ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2025Справа № 910/5378/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маггруп житлосервіс"
про стягнення 89 479,40 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Представники сторін: без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" звернулося до Господарського суду міста з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маггруп житлосервіс" про стягнення 89 479,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу № 5359-TKE(23)-41 від 27.10.2023 р. в частині здійснення розрахунків за отриманий у період з листопада 2023 р. по березень 2024 р. природний газ, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 60 415,68 грн. основного боргу, 14 096,11 грн. пені, 2 737,44 грн. 3% річних та 121 230,17 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/5378/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Про стан розгляду справи № 910/5378/25 сторони були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
27.10.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маггруп житлосервіс" (споживач) укладено договір постачання природного газу № 5359-TKE(23)-41, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01.09.2023 р. по 15.04.2024 р. (включно) в кількості 22,411 тис.куб.м., в тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди).
Пунктом 3.5 договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
За змістом п. 3.5.1 договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на обсяг І (фіксований), акт на обсяг ІІІ (фіксований) та акт на обсяг ІІ. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог п. 2.1, пп. 2.2.3 та пп. 3.5.2 цього договору, їх ціна (визначається відповідно до розділу 4 цього договору) та вартість.
Ціна на природний газ, який постачається за цим договором, визначена сторонами у п. 4.1 договору.
Відповідно до п. 4.3 договору загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Пунктом 5.1 договору визначено, що споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов пп. 3.5.3 п. 3.5 цього договору.
Згідно з п. 5.4 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором.
За умовами п. 13.1 договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15.04.2024 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
31.01.2024 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу № 5359-TKE(23)-41 від 27.10.2023 р., якою викладеного 7 та 8 абзац п. 3.3 договору в новій редакції та зупинено дію п. 5.2 договору. Решта умов договору залишилась незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.
На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2023 р. по березень 2024 р. передав у власність відповідача природний газ загальною вартістю 140 415,68 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи підписаними обома сторонами та скріпленими печатками товариств актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2023 р. за листопад 2023 р. на суму 17 056,16 грн. (обсяг І), від 31.12.2023 р. за грудень 2023 р. на суму 32 360,45 грн. (обсяг І), від 31.01.2024 р. за січень 2024 р. на суму 37 843,60 грн. (обсяг І), від 29.02.2024 р. за лютий 2024 р. на суму 27 658,43 грн. (обсяг І), від 31.03.2024 р. за березень 2024 р. на суму 25 497,04 грн (обсяг І).
У свою чергу, відповідач здійснив часткову оплату за отриманий природний газ у розмірі 80 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою АБ «УКРГАЗБАНК» № 11512/11500/2025 від 09.04.2025 р.
Враховуючи, що відповідач не здійснив повну оплату отриманого в період з листопада 2023 р. по березень 2024 р. природного газу за договором постачання природного газу № 5359-TKE(23)-41 від 27.10.2023 р., позивач і звернувся з даним позовом до суду.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.
Правові засади функціонування ринку природного газу України регламентовані Законом України "Про ринок природного газу".
За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки в частині здійснення оплати за отриманий товар.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, жодних доказів на доведення відсутності заборгованості або факту оплати за договором постачання природного газу № 5359-TKE(23)-41 від 27.10.2023 р. на суму 60 415,68 грн. суду не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 60 415,68 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.
Поряд з цим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 14 096,11 грн. пені, 2 737,44 грн. 3% річних та 121 230,17 грн. інфляційних втрат.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є необґрунтованим та арифметично невірним, і за перерахунком суду, з урахуванням здійснених відповідачем оплат та приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 10 409,52 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки є необґрунтованими та арифметично невірними, і за перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 1 930,52 грн. та інфляційні втрати у сумі 8 801,95 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг".
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маггруп житлосервіс" (03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 52, код 44911936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 42399676) 60 415 (шістдесят тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 68 коп. основного боргу, 10 409 (десять тисяч чотириста дев'ять) грн. 52 коп. пені, 1 930 (одну тисячу дев'ятсот тридцять) грн. 52 коп. 3% річних, 8 801 (вісім тисяч вісімсот одну) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 2 207 (дві тисячі двісті сім) грн. 94 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.
Суддя Людмила ШКУРДОВА