Справа № 761/6455/25
Провадження № 1-кс/761/4896/2025
17 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві за скаргою представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , на постанову дізнавача ВД Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 від 23.01.2025 про закриття кримінального провадження № 12024105100002171, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 365 КК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального проступку,
до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , на постанову дізнавача ВД Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 від 23.01.2025 про закриття кримінального провадження № 12024105100002171, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 365 КК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального проступку, яка мотивована тим, що вказане рішення про закриття кримінального провадження, є необґрунтованим, протиправним, незаконним та таким, що прийнято з грубим порушенням вимог КПК України та при його винесення дізнавачем допущено порушення вимог КПК України щодо повноти та всебічності з'ясування обставин, які підлягають доказуванню, без здійснення слідчих та процесуальних дій для встановлення об'єктивної істини.
В судове засідання особа, яка подала скаргу не з'явилась, про день, час, місце розгляду скарги повідомлена належним чином.
У судове засідання суб'єкт оскарження, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, однак матеріали кримінального провадження.
Враховуючи, що відповідно до ст.306 КПК України скарги на рішення про закриття кримінального провадження розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту їх надходження, а відсутність слідчого, який належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду скарги, не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя виходячи з загальних засад кримінального провадження: змагальності та розумних строків, вважає за необхідне розглянути скаргу з урахуванням наявних у розпорядженні суду матеріалів.
При цьому, відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, вважає за необхідне скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Як убачається з наявних у розпорядженні суду матеріалів, 21.01.2025 дізнавач ВД Шевченківського УП ГУНП в м. Києві розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105100002171, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 365 КК України, постановив кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105100002171, закрити у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Проте, ці положення кримінального процесуального закону фактично не були дотримані дізнавачем при прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження.
Зі змісту постанови не зрозуміло та не наведено доказів на підставі яких дізнавач дійшов висновку про відсутність складу кримінального проступку, не розкрито їх зміст, та не наведено мотивів.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що в матеріалах кримінального провадження №12024105100002171, відсутні будь які відомості щодо проведених дізнавачеми слідчих (розшукових) дії з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. 2, ст. 284 КПК України), проте слідчим суддею з урахуванням вищевикладеного встановлено, що дізнавач, приймаючи рішення, зробив висновки щодо обставин, що обумовлюють закриття провадження у справі, передчасно, без перевірки всіх обставин.
Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами заявника про необґрунтованість постанови, у зв'язку із чим вказана постанова підлягає безумовному скасуванню.
Так, відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора та слідчого.
Частиною 4 статті 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Дізнавач при винесенні оскаржуваної постанови, вказаних вимог закону не дотримався, оскільки не вжив вичерпних заходів для встановлення об'єктивної істини у справі, не зібрав достатньо доказів для прийняття відповідного процесуального рішення, належним чином не надав оцінки цим доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, що судом фактично розцінюється як самоусунення від виконання своїх службових обов'язків.
Крім того, в оскаржуваній постанові не наведено мотивів для прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Викладене свідчить про однобічність та неповноту досудового розслідування, про необґрунтованість висновків дізнавача щодо закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального проступку, передбаченого ст. 365 КК України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, приходить до висновку про необхідність скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 22, 25, 26, 91, 92, 284, 303, 306, 307, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя
скаргу представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , на постанову дізнавача ВД Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 від 23.01.2025 про закриття кримінального провадження № 12024105100002171, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 365 КК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального проступку - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача ВД Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 від 23.01.2025 про закриття кримінального провадження № 12024105100002171, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 365 КК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального проступку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя