ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.06.2025Справа № 910/2404/25
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б)
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал" (04050, місто Київ, вулиця Іллєнка Юрія, будинок 81А)
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
простягнення 2 205 362 грн 43 коп.
Представники сторін:
від позивачаКартавенко О.В.
від відповідача-1не з'явились
від відповідача-2не з'явились
від відповідача-3 не з'явились
27.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 2 205 362 грн 43 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору фінансового лізингу від 21.12.2021 № 211221-1/ФЛ-Ю-С належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати лізингових платежів, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 878 030 грн 80 коп. Також, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 98 295 грн 50 коп. пені, 1 109 400 грн 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення майна, 86 498 грн 07 коп. 24 % річних та 33 138 грн 06 коп. інфляційних втрат. Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за договором договору фінансового лізингу від 07.02.2022 № 13223/02/22-Г між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 21.12.2021 № 211221-17/П, та між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 21.12.2021 № 211221-18/П, відповідно до умов яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язалися перед позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал" зобов'язань за договорами фінансового лізингу від 07.02.2022 № 13223/02/22-Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
07.03.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду від 11.03.2025 відкрито провадження у справі № 910/2404/25 та прийнято позовну заяву до розгляду, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.04.2025.
28.03.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви підготовчому засіданні на 21.04.2025.
Підготовче засідання призначене на 21.04.2025 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчому засіданні на 12.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.06.2025.
Представники відповідачів в судове засідання 05.06.2025 не з'явились, про поважні причини неявку суд не повідомили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
В судове засідання 05.06.2025 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
У судовому засіданні 05.06.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
21.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" (далі - позивач у справі, лізингодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал" (далі - відповідач-1 у справі, лізингоодержувач за договором) укладено договір фінансового лізингу № 211221-1/ФЛ-Ю-С (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. загальних умов договору визначено, що лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування вживаний об'єкт лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, номер шасі (кузова, рами), рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку "специфікація" (далі - специфікація), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти об'єкт лізингу та сплачувати платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувач переходить право власності на об'єкт лізингу згідно умов цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.
Об'єктом лізингу за договором лізингу є жниварка Geringhoff 2016 випуску, номер шасі (кузова, рами) MS-SC 1200B, загальною вартістю 1 849 800 грн 00 коп.
Строк користування лізингоодержувачем об'єкту лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку "Графік сплати лізингових платежів" до договору (надалі - графік) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року. Якщо у договорі визначено продавця (постачальника) об'єкта лізингу (далі - продавець), сторони погодили, а лізингоодержувач також і підтверджує, що самостійно та на власний ризик обрав об'єкт лізингу та продавця (постачальника) об'єкта лізингу зазначеного в договорі (пункт 1.2 загальних умов договору).
Відповідно до положень пункту 2.2 загальних умов договору лізингу усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього договору (зокрема, з врахування коригування згідно пункту 2.2.1 загальних умов договору лізингу) та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об'єкта лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об'єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.2.1, 2.7-2.9, 3.5 загальних умов договору лізингу.
Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до пункту 2.1.7, згідно з яким число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно пункту 2.1.7.1 загальних умов договору.
Відповідно до пункту 2.1.7.1 загальних умов договору лізингу числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.
Відповідно до пункту 2.2.1 загальних умов договору, на дату сплати (число сплати), кожен лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу; включаючи викупний платіж), який підлягає сплаті згідно графіку та загальних умов, а у випадку збільшення лізингодавцем розміру лізингових платежів на підставі пункту 2.9. загальних умов - згідно зі скорегованою лізингодавцем у односторонньому порядку новою редакцією графіку та Загальних умов, коригується (збільшується) на суму коригування Винагороди (Skv), яка визначається за формулою: Skv=So*K1-So, де So- сума чергового лізингового платежу, вказана у стовбці «Загальний лізинговий платіж, в т.ч. ПДВ 20%»; *-знак множення; К1 (п.2.1.14 Загальних умов договору ) -коефіцієнт, який визначається як відношення КНБУ1 до КНБУО. Таким чином сума платежу (Sn) визначається наступним чином: Sn = So + Skv * = So + (So * К 1 - So ).
Згідно з пунктом 2.4 загальних умов договору лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.
Пунктом 9 договору сторони визначили валютою грошового еквіваленту зобов'язань за договором (валюта договору) - долар США.
Додатком до договору сторони погодили графік сплати лізингових платежів та визначили, що загальна сума лізингових платежів складає 2 303 150 грн 68 коп.
Додатковою угодою від 16.08.2023 до договору фінансового лізингу від 21.12.2021 № 211221-1/ФЛ-Ю-С сторонами внесені зміни до графіку внесення лізингових платежів.
Пунктом 4 додаткової угоди, сторони визначили, що у зв'язку із невиконанням лізингоодержувачем графіку сплати лізингових платежів сторони домовились, що починаючи з 12.09.2023 (включно) лізингоодержувач сплачує поточні (непрострочені) чергові лізингові платежі за договором згідно сплати лізингових платежів №1 (додаток №1 до цієї додаткової угоди) 12 числа кожного календарного місяця починаючи з 12.09.2023.
Даний договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов'язкового підписання сторонами додатків "Загальні умови договору", "Специфікація", "Довідка", "Страхування", "Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Об'єкт лізингу", "Графік сплати лізингових платежів", "Технічний асістанс", "Поняття нормального зносу", "Акт огляду" до договору). Якщо цей договір посвідчується нотаріально, то він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення. Зобов'язання сторін за цим договором діють до їх повного і належного виконання (пункт 10.1 договору лізингу).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.
Відповідно до норм статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Нормами частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал" (боржник за договором) та ОСОБА_1 (поручитель за договором, відповідач-2 у справі) укладено договір поруки № 211221-17/П (далі - договір поруки-1).
21.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал" (боржник за договором) та ОСОБА_2 (поручитель за договором, відповідач-2 у справі) укладено договір поруки № 211221-18/П (далі - договір поруки-1).
Відповідно до пункту 2 договорів поруки поручитель зобов'язуються солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов'язані і Контрактом в повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені Контрактом строки. Розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути змінений (збільшений); сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства України.
Згідно з пунктом 3 договорів поркуи-3 при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов'язань за контрактом як від боржника, так і від поручителя окремо, так і від боржника та поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу.
У відповідності до пунктів 4 договорів поруки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, виконання якого забезпечується цим договором, поручитель повинен виконати таке зобов'язання перед кредитором за боржника протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня отримання відповідної вимоги від кредитора. Сторони досягли згоди про те, що в разі неотримання поручителем вимоги кредитора (в т.ч. але цим не обмежуючись, якщо поручитель змінив адресу зазначену в договорі та письмово не повідомив про це кредитора, або вимога кредитора повернута кредитору (в т.ч але цим не обмежуючись, у зв'язку з зазначенням неповної адреси (якщо адреса у такому вигляді була зазначена поручителем у цьому договорі або у подальшому письмовому повідомленні поручителя про зміну адреси), або відсутністю поручителя за адресою направлення вимоги, або відмовою від отриманнявимоги, або закінченню терміну зберігання поштовим відділенням поштового відправлення тощо), вважається, що строк виконання поручителем обов'язку за цим договором настав протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення кредитором відповідної вимоги на адресу поручителя, зазначену в цьому договорі (якщо про іншу адресу в подальшому поручитель письмово цінним листом або нарочно не повідомив кредитора).
Поручитель за цим договором буде залишатися зобов'язаним нарівні з боржником до моменту виконання всіх зобов'язань боржника за контрактом в повному обсязі (пункт 5 договорів поруки).
Пунктом 8 договорів поруки сторони досягли згоди про те, що порука за договором припиняється не раніше ніж через 7 (сім) років з моменту укладення сторонами і договору поруки, а в разі, якщо строк лізингу за контрактом перевищує 4 (чотири) роки - порука припиняється по закінчені строку лізингу за контрактом, збільшеному на 4 (чотири) роки.
Відповідно до пункту 21 договорів поруки сторони погодили, що в разі несвоєчасної сплати поручителем грошових коштів за цим договором, поручитель, на вимогу кредитора сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період за який нараховується пеня, від простроченої грошової суми за кожен день прострочки. Окрім того, поручитель несе відповідальність за прострочку виконання своїх обов'язків за договором відповідно до положень чинного законодавства України, зокрема, сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен день та/або за весь час прострочення, а також сплачує на підставі статті 625 Цивільного кодексу України проценти річних від простроченої суми. При цьому сторони погодили, шо поручитель сплачує 10 (десять) процентів річних - якщо прострочення не перевищує 30 днів; 20 (двадцять) процентів річних - якщо прострочення триває від 31 дня, але не перевищує 60 днів; 30 (тридцять) процентів річних - якщо прострочення триває від 61 дня, але не перевищує 90 днів; 50 (п'ятдесят) процентів річних - якщо прострочення поручителя перевищує 90 днів. Момент виконання поручителем обов'язку за даним договором є момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитора.
Згідно з нормами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (стаття 547 Цивільного кодексу України).
Нормами частини 1 та 2 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
У відповідності до пункту 7 додаткової угоди від 16.08.2024 до договору фінансового лізингу від 21.12.2021 № 211221-1/ФЛ-Ю-С сторони погодили, що в разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату будь якого нарахованого та несплаченого лізингового платежу згідно з графіку сплати лізингових платежів №2 за цим договором на строк більше 60 календарних днів лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати всієї несплаченої загальної суми платежу згідно графіку сплати лізингових платежів № 2 на момент направлення відповідної письмової вимоги, а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити її лізингодавцю протягом 10 робочих днів з моменту направлення йому лізингодавцем відповідної письмової вимоги. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення даної вимоги лізингодавцем строк погашення усієї несплаченої лізингоодержувачем загальної суми платежу згідно графіку сплати лізингових платежів №2 договору вважається таким, що настав.
З метою досудового врегулювання спору позивачем 11.12.2024 на адреси відповідачів були направлені вимоги про усунення порушення щодо сплати суми заборгованості №№ 3476-ТФП, 3475-ТФП та 3474-ТФП від 11.12.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів кладення у цінні листи та поштових накладних. Проте, вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Судом встановлено, що відповідач-1 в порушення умов договору фінансового лізингу від 21.12.2021 № 211221-1/ФЛ-Ю-С та норм чинного законодавства належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати лізингових платежів з урахуванням валютного коригування, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість зі сплати лізингових платежів згідно графіку сплати лізингових платежів №1 та № 2 перед позивачем у розмірі 878 030 грн 80 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем-1 обов'язку з повної та своєчасної оплати лізингових платежів згідно графіку сплати лізингових платежів №1 та № 2 за договором фінансового лізингу від 31.12.2021 № 211221-1/ФЛ-Ю-С та факту наявності заборгованості зі сплати лізингових у розмірі 878 030 грн 80 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем-1 грошових зобов'язань за договором лізингу, позивачем 16.01.2024 було направлено на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал" повідомлення № 74 про розірвання (відмову) договору фінансового лізингу № 211221-1/ФЛ-Ю-С від 21.12.2021 та повернення об'єкта лізингу, а саме: Сільськогосподарська техніка жниварка для збирання соняшника Geringhoff, 2016 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , в строк до 24.01.2024 включно.
У відповідності до пункту 6.6. загальних умов договору лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити предмет лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.4 загальних умов договору, зокрема, у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесят) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі. Лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення предмета лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення предмета лізингу, повернути предмет лізингу лізингодавцю.
В зв'язку простроченням слати лізингових платежів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" направлено на адресу Товариству з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал" повідомлення за вих. №74 про розірвання (відмову) договору №211221-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 21.12.2021.
Так, відповідно норм частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Згідно частини 4 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо повернення об'єкта фінансового лізингу відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити в останньому періоді, що передує періоду невиконання зазначеного обов'язку, в розрахунку за кожний день такого невиконання, за час невиконання, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 7.1.2. Загальних умов договору, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким об'єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об'єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об'єкта лізингу у відповідності до даного договору або чинного законодавства України, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: 1) неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити Лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання Лізингоодержувачем обов'язку по поверненню Об'єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання; або 2) лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об'єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення об'єкта лізингу.
Пунктом 2.1.5 загальних умов договору визначено, що остаточна загальної вартості предмету лізингу - вартість об'єкту лізингу, вказана в акті або в останньому по даті акті коригування вартості предмету лізингу, направленому лізингодавцем.
Остаточна загальна вартість об'єкту лізингу, згідно акту прийому-передачі майна, становить 1 849 800 грн 00 коп.
Отже, лізингоодержувач зобов'язаний був повернути об'єкт лізингу 25.01.2024. Проте об'єкт лізингу не був вчасно повернутий лізингоодержувачем. 24.05.2024 приватним виконавцем було складено Акт приватного виконавця про повернення майна, яким передано об'єкт лізингу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг".
На підставі викладеного вище, позивачем було нараховано неустойку за несвоєчасне повернення об'єкта лізингу (плати за користування) за 60 календарних днів з 25.01.2024 по 24.03.2024 в розмірі 1 109 400 грн 00 коп.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами зобов'язань щодо сплати лізингових платежів позивачем нараховано 98 295 грн 50 коп. пені, 1 109 400 грн 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення майна, 86 498 грн 07 коп. 24 % річних та 33 138 грн 06 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Пунктом 2.7 Загальних умов договорів лізингу визначено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати 24 проценти річних, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно пункту 7.1.1 договору лізингу передбачено, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним договором та/або чинним законодавством України - лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним
Дії відповідачів є порушенням умов договорів, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договорів.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договорів оренди та чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведення факту наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал" перед Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" заборгованості за договором фінансового лізингу від 21.12.2021 № 211221-1/ФЛ-Ю-С вимоги позивача про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1 109 400 грн 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення майна, 98 295 грн 50 коп. пені, 86 498 грн 07 коп. 24 % річних та 33 138 грн 06 коп. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд додатково звертає увагу позивача, що при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, сплачені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно до розміру задоволених позовних вимог до кожного з відповідачів.
Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 522/5582/16-ц, від 17.08.2022 у справі № 745/342/19, від 24.03.2021 у справі № 462/2077/17.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал" (04050, місто Київ, вулиця Іллєнка Юрія, будинок 81А, ідентифікаційний код 42863229), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) заборгованість зі сплати лізингових платежів згідно графіку сплати лізингових платежів №1 та № 2 у розмірі 878 030 (вісімсот сімдесят вісім тисяч тридцять) грн 80 коп., неустойку за несвоєчасне повернення об'єкта лізингу в розмірі 1 109 400 (один мільйон сто дев'ять тисяч чотириста) грн 00 коп., пеню в розмірі 98 295 (дев'яносто вісім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн 50 коп., 24 % річних в розмірі 86 498 (вісімдесят шість тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн 07 коп. та інфляційні втрати в розмірі 33 138 (тридцять три тисячі сто тридцять вісім) грн 06 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Кепітал" (04050, місто Київ, вулиця Іллєнка Юрія, будинок 81А, ідентифікаційний код 42863229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 821 (вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн 45 коп.
4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 821 (вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн 45 коп.
5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) витрати по сплаті судового збору у розмірі витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 821 (вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн 45 коп.
6 Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 03.07.2025
Суддя Н.Плотницька