08.2024 та висновку експерта від 12.08.2024 №13/08-24, а саме: в дитячому комплексі «Пірати» встановити поперечину для скріплення бокових панелей в верхній частині гірок, замінити дошки, замінити нижню та верхню планку паруса, закріпити поперечний брус, замінити панелі, які мають дефекти в виді вищерблення, встановити нові кріплення, змонтувати перехід між містками в одній площині, встановити запобіжні заглушки, встановит наличники, змонтувати дошки в осях, пофарбувати закладні деталі; в дитячому комплексі «Пісочний дворик» встановити запобіжні заглушки; в дитячому комлексі «Паровозик» вирівняти викривлення та встановити кріплення та пофарбувати закладні деталі.
12.03.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/2518/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.04.2025.
09.04.2025 від представника відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання, в якому останній просив суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, зобов'язати позивача направити відповідачу копію позову з додатками та продовжити строк на подання відзиву на позов.
У підготовче засідання 09.04.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача в засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. Суд протокольною ухвалою залишив без розгляду клопотання відповідача, що надійшло до суду 09.04.2025, в якому останній просив суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, зобов'язати позивача направити відповідачу копію позову з додатками та продовжити строк на подання відзиву на позов, з огляду на те, що воно подане в електронній формі без накладення електронного підпису. Також суд протокольною ухвалою в порядку ст.74 ГПК України витребував у позивача виписку банку про рух коштів. Крім цього, суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 відкладено підготовче засідання на 07.05.2025.
14.04.2025 від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшла виписка банку про рух коштів.
24.04.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позов.
Підготовче засідання, призначене на 07.05.2025 не відбулось, у зв'язку з оголошеною в місті Києві повітряною тривогою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 підготовче засідання призначено на 21.05.2025.
У підготовче засідання 21.05.2025 з'явився представник відповідача, представник позивача в засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. Суд протокольною ухвалою залишив без розгляду відзив на позов від 24.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК ПРОФІТ» та зобов'язано позивача протягом трьох днів направити останньому копію позову з додатками, а докази такого направлення надати суду. Відкладено підготовче засідання на 04.06.2025.
28.05.2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, які за своєю суттю є відзивом на позов.
30.05.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення письмових пояснень відповідача від 28.05.2025 до матеріалів справи.
У підготовче засідання 04.06.2025 з'явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи в засідання не з'явились. Суд протокольною ухвалою залишив без розгляду додаткові пояснення відповідача від 28.05.2025, які за своєю суттю є відзивом на позов.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 відкладено підготовче засідання на 18.06.2025.
16.06.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позов, разом із клопотанням про поновлення строку на його подання.
У підготовче засідання 18.06.2025 з'явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи в засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Суд протокольними ухвалами задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позов від 16.06.2025, поновив відповідачу строк на подання відзиву та долучив поданий 16.06.2025 відзив до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 відкладено підготовче засідання на 02.07.2025.
У підготовче засідання 02.07.2025 з'явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи в засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. У засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду, в зв'язку з неодноразовою неявкою в підготовчі засідання представника позивача.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена в пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в підготовче або судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у підготовче чи у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи імперативна заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Щодо першої умови залишення позову без розгляду у разі неявки позивача в підготовче чи в судове засідання: належного повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання.
Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Матеріалами справи, а саме: повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 09.05.2025, від 22.05.2025, від 06.06.2025 та від 20.06.2025 підтверджується своєчасне та належне повідомлення позивача про дати та час проведення підготовчих засідань 21.05.2025, 04.06.2025, 18.06.2025 та 02.07.2025 у даній справі.
При цьому суд наголошує, що в ухвалах Господарського суду міста Києва від 07.05.2025, від 21.05.2025, від 04.06.2025 та від 18.06.2025 попереджено позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез'явлення його представника у підготовче засідання чи у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України може бути залишений без розгляду.
Щодо другої умови залишення позову без розгляду у разі неявки позивача в судове засідання: неявки позивача в підготовче чи в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в підготовче чи в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в підготовче чи в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов'язковою, вони зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності/неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умові, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.
Щодо третьої умови залишення позову без розгляду у разі неявки позивача в підготовче чи в судове засідання: неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Наслідки подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
Якщо нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов'язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов'язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов'язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов'язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез'явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.
Відповідно до ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач у справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчих засідань, однак неодноразово (чотири рази: 21.05.2025, 04.06.2025, 18.06.2025 та 02.07.2025) у такі засідання не з'явився, не повідомив суд про причини своєї неявки в судове засідання, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
При цьому в межах спірних правовідносин, що склалися між сторонами в цій справі, відсутні обставини, які б свідчили про існування в позивача після подання ним позову об'єктивних підстав, що унеможливили явку позивача в підготовчі засідання, надіслання ним суду повідомлення про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання представника відповідача та про наявність у цій справі усіх обов'язкових умов (обставин) для застосування передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача в підготовче засідання, а саме залишення позову без розгляду.
Крім того, суд зазначає, що залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання в справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.12.2022 у cправі № 910/1730/22.
Відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Отже, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд не порушує право позивача на судовий захист, оскільки останній після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК НЕВА+», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК ПРОФІТ» про стягнення 113 384, 29 грн та зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку.
Повна ухвала складена та підписана 03.07.2025.
Суддя Я.А.Карабань