вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.06.2025м. ДніпроСправа № 904/11028/15
за заявою Фізичної особи-підприємця Петренко Валерія Миколайовича, с.Бережинка, Кіровоградська область
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", с.Надеждівка, Криворізький район, Дніпропетровської області, (код ЄДРПОУ 19096149)
про визнання банкрутом
Суддя Первушин Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання Дяченко А.С.
Від представників учасників справи:
від кредитора: Васюта Крістіна Сергіївна, посвідчення адвоката №1437 від 16.07.2018.
від кредитора: Кравцов Володимир Віталійович, посвідчення №ОН001905 від 13.09.2024.
від боржника: ліквідатор Носенко Тетяна Сергіївна.
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/11028/15 за заявою Фізичної особи-підприємця Петренко Валерія Миколайовича про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149).
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2025 прийнято рішення припинити процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149); припинити повноваження розпорядника майна арбітражної керуючої Носенко Тетяни Сергіївни (свідоцтво №1387 від 23.07.2013; адреса: 01024, місто Київ, Крутий узвіз, будинок 5, приміщення 2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мік" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149) - банкрутом; відкрити ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 05.05.2026; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149) призначити арбітражну керуючу Носенко Тетяну Сергіївну (свідоцтво №1387 від 23.07.2013; адреса: 01024, місто Київ, Крутий узвіз, будинок 5, приміщення 2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
11.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від Меркулової Олени Анатоліївни, як представника ТОВ "МІК" надійшла скарга на дії ліквідатора ТОВ "МІК" арбітражної керуючої Носенко Т.С. (вх. суду №25390/25).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 призначено судове засідання для розгляду скарги (вх. суду № 25390/25 від 11.06.2025) на дії ліквідатора на 30.06.2025 о 16:00 год. Запропоновано учасникам справи строк до 25.06.2025 подати письмові пояснення з приводу скарги на дії ліквідатора.
25.06.2025 через підсистему "Електронний суд" ліквідатор Тетяна Носенко надіслала заяву про залишення без розгляду скарги на дії ліквідатора поданої ТОВ "Мік" (вх. суду №27520/25).
Скаржник - Меркулова Олена Анатоліївна у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
У судовому засіданні заслухано пояснення представників кредиторів та ліквідатора Тетяни Носенко стосовно вищевказаної скарги.
Заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Скаржником на обґрунтування скарги зазначено наступні обставини:
- майно ТОВ “МІК» за локацією м.Кривий Ріг, в.Фабрична 3а, м.Кривий Ріг, в.Коломойцевська 3, м.Кривий Ріг, в.Бикова 10 до винесення постанови про ліквідацію перебуває під контролем третіх осіб. Ці обставини Носенко Т.С. цілком відомі, відображені нею у звітах, але через конфлікт інтересів між боржником та кредитором (АТ “Укрексімбанк») і ліквідатором Носенко Т.С. даний факт висвітлюється для суду, як подія, яка не шкодила боржнику користуватися майном з грудня 2014 року за адресою Коломойцевська 3, та майном що зберігалося за адресою Фабрична 3а з 19.04.21. Загальна вартість майна складає приблизно 70 млн.грн. по ринковим цінам. Це подія незаконного утримання майна, зафіксовано у кримінальному провадженні, долученого до матеріалів справи, що триває безрезультатно через бездіяльність слідства.
- ліквідатор Носенко Т.С. після винесення постанови про ліквідацію 05.05.25 не вжила жодних заходів для витребування майна у третіх осіб за локацією м. Кривий Ріг, в.Фабрична 3а, м. Кривий Ріг, в.Коломойцевська 3, м.Кривий Ріг, в.Бикова 10, не ініціювала позови про його повернення, що, на думку скаржника, може свідчити про зговір з особами, які незаконно утримують майно боржника.
- ліквідатор надсилає керівнику вимоги про передачу майна, вибірково. А саме, майна що потрібно було б передати комісійно першочергово, через не законність утримання активів боржника невідомими особами, Носенко Т.С. не приймає його , як ліквідатор на зберігання. А саме майно в м. Кривий Ріг, згідно встановленої законом інвентаризації, що проведена нею одноособово з грубими порушеннямиа саме за локацією м. Кривий Ріг, в.Фабрична 3а, а в м. Кривий Ріг, в.Коломойцевська 3, та в м.Кривий Ріг, в.Бикова 10 взагалі не описані в інвентаризації та не зберігаються нею…. Це прямо порушує вимоги ч. 2 ст. 59 та ст. 61 КУзПБ.
- Носенко Т.С. ігнорує звернення керівництва боржника від 04.06.25 про проведення передачі майна, що знаходилося без договору зберігання - певної частини майна боржника протягом з 2014 -2021 року де комісієюТОВ "МіК" виявлені ознаки його розграбування , а саме ігнорує вже після винесення рішення 05.05.25, де вона особисто несе відповідальність за майно боржника.
- Носенко Т.С. використала шахрайське нарахування посадовою особою Руденко А.П., що подано до Криворізького суду Руденко А.П., в нарахуванні своєї надвисокої винагороди, як законної. Провела розрахунок, як ліквідатор не на користь боржника без належних підстав, а саме доказів виконання роботи, доказів звітування до податкової про наявність такого співробітника, здійснила розрахунок за підробною створеною довідкою Руденко А.П., яка є не законною, не складена та видана керівником ТОВ «МіК».
Ліквідатор Носенко Т.С. звернулася до суду із заявою про залишення без розгляду скарги на дії ліквідатора ТОВ "МІК" поданої Меркуловою Оленою Анатоліївною, як представником ТОВ "МІК".
Вищевказана заява обґрунтована тим, що Меркулова О.А. - заступник директора ТОВ «МІК», представник та підписант ТОВ «МІК» внесена до реєстру юридичних осіб, а також на неї директором ТОВ «МІК» Меркуловим О.В. видано довіреність представляти інтереси ТОВ «МІК».
До 05.05.2025 Меркулова О.А. та інші особи, які уповноважені представляти юридичну особу ТОВ «МІК» мали повноваження представляти ТОВ «МІК». Після введення ліквідаційної процедури відносно ТОВ «МІК» всі повноваження представництва, управління та ін. без виключень переходять до ліквідатора. Лише ліквідатор ТОВ «МІК» з 05.05.2025 є єдиною особою, яка має право представляти ТОВ «МІК», а також особи, яких ліквідатор ТОВ «МІК» уповноважить його представляти. Натомість зловживаючи своїми повноваження, Меркулова О.А. знаючи, що з 05.05.2025 припинено всі повноваження осіб представляти ТОВ «МІК» продовжує представляти ТОВ «МІК».
А тому, відповідно до статті 43 ГПК України, статті 170 ГПК України, а також статті 226 ГПК України (як аналогія) скарга має бути залишена без розгляду, яка подана від імені ТОВ «МІК» на дії ліквідатора, як така, що подана особою, яка не має повноважень на вчинення процесуальних дій від імені ТОВ «МІК».
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2025 у справі №904/11028/15 визнано банкрутом ТОВ «МІК», відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТОВ «МІК» - арбітражну керуючу Носенко Тетяна Сергіївну.
Після ухвалення судом вищевказаної постанови, а саме 11.06.2025 від ТОВ «МІК» за підписом ОСОБА_1 до суду надійшла скарга на дії ліквідатора ТОВ «МІК» - Тетяни Носенко.
Відповідно до частини 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема: припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження (частина 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства), зокрема: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
Відтак, суд констатує, що після ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом повноваження керівника (органів управління) банкрута виконує ліквідатор (арбітражний керуючий).
З доданих ліквідатором до заяви документів вбачається, що 12.05.2025 ліквідатором було повідомлено, Меркулова О.В., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що 05.05.2025 на підставі частини 1 та частини 2 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства припинено повноваження органів управління (керівника) ТОВ «МІК» та з 05.05.2025 повноваження керівника (органів управління) банкрута виконує ліквідатор ТОВ «МІК» Носенко Тетяна Сергіївна, також на підставі наказу №2 від 05.05.2025 з 05.05.2025 припинено представництво ТОВ «МІК» особами, які не уповноважені ліквідатором ТОВ «МІК», скасовано всі довіреності на представництво ТОВ «МІК», крім довіреностей виданих ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» Носенко Тетяною Сергіївною, призначеною постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2025 у справі №904/11028/15.
Таке повідомлення також було направлено до Господарського суду Дніпропетровської області 12.05.2025 для долучення до матеріалів справи №904/11028/15.
Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Стаття 60 ГПК України визначає перелік документів, що підтверджують повноваження представників.
Так, Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до вимог частин 2-10 даної статті, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Довіреності або інші документи, що підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За статтею 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.»
Цивільна дієздатність юридичної особи визначена статтею 92 Цивільного кодексу України, а саме юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов'язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов'язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов'язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників). У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.»
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина 1 статті 237 Цивільного кодексу України).
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина 3 статті 237 Цивільного кодексу України).
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (частина 1 статті 244 ЦК України).
Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи (частина 2 статті 244 ЦК України).
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (частина 1 статті 246 ЦК України).
Представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема 2) скасування довіреності особою, яка її видала (частина 1 статті 248 ЦК України).
Як вже судом зазначалось вище, ліквідатором на підставі наказу №2 від 05.05.2025 з 05.05.2025 припинено представництво ТОВ «МІК» особами, які не уповноважені ліквідатором ТОВ «МІК» та скасовано всі довіреності на представництво ТОВ «МІК», крім довіреностей виданих ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» Носенко Тетяною Сергіївною, призначеною постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2025 у справі №904/11028/15.
Суд зазначає, що до визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедуру, представництво здійснюється обраними органами відповідно до статуту, положень, закону або через своїх учасників у випадках встановлених законом, вони ж і обирають представників такої юридичної особи на підставі договору, довіреності та закону.
А з моменту винесення постанови про визнання ТОВ «МІК» банкрутом та введення ліквідаційної процедури відносно банкрута:
- така юридична особа втрачає право на управління та розпорядження майном, це право переходить виключно до ліквідатора;
- припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута;
- лише ліквідатор має виключні повноваження представляти юридичну особу та вчиняти від її імені всі дії;
- посадові особи втрачають право діяти від імені підприємства;
- повноваження щодо визначення осіб які матимуть право представляти банкрута переходять виключно до ліквідатора.
Ліквідатором повідомлено суд про те, що ліквідатор ТОВ «МІК» - арбітражна керуюча Носенко Т.С. не уповноважувала жодну особу на представництво ТОВ «МІК», тому з 05.05.2025 по сьогодні єдиним представником ТОВ «МІК» є виключно ліквідатор - арбітражна керуюча Носенко Т.С.
Таким чином, на момент звернення до суду із даною скаргою у Меркулової Олени Анатоліївни були відсутні повноваження на представництво ТОВ "МІК" та права на підписання скарги на дії ліквідатора від імені ТОВ "МІК".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №2-591/11 зазначила, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Відповідно до частини 10 статті 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки, Кодексом України з процедур банкрутства не регулюються дане питання, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати аналогію права та враховуючи положення частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, скаргу Меркулової Олени Анатоліївни, як представника ТОВ "МІК" на дії ліквідатора ТОВ "МІК" арбітражної керуючої Носенко Т.С. (вх. суду №25390/25) - залишити без розгляду.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити наступне.
За положеннями статті 1 КУзПБ сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.
Системний аналіз цих норм дає підстави для висновку, що стаття 1 КУзПБ пов'язує уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника саме з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття.
Таке рішення вищого органу управління боржника, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.
Не існує жодних обмежень у виборі вищим органом управління боржника уповноваженої особи (учасників, акціонерів) боржника ані за суб'єктною ознакою (тільки учасник товариства тощо), ані за процедурою, на якій перебуває справа про банкрутство (розпорядження, санація, ліквідація). При цьому, враховуючи відсутність жодних відповідних обмежень, правомірним є проведення загальних зборів учасників з метою визначення уповноваженої особи учасників під час ліквідаційної процедури.
За наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 49 Закону України "Про акціонерні товариства" своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси.
Ураховуючи правовий зміст інституту представництва та положення параграфу 2 глави 4 ГПК України, у документі (протоколі, рішенні), яким оформлено рішення вищого органу управління боржника, має бути ідентифіковано особу, уповноважену на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів); зазначено реквізити справи про банкрутство, у якій надано такі повноваження, та застереження щодо обмеження повноважень за умови їх встановлення таким рішенням.
Хоча КУзПБ, не регламентує особливостей вступу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справу, в частині першій статті 47 КУзПБ законодавець зазначає стосовно інших учасників провадження у справі про банкрутство про визнання їх такими відповідно до цього Кодексу, отже, передбачає певну процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.
Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб'єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття.
З таким підходом погодився Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство в постанові від 16.07.2020 р. у справі №910/4475/19, наголосивши, що було б доцільно формалізувати статус наведених учасників у справі про банкрутство шляхом прийняття господарським судом відповідного судового рішення (ухвали) задля впорядкування процесу здійснення провадження у справі.
У розвиток цієї позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство акцентує, що вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 ГПК України.
При цьому уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку статей 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.
Обсяг процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство, визначений КУзПБ, залежить від змісту рішення вищого органу управління боржника.
Рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Тому суд, здійснюючи легітимацію відповідного учасника у справі про банкрутство, зобов'язаний надати оцінку відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності (з'ясувати склад учасників та розмір їх часток на момент прийняття відповідного рішення, здійснити перевірку наявності необхідного кворуму під час прийняття відповідного рішення тощо).
Отже, набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України.
Саме з набранням законної сили такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України.
Таким чином, можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов'язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи.
Керуючись статтями 226, 234, 235 ГПК України, статтями 2, 9, 59-61 КУзПБ господарський суд,
Скаргу Меркулової Олени Анатоліївни, як представника ТОВ "МІК" на дії ліквідатора ТОВ "МІК" арбітражної керуючої Носенко Т.С. (вх. суду №25390/25) - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 30.06.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно статей 254-257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано - 03.07.2025.
Суддя Ю.Ю. Первушин