вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" червня 2025 р. Справа № 910/62/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Олексін С.С.
від відповідача: Драчова М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 (повне судове рішення складено 15.04.2025) (суддя Удалова О.Г.)
у справі № 910/62/25 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 652 991 478,43 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" (далі - ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго", відповідач) про стягнення 420 997 903,86 грн, а саме: 412 759 908,77 грн основного боргу, 6 827 733,81 грн інфляційних втрат, 1 410 261,28 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 07.05.2019 № 0065-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії.
04.02.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 652 991 478,43 грн основної заборгованості за договором від 07.05.2019 № 0065-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії. Зазначена заява прийнята судом до розгляду.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 911/62/25 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ" основний борг у розмірі 652 991 478,43 грн та судовий збір у розмірі 1 059 800,00 грн. У задоволенні заяви НЕК "Укренерго" про відстрочку виконання рішення відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач, який на ринку електричної енергії виконує функціональні ролі ОСП та АР, відповідно до своїх зобов'язань за договором про врегулювання небалансів у редакції, чинній в оспорюваний період, повинен оплачувати електричну енергію, придбану у позивача за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії, відповідно до звітів, актів та актів корегування, складених АР; оплата здійснюється з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку на четвертий робочий день із дня надсилання відповідачем повідомлення про формування звіту СВБ на електронну пошту позивача. Утім, відповідачем не було в зазначений термін виконано грошові зобов'язання, що підтверджується виписками з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання за відповідний період.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 911/62/25, НЕК "Укренерго" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 55, 129 Конституції України, ст. 2, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 1, 5, 33, 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 9 Закону України "Про критичну інфраструктуру", ст. 75, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом не враховано, що він може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунку із спеціальним режимом та за наявності коштів, що призвело до передчасних висновків щодо наявності у відповідача заборгованості перед позивачем. Також, скаржник зазначає, що судом не враховано економічну ситуацію в країні, специфіку покладених на НЕК "Укренерго" завдань, а також те, що стягнення значного розміру коштів підірве фінансовий стан відповідача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/62/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 24.06.2025 о 09:45; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 13.06.2025.
Позиції учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 24.06.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ" є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), № 222 від 15.02.2019.
Згідно з п. 1.2.1 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), учасниками ринку електричної енергії є: виробники; електропостачальники; трейдери; оператори системи передач (ОСП); оператори системи розподілу (ОСР); оператори ринку (ОР); гарантований покупець; споживачі, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цими Правилами та Законом (Законом України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до умов договору про врегулювання небалансів від 07.05.2019, укладеного шляхом подання позивачем і акцептування відповідачем заяви-приєднання до договору про врегулювання небалансів, позивач став учасником ринку електричної енергії та стороною, відповідальною за баланс, у розумінні Правил ринку та Закону України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з п. 1.5 договору в редакції чинній в оспорюваний період, врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Пунктом 2.1 договору в редакції, чинній в оспорюваний період, передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
Відповідно до п. 3.1 договору в редакції, чинній в оспорюваний період, при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, Законом та чинним законодавством України.
Згідно з підп. 3 п. 3.3 договору в редакції, чинній в оспорюваний період, ОСП зобов'язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
Відповідно до підп. 6 п. 3.4 договору в редакції, чинній в оспорюваний період, СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку.
Пунктом 4.1 договору в редакції, чинній в оспорюваний період, передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Пунктом 5.1 договору в редакції, чинній в оспорюваний період, встановлено, що формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.
Відповідно до пункту 5.9 договору в редакції, чинній в оспорюваний період, ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі - Акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті.
Згідно з пунктами 10.1-10.2 договору про врегулювання небалансів цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності.
У період з 01 липня 2024 року до 31 грудня 2024 року діяли такі редакції договору про врегулювання небалансів електричної енергії: затверджена наказом голови правління НЕК "Укренерго" від 24.06.2024 № 360; затверджена наказом голови правління НЕК "Укренерго" від 08.07.2024 № 393.
За договором про врегулювання небалансів cторони вчиняють правочини щодо купівлі-продажу електричної енергії.
Звертаючись із позовом у даній справі, ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ" послалось на те, що за результатами операцій купівлі-продажу за договором про врегулювання небалансів у період з 01 липня 2024 року до 31 грудня 2024 року (включно) відповідач не здійснив розрахунок на загальну суму 652 991 478,43 грн відповідно актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів/актів корегування до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів:
- 12.08.2024 (дата надсилання відповідачем повідомлення про формування Звіту в СУР/дата формування Звіту в СУР) 1208202400156 (номер Звіту) 01.07.2024-31.07.2024 (розрахунковий період) 20 938 744,97 грн (сума до сплати);
- 26.09.2024 (дата надсилання відповідачем повідомлення про формування Звіту в СУР/дата формування Звіту в СУР) 2609202400423 (номер Звіту) 01.07.2024-31.07.2024 (розрахунковий період) 2 161 282,27 грн (сума до сплати);
- 11.09.2024 (дата надсилання відповідачем повідомлення про формування Звіту в СУР/дата формування Звіту в СУР) 1109202400474 (номер Звіту) 01.08.2024-31.08.2024 (розрахунковий період) 142 237 575,60 грн (сума до сплати);
- 30.09.2024 (дата надсилання відповідачем повідомлення про формування Звіту в СУР/дата формування Звіту в СУР) 3009202400003 (номер Звіту) 01.08.2024-31.08.2024 (розрахунковий період) 11 997 603,32 грн (сума до сплати);
- 24.10.2024 (дата надсилання відповідачем повідомлення про формування Звіту в СУР/дата формування Звіту в СУР) 2410202400672 (номер Звіту) 01.08.2024-31.08.2024 (розрахунковий період) - 3 546 243,37 грн (в Коригувальному звіті від 24.10.2024 № 2410202400672 відображено заборгованість позивача перед відповідачем (тобто від'ємне сальдо), відтак загальна сума непогашеного боргу відповідача перед позивачем розраховується з врахуванням цієї суми);
- 11.12.2024 (дата надсилання відповідачем повідомлення про формування Звіту в СУР/дата формування Звіту в СУР) 1112202400197 (номер Звіту) 01.11.2024-30.11.2024 (розрахунковий період) 238 970 945,98 грн (сума до сплати);
- 26.12.2024 (дата надсилання відповідачем повідомлення про формування Звіту в СУР/дата формування Звіту в СУР) 2612202400423 (номер Звіту) 01.10.2024-31.10.2024 (розрахунковий період) 14 262 911,76 грн (сума заборгованості підтверджується Звітом коригування від 26.12.2024 № 2612202400423, актом корегування № СВБ_К_03_2024_10_0065 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.10.2024 № СВБ_02_2024_10_0065, Місячним звітом від 11.11.2024 № 1111202400195, актом № СВБ_02_2024_10_0065 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.10.2024);
- 11.01.2025 (дата надсилання відповідачем повідомлення про формування Звіту в СУР/дата формування Звіту в СУР) 1101202500185 (номер Звіту) 01.12.2024-31.12.2024 (розрахунковий період 225 968 657,90 грн (сума до сплати).
Як зазначає позивач, станом на момент подання цього позову, відповідачем не було здійснено жодної оплати позивачу за поставлену електричну енергію для врегулювання небалансів у період з 01 липня 2024 року до 31 грудня 2024 року (включно) за договором про врегулювання небалансів, а тому непогашена заборгованість відповідача перед позивачем за договором про врегулювання небалансів складає 652 991 478,43 грн (з ПДВ).
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись, зокрема на те, що він може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У пунктах 7, 12, 46, 89 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" наведені такі визначення: балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; сторона, відповідальна за баланс - учасник ринку, зобов'язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).
Згідно із частиною сьомою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Відповідно до частин першої та другої статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі.
У рамках балансуючої групи сторона, відповідальна за баланс балансуючої групи, здійснює купівлю та продаж електричної енергії в обсязі небалансів електричної енергії, обумовлених такими учасниками балансуючої групи, на договірних засадах (ч. 7 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Правилами ринку визначено порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
Відповідно до пункту 7.7.1 глави 7.7 Правил ринку для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Згідно з пунктом 1.8.1 Правил ринку АР обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, формує документи та необхідні для розрахунків звіти, стягує та оплачує платежі, передбачені Правилами ринку, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V Правил ринку.
Згідно з п. 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Відповідно до п. 1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами.
Згідно з абзацами другим, четвертим, шостим пункту 7.3.2 Правил ринку АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ.
З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до Акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії.
Як обґрунтовано встановлено судом, протягом періоду з 01 липня 2024 року до 31 грудня 2024 року (включно) відповідач через СУР формував Звіти, згідно з якими в нього виникло зобов'язання з оплати небалансів електричної енергії за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
З огляду на викладене, судом правильно визначено, що відповідач зобов'язаний оплатити вартість небалансів електричної енергії, поставлених йому за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, на четвертий робочий день з дня надсилання відповідачем повідомлення про формування місячного звіту СВБ на електронну адресу позивача.
Матеріалами справи підтверджено, що в порядку, передбаченому пунктом 5.9 договору про врегулювання небалансів електричної енергії в редакції, чинній в оспорюваний період, позивачем отримано від відповідача акти та акти корегування, які підтверджують спірну заборгованість, які підписані відповідачем за допомогою КЕП, що, в свою чергу, підтверджує факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачем в обсягах і вартостях, зазначених у Звітах за період з 01 липня 2024 року до 31 грудня 2024 року за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
З врахуванням зазначеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач, який на ринку електричної енергії виконує функціональні ролі ОСП та АР, відповідно до своїх зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії в редакції, чинній в оспорюваний період, повинен оплачувати електричну енергію, придбану у позивача за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії, відповідно до Звітів, актів та актів корегування, складених АР; оплата здійснюється з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку на четвертий робочий день з дня надсилання відповідачем повідомлення про формування Звіту СВБ на електронну адресу позивача.
Згідно із частиною четвертою статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:
1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;
2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;
3) поточний рахунок оператора системи передачі.
З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
Аналіз частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" свідчить, що оператор системи передачі може сплачувати постачальникам послуг з балансування вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання.
Умовою проведення таких розрахунків є наявність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку.
Водночас, виходячи із системного тлумачення наведених норм, визначені поняття алгоритму та поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, які наведено у статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", дають підстави вважати, що умова про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, встановлена саме положеннями чинного законодавства.
При цьому укладений між сторонами договір мав виконуватись з урахуванням умов, чинних на момент розрахунків між учасниками ринку електричної енергії, передбачених нормами Закону України "Про ринок електричної енергії".
Аналіз змісту статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" свідчить, що постачальник послуг з балансування, яким є позивач, має право вимагати від ОСП оплату за балансуючу електричну енергію виключно в межах коштів, перерахованих оператору системи передачі.
Водночас абзац третій частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" надає ОСП можливість вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунку з метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування лише у випадку необхідності врегулювання системних обмежень ОСП.
Системні обмеження - це обставини, обумовлені необхідністю забезпечення функціонування об'єднаної енергетичної системи України в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до їх договірних обсягів відпуску електричної енергії та/або оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку (стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Суд звертає увагу, що в постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 сформовано правовий висновок щодо застосування положень статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії". Судом касаційної інстанції було зазначено, що зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання скаржника на відсутність грошових коштів на рахунку зі спеціальним режимом як на підставу невиконання зобов'язань з оплати електричної енергії, оскільки зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 910/3263/23, від 25.05.2023 у справі № 910/1382/22, від 09.03.2023 у справі № 910/18613/21, від 18.02.2025 у справі № 910/6577/24.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 дійшла висновку, що аргументи ОСП із приводу того, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини з посиланням на приписи частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, що прострочив грошове зобов'язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
Наведеним висновком, сформульованим у справі № 910/9374/21, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21, від 18.10.2022 у справі № 910/6578/21, не вбачаючи підстав для відступу від аналогічних висновків, наведених у вказаних постановах.
Відтак, судом першої інстанції правильно встановлено, що з урахуванням положень ст. 530 ЦК України та змісту пункту 7.7.4 Правил ринку, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих робіт (послуг) за договором на момент розгляду справи настав.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Щодо заявленого суду першої інстанції клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду в даній справі на один рік із дня прийняття відповідного рішення, слід зазначити таке.
З аналізу положень статті 331 ГПК України вбачається, що відстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду (судова дискреція або "суддівський розсуд"), яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, законодавець пов'язує відстрочення виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
При цьому норми чинного господарського процесуального законодавства не містять вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Тобто особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять таке виконання неможливим.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.
Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.
Місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що наведені відповідачем доводи щодо необхідності відстрочення виконання судового рішення в даній справі не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання в розумінні частини другої статті 331 ГПК України.
Такі правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 06.05.2025 у справі № 910/6632/23.
У цьому зв'язку суд першої інстанції правильно виснував, що посилання відповідача на відсутність коштів не є виключними обставинами. При цьому, фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного в даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/62/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 01.07.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська