вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"01" липня 2025 р. Справа№910/4863/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 01.07.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Нікопольський завод Феросплавів»
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 (повний текст складено 02.02.2023)
у справі №910/4863/22 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»
до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»
про визнання зобов'язань припиненими,
Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі за текстом - відповідач) про визнання зобов'язань припиненими.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.07.2022 клопотання позивача про об'єднання в одне провадження справ №910/4863/22, №910/4948/22, №910/4950/22, №910/4941/22, №910/4864/22, №910/4862/22, №910/4946/22, №910/4861/22 та №910/4865/22 задовольнив, присвоїв об'єднаній справі №910/4863/22.
Господарський суд міста Києва рішенням від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 позов задовольнив. Визнав припиненими усі зобов'язання позивача перед відповідачем за кредитними договорами №№4З10282Д від 01.10.2010; 4З1075Д від 04.01.2007; 4З10304Д від 01.11.2010; 4З10303Д від 01.11.2010; 4З10283Д від 01.11.2010; 4З10284Д від 01.11.2010; 4З1074Д від 04.01.2007; 4З10145Д від 01.07.2010 та 4З1194Д від 02.07.2007, укладеними між позивачем та відповідачем, у зв'язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином. Стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 22 329,00 грн.
Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Склад суду неодноразово змінювався.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 справу №910/4863/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.02.2025 прийняв до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді:Демидова А.М., Ходаківська І.П. Поновив провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22. Призначив розгляд апеляційної скарги на 08.04.2025 на 13 год. 15 хв. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.04.2025 апеляційну Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 залишив без руху.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.04.2025 продовжив строк розгляду справи №910/4863/22, з урахуванням положень частини 4 статті 11 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відклав розгляд справи №910/4863/22 на 30.04.2025 на 12 год. 15 хв. 15.04.2025 від скаржника - Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на адресу Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій останній просить відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.04.2025 відмовив Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22. Продовжив Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі до трьох днів з дати отримання копії цієї ухвали. Роз'яснив скаржнику, що при невиконанні вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №910/4863/22 протягом встановленого строку даною ухвалою, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.04.2025 зупинив провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом касаційної скарги Акціонерного товариства «Дніпроазот» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/4863/22.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.04.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 повернув без розгляду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 26.05.2025 відмовив у відкритті касаційного провадження у справі №910/4863/22 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Нікопольський завод Феросплавів» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Нікопольський завод Феросплавів» повторно звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22; прийняти до розгляду та задовольнити апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22; змінити рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 шляхом доповнення його мотивувальної частини.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги Акціонерне товариство «Нікопольський завод Феросплавів» зазначає, що він є контрагентом позивача, а тому для нього є важливим, щоб суд апеляційної інстанції надав повну кваліфікацію правовідносинам між позивачем та відповідачем, та порушенню, яке мало місце у вказаних правовідносинах.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 06.06.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.06.2025 задовольнив клопотання та поновив Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22. Зупинив дію рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 на час апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22. Розгляд апеляційної скарги призначив на 24.06.2025 на 13 год. 30 хв.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.06.2025 поновив провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом касаційної скарги Акціонерного товариства «Дніпроазот» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/4863/22. Розгляд справи №910/4863/22 призначив на 01.07.2025 на 12 год. 50 хв.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.06.2025 відклав розгляд справи №910/4863/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 на 01.07.2025 на 12 год. 40 хв. Відповідач згідно відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 не стосується прав та обов'язків апелянта. Щодо змісту апеляційної скарги, то, як зазначає відповідач, доводи наведені Акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» є абсолютно безпідставними.
Від Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із складною ситуацією у регіоні через загрозу ворожих повітряних літальних апаратів.
Представники учасників справи у судовому засіданні 01.07.2025 не заперечили проти відкладення розгляду справи.
Згідно пункту 2 частини 3 статті 202 ГПК України (якою передбачено наслідки неявки в судове засідання учасника справи), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Оскільки Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» повторно не з'явилось в судове засідання, участь представників учасників справи в судовому засіданні 01.07.2025, призначеному ухвалою від 24.06.2025 обов'язковою не визнавалась, суд апеляційної інстанції постановив здійснювати апеляційний перегляд без участі представника апелянта.
У судовому засіданні 01.07.2025 представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, оскільки, на його думку, рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 стосується прав та обов'язків апелянта.
Представники відповідача у судовому засіданні 01.07.2025 заперечили проти задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства «Нікопольський завод Феросплавів», відзиву на неї, перевіривши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, та встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
При цьому «право на суд» та право на «доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, наведеною нормою визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на оскарження судового рішення, а саме учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника, який подав апеляційну скаргу, та про які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Отже, суд апеляційної інстанції насамперед має з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про процесуальний статус такої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Стала та послідовна правова позиція з відповідного питання вже неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, а також постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 у справі №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі №8/71-НМ, від 03.06.2019 у справі №910/6767/17, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18, від 11.09.2019 у справі №4/2023-10, від 05.05.2020 у справі №910/9254/18, від 28.09.2021 у справі №908/2899/13, 24.01.2023 у cправі №917/154/15.
Частиною першою статті 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи до складу яких згідно із частиною першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження відносяться сторони та треті особи.
Існування статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в господарському процесі покликане забезпечити саме дотримання права на справедливий суд тих осіб, які не є позивачем чи відповідачем, однак рішення суду може вплинути на їх права чи обов'язки. Такий статус закріплено у статті 50 ГПК України.
Частина 1 статті 50 ГПК України встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 4 статті 50 ГПК України).
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі №904/6084/21.
Саме на суд покладено обов'язок визначити суб'єктний склад учасників спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №910/1744/21.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спір виник через невизнання відповідачем прав позивача на припинення зобов'язань за спірним кредитними зобов'язаннями у зв'язку із їх виконанням. Порушення відповідачем прав позивача виникло внаслідок звернення з позовом до Окружного суду в Тель-Авіві (Ізраїль), в якому Банк зазначає, що позивач не виконав свої зобов'язання за кредитними договорами.
Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» в апеляційні скарзі зазначає, що у судовій справі №910/4863/22 й відповідно до обставин даної справи, порушення (невизнання) прав позивача виникло внаслідок звернення відповідача до Окружного суду в Тель-Авіві з позовом (далі - Ізраїльський позов), у тексті якого відповідач у даній справі - Банк, здійснюючи виклад фактичних обставин справи та описуючи підстави позову, вказує на те, що позивач у даній справі не виконав свої договірні зобов'язання за відповідними кредитними договорами, оскільки не погасило заборгованість за вказаними кредитними договорами перед відповідачем у даній справі - Банком.
У пункті 30.4 Ізраїльського позову відповідач у даній справі - Банк наводить інформацію, у якій згадує позивача як нібито одну із ланок шахрайської схеми «відмивання» коштів. У пунктах 30.1 та 30.2 Ізраїльського позову відповідач у даній справі - Банк згадує також і апелянта у даній справі, як нібито одну із ланок шахрайської схеми «відмивання» коштів.
Таким чином, Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» прямо згадується у положеннях Ізраїльського позову разом із позивачем у даній справі, у зв'язку з чим, на переконання апелянта, оскаржуване у даній справі рішення стосується його прав та інтересів.
За висновком суду апеляційної інстанції спірні правовідносини стосуються відносин між позивачем та відповідачем стосовно виконання позивачем кредитних договорів №4З1075Д від 04.01.2007, №4З10304Д від 01.11.2010, №4З10303Д від 01.11.2010, №4З10283Д від 01.11.2010, №4З10284Д від 01.11.2010, №4З1074Д від 04.01.2007, №4З10145Д від 01.07.2010, №4З1194Д від 02.07.2007, тоді як виконання вказаних правочинів не стосуються прав та обов'язків Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів». Згадка відповідачем у даній справі - Банком у позові до Окружного суду в Тель-Авіві (Ізраїль) про Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» не свідчить про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 безпосередньо стосується його прав та обов'язків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Згідно із частиною 2 статті 264 ГПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
За таких обставин, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Нікопольський завод Феросплавів» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 підлягає закриттю.
Керуючись статтями 234, 235, 264, 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Нікопольський завод Феросплавів» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала підписана 02.07.2025.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова