Постанова від 23.06.2025 по справі 920/1471/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2025 р. Справа№ 920/1471/24(920/664/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

при секретарі Вага В.В.

та за участю представників:

від позивача: Юріна О.О. дов.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.04.2025 (повний текст складено 02.05.2025) про заміну сторони її правонаступником

у справі №920/1471/24(920/664/20)(суддя Соп'яненко О.Ю)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

про стягнення 83 445 668,19 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28 квітня 2025 у відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про заміну сторони її правонаступником (вх №1635) у справі №920/1471/24 (920/664/20).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким заяву про заміну сторони її правонаступником, а саме, сторону виконавчого провадження № 70370370 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 20.09.2021 по справі № 920/664/20 -боржника з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідаю фактичним обставинам справи, оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-інжиніринг" (відповідач у справі) є власником та засновником ТОВ "Котельня північного промислового вузла" і останнє наразі є повноправним власником усього майнового комплексу з виробництва теплової енергії за адресою м. Суми, вул. Ковпака, 6, тому, згідно положень ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" відповідач у справі має бути замінений на ТОВ "Котельня північного промислового вузла", як правонаступника у спірних правовідносинах.

ТОВ "Котельня північного промислового вузла" подала відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, оскільки вказане товариство не є правонаступником відповідача АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання".

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників інших учасників справи.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просила її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, предметом спору у даній справі було стягнення з АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості за договором постачання природного газу від 19.10.2017 №6297/1718-ТЕ-29.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі №920/664/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 05747991) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 63002302,76 грн основного боргу за договором постачання природного газу від 19.10.2017 №6297/1718-ТЕ-29, 3521654,02 грн пені, 4691216,92 грн 3% річних, 8708840,47 грн інфляційних втрат, а також 735700,00 грн витрат по сплаті судового збору; в іншому - відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі № 920/664/20 рішення Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі № 920/664/20 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі № 920/664/20.

20.09.2021 на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 судом виданий наказ.

Вказаний наказ знаходиться на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - виконавче провадження № 70370370.

28.03.2025 позивач подав заяву про заміну сторони її правонаступником (вх №1635), відповідно до якої просить замінити сторону виконавчого провадження №70370370 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 20.09.2021 у справі № 920/664/20 - боржника, з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" (40020, м. Суми, вул. Сумської тероборони (колишня - Ковпака), 6, код ЄДРПОУ 44360724) та постановити ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" з 04.07.2022 є власником нерухомого майна "інше будівлі та споруди майнового комплексу котельні Північного промвузла", розташованого за адресою: м. Суми, вул.Ковпака, 6.

Згідно з розпорядженнями Голови Сумської обласної державної адміністрації від 06.10.2021 № 633-ОД та № 634-ОД ТОВ "Котельня північного промислового вузла" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання та виробництва теплової енергії на необмежений строк.

Отже, заявник вважає, що ТОВ "Котельня північного промислового вузла" є активним користувачем цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 6, та який раніше знаходився у користуванні Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання".

Як на правову підставу заміни сторони у виконавчому провадженні, заявник посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV "Про теплопостачання", ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.04.2025 передано матеріали справи №920/664/20 та заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про заміну сторони її правонаступником від 28.03.2025 (вх №1635 від 28.03.25) у справі № 920/664/20 для розгляду в межах справи №920/1471/24 про банкрутство Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання".

У запереченнях на вказану заяву представник ТОВ "Котельня північного промислового вузла" зазначив про те, що для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Однак, надані заявником документи не підтверджують процесуального правонаступництва та обсягу прав і обов'язків, які передаються при сингулярному правонаступництві, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну відповідача правонаступником у виконавчому провадженні. Посилання заявника, який є стягувачем у виконавчому провадженні №70370370 на частину третю статті 22 Закону України "Про теплопостачання" є безпідставним, оскільки зазначеною нормою не передбачено іншого способу переходу прав та обов'язків у матеріальному правонаступництві, ніж шляхом укладення відповідного правочину з переведення боргу за погодженням з кредитором відповідно до приписів статей 513, 520, 521 ЦК України, які є загальними при регулюванні сингулярного правонаступництва окремих прав та обов'язків між юридичними особами. Крім цього, положення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" визначають нового власника майна, а не користувача.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Сумської області відмовлено у задоволенні заяви АТ "НАК "Нафтогаз України" про заміну сторони її правонаступником у зв'язку із недоведеністю наявності правових підстав для такої заміни.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду щодо відсутності підстав для заміни відповідача (боржника) правонаступником, з огляду на наступне.

Так, за приписами статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 334 ГПК України, які кореспондують частині 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом даної норми права суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених частиною другою статті 334 ГПК України, а також, що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.

У зв'язку з заміною боржника або стягувача відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником або стягувачем проводиться відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та норм ГПК України за заявою заінтересованої особи зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього боржника або стягувача всі права та обов'язки у зобов'язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального права та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 зі справи №15/148-10-4045, від 02.04.2021 зі справи №34/16, від 21.05.2021 зі справи №922/1995/17.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 зазначила, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

У свою чергу, слід відрізняти поняття "правонаступництво юридичної особи", "правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи" і "процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі", що за своєю правовою суттю мають різний зміст.

Верховний Суд неодноразово зазначав про існування універсального та сингулярного правонаступництва (постанови Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №925/436/22, від 12.08.2021 у справі №910/4288/20).

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов'язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов'язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов'язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.

Натомість правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов'язок боржника.

Тобто, сингулярне правонаступництво, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов'язків до правонаступника, а тому іменується частковим правонаступництвом, і відбувається заміною осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону. Тобто це можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами, зокрема у договорі відступлення права вимоги.

В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

Матеріали даної справи не містять інформації про припинення юридичної особи - АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення, тобто переходу прав боржника у виконавчому провадженні (відповідача у справі) до правонаступника - ТОВ "Котельня північного промислового вузла" в порядку процесуального (універсального) правонаступництва.

Умови зміни права власності та особливості правонаступництва зобов'язань у сфері теплопостачання визначені ст. 22 Закону України "Про теплопостачання".

Зокрема, відповідно до ч. ч. 2, 3 вказаної статті зміна форми власності або перехід права власності на відповідні об'єкти з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії, яка здійснюється в порядку, передбаченому законами України, не повинна призводити до погіршення умов та якості теплопостачання споживачам.

У разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період (ч. 4 статті 22 даного Закону).

Отже, частина 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" передбачає особливий вид правонаступництва, однією з умов якого визначено надання в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) з вироблення теплової енергії.

Вказана норма права передбачає особливий вид правонаступництва за борговими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, новим суб'єктом господарювання, який одержав таке майно в користування. Однією з умов цього виду правонаступництва є надання в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) саме з вироблення теплової енергії. При цьому, вагомим є визначення конкретних видів зобов'язань суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, якими є саме зобов'язання з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання.

Як вірно встановив суд першої інстанції, із заперечень ТОВ "Котельня північного промислового вузла" вбачається та підтверджується наданими доказами, що 30.09.2020 в порядку задоволення вимог Іпотекодержателя за іпотечним договором від 07.12.2012, Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" набуло право власності на нерухоме майно за адресою м. Суми, вул. Ковпака, 6.

04.10.2021 між АТ "Перший Український міжнародний банк", як продавцем, та АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №04/10-2021К.

Останнім було зареєстровано право власності 04.10.2021 відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер витягу 278024047. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 33873059101.

У свою чергу, 04.07.2022 між продавцем АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" та покупцем ТОВ "Котельня північного промислового вузла" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - 97/100 часток будівель та споруд майнового комплексу котельні Північного промвузла, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В.

Право власності за ТОВ "Котельня північного промислового вузла" зареєстроване 04.07.2022, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер витягу 304164354. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 33873059101.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.07.2022 зареєстровано право оренди земельної ділянки (на якій розташований цілісний майновий комплекс) на підставі договору оренди земельної ділянки.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, посилання заявника на те, що ТОВ "Котельня північного промислового вузла" є активним користувачем (у розумінні припису ч. 3 ст. 22 Закону "Про теплопостачання") цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії, який розташований за адресою м. Суми, вул. Ковпака, 6, є недоречним, оскільки ТОВ "Котельня північного промислового вузла" придбало вказане нерухоме майно на підставі оплатного договору купівлі-продажу, а тому є його власником, а не користувачем.

Хибною є також позиція заявника, що зазначене у ч. 3 ст. 22 Закону "Про теплопостачання" користування цілісним майновим комплексом (оренда, концесія, управління тощо) є тотожним правомочності користування як одному із ключових невідокремлених змістів права власності, виходячи з того, що зміст права власності за ст. 317 ЦК України становлять права володіння, користування та розпорядження майном.

Так, з матеріалів справи вбачається, що при переході права власності на цілісний майновий комплекс до АТ "Перший український міжнародний банк" позивачем у справі (стягувачем) питання щодо заміни сторони виконавчого провадження не ставилося.

Приписами Закону України "Про теплопостачання", зокрема статтею 22, не передбачено спеціального (особливого) порядку переходу окремих зобов'язань від однієї юридичної особи до іншої, а відтак на такі правовідносини розповсюджується дія норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальний порядок заміни сторони/боржника у зобов'язанні.

Так, відповідно до статей 520, 521 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника визначається відповідно до положень статті 513 ЦК України (у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання).

Проте матеріали справи не містять первинних документів (відповідних договорів), які б підтверджували факт вибуття особи АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до ТОВ "Котельня північного промислового вузла" у відповідності до приписів статей 513, 520, 521 ЦК України.

Як зазначено вище, предметом спору у даній справі (підставою для стягнення коштів) є укладений між сторонами 19.10.2017 договір постачання природного газу №6297/1718-ТЕ-29, відповідно до п. 1.2 якого газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

За договором про відступлення права вимоги № 8/2100036 від 29.11.2021, укладеним між АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" (Первісний кредитор) та ТОВ "Котельня північного промислового вузла" (Новий кредитор), Первісний кредитор відступив Новому кредитору право вимоги по оплаті фізичними особами, що проживають у м. Суми (боржники) грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, надані АТ "Сумське НВО" (виконавець) боржникам, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат (п. 1.1 договору). Новий кредитор одержав право вимагати від боржників належного виконання обов'язку по оплаті грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за основними договорами, які укладені Виконавцем з Боржниками, на загальну суму 46 445 755,47 грн, в т.ч. ПДВ 7 740 959,25 грн, згідно з переліком Боржників та сум заборгованості, наведених в Додатку № 1 до цього договору (п. 1.2 договору).

Право вимоги до Боржників, що передається по даному Договору, належить Первісному кредитору на підставі договору про відступлення права вимоги № 108/2100069 від 29.11.2021 року, укладеному між АТ "СМНВО-Інжиніринг" та АТ "Сумське НВО" (абз. 2 п. 1.3 договору).

Проте, як вірно встановив суд першої інстанції, наявність укладених між АТ "Сумське НВО" та АТ "СМНВО-Інжиніринг", а в подальшому між АТ "СМНВО-Інжиніринг" та ТОВ "Котельня північного промислового вузла" договорів про відступлення права вимоги не підтверджує, що відбулося відступлення права вимоги саме щодо заборгованості, стягнутої судовим рішенням у даній справі.

Так, рішенням суду у даній справі №920/664/20 стягнуто 83 445 668,19 грн заборгованості за жовтень 2017 року - квітень 2018 року, в т.ч. 63 002 302 грн. основного боргу, 7 043 308,04 грн. пені, 4 691 216,92 грн. 3% річних, 8 708 840,47 грн. інфляційних втрат.

У той же час, за договором про відступлення права вимоги Новому кредитору передано право вимоги станом на 30.11.2021 року лише на загальну суму 46 445 755,47 грн згідно з Додатком № 1, що містить інформацію про заборгованість мешканців 4-х житлових будинків (1-А Новопоселенська вул., буд. 1; Б. Гмирі вул., буд 7-А; В. Чорновола вул., буд. 55; Ярослава Мудрого вул., буд. 70 у м. Суми).

Відступлення права вимоги за договором №8/2100036 від 29.11.2021 є оплатним, вартість відступленого права дорівнює загальній сумі заборгованості Боржників та становить 46 445 755,47 грн, оплата яких проводиться у термін до 31.12.2021 року (п. п. 3.1, 3.2 договору).

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не передбачено іншого способу переходу прав та обов'язків у матеріальному правонаступництві, ніж шляхом укладення відповідного правочину з переведення боргу за погодженням з кредитором, які є загальними при регулюванні сингулярного правонаступництва окремих прав та обов'язків між юридичними особами та урегульовані ЦК України (така ж позиція викладена у п. 6.5. постанови Верховного Суду по справі №904/3870/23).

Отже, позивачем (стягувачем у виконавчому провадженні) при зверненні до суду із заявою про заміну сторони правонаступником не надано доказів того, що ТОВ "Котельня північного промислового вузла" фактично стало правонаступником за кожною із заявлених позовних вимог у даній справі і в конкретних сумах у відповідності до приписів статті 22 Закону України "Про теплопостачання" та статей 520, 513 ЦК України, як і не надано доказів того, що ці боргові зобов'язання були визнані новим власником цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії, отримані (прийняті) за відповідними договорами відступлення права вимоги та обліковуються у його бухгалтерському обліку відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також заявник в суді першої інстанції посилався на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №908/3459/19, від 26.02.2025 у справі № 909/786/23, що "при застосуванні ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" справедливим є поширення правонаступництва в частині боргових зобов'язань між суб'єктами, кінцевим власником яких є одна особа, оскільки в такому випадку загальний майновий стан суб'єктів, пов'язаних з одним кінцевим власником, залишається незмінним…", та зазначав, що кінцевим бенефіціарним власником юридичних осіб - попереднього (АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання") та наступного (ТОВ "Котельня північного промислового вузла") користувачів майна є одна й та ж особа.

Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "Котельня північного промислового вузла", засновником Товариства є АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг", кінцевим бенефіціарним власником - ОСОБА_1 .

Також, відповідно до відомостей з ЄДРЮО стосовно АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", його засновниками є акціонери у кількості 36193 особи, кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_1 .

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, кінцевий бенефіціарний власник ТОВ "Котельня північного промислового вузла" та АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" - ОСОБА_1 відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не має прямого вирішального впливу.

Таким чином, правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 908/3459/19, від 26.02.2025 у справі № 909/786/23, не підлягає застосуванню до обставин даної справи, оскільки питання щодо заміни сторони виконавчого провадження вирішувалося щодо комунального майна, яке відповідною міською радою (Калуською міською радою Івано-Франківської області у справі № 909/786/23) було передано від одного комунального підприємства (КП "Водотеплосервіс") до іншого комунального підприємства (КП "Калуська енергетична компанія") із закріпленням за останнім відповідного майна на праві господарського відання. У зв'язку з цим Верховний суд і виснував, що "в даному випадку кінцевим власником юридичних осіб - попереднього та наступного користувачів майна є Калуська міська рада, тобто одна особа, яка здійснює управління та розпорядження комунальним майном".

За таких обставин є вірним висновок суду першої інстанції про те, що здійснення правонаступництва на підставі частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" буде мати своїм наслідком покладення тягаря сплати боргів іншої особи - попереднього власника цілісного майнового комплексу на нового власника, який не повинен нести відповідальність за неефективне використання об'єктів теплопостачання конкретним суб'єктом господарювання - попереднім власником комплексу, який здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Застосування норми ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" до цих правовідносин свідчитиме про наявність ознак дискримінаційного підходу в частині визначення юридичної поведінки сторін господарських правовідносин з порушенням принципу рівності та пропорційності, а отже суперечить справедливому застосуванню норми права як елементу верховенства права (аналогічна висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 910/5082/18, від 20.03.2019 у справі № 910/7715/18, від 28.03.2019 у справі № 910/5095/18, від 08.05.2019 у справі № 910/5080/18).

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та висновки Верховного Суду у подібних спорах, апеляційний господарський суд вважає юридично правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Отже, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 28 квітня 2025 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

3. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 03.07.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Л. Доманська

В.О. Пантелієнко