вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.07.2025 Справа № 904/5497/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді: Кеся Н.Б.за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОЛІСЕРВІС", м.Дніпро
до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м.Київ в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат", м.Вільногірськ Дніпропетровська область
про стягнення 574 322,95 грн
Представники:
Від Позивача - Брюховецька І.В., ID картка №011532550, директор
Від Позивача - Смольнякова А.І., ордер серія АЕ №1352306, адвокат
Від Відповідача - Кулик С.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОЛІСЕРВІС" (далі-Позивач) 17.12.2024 року через "Електронний суд" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі його Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" (вул. Степова, буд. 1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700; код ЄДРПОУ 39389830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОЛІСЕРВІС" (пр. Слобожанський, буд. 20, м.Дніпро, 49081; код ЄДРПОУ 37069639) заборгованість у загальному розмірі 574 322,95 грн (п'ятсот сімдесят чотири тисячі триста двадцять дві гривні гривень 95 копійок), з них:
- за договором підряду від 04.10.2021р. №1111-2: 239 680,00 грн. (двісті тридцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) основного боргу; 5 933,06 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять три гривні 06 копійок) 3% річних; 15 480,31 (грн. п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят гривень 31 копійку) втрат від інфляції;
- за договором підряду від 04.10.2021р. №1112-2: 153 100,00 грн. (сто п'ятдесят три тисячі сто гривень 00 копійок) основного боргу; 8 835,76 грн. (вісім тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 76 копійок) 3% річних; 19 373,26 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят три гривні 26 копійок) втрат від інфляції;
- договором підряду від 30.11.2021р. №1300-2: 110 400,00 грн. (сто десять тисяч чотириста гривень 00 копійок) основного боргу за; 6 679,96 грн. (шість тисяч шістсот сімдесят дев'ять гривень 96 копійок) 3% річних; 14 840,60 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок гривень 60 копійок) втрат від інфляції;
- 8 614,84 грн. (вісім тисяч шістсот чотирнадцять гривень 84 копійки) судового збору;
- 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором підряду від 04.10.2021р. №1112-2, Договором підряду від 30.11.2021р. №1300-2 та Договором підряду від 30.11.2021р. №1300-2.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 8614,84 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №783 від 13.12.2024 року.
02.06.2025 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОЛІСЕРВІС" до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" задоволено у повному обсязі.
02.06.2025 ухвалою суд призначив судове засідання для розподілення судових витрат на правничу допомогу на 01.07.2025 о 11:20 год.
05.06.2025 через систему «Електронний суд» представник Позивача подав заяву (арк.с. 27-29 Т.2), в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №904/5497/24 про стягнення з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м.Київ, вул.Сурікова, буд. 3, код ЄДРПОУ 36716128) в особі його Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" (вул. Степова, буд. 1, м.Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700; код ЄДРПОУ 39389830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОЛІСЕРВІС" (пр. Слобожанський, буд. 20, м.Дніпро, 49081; код ЄДРПОУ 37069639) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 000,00 грн.
30.06.2025 на виконання рішення суду від 02.06.2025 року, яке набрало законної сили 26.06.2025, видано наказ про примусове виконання.
Під час судового засідання 01.07.2025 Відповідач зазначив про те, що справа не є складною, вказує на коефіцієнт складності у справі 0,890, який визначений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями (арк.с. 63 Т.1).
Згідно зі ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Тож, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, чч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статус адвоката Смольнякової Алли Іванівни підтверджується копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги (арк.с. ).
22.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОЛІСЕРВІС" (далі-Клієнт) та адвокатом Смольняковою Аллою Іванівною (далі-Адвокат) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги (далі-Договір):
Відповідно до умов Договору:
1.1. Адвокат зобов'язується надавати правову (правничу) допомогу для захисту у разі порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод та законних інтересів Клієнта відповідно до діючого законодавства, а Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар (винагороду) за надання правової допомоги (в тому числі додаткову винагороду, додаткові витрати пов'язані з наданням правової допомоги), відповідно до цього Договору.
1.2. За даним Договором Адвокат зобов'язується:
- здійснити підготовку позовної заяви про стягнення з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" заборгованості за договорами підряду №№1111-2 від 04.10.2021, 1112-2 від 04.10.2021, 1300-2 від 30.11.2021;
- надавати правову (правничу) допомогу при розгляді вказаної позовної заяви, а також пов'язаних з нею справ, у господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій;
- надавати правову (правничу) допомогу від час виконання судових рішень по даній господарській справі (у разі необхідності).
3.1. За надану правову допомогу Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) за домовленістю. Гонорар (винагорода) за цим Договором Адвоката складається із загальної вартості наданої за цим Договором правової (правничої) допомоги, яка включає в себе зокрема, але не виключно: вартість підготовки позовної заяви, вартість підготовки заперечень, заяв, клопотань, скарг та інших процесуальних документів, вартість участі у судових засіданнях тощо. Передбачувані витрати Адвоката у зв'язку із наданням правової допомоги відповідно до умов цього договору (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення та інше) сплачуються Клієнтом окремо.
3.2. Вартість підготовки позовної заяви становить 20000,00 грн без ПДВ, яка сплачується Клієнтом у наступному порядку: 30% (6600 грн) сплачується авансом, 70% (13400,00 грн) - протягом одного дня після винесення рішення судом першої інстанції.
3.3. Оплата за надану правову допомогу здійснюється Клієнтом на підставі Акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами.
5.1. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до виконання можливих та необхідних заходів щодо відновлення, визнання порушення чи оспорюваних прав, свобод та законних інтересів Клієнта в рамках ведення конкретної справи (провадження) або до моменту розірвання договору.
На підтвердження факту та обсягів наданих Адвокатом послуг з боку Позивача, надані Акти від 27.01.2025 та від 02.06.2025 про прийняття-передачі наданої правової (правничої) допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 22.10.2024 (аркс. 33, 34 Т.2), в яких зазначений зміст послуг:
Підготовка позовної заяви до філії «ВГМК» АТ «ОГХК» (господарський суд Дніпропетровської області, справа №904/5497/24) - вартість наданої послуги: 20000,00 грн; сплачений аванс (30%), грн: 6600,00 грн; залишок (70%), грн: 13400,00 грн.
Клієнтом сплачено аванс - 6600,00 грн. Усього до сплати після винесення рішення судом першої інстанції - 13400,00 грн.
Також Адвокат надав до справи платіжні інструкції №Р24А3419805384Д9591 від 23.10.2024, №713 від 20.11.2024, №55 від 31.01.2025 та №309 від 04.06.2025.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).
В п. 30 Постанови Верховного суду по справі № 922/2604/20 від 20.07.2021 зазначено: “відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності».
Критерії визначення справедливого розміру відшкодування судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовуються і Європейським судом з прав людини. Наприклад, у п. 80 Рішення ЄСПЛ від 12.10.2006 по справі “Двойних проти України» зазначається: “відповідно до практики Суду заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру». Аналогічні висновки зазначені й у п.34, п. 35 Рішення ЄСПЛ від 10.12.2009 по справі "Гімадуліна та інші проти України" та у п.95 рішення ЄСПЛ від 26.02.2015 по справі “Баришевський проти України».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №910/23210/17, види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17 та від 19.02.2019 року у справі №917/1071/18 встановлено, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 01.06.2018 року у справі №904/8478/16, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №910/23210/17 та від 13.02.2019 року у справі №911/739/15, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. ! Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 у процесі вирішення питання про віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого “гонорару успіху», для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху», в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За таких обставин, оцінюючи витрати Позивача з урахуванням всіх аспектів і нескладності цієї справи, заперечення Відповідача проти відшкодування витрат на правову допомогу, суд вбачає підстави для покладення цих витрат на Відповідача у розмірі 12000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 241, 244, 326 ГПК України, господарський суд -
Стягнути додатково з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м.Київ, вул.Сурікова, буд. 3, код ЄДРПОУ 36716128) в особі його Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" (вул. Степова, буд. 1, м.Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700; код ЄДРПОУ 39389830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОЛІСЕРВІС" (пр. Слобожанський, буд. 20, м.Дніпро, 49081; код ЄДРПОУ 37069639) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 (дванадцять тисяч грн 00 коп.) грн.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено - 03.07.2025
Суддя Н.Б. Кеся