02 липня 2025 року м. Харків Справа № 905/108/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Слободін М.М.
секретар судового засідання Полупан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - Піун С.П., ордер №0664231185, свідоцтво №609 від 10.02.2012, довіреність №142 від 12.12.2024
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вх.1251Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 07.05.2025
у справі №905/108/25 (суддя Паляниця Ю.О., повний текст рішення підписано 16.05.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія», Донецька область, м.Бахмут,
про стягнення 54.799.197,53 грн
Позивач, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача ТОВ «Бахмут-Енергія» про стягнення заборгованості в сумі 54.799.197,53 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №4404-НГТ-6 від 10.06.2021 постачання природного газу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за спожитий природний газ у заявленому розмірі.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.05.2025 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ «Бахмут-Енергія» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» заборгованість в сумі 54.799.197,53 грн, а також судовий збір в сумі 328.795,19 грн. Повернуто ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» з Державного бюджету України судовий збір в сумі 328.795,18 грн, сплачений на підставі платіжного доручення №0000024929 від 04.02.2025. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 07.05.2025 по справі №905/108/25 на 12 місяців з дня ухвалення рішення.
Позивач з вказаним рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 07.05.2025 у справі №905/108/25 в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 07.05.2025 по справі №905/108/25 на 12 місяців з дня його ухвалення, та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні заяви про відстрочення. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що на його думку рішення суду в цій частині є таким, що прийняте з невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без дослідження усіх істотних обставин справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги посилання відповідача на складний фінансовий стан, зумовлений заборгованістю його контрагентів, зокрема споживачів та держави в частині відшкодування різниці в тарифах, однак такі обставини, згідно зі змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для надання відстрочки виконання судового рішення, оскільки п.9 ч.3 ст.129 Конституції України гарантує обов'язковість виконання судових рішень, незалежно від фінансових можливостей боржника;
- доводи відповідача не свідчать про наявність виключних обставин, які унеможливлювали б своєчасне виконання судового рішення, а їх характер свідчить про намагання штучно затягнути процес виконання зобов'язань, чого суд першої інстанції належним чином не оцінив;
- суд не врахував, що заборгованість у розмірі 54.799.197,53 грн підлягала погашенню ще 15.05.2022, тобто ще до настання обставин, на які посилається відповідач, як на виняткові, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між настанням таких обставин та невиконанням відповідачем зобов'язань за договором;
- відповідач мав достатній проміжок часу для погашення заборгованості як під час дії договору, так і після настання строку виконання зобов'язань, однак не вжив жодних реальних заходів для її погашення, при цьому позивач заявив до стягнення лише основну суму боргу, без нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат чи процентів річних, що свідчить про виваженість його позиції;
- відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували можливість виконання рішення суду після закінчення строку, на який судом надано відстрочку, або які б свідчили про наявність чітких фінансових перспектив, що дозволять йому забезпечити виконання рішення у майбутньому;
- судом першої інстанції не враховано, що вплив воєнного стану має загальнонаціональний характер, і поширюється на всі суб'єкти господарювання, включно з позивачем, який має стратегічне значення в забезпеченні населення та підприємств природним газом, у зв'язку з чим зазначені обставини не можуть вважатися виключними саме для відповідача.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»; встановлено строк до 24.06.2025 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 24.06.2025 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 02.07.2025. Явку учасників справи визнано не обов'язковою. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/108/25.
05.06.2025 на вимогу ухвали на адресу Східного апеляційного господарського суду із Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №905/108/25.
20.06.2025 через систему “Електронний суд» від Покровської міської ради Донецької області на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Бахмут-Енергія», в якому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу. Так, за твердженнями відповідача суд першої інстанції повно і всебічно дослідив доводи сторін та врахував виключні обставини, зокрема активні бойові дії, тимчасову окупацію міста Бахмут, масштабні руйнування інфраструктури, відсутність постачання природного газу, що призвело до фактичного припинення господарської діяльності ТОВ «Бахмут-Енергія» і втрати ним можливості виконувати зобов'язання. Враховуючи нерівноцінність умов сторін і нестабільний фінансовий стан відповідача, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність відстрочки виконання рішення, оскільки негайне примусове виконання створить непомірний фінансовий тягар та унеможливить подальшу діяльність підприємства.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Медуниця О.Є., суддя Слободін М.М., в зв'язку з відставкою судді Радіонової О.О.
В судовому засіданні 02.07.2025 приймає участь представник позивача - Піун С.П., яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати рішення суду першої інстанції.
Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом направлення відповідної ухвали апеляційного суду від 03.06.2025 до електронного кабінету відповідача.
Крім того, ухвала суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим.
Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача, на підставі положень ст. 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг (НКРЕКП), від 04.09.2018 року №962 ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
10.06.2021 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник, позивач по справі) та ТОВ «Бахмут-Енергія» (Споживач, відповідач по справі) був укладений договір постачання природного газу №4404-НГТ-6, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).
Іншими умовами Договору сторони визначили наступне:
- природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу. За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.2 та п.1.3 Договору).
- Споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між Споживачем та оператором газорозподільної мережі та присвоєний оператором газорозподільної мережі персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між Споживачем та оператором газотранспортної системи та присвоєний оператором газотранспортної системи персональний ЕІС-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач. У разі якщо об'єкти Споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме Приватне акціонерне товариство «Донецькоблгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори) (п.1.4 та п.1.5 Договору);
- Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з червня 2021 до червня 2024, а саме за вказаний період в кількості 21948 тис. куб. м, в тому числі по місяцях, як вказано в договорі (п.2.1 Договору);
- загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим договором, складається з сум обсягів природною газу, замовлених Споживачем за весь період дії договору (п.2.1.3 Договору);
- Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п.3.1 Договору);
- Постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного Споживачем обсягу природного газу (п.3.4 Договору);
- приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 Договору);
- Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) газорозподільної мережі та/або оператором газотранспортної системи та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільної мережі (п.3.5.1 Договору);
- на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи Постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника (п.3.5.2 Договору);
- Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3 Договору);
- у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту, ненадання письмової обґрунтованої відмови проти підписання акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до п.п.3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних інформаційної платформи оператора газотранспортної системи та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.3.5.4 Договору);
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи оператора газотранспортної системи (п.3.6 Договору);
- договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 30.06.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п.13.1 Договору).
Відповідно до умов договору ЕІС-код Споживача (відповідача) 56XQ0000YLKQO004.
В подальшому сторони неодноразово вносили зміни до вказаного договору шляхом укладання наступних додаткових угод: №1 від 20.09.2021, №2 від 20.09.2021, №3 від 01.10.2021, №4 від 20.10.2021, №5 від 25.10.2021, №6 від 16.11.2021, №7 від 31.12.2021, №8 від 06.01.2022, №9 від 14.01.2022, №10 від 20.01.2022, №13 від 17.10.2022.
Договір і додаткові угоди до нього підписані сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про виникнення у постачальника і споживача відповідних цивільних прав та обов'язків.
За твердженням позивача, відповідачем було спожито природний газ на загальну суму 175.318.848,95 грн, що підтверджується відповідними безномерними актами приймання-передачі природного газу, а саме: у жовтні 2021 в обсязі 362,14300 тис. куб. м. на суму 2.746.451,67 грн з ПДВ, акт від 31.10.2021; у жовтні 2021 в обсязі 654,83900 тис. куб. м. на суму 16.327.553,41 грн з ПДВ, акт від 31.10.2021; у жовтні 2021 в обсязі 68,33800 тис. куб. м. на суму 1.131.266,93 грн з ПДВ, акт від 31.10.2021; у листопаді 2021 в обсязі 2781,96700 тис. куб. м. на суму 21.098.123,91 грн з ПДВ, акт від 30.11.2021; у листопаді 2021 в обсязі 142,93300 тис. куб. м. на суму 2.366.112,20 грн з ПДВ, акт б/н від 30.11.2021; у грудні 2021 в обсязі 3438,31600 тис. куб. м. на суму 26.075.800,70 грн з ПДВ, акт від 31.12.2021; у грудні 2021 в обсязі 560,10400 тис. куб. м. на суму 9.271.958,93 грн з ПДВ, акт від 31.12.2021; у січні 2022 в обсязі 3525,28800 тис. куб. м. на суму 26.735.386,54 грн з ПДВ, акт від 31.01.2022; у січні 2022 в обсязі 735,78200 тис. куб. м. на суму 12.180.131,69 грн з ПДВ, акт від 31.01.2022 приймання-передачі природного газу; у лютому 2022 в обсязі 3092,99200 тис. куб. м. на суму 23.456.902,44 грн з ПДВ, акт від 28.02.2022 приймання-передачі природного газу; у лютому 2022 в обсязі 104,70800 тис. куб. м. на суму 1.733.335,73 грн з ПДВ, акт від 28.02.2022 приймання-передачі природного газу; у березні 2023 в обсязі 2475,28400 тис. куб. м. на суму 18.772.274,65 грн з ПДВ, акт від 31.03.2022 приймання-передачі природного газу, коригуючий акт приймання-передачі природного газу за період березня 2022 від 25.04.2022 на суму - 36.879,75 грн; у березні 2023 в обсязі 130,08100 тис. куб. м. на суму 44.17.665,65 грн з ПДВ, акт від 31.03.2022 приймання-передачі природного газу; коригуючий акт приймання-передачі природного газу за період березня 2022 від 25.04.2022 на суму -1.938,10 грн; у березні 2023 в обсязі 546,86800 тис. куб. м. на суму 9.052.850,24 грн з ПДВ, акт від 31.03.2022 приймання-передачі природного газу; коригуючий акт прийман
Вказані акти, окрім акту за січень 2022 року, підписані сторонами без зауважень і заперечень.
На запит позивача, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» листом №ТОВВИХ-25-472 від 09.01.2025 повідомило, що, зокрема, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XQ0000YLKQO004 у січні 2022 року внесено в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56X930000010610X) та становить 4261070 куб. м.
На листі міститься QR-код щодо накладення відповідальною особою кваліфікованого електронного підпису на даному листі.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідач визнав позов і не заперечував проти наведених позивачем обсягів споживання природного газу. В свою чергу, відсутність підпису уповноваженої особи ТОВ «Бахмут-Енергія» на акті за січень 2022 року, пояснив тим, що на момент направлення акту постачальником та/або отримання/направлення акту споживачем на території міста Бахмут вже розпочались активні бойові дії і поштовий обіг був ускладнений чи припинений.
З урахуванням положень статей 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт постачання природного газу у спірний період у заявлених ним обсягах.
Як вказує позивач, відповідач встановлений спірним Договором обов'язок щодо оплати газу у визначений договором строк та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу в сумі 54.799.197,53 грн.
23.03.2025 відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про відстрочку виконання судового рішення, в якій ТОВ “Бахмут-Енергія» просило відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/108/25 на 12 місяців з дня ухвалення рішення по справі з посиланням на таке:
- підприємство не здійснює господарську діяльність з виготовлення та постачання теплової енергії з жовтня 2022 року, оскільки довготривалі активні бойові дії та окупація м.Бахмут мала наслідком окупацію виробничих приміщень та виробничих потужностей підприємства відповідача, руйнування цілісного майнового комплексу та власних виробничих потужностей підприємства, завдяки яким підприємство здійснювало господарську діяльність та отримувало доходи, що є винятковою обставиною;
- ТОВ «Бахмут-Енергія» не має можливості здійснювати свою діяльність з виготовлення та постачання теплової енергії на іншій території України, з причини специфіки прив'язаності до території, з огляду на розташування теплових трас та котельного обладнання, яке релокувати було неможливо та особливостей ліцензування діяльності, яка також, прив'язана до місцезнаходження (території);
- незважаючи на бойові дії в м.Бахмут, припинення ведення господарської діяльності з постачання теплової енергії, відповідач намагався сумлінно виконувати зобов'язання за оспорюванним договором та здійснював оплату, доки мав на це можливість, а саме за період з 28.02.2022 по 01.11.2024 було погашено заборгованість в сумі 27.349.383,67 грн;
- відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, є збитковим, збитки відповідача від військової агресії РФ складають більше ніж 385 млн. грн;
- відповідач добросовісно виконує свої обов'язки за зобов'язаннями, зокрема, ним сплачено заборгованість за договором реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ №152/1/1730-РЗ від 29.10.2019 в повному обсязі, незважаючи на припинення діяльності підприємства;
- відповідач в рамках модернізації теплового господарства здійснив інвестування на виконання умов концесійного договору у розмірі більш ніж 79 млн. грн, компенсація інвестицій була передбачена в структурі тарифу на теплову енергію та мала довготривалий термін повернення, проте руйнування виробничих потужностей позбавило можливості підприємство отримати компенсацію за зроблені інвестиції;
- відповідач постійно шукає шляхи погашення заборгованості, зокрема, отримує дохід у вигляді: оплати за теплову енергію, спожиту до початку військового стану; продажу обладнання підприємства, яке вдалося перемістити з м.Бахмут в м.Дніпро; надання послуг з проектування, складання інвестиційних планів та технічних проектів для сторонніх організацій.
В свою чергу позивач проти відстрочення виконання рішення заперечував.
Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, визнав доведеним матеріалами справи те, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та в повному обсязі, в зв'язку з чим, вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до ТОВ «Бахмут-Енергія» про стягнення суми заборгованості в розмірі 54.799.197,53 грн визнав правомірними. При цьому суд врахував, що відповідач позовні вимоги визнав. В той же час, суд визнав достатніми докази та аргументи переконливими, які свідчать, що зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі та відстрочив виконання рішення на 12 місяців з дня його ухвалення.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 07.05.2025 у справі №905/108/25 - в межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», а саме: в частині відстроченя виконання оскаржуваного рішення на 12 місяців з дня його ухвалення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У відповідності до ч.1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається в десятиденний строк з дня її надходження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача в виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
За ч.1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а в випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи в продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, а в системному розумінні цієї норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню в правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання судового рішення може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.
Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу в контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого в статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Таким чином, з урахуванням наведених положень, слід дійти висновку, що законодавець в будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють або унеможливлюють вчасне виконання судового рішення боржником.
Вирішення питання про відстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду.
На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка в виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява №6962/02).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003 року). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява №60858/00).
Отже, питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.
За змістом ч.4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення відповідач (боржник) посилався на скрутний фінансовий стан та виключні обставини провадження діяльності підприємства в умовах воєнного стану та на території де ведуться активні бойові дії та які, наразі, перебувають в тимчасовій окупації.
На підтвердження винятковості обставин відповідачем до суду першої інстанції надавалися наступні докази:
- лист управління розвитку міського господарства та капітального будівництва, зі змісту якого вбачається, що до Реєстру пошкодженого та знищеного майна внесено 65 об'єктів нерухомого майна, що розташовані на території Бахмутської міської територіальної громади та обліковуються за підприємством відповідача;
- акти здачі - приймання приміщень в тимчасове користування (до договору оренди нерухомого майна №08-22 від 03.06.2022) від 01.02.2023, від 01.03.2024; акт приймання-передачі приміщення з тимчасового користування (до договору оренди нерухомого майна №08-22 від 03.06.2022) від 29.02.2024;
- витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;
- зведена відомість нарахувань та сплат по Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з 31.01.2021 по 31.12.2024 за спожитий природний газ згідно з договором №4404-НГТ-6 від 10.06.2021;
- інформацію про перерахування коштів з рахунків відповідача;
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.03.2023;
- довідку про наявність активів, утримуваних для продажу станом на 01.03.2025;
- довідку про рух штатних працівників відповідача за період з 24.02.2025 по 01.03.2025;
- довідку про стан дебіторської заборгованості станом на 01.03.2025;
- довідку про здійснення платежів з рахунку відповідача за період з 29.10.2019 по 30.09.2024;
- довідку щодо обсягу заборгованості з різниці в тарифах;
- договори оренди нерухомого майна №02-24 від 29.02.2024, №08-22 від 03.06.2022 з додатковими угодами;
- договір №152/1/1730-РЗ від 29.10.20019 про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ №152/1/1730-РЗ від 29.10.20019 з додатками;
- наказ про релокацію ведення господарської діяльності в безпечні регіони України №71ос від 04.04.2022;
- протокол №1 засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 03.11.2022;
- розрахунок збитків Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» відповiдно до Методики визначення шкоди та обсяry збиткiв, завданих пiдприємствам, установам та органiзацiям ycix форм власностi внаслiдок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку iз збройною агресiєю Росiйськоi Федерацiї, а також упущеної вигоди вiд неможливостi чи перешкод у провадженні господарської діяльності, складений підприємством відповідача;
- розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах;
- протокол №4 засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 19.12.2022;
- щорічний звіт про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору за 2007-2023 рік;
- звіт про фінансовий стан підприємства станом на 31.12.2024;
- звіт про фінансові результати за 2024 рік.
З поданих доказів вбачається, що підприємство боржника перебуває у скрутному фінансовому становищі.
Колегія суддів також враховує, що місто Бахмут на даний час перебуває на тимчасово окупованій території, що є загальновідомим фактом і підтверджено офіційним Переліком територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 та наступними змінами (Накази №779 від 30.04.2025, №910 від 28.05.2025, №1004 від 16.06.2025).
Проаналізувавши докази та доводи, надані відповідачем на підтвердження наявності підстав для відстрочки виконання рішення, колегія суддів встановила таке:
- суд першої інстанції повно і всебічно дослідив доводи сторін та оцінив подані матеріали, зокрема врахував виключні обставини, які унеможливили виконання рішення на момент його ухвалення, і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відстрочення виконання рішення на визначений строк;
- наявність воєнного стану є в цій справі суттєвим чинником: відповідач здійснював діяльність у місті Бахмут - загальновідомому епіцентрі активних бойових дій з початку повномасштабного вторгнення РФ, що призвело до повного руйнування виробничих потужностей, припинення господарської діяльності та втрати можливості виконання зобов'язань, на відміну від позивача, який продовжує діяльність на територіях, не охоплених бойовими діями;
- тимчасова окупація території м.Бахмут, масове знищення критичної інфраструктури, відсутність газопостачання через пошкодження магістрального трубопроводу у травні 2022 року, численні людські втрати, зупинка комунікацій та господарської активності є виключними і винятковими обставинами, що підтверджено і постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2023 у справі № 917/1593/22;
- фінансовий стан відповідача унеможливлює негайне виконання судового рішення, тоді як фінансовий стан позивача, за офіційними даними, залишається стабільним і дозволяє продовжувати господарську діяльність на підконтрольній території України, що свідчить про нерівноцінність умов сторін;
- позивач помилково ототожнює наслідки ведення господарської діяльності в регіонах без активних бойових дій з наслідками діяльності у зоні бойових дій, де відповідач фактично втратив можливість функціонувати;
- ТОВ «Бахмут-Енергія» з жовтня 2022 року фактично припинило господарську діяльність через руйнування інфраструктури та відсутність постачання природного газу, що підтверджує відсутність реальної змоги погасити заборгованість у короткостроковій перспективі;
- відповідач не має можливості порушити свої зобов'язання перед іншими контрагентами за аналогічними договорами, оскільки такі договори відсутні через припинення діяльності, що підтверджує неможливість виконання зобов'язань без надання відстрочки;
- суд першої інстанції обґрунтовано врахував релокацію підприємства, повну зупинку діяльності, втрату виробничих ресурсів, а також масштаби збройного конфлікту в регіоні, які є очевидною виключною обставиною, що підлягає врахуванню при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення.
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що ТОВ «Бахмут-Енергія» визнає позов у повному обсязі та не заперечує проти сплати заборгованості. Крім того, часткове погашення заборгованості за заявлений період та активні пошуки відповідачем шляхів для повного виконання рішення свідчать про його добросовісність і відповідальне ставлення до своїх зобов'язань.
Таким чином, рішення про надання відстрочки виконання є виправданим і відповідає принципам справедливості та законності.
В той же час колегія суддів ознайомилась із запереченнями без номера від 31.03.2025 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», проте ці заперечення не спростовують фактичної наявності виключних обставин, які суттєво ускладнюють або тимчасово унеможливлюють своєчасне виконання рішення. Враховуючи добросовісне визнання позову відповідачем, часткове погашення заборгованості та його активні дії щодо пошуку шляхів повного виконання рішення, колегія суддів дійшла висновку, що відстрочка виконання є обґрунтованою та необхідною. Вона дозволяє зберегти баланс інтересів сторін, забезпечити справедливість і законність у розгляді справи, не завдаючи шкоди правам позивача.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку господарським судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні було наведено відповідні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення, і в даному випадку не вбачається, що суд використав свої повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням балансу інтересів сторін.
Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження і не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 07.05.2025 у справі №905/108/25 має бути залишено без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 07.05.2025 у справі №905/108/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України
Повна постанова складена 03.07.2025.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя М.М. Слободін