Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/573/25
Провадження по справі № 2/514/386/25
03 липня 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Тончевої Н.М.
при секретарі - Чернєвій О.А.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №959378 від 18 березня 2023 року в розмірі 29074 гривні 09 копійок, судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 13000 гривень.
Свої вимоги мотивує тим, що 18 березня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №959378, який підписано відповідачем власноруч. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Слон Кредит» надає відповідачу кредит на споживчі (особисті) потреби на суму 16500 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, тобто на 731 день до 18 березня 2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 197.78 % річних. 31 січня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір надання послуг з факторингу №31012025 у відповідності до умов ТОВ «Слон Кредит» передає ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права грошової вимоги. Згідно витягу з реєстру Боржників до Договору надання послуг з факторингу №31012025 від 31 січня 2025 року, ТОВ «Слон Кредит» передало ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №959378 від 18 березня 2023 року.
Враховуючи, що відповідач свого зобов'язання за кредитними договорами не виконав та право вимоги за ними перейшло до позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивача не з'явився. В позовній заяві зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача та просить розглянути справу за його відсутністю. Не заперечує щодо розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, за адресою реєстрації місця проживання, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення .
Пунктом 1 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Крім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача ОСОБА_1 до суду в судове засідання, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату також не з'явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №959378, який підписано відповідачем власноруч.
Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Слон Кредит» надає відповідачу кредит на споживчі (особисті) потреби на суму 16500 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, тобто на 731 день до 18 березня 2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 197.78 % річних.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, що підтверджується платіжною інструкцією №18999 від 18 березня 2023 року.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов'язання за кредитним договором.
Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №959378 від 18 березня 2023 року складає 29074 гривні 09 копійок, з яких : 14792 гривні 88 копійок - сума заборгованості за тілом кредиту; 14094 гривні 78 копійок - сума заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 186 гривень 43 копійки - заборгованість за нарахованими відсотками (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають одинаково обов'язковими для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З вищенаведеного випливає, що сторони, підписавши договори встановили факт досягнення згоди між собою, щодо всіх істотних умов кредитного договору.
31 січня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір надання послуг з факторингу №31012025 у відповідності до умов ТОВ «Слон Кредит» передає ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права грошової вимоги.
Згідно витягу з реєстру Боржників до Договору надання послуг з факторингу №31012025 від 31 січня 2025 року, ТОВ «Слон Кредит» передало ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №959378 від 18 березня 2023 року.
За положеннями статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «Факторинг Партнерс» за Договором про надання споживчого кредиту №959378 від 18 березня 2023 року в розмірі 29074 гривні 09 копійок.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, за частиною 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.
Відповідач жодним чином не заперечувала факт отримання нею в борг коштів та факт укладення договорів.
Враховуючи, що відповідач, отримавши кошти у кредит, своїх зобов'язання по їх поверненню і сплаті процентів за користування грошима не виконав, суд, установивши всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №959378 від 18 березня 2023 року в розмірі 29074 гривні 09 копійок.
Тож, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №959378 від 18 березня 2023 року в розмірі 29074 гривні 09 копійок є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № 0516590226 від 28 квітня 2025 року.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, відповідачем має бути відшкодовано судові витрати у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги позивачем надано суду: Заявку на надання юридичної допомоги №528 від 01 березня 2025 року; Витяг з Акту №7 про надання юридичної допомоги від 31 березня 2025 року.
За викладених вище обставин та приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані позивачем письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 13000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 623,625, 629, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 141, 223, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вулиця Гердойця Єжи, будинок №6, офіс №521) суму заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №959378 від 18 березня 2023 року в розмірі 29074 (двадцять дев'ять тисяч сімдесят чотири) гривні 09 (дев'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вулиця Гердойця Єжи, будинок №6, офіс №521) суму судових витрат в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.М. Тончева