ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.06.2025Справа № 910/4297/25
За позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атисбуд»
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Данилюк М.Д.
Представники учасників справи:
від позивача: Ткаченко Г.С.
від відповідача: не з'явилися
В судовому засіданні 19.06.2025 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
До Господарського суду міста Києва через систему “Електронний суд» від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (позивач) надійшла позовна до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атисбуд» (далі - ТОВ “Атисбуд», відповідач) про стягнення пені у сумі 408 000,00 грн., у зв'язку з невиконанням рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/125-р/к від 29.08.2024 у справі № 312/60/93-рп/к.23 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/4297/25 здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Атисбуд» за адресою: 01015, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 8, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» - 25.04.2025 року.
В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 року в Єдиному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним.
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
У підготовчому засіданні 13.05.2025 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/4297/25 до судового розгляду по суті на 19.06.2025 року.
В судовому засіданні 19.06.2025 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання 19.06.2025 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» № 60/125-р/к від 29.08.2024 року у справі № 312/60/93-рп/к.23 визнано, що ТОВ “Атисбуд» вчинило порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
За вказане порушення на ТОВ “ Атисбуд » було накладено штраф у розмірі 408 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Супровідним листом від 29.08.2024 № 60-02/4923е позивачем було направлено на адресу відповідача копію рішення Відділення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» № 60/125-р/к від 29.08.2024 року у справі № 312/60/93-рп/к.23, проте, вказане рішення було повернуто позивачу з поштовою позначкою “за закінченням терміну зберігання», що підтверджується поштовим відправленням № 0600957505152.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Інформація про прийняте рішення оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України “Урядовий кур'єр» від 17.10.2024 № 211 (7871).
Отже, рішення вважається таким, що вручене відповідачу 28.10.2024, оскільки 26.10.2024 та 27.10.2024 - неробочі дні.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Рішення позивача № 60/125-р/к від 29.08.2024 року у справі № 312/60/93-рп/к.23 у судовому порядку не оскаржувалося.
Отже, рішення № 60/125-р/к від 29.08.2024 року у справі № 312/60/93-рп/к.23 є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Таким чином, кінцевий строк для добровільної сплати штрафу спливає 30.12.2024, оскільки 28.12.2024 та 29.12.2024 є неробочими днями.
Згідно зі ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.
Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем вказаному органу документів, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Стаття 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пов'язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу АМК України.
Як вже зазначалося судом вище, рішення № 60/125-р/к від 29.08.2024 року у справі № 312/60/93-рп/к.23 було вручене останньому 28.10.2024.
Статтею 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.
За приписами частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, строк рахується з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Таким чином, строк для сплати штрафу, накладеного рішенням Відділення розпочався 28.10.2024 та закінчився 30.12.2024.
Тому відповідач був зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 408 000,00 грн., який був накладений на нього рішенням № 60/125-р/к від 29.08.2024 року у справі № 312/60/93-рп/к.23 впродовж двох місяців, а саме з 30.12.2024 по 21.03.2025.
Проте, відповідач не сплатив штраф у зазначений строк або в будь-яку іншу дату.
У відповідності до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарського кодексу України визнаються штрафними санкціями.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
У зв'язку з простроченням відповідачем сплати штрафу позивач нарахував відповідачу пеню.
Так, нарахування пені має здійснюватись з 31.12.2024 по 21.03.2025 року і таким чином розмір пені, за розрахунком позивача, становить 495 720,00 грн. (408 000,00 грн. х 1,5 % х 81 днів).
З огляду на те, що в силу положень ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 408 000,00 грн.
Доказів на підтвердження сплати пені у розмірі 408 000,00 грн. матеріали справи не містять, відповідачем до суду не надано.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 408 000,00 грн. пені підлягають задоволенню.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атисбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 43546681, адреса 01015, місто Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 8) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», на р/р (ІВАN): UA118999980313090106000026007, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100 пеню у розмірі 408 000 (чотириста вісім тисяч) гривень 00 копійок.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атисбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 43546681, адреса 01015, місто Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 8) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Код ЄДРПОУ 21602826, вул. Митрополита Василя Липківського, 45 м. Київ, 03035, банк отримувача УДКС у м. Києві, р/р, UA488201720343190001000016268) судовий збір у сумі 4 896 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість) гривень 00 копійок.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03.07.2025р.
Суддя О.В. Котков