ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2025Справа № 910/747/25
За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Державного підприємства "Реінтеграція та відновлення"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - АТ "Херсонобленерго" та ПрАТ НЕК"Укренерго"
про стягнення 2353705,37 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Засядьвовк А.І.,
від відповідача - не з'явився,
від третіх осіб - не з'явилися.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "Реінтеграція та відновлення" (далі - відповідач) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - позивач) заборгованості за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у сумі 1328324,44 грн за січень та лютий 2022 року, а також нараховані 493,92 грн пені, 539127,60 грн інфляційних втрат та 539127,60 грн 15% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, та призначене судове засідання.
17.02.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву, продубльований відзив також надійшов до суду 18.02.2025 через канцелярію суду.
20.02.2025 через систему «Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив.
24.02.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подані письмові пояснення по справі.
25.02.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 03.03.2025 було оголошено перерву до 24.03.2025.
Протокольною ухвалою від 24.03.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 23.04.2025.
У судовому засіданні 23.04.2025 оголошувалася перерва на прохання представників сторін, оскільки між сторонами велись перемовини щодо мирного врегулювання спору.
09.05.2025 відповідачем подано клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з метою подальшого мирного врегулювання спору.
14.05.2025 позивачем подано клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.
Ухвалою суду від 19.05.2025 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 11.06.2025.
09.06.2025 відповідачем подано клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з метою подальшого мирного врегулювання спору.
Ухвалою суду від 11.06.2025 розгляд справи було відкладено на 25.06.2025.
У судове засідання 25.06.2025 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, представник позивача вимоги позову підтримав повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - Позивач, Постачальник, ДПЗД «Укрінтеренерго»), яке виконує функції постачальника «останньої надії», діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018р. № 1344, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312 (далі - ПРРЕЕ), та Державним підприємством «Реінтеграція та Відновлення» (далі - Відповідач, Споживач, ДП «Реінтеграція та Відновлення») укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312, (далі ПРРЕЕ) операторами системи розподілу (далі - ОСР) є АТ «Укрзалізниця» та АТ «Херсонобленерго».
За даними АТ «Укрзалізниця», на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», ДП «Реінтеграція та Відновлення» віднесено до споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2022 року, що підтверджено листом АТ «Укрзалізниця» від 04.01.2022 року № ЕЕЦ-15/6.
За даними АТ «Херсонобленерго», на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», ДП «Реінтреграція та Відновлення» віднесено до споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2020, що підтверджено листом АТ «Херсонобленерго» від 11.01.2022 № 20/06-003326.
Положеннями статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному ПРРЕЕ, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (пунктом 3.4.4 Правил).
Зокрема, ще з 27.12.2018 на виконання положень ч. 11 ст. 64 Закону, ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою https://uie.kiev.ua/ розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Додаток 1 до Договору «Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» та ін.
Відповідно до положень статті 64 Закону, яка кореспондується з умовами, що зазначені в Комерційній пропозиції № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладання договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.
Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 ПРРЕЕ та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі - Тимчасовий порядок), а саме шляхом надання постачальнику «останньої надії» Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.
Пункт 3 частина 1 статті 57 Закону визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Положеннями п. 2.1 Договору встановлено, що Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Згідно із п. 5.8 Договору - розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до положень п. 5.10 глави 5 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Умовами розділу 4 Комерційної пропозиції, що є невід'ємним додатком до Договору, встановлено обов'язок сплати споживачем 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.
У разі не отримання рахунку Споживач зобов'язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.
Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).
Відповідно до Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії.
На виконання Договору та на підставі Звітів про фактичне споживання електричної енергії відповідачу позивачем було складено:
за даними оператора системи розподілу АТ «Укрзалізниця» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 08.11.2018 №1395):
- рахунок № 000043600078/29/001/25371 від 10.02.2022 та Акт № 017902 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2022 року від 31 січня 2022 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 26 952 кВт*год. на суму 150234,32 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідача 10.02.2022;
за даними оператора системи розподілу АТ «Херсонобленерго» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 20.11.2018 №1469):
- рахунок № 000043600078/20/001/28663 від 30.03.2022 та Акт № 021178 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2022 року від 31 січня 2022 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 168 982 кВт*год. на суму 941930 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідача 30.03.2022;
- рахунок № 000043600078/20/002/29923 від 20.04.2022 та Акт № 022438 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2022 року від 28 лютого 2022 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 44038 кВт*год. на суму 236160,12 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідача 20.04.2022.
Позивач зазначає, що відповідачем не було сплачено направлені йому вище рахунки, у зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість на загальну суму 1328324,44 грн.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що позивач не надіслав акти та рахунки поштою, а направлені на електронну адресу такі документи не є належним підтвердженням факту направлення відповідачу спірних документів. Відповідач вважає, що підстави нарахування штрафних санкцій та інфляційних витрат нараховані позивачем з порушенням умов Договору і обрахунок здійснено невірно, адже штрафні санкції розраховані всупереч п. 13.1 додатку № 1 до Договору, за період понад один рік з моменту коли зобов'язання повинно було виконано.
Позивач заперечуючи проти тверджень відповідача зазначає, що умовами Комерційної пропозиції № 5, яка є невід'ємною частиною Договору, а саме п. 4.3 передбачено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2 цієї Комерційної пропозиції. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв'язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).
У п. 16.2 Комерційної пропозиції № 5 визначено, що у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони Договору використовують наступні адреси електронної пошти: - Постачальника - pon@uie.kiev.ua. - Споживача - зазначена на вебсайті Споживача та/або надана Постачальнику Споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу Постачальника, телефонограмою), та/або надана Постачальнику Оператором системи розподілу (передачі).
Електронна адреса ДП «Реінтеграція та відновлення», на яку були направлені рахунки та акти: dp-reintegration@ukr.net, зазначена споживачем на офіційному бланку, надісланому на адресу ДПЗД «Укрінтеренерго» листом від 01.03.2022 за № 5/3, зі змісту якого також слідує, що відповідач був обізнаний про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Разом з тим, позивач звертає увагу суду, що відповідач листом від 20.06.2022 № 219/6 підтвердив обсяги спожитої електричної енергії, зокрема по ОСР - АТ «Херсонобленерго», які склали 213 020 кВт*год.
Відповідно до ч. 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, на підставі звіту за фактичне споживання електричної енергії ДПЗД “Укрінтеренерго» було виставлено споживачу:
- рахунок № 000043600078/29/001/25371 від 10.02.2022 та Акт № 017902 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2022 року від 31 січня 2022 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 26 952 кВт*год. на суму 150234,32 грн (з ПДВ);
- рахунок № 000043600078/20/001/28663 від 30.03.2022 та Акт № 021178 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2022 року від 31 січня 2022 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 168 982 кВт*год. на суму 941930 грн (з ПДВ);
- рахунок № 000043600078/20/002/29923 від 20.04.2022 та Акт № 022438 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2022 року від 28 лютого 2022 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 44038 кВт*год. на суму 236160,12 грн (з ПДВ).
Таким чином загальна сума вартості поставленої позивачем електроенергії у вказаний період склала 1328324,44 грн.
Проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату за спожиту електричну енергію не здійснив.
Отже матеріали справи свідчать, що на день звернення до суду з цим позовом заборгованість відповідача складає 1328324,44 грн.
Згідно з вимогами п.п. 2 та п.п. 6 п. 6.2 глави 6 Договору, відповідно п. 4.17 ПРРЕЕ, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну обсязі оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або цим Договором.
Враховуючи, що станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів оплати боргу у сумі 1328324,44 грн, вимоги позову в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 493 грн 92 коп. пені (за період з 18.02.2022 по 23.02.2022), 485759 грн 41 коп інфляційних втрат та 539127 грн 60 коп. 15% річних (нараховані за періоди: з 18.02.2022 по 30.11.2024; з 07.04.2022 по 30.11.2024; з 28.04.2022 по 30.11.2024),
Відповідно до положень п. 6.1 Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов'язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов'язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну встановленого договором на оплату рахунку.
Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, п. 7.4 Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» встановлено, що Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Отже нарахування інфляційних витрат та 15% річних також було передбачено у комерційній пропозиції, що є додатком 1 до договору, і сторони визначили збільшений розмір річних, ніж вказаний у ст. 625 ЦК України.
За таких обставин, зважаючи на встановлене судом прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних є такими, що заявлені правомірно.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 15% річних, суд дійшов висновку про правильність нарахування відповідачу заявлених сум, а отже з відповідача підлягає стягненню: 493,92 грн пені, 485759,41 грн інфляційних втрат та 539127,60 грн 15% річних.
Що ж стосується заперечень відповідача стосовно періодів нарахування позивачем пені, 15% річних та інфляції, то суд зазначає, що пеню позивачем було нараховано лише за період з 18.02.2022 по 23.02.2022, тобто, з дотриманням умов п. 13.1 Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».
Тоді як, відсотки річних та інфляційні втрати не відносяться до штрафних санкцій. Як слідує з правових позицій Верховного Суду, інфляційні втрати та відсотки річних не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв'язку із знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).
Крім того, умовами п. 13.1 Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» не обмежено строки щодо нарахування відсотків річних та інфляційних втрат до одного року.
Відповідач у своєму відзиві посилався на норми щодо зменшення пені та інфляційних витрат, при цьому відповідач чітко не зазначив на яку суму він просить зменшити санкції, а також не обґрунтовує причини такого зменшення.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Реінтеграція та відновлення" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, літера А; ідентифікаційний код 43600078) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) 1328324 (один мільйон триста двадцять вісім тисяч триста двадцять чотири) грн 44 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 493 (чотириста дев'яносто три) грн 92 коп. пені, 485759 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн 41 коп інфляційних втрат, 539127 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч сто двадцять сім) грн 60 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 35305 (тридцять п'ять тисяч триста п'ять) грн 58 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 03.07.2025.
Суддя Р.Б. Сташків