79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" червня 2025 р. Справа №909/409/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Бабій М.М.
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сила Карпат" б/н від 16.05.2025,
на додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2025, суддя Скапровська І. М., м. Івано-Франківськ, повний текст ухвали складено 08.05.2025,
у справі №909/409/24
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Сила Карпат", м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,
до відповідача-1: Карпатського національного природного парку вул. Стуса, буд.6,
м. Яремче, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78500;
до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Агроресурссистеми" м. Київ,
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і зобов'язання внести зміни у технічну документацію та стягнення судового збору,
явка учасників справи:
від позивача: Селянін В.О.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Шипіцин О.В.,
Короткий зміст заяви
11.04.2025 представник відповідача ТОВ НВП "Агроресурссистеми" направив суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №909/409/24 про стягнення з ТОВ "Сила Карпат" на користь ТОВ НВП "Агроресурссистеми" судових витрат на правничу допомогу в сумі 30 000 грн.
В обґрунтування заяви товариство послалося на ст.ст. 123-126, 129 - 130 ГПК України, якими врегульовано порядок розподілу, компенсації витрат понесених стороною в зв'язку з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
В підтвердження понесених витрат долучив докази: копію ордера на надання правничої допомоги від 11.01.2024, свідоцто про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.11.2007, договір за № 30-06/2023 про надання правничої допомоги від 30.06.2023, додатку угоду № 5 від 20.05.2024 до договору № 30-06/2023, акт приймання-передачі виконаних послуг №5 від 09.04.2024, інформаційні повідомлення про зарахування коштів від 24.05.2024 № 549, від 09.04.2025 р. № 814, квитанції №3167600, 3167601, 3167602.
Короткий зміст додаткової ухвали суду
Додатковою ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2025 заяву товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Агроресурссистеми" про компенсацію товариству з обмеженою відповідальністю "Сила Карпат" здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи - задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сила Карпат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Агроресурссистеми" - 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що у відповідності до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Суд першої інстанції встановив факт надання відповідачу професійної правничої допомоги, наявність договірних відносин з адвокатом, підтвердження фактичної сплати коштів, та дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи
19.05.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Сила Карпат" б/н від 16.05.2025 на додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2025 в справі №909/409/24.
Апелянт зазначає, що не погоджується з додатковою ухвалою суду першої інстанції, при цьому зазначає наступне:
- суд безпідставно задовольнив вимогу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі (30 000 грн), тоді як розмір цих витрат є явно завищеним та неспівмірним із обсягом фактично наданих юридичних послуг;
- справа не була розглянута по суті, а провадження припинено на ранній стадії - ще до переходу до з'ясування обставин справи, дослідження доказів чи дебатів, тому обсяг залучення адвоката був мінімальним;
- відповідач не довів фактичну необхідність усіх заявлених витрат та не обґрунтував їхній розмір у контексті конкретної правової ситуації.
Апелянт просить скасувати додаткову ухвалу першої інстанції, шляхом зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн.
У відзиві відповідач-2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив додаткову ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні, представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, навів доводи аналогічні викладеним у ній.
У свою чергу, представник відповідача-2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
ТОВ "Сила Карпат" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Карпатського національного природного парку та ТОВ НВП "Агроресурссистеми" про усунення перешкод в користуванні ТОВ "Сила Карпат" належною йому на праві власності земельною ділянкою площею 0,8842 га., кадастровий номер 2611000000:04:001:0347, яка знаходиться за адресою : Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м. Яремче, вул. Петраша, зобов'язання Карпатського національного природного парку та ТОВ "Агроресурссистеми" внести зміни у технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для збереження і використання національних природних парків Карпатського національного природного парку від 20.11.2018 з метою усунення накладок і приведення межі земельної ділянки 2611000000:15:001:0042, площею 3083,3462 га., що перебуває у користуванні Карпатського національного природного парку у відповідність до межі земельної ділянки площею 0,8842 га., кадастровий номер 2611000000:04:001:0347, яка належить ТОВ "Сила Карпат" та стягнення судового збору.
Суд першої інстанції відкрив провадження у справі, призначив земельно-технічну експертизу, після надходження висновку призначив судове засідання, яке неодноразово відкладалось.
08.04.2025 представник позивача подав заяву про залишення позову без розгляду до розгляду справи по суті. Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 09.04.2025 заяву позивача задоволив.
11.04.2025 відповідач ТОВ НВП «Агроресурссистеми» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на правничу допомогу в сумі 30 000 грн. посилаючись на вимоги ст. 123-126, ст. 129 - 130 ГПК України, якими врегульовано порядок розподілу, компенсації витрат понесених стороною в зв'язку з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
30.06.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Агроресурссистеми" (відповідачем-2) та Адвокатським Бюром «Олександра Шипіцина» укладено Договір про надання правової допомоги № 30-06/2023. Згідно з пунктом 1.1 вказаного Договору адвокатське бюро зобов'язується надати клієнту правову допомогу, пов'язану з будь-якими питаннями, які виникають у клієнта, в тому числі пов'язані з досудовим та/чи судовим вирішенням спірних правовідносин з третіми особами.
Відповідно до п. 2.1 Договору, розмір гонорару, що сплачується клієнтом на користь бюро є конфіденційною інформацією та узгоджується сторонами окремо у додатковій угоді до даного Договору.
Пунктом 1 додаткової угоди №5 від 20.05.2024 до Договору про надання правової допомоги доповнено пункт 1 Договору підпунктом 1.6 в наступній редакції: «1.6. Бюро надає клієнтові професійну правничу допомогу, пов?язану з представництвом інтересів Клієнта у справі №909/409/24, яка розглядається господарським судом Івано-Франківської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сила Карпат" до відповідачів: Карлатського національного природного парку та товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Агроресурссистеми" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і зобов?язання внести зміни у технічну документацію та стягнення судового збору. Правнича допомога включає підготування документів, зокрема, відзиву на позовну заяву та надання іншої професійної правничої допомоги під час слухання справи №909/409/24 в суді першої інстанції.».
Пунктом 2 додаткової угоди №5 від 20.05.2024 до Договору про надання правничої допомоги доповнено пункт 2 Договору підпунктом 2.6, де розмір гонорару, що сплачується клієнтом на користь адвоката за правничу допомогу, вказану в пункті 1.6 Договору є фіксованою та дорівнює 30 000,00 грн.
Пунктом 3 додаткової угоди №5 від 20.05.2024 до Договору визначено сплату гонорару двома платежами: - авансовий платіж в сумі 15 000,00 грн., який повинен бути сплачений протягом 5 робочих днів з дня укладення даної Додаткової угоди до Договору; остаточний розрахунок в сумі 15 000,00 грн., який повинен бути сплачений протягом 5 робочих днів з дня набрання законної сили рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/409/24.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних послуг №5 від 09.04.2024 розмір правової допомоги становить 30 000,00 грн.
Відповідно до інформаційних повідомлень про зарахування коштів від 24.05.2024 № 549 на суму 15 000,00 грн (здійсненого на підставі рахунку № 7 від 24.05.2024), та від 09.04.2025 № 814 на суму 15 000,00 грн, відповідачем-2 оплачено вартість правничої допомоги адвоката за договором про надання правової допомоги в загальному розмірі 30 000,00 грн.
Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови
Відповідно до частини 5 статті 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як встановлено судами, у судовому засіданні Господарського суду Івано-Франківської області, яке відбулося 09.04.2025, представник відповідача-2 заявив про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).
Так, представництво інтересів відповідача-2 в суді першої інстанції здійснював адвокат Шипіцин Олександр Володимирович (Адвокатське Бюро «Олександра Шипіцина» на підставі ордеру серія АН №1325117 від 11.01.2024.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції в загальній сумі 30 000 грн. позивач надав суду наступні докази: ордер на надання правничої допомоги від 11.01.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.11.2007, договір № 30-06/2023 про надання правової допомоги від 30.06.2023, додаткову угода № 5 від 20.05.2024 до договору № 30-06/2023 від 30.06.2023, акт приймання-передачі виконаних послуг № 5 від 09.04.2025 до договору № 30-06/2023 від 30.06.2023, інформаційні повідомлення про зарахування коштів від 24.05.2024 № 549, від 09.04.2025 р. № 814.
Відповідно до ст.1 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст.19 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характер; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Як вбачається з умов договору № 30-06/2023 (з врахуванням додаткової угоди №5 від 20.05.2024)про надання правничої допомоги від 30.06.2023 сторони передбачили фіксований розмір гонорару в сумі 30 000 грн.
Апеляційним судом встановлено, що під час розгляду справи судом першої інстанції адвокатом Шипіцин О. В. підготовлено та надіслано суду відзив на позовну заяву на 6-ти аркушах, клопотання про відео конференцію на 2-х аркушах, клопотання про доручення доказів на 2-х аркушах, клопотання про поставлення перед експертом додаткового питання при призначенні експертизи на 2-х аркушах, а також здійснено представництво інтересів позивача в 5-ти судових засіданнях (14.08.2024, 04.09.2024, 06.03.2025, 13.03.2025, 09.04.2025), загальна тривалість яких становить 2 год. 12 хв..
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з апеляційної скарги, позивач вважає, що співмірними є витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн., оскільки справа не була розглянута по суті, а провадження припинено на ранній стадії.
Слід зазначити, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-7, ч.9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
-не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
-при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
-суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Так, проаналізувавши подані представником відповідача докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 30 000,00 грн., беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, залишення без розгляду справи по суті, поведінку сторін, зміст та об'єм наданих адвокатом пояснень, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, враховуючи, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, апеляційний господарський суд дійшов висновку не присуджувати відповідач-2, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді першої, а лише частково задоволити заяву.
З підстав обґрунтованості, пропорційності, необхідності дій адвоката, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягають частковому відшкодуванню, в сумі 20 000,00 грн. (з яких: 6 000 грн. - за складення та надіслання відзиву на позовну заяву на 6-ти аркушах, 1 000 грн. - за складення та надіслання клопотання про відео конференцію на 2-х аркушах, 1 500,00 грн. - за складення та надіслання клопотання про доручення доказів на 2-х аркушах, 1 500,00 грн. - за складення та надіслання клопотання про поставлення перед експертом додаткового питання при призначенні експертизи на 2-х аркушах та по 2 000 грн - за участь адвоката у п'яти судових засіданнях (14.08.2024, 04.09.2024, 06.03.2025, 13.03.2025, 09.04.2025), які не були тривалими). У відшкодуванні решти суми витрат суд відмовляє.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується частково з доводами апеляційної скарги та з врахуванням тих обставин, що справа по суті не розглядалася, в підготовчому провадженні в суді першої інстанції після надходження висновку експертного дослідження позивач просив залишити його позовну заяву без розгляду, адвокатом протилежної сторони об'єм виконаної роботи та часу витраченого та з врахуванням частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, вважає, підставним зменшення витрат на правничу допомогу до 20 000 грн.
Проте суд не погоджується із запропонованою сумою стягнення в апеляційній скарзі , оскільки не враховано заявником всіх необхідних критеріїв для визначення суми стягнення, окрім того не подано доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги про зменшення суми до 3 тис. гривень.
З вищенаведених підстав апеляційний суд зменшує розмір судових витрат на правничу допомогу з 30 тисяч гривень до 20 тис. гривень з мотивів викладених вище.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Додаткова ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2025 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі “Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сила Карпат" б/н від 16.05.2025 - задоволити частково.
Додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2025 у справі №909/409/24 - частково скасувати.
Прийняти нове рішення.
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Агроресурссистеми" про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн. - задоволити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сила Карпат" (код ЄДРПОУ 42676701, вул. Лозова, буд. 12, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Агроресурссистеми" (код ЄДРПОУ 23723132, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 1, 01133) 20 000,00 грн. судових витрат на правничу допомогу.
В задоволенні решти заяви - відмовити.
Додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2025 у справі №909/409/24 в решті залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови складено 03.07.2025.
Головуючий (суддя-доповідач) Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.
Суддя Якімець Г.Г.