Справа № 646/6448/25
№ провадження 2/646/3532/2025
03 липня 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова в особі судді Клімової С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Основ'янського районного суду міста Харкова Клімової С.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , представник: ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
У провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 02 липня 2025 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
03.07.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Клімової С.В., заява подана через систему Електронний суд 02.07.2025 року о 17:28.
В обґрунтування заяви зазначено, що в першому абзаці описової частини ухвали від 02.07.2025 по справі № 646/6448/25 суддею Клімовою С.В. вказано наступне: «01.07.2025 року представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Луценко Є.П. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття. Оскільки в добровільному порядку відповідач не надає коштів на утримання дітей». Суддя Клімова С.В. зазначаючи про те, що відповідачем ( ОСОБА_1 ) добровільно не надаються кошти на утримання дитини, викликає сумніви у неупередженості, об'єктивності судді та дає підстави для подання заяви про відвід.
ОСОБА_1 вказує, що після ухвалення рішення Червонозаводським районним судом міста Харкова від 08.02.2019 по справі № 646/9016/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ним самостійно та добровільно було прийнято рішення про щомісячну сплату аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 . З 2019 року він добровільно без рішення суду кожного місяця регулярно сплачує аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 .
Для підтвердження доводів та вирішення питання про відвід судді Клімової С.В., Осінський Р.Й. надав платіжні інструкції про сплату аліментів на користь позивача ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 за період з січня 2024 р. по червень 2025 р. (за кожен місяць вказаного періоду) для спростування необґрунтованого висновку судді Клімової С.В.. Крім того у позовній заяві ОСОБА_2 , поданої її представником адвокатом Луценко Є.П., відсутнє будь-яке посилання на те, що мною добровільно не надаються кошти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 . Крім того, по справі не було жодного судового засідання, сторони не допитувались, письмові пояснення суду не надавались, однак суддя Клімова С.В. зробила висновок про відсутність добровільної сплати ним аліментів на утримання доньки. Суддя Клімова С.В. в ухвалі від 02.07.2025 про відкриття провадження у справ № 646/6448/25 зробила висновок про те, що ОСОБА_1 не надає кошти на утримання дитини безпідставно, заздалегідь упереджено та не об'єктивно.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, складова безсторонності для забезпечення права на справедливий суд, передбачена статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначається як на підставі суб'єктивного критерію - особистих переконань та поведінки певного судді, так і на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 визначають та встановлюють стандарти етичної поведінки суддів. Так, у статті 2 визначено, що суддя підлягає відводу у випадку, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі "Білуха проти України").
З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить підтверджень про дії вчинені суддею, що можуть свідчити про його необ'єктивність або упередженість та відповідно до положень частини третьої статті 40 ЦПК України, вважає необхідним передати заяву для вирішення питання про відвід іншому судді, який не входить до складу суду та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 33, 36, 37, 40, 182, 200, 222, 258, 260, 261 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Основ'янського районного суду міста Харкова Клімової С.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , представник: ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину- визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Основ'янського районного суду міста Харкова Клімової С.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , представник: ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину до канцелярії Основ'янського районного суду міста Харкова для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Клімова