вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2610/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Корюківської окружної прокуратури, Чернігівська область, м. Корюківка, в інтересах держави в особі
позивача: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, м. Чернігів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", Дніпропетровська область, м. Павлоград
про стягнення попередньо сплачених грошових коштів за договором про закупівлю №СК/923-Т від 11.12.2024 у загальному розмірі 237 210,95 грн.
Корюківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (далі - відповідач) на користь позивача попередньо сплачені грошові кошти за договором про закупівлю 3300 літрів бензину А-95 та 600 літрів дизельного пального №СК/923-Т від 11.12.2024 у загальному розмірі 237 210,95 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 207 561,00 грн., пеня у розмірі 19 271,90 грн. та штраф у розмірі 10 378,05 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Ухвалу суду від 26.05.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 26.05.2025 (о 19:54год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 118).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 11.06.2025. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція прокуратури/позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю №СК/923-Т від 11.12.2024 в частині повної та своєчасної поставки товару, за який позивачем була здійснена попередня оплата.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
04.12.2024 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на веб-порталі публічних закупівель “Ргоzогго» оприлюднено оголошення про відкриті торги з особливостями, щодо закупівлі товару - Нафта і дистиляти (Дизельне паливо, Бензин А-95) (Код ДК 021:2015:09130000-9)» у кількості 3370 літрів бензину А-95(Євро-5) та 600 літрів дизельного пального (Євро-5), очікуваною вартістю 212 000 грн з ПДВ (ID^ UA-2024-12-04-005208-а).
Однією із умов предмета закупівлі, визначено місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: вул.Пантелеймонівська, 12, Чернігів.
Відповідно до інформації Державної екологічної інспекцією у Чернігівській області фінансування закупівлі здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з реєстром тендерних пропозицій, участь у відкритих торгах взяли - ТОВ “ТЕНЕГІЯ» із ціновою пропозицією 207 907,30 грн. з ПДВ, ТОВ “ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» із ціновою пропозицією 210 040,20 грн. з ПДВ, та ТОВ “ТД “ІФС» із ціновою пропозицією 211 601,00 грн з ПДВ.
За результатами процедури закупівлі, з переможцем торгів -ТОВ “ТЕНЕГІЯ» (далі - Продавець/Відповідач) Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області (далі - Покупець/Позивач) 11.12.2024 укладено договір про закупівлю №СК/923-Т (далі - Договір).
Сторони підписали договір на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі», а на момент його підписання погодили всі істотні умови -предмет, ціну та строк виконання зобов'язань, відповідно до вимог ч. З ст. 180 ГК України та Закону України “Про публічні закупівлі».
Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором поставити та передати у власність Покупця товар у необхідній кількості та належної якості за визначеним предметом (бензин А-95 (Євро 5), дизельне паливо (Євро 5), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити такий товар.
Найменування товару, асортимент та кількість товару: згідно з специфікації (Додаток № 1 до Договору) (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.2. Договору про закупівлю №СК/923-Т від 11.12.2024 ціна цього договору становить: 207 970, ЗО грн., у т.ч. ПДВ - 34 661, 72 грн.
Технічною специфікацією (додаток № 1) до Договору визначено, що Продавець зобов'язується поставати Покупцю бензин А-95 (Євро 5) у кількості 3370 л за ціною 44,158333 грн. за 1 л., дизельне паливо (Євро 5) 600 л за ціною 40,8250 грн за 1 л. на загальну суму 207970,30 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 1.3. Договору, постачання палива здійснюється із використанням скретч-карток номіналом 10л, 20л, через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), визначених у Переліку стаціонарних АЗС у м. Чернігові, Чернігівській області та по всій території України, крім тимчасово окупованих територій з наданням підтвердних на цю операцію документів (касових чеків).
Згідно з п. 2.2. Договору товар передається Покупцю з паспортом якості та/або сертифікатом відповідності, та/або іншим документом, що підтверджує відповідність товару вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927, і підтверджує якість товару протягом гарантійного терміну.
Відповідно до п. 5.1. Договору поставка товару здійснюється на умовах РСА (в редакції Інкотермс - 2010 року) - завантаження в автомобільний транспорт Покупця з резервуарів АЗС Продавця у м. Чернігові, Чернігівській області та по всій території України, крім тимчасово окупованих територій.
При цьому право на отримання товару Покупець набуває після отримання від Продавця, скретч-карток, що містять інформацію про найменування Продавця, вид, кількість нафтопродуктів, які можна отримати при їх пред'явленні оператору АЗС, а також термін їх дії.
Передавання Продавцем скретч-карток здійснюється уповноваженому представнику Покупця протягом 2 (двох) днів з моменту отримання письмової чи усної (з подальшим письмовим підтвердженням) заявки від Покупця за умови надання останнім належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Заявка передається через факс, поштою, або через представника Продавця (п. 5.2. Договору).
Відповідно до п. 5.4. на підставі наданої довіреності Продавець передає Покупцю скретч-карток, виписує та надає Покупцю рахунок, накладну на поставлений товар.
Оплата вартості товару здійснюється Покупцем в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п. 4.1 Договору).
Платіжні зобов'язання за Договором виникають при наявності у Покупця відповідних бюджетних призначень (бюджетних асигнувань) на 2024 рік (п. 3.5. Договору).
Відповідно до пунктів 6.3.1. та 6.3.2., 6.3.4. Договору Продавець зобов'язаний забезпечити відпуск товару в асортименті, кількості та у строки, встановлені в Договорі. Відпускати (передавати) товари через мережу АЗС у м. Чернігові, Чернігівській області та по всій території України, крім тимчасово окупованих територій, при пред'явленні Покупцем скретч-карток. Забезпечити відпуск товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього Договору.
Відповідно до п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором.
Згідно п. 7.2. Договору у разі затримки поставки/відпуску товару в обсязі, визначеному Покупцем відповідно до пред'явлених на отримання товару скретч-карток, або заявці на їх отримання в порядку пункту 5. Договору, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості непоставленого товару чи вартості товару відповідно до непереданих скретч-карток за кожен день затримки прострочення поставки товару за Договором, а за прострочення понад ЗО (тридцяти) днів Продавець, додатково, сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) від ціни Договору, крім випадків, коли товар, вказаний у Специфікації, не постачається Покупцю у зв'язку з призупиненням або зняттям товару з реалізації/виробництва. У такому випадку, Продавець повинен надати відповідні підтверджуючі документи (рішення суду, акт перевірки контролюючих органів тощо).
Відповідно до п. 7.3, Договору Покупець має право виставити претензію щодо якості товару протягом 10 календарних днів з моменту відпуску (поставки) товару.
Згідно з п. 7.6. Договору сплата штрафних санкцій не звільняє Сторону, яка їх сплатила, від виконання прийнятих зобов'язань за Договором.
Відповідно до п. 10.1. Договору про закупівлю №СК/923-Т від 11.12.2024 цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань за переданий товар - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Крім того, 16.12.2024 між ТОВ “ТЕНЕГІЯ» та Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області укладено додаткову угоду №1 до договору ЖЖ/923-Т від 11.12.2024 (далі - Додаткова угода №1), відповідно до якої сторони домовилися змінити ціну за одиницю товару шляхом зменьшення обсягів закупівлі. Внести зміни до п. 1.2. Додатку №1 та викласти в наступній редакції, яка передбачає, що Продавець зобов'язується поставати Покупцю бензин А-95 (Євро 5) у кількості 3300 л за ціною 53,99 грн. за 1 л., дизельне паливо (Євро 5) 600 л за ціною 48,99 за 1 л. на загальну суму 207561,00 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 3. Додаткової угоди №1 ціна Договору про закупівлю №СК/923-Т від 11.12.2024 становить 207561,00 грн.
Згідно з п. 4. Додаткової угоди №1 всі інші умови Договору залишаються чинними і Сторони підтверджують щодо них свої зобов'язання.
На виконання умов договору, згідно з видатковою накладною №0004/0002493 від 16.12.2024 ТОВ “ТЕНЕГІЯ» передано покупцю паливні талони бензину А-95 на 3300 літрів загальною вартістю 178167,00 грн з ПДВ та дизельне пальне на 600 літрів загальною вартістю 29394,00 грн з ПДВ, які оплачено Позивачем у повному обсязі на 207 561,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №575 від 17.12.2024.
На підставі отриманих талонів, згідно вищевказаних видаткових накладних на АЗС Відповідача починаючи із 18.12.2024 та станом на даний час, Позивачу відмовляють у відпуску пального, у зв'язку із чим Продавцем не поставлено Державній екологічній інспекції у Чернігівській області 3300 літрів бензину А-95 на суму 178167,00 грн та 600 літрів дизельного пального на суму 29394,00 грн. Тобто, Відповідачем не поставлено жодного літра пального відповідно до умов Договору.
Листом від 05.02.2025 Державна екологічна інспекція у Чернігівській області звернулась до ТОВ “ТЕНЕГІЯ» щодо неналежного виконання умов договору від 11.12.2024 №СК/923-Т, однак відповідь від Відповідача не надходила.
Прокуратура зазначає, що за результатами неодноразового виїзду уповноважених осіб Державної екологічної інспекції у Чернігівській області за місцем розташування АЗС постачальника встановлено, що покупцю відмовлено у відпусці товару у зв'язку з його відсутністю на АЗС, про що складено відповідні акти.
Загальна кількість невикористаних карток/талонів на бензин А-95 та дизельного пального за Договором про закупівлю від 11.12.2024 №СК/923-Т, складає 3300 літрів бензину А-95 та 600 літрів дизельного пального.
Залишок невикористаних талонів/карток дизельного палива складає 30 шт, номіналом 20 л кожний, а саме: скетч-картки з серійними номерами - з 3046 2340 8000 по 3046 2340 8019, з 3046 2340 8026 по 3046 2340 8035; бензину А-95, 164 шт, номіналом 20 л кожний, а саме: скетч-картки з серійними номерами - з 3036 1184 8070 по 3036 1184 8233, 3036 1185 0436, та 2 шт, номіналом 10 л кожний, а саме: скетч-картки з серійними номерами - 3035 2672 5488 та 3035 2672 5489.
Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, виконавши зобов'язання за Договором № СК/923-Т від 11.12.2024 та оплативши повну вартість товару, набула право на отримання придбаного палива на підставі відповідних паливних талонів на автозаправних станціях, пов'язаних договірними відносинами з продавцем, але не отримало його у фактичне володіння.
Внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором № СК/923-Т від 11.12.2024, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області неодноразово здійснювалось на відомі телефонні дзвінки на номери до ТОВ “ТЕНЕГІЯ».
Втім, Відповідач ніяким чином не відредаговано, відповіді на телефонні дзвінки не отримано.
Прокуратура стверджує, що Відповідач взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не виконав, не забезпечив наявність пального вимогою покупця за фактом пред'явлення талонів та не передав покупцю товар у повному обсязі та у кількості, і на умовах встановлених у договорі від 11.12.2024 №СК/923-Т, що і стало причиною звернення до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила № 1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. (абз. 2 п. 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Суд зазначає, що підписання сторонами видаткової накладної №0004/0002493 від 16.12.2024 не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує передачу талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковими накладними скретч-карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видаткової накладної №0004/0002493 від 16.12.2024.
Передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар, а саме:
- дизельне паливо у кількості 600 літрів загальною вартістю 29 394,00 грн;
- бензин у кількості 3300 літрів загальною вартістю 178 167,00 грн.
За умовами договору передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів палива. Тобто, придбаний позивачем товар за договором у вигляді дизельного палива у кількості 600 літрів загальною вартістю 29 394,00 грн та бензину у кількості 3300 літрів загальною вартістю 178 167,00 грн., по факту перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано Державній екологічній інспекції у Чернігівській області 3300 літрів бензину А-95 за ціною 53,99 грн за літр вартістю 178167,00 грн та 600 літрів дизельного пального за ціною 48,99 грн за літр вартістю 29394,00грн., загальна вартість, якого за умовами Договору № СК/923-Т від 11.12.2024, становить 207 561,00 грн, у зв'язку із чим, у Відповідача наявна перед Позивачем заборгованість на вказану суму, яка підлягає стягненню на підставі ст. ст. 670, 693 ЦК України, яка є предметом даного спору.
Відповідач, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав.
Згідно частин першої, другої ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 207 561,00 грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Щодо суми пені та штрафу
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Для застосування штрафних санкцій відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України необхідною умовою є: віднесення хоча б однієї сторони до суб'єкта господарювання державного сектора економіки; якщо порушення зобов'язання пов'язане з виконанням державного контракту; виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.
В той же час, аналіз частини другої статті 231 Господарського кодексу України свідчить, що визначені нею розміри штрафних санкцій застосовуються лише якщо інше не передбачено законом чи договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За частиною 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Відповідно до п, 7.2. Договору у разі затримки поставки/відпуску Товару в обсязі, визначеному Покупцем відповідно до пред'явлених на отримання Товару скретч-карток, або заявці на їх отримання в порядку пункту 5. Договору, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості непоставленого Товару чи вартості Товару відповідно до непереданих скретч-карток за кожен день затримки прострочення поставки Товару за Договором, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів Продавець, додатково, сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) від ціни Договору, крім випадків, коли Товар, вказаний у Специфікації, не постачається Покупцю у зв'язку з призупиненням або зняттям Товару з реалізації/виробництва. У такому випадку, Продавець повинен надати відповідні підтверджуючі документи (рішення суду, акт перевірки контролюючих органів тощо).
Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строку поставки товару, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 7.2. Договору прокуратурою нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 19 271,90 грн за період з 01.01.2025 по 25.04.2025 та штраф 5% в сумі 10 378,05 грн за період з 31.01.2025 по 25.03.2025.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу та пені за заявлений період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.
Щодо порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором у суді.
У зв'язку з початком повномасштабної військової агресії проти нашої країни, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території держави введено воєнний стан.
Станом на дату звернення до суду з даним позовом вже більше 3 років тривають тяжкі бої за суверенітет та незалежність нашої країни. При цьому, кожен день війни спричиняє втрати лише державного бюджету України близько 2 млрд. грн.
Дотримання суворого порядку використання державних коштів має забезпечити потребу фінансування соціально захищених статей, військових потреб, допомоги постраждалим, вимушеним переселенцям, відбудови нашої держави загалом.
Зважаючи на викладене, порушення визначеного порядку та встановленого устрою беззаперечно має тягнути за собою відповідну юридичну відповідальність та фінансові наслідки для винних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст. ст. 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені, держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. З, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч. З ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз. 4 цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття “інтерес держави».
Щодо порушення інтересів держави.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що “інтереси держави» є оціночним поняттям, керівник прокуратури чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-рп/99).
Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття “інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 23 Закону України “Про прокуратуру».
Відтак, “інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 05.11.2019 у справі №804/4585/18, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18 та від 14.02.2023 у справі № 580/1374/22.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 806/602/18, від 13.03.2019 у справі № 815/1139/18, від 15.10.2019 у справі. № 810/3894/17, від 17.10.2019 у справі № 569/4і23/16-а, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 03.12.2019 у справі № 810/3164/18 та від 01.06.2022 у справі № 260/1815/21,
Прокурор у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що ст. 53 ГПК України вимагає вказувати в позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
Згідно зі ст. 4 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Україною 27.02.1991, держави-учасниці Конвенції вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Щодо економічних, соціальних і культурних прав Держави-учасниці вживають таких заходів у максимальних рамках наявних у них ресурсів і при необхідності в рамках міжнародного співробітництва.
Інтереси держави, за загальним правилом, охоплюють собою і суспільні (публічні) інтереси, оскільки основне покликання держави (ст. 3 Конституції України гарантує те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави) - це максимально забезпечувати інтереси всіх соціальних груп для досягнення в суспільстві справедливості як найвищого блага.
У зв'язку із викладеним, уповноважені державні та інші органи зобов'язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.02.2023 у справі № 206/1198/19 прокурор вправі звертатися до суду з позовними вимогами щодо захисту прав територіальної громади, оскільки її інтереси є складовою частиною інтересів держави.
Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 БК України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення кісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів (п. п. 4, 6, 8 ч. 1 ст. 7 БК України).
Неефективне використання бюджетних коштів порушує зазначені державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у т. ч. захищених.
У свою чергу, практика реалізації вищевказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України “Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
Так, відповідно до ст. 5 Закону України “Про публічні закупівлі» публічні закупівлю здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії, ефективності та пропорційності.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі “Трегубенко проти України» від 02,11.2004 категорично ствердив, що “правильне застосування законодавства незаперечно становить “суспільний інтерес».
Неналежне виконання Відповідачем договірних зобов'язань, внаслідок чого він отримав бюджетні кошти за недопоставлений товар, беззаперечно вказує на наявність порушень державних інтересів, що надає право прокурору для їх захисту в судовому порядку.
У свою чергу, використання бюджетних коштів становить значний суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб, зокрема у даному випадку мешканців Державної екологічної інспекції у Чернігівській області. Неефективне витрачання бюджетних коштів може порушувати економічні інтереси держави.
Таким чином, звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на захист і відновлення зазначених державних інтересів, оскільки стягнення відповідних коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, дисциплінуватиме постачальник до належного виконання покладених на них обов'язків, а отже - і сприятиме укріпленню держави в умовах збройної відсічі агресора.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Відтак, в силу положень ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» обов'язком прокурора є захист інтересів держави.
Щодо підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, зазначила, що за змістом ч. З ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 (далі - Положення).
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційна-правова форма Державної екологічної інспекції у Чернігівській області - орган державної влади.
Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, відповідно до Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України від 01.03.2023 № 45 (далі - положення), в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.
Відповідно до п. 4,13 Положення Інспекція забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів та утримується за рахунок Державного бюджету України.
Державна екологічна інспекція у Чернігівській області є суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, як орган державної влади є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля товару за договором), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.
Відтак, у спірних правовідносинах Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, яка зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, є уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів державного бюджету, а тому є належним позивачем у справі
Корюківська окружна прокуратура 28.03.2025 звернулася з листом до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про порушення інтересів держави, у зв'язку з неналежним виконанням договору №СК/923-Т від 11.12.2024 з поставки товару за кошти державного бюджету.
Відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 09.04.2025 окружну прокуратури повідомлено, що інспекція з позовною заявою до суду з метою усунення виявлених порушень та стягнення грошових коштів не зверталася.
Вказане свідчить про неналежне здійснення Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області заходів щодо захисту власних інтересів та призводить до порушення інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель і, відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді, шляхом пред'явлення даного позову.
З урахуванням наведеного, прокурором дотримано приписи ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» при зверненні до суду з даним позовом. Про виявлені порушення вимог законодавства прокурором заздалегідь проінформовано Позивача та надано достатньо часу для реагування на стверджувані прокурором порушення інтересів держави.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі “Судова влада України», судовий спір за участю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області з вимогами до Відповідача відсутній, що свідчить про не здійснення захисту законних інтересів уповноваженим державним органом.
Факт не звернення до суду суб'єктів владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указані органи неналежно виконують свої повноваження.
Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб'єкта на захист порушених інтересів у даній справі - Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, її бездіяльність щодо захисту порушених інтересів держави.
Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України “Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Чернігівській області. 4. Інші процесуальні питання.
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурором попередньо повідомлено позивача про здійснення представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, шляхом звернення з вказаним позовом до Господарського суду Чернігівської області.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору
Згідно із статтею 129 Господарського процесуально кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір у розмірі 3558,16 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267) на користь Національного заповідника "СОФІЯ КИЇВСЬКА" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 24, код ЄДРПОУ 02498145) попередню оплату вартості пального у розмірі 207 561,00 грн., пеню у розмірі 19 271,90 грн. та штраф у розмірі 10 378,05 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір в сумі 3 558,16 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 03.07.2025.
Суддя В.Г. Бєлік