Справа № 646/6371/25
№ провадження 1-кс/646/1649/2025
02 липня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Куп'янської окружної прокуратури Харкова Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025221100001409 від 26.06.2025р. за ознаками кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
Прокурором подано до суду відповідне клопотання, в обґрунтування якого зазначено, 26.06.2025 о 08:43 до чергової частини ВПД №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що працівниками поліції спільно з працівниками СБУ у ході проведення контрдиверсійних заходів за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено гранату Ф1 з запалом типу УЗРГМ та патрони калібру 5,45 мм в кількості 129 шт. Відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221100001409 від 26.06.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. 26.06.2025 слідчим СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 , в ході огляду місця події за адресою: Харківська область, Куп'янський район, с. Новомиколаївка, вул. Миру, 85, було виявлено та вилучено корпус гранати Ф-1 зеленого кольору, запал типу УЗРГМ-2, патрони калібру 5х45 в кількості 129 штук. Постановою слідчого від 27.06.2025 вилучене в ході проведення огляду місця події майно визнано речовими доказами по кримінальному провадженню. Прокурором зазначено, що оскільки вилучені предмети визначені речовими доказами та стануть об'єктом досліджених судових експертиз, висновки яких будуть долучені до матеріалів кримінального провадження та у подальшому будуть використані як докази під час судового розгляду, на них необхідно накласти арешт.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розгляд клопотання провести за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання й додані матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідувань за № 12025221100001409 від 26.06.2025р. за ознаками кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Згідно з копією витягу з ЄРДР № 12025221100001409 від 26.06.2025 р. відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено за фактом того, що 26.06.2025 о 08:43 до чергової частини ВПД №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що працівниками поліції спільно з працівниками СБУ у ході проведення контрдиверсійних заходів за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено гранату Ф1 з запалом типу УЗРГМ та патрони калібру 5,45 мм в кількості 129 шт.
26.06.2025 слідчим СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 , в ході огляду місця події за адресою: Харківська область, Куп'янський район, с. Новомиколаївка, вул. Миру, 85, було виявлено та вилучено корпус гранати Ф-1 зеленого кольору, запал типу УЗРГМ-2, патрони калібру 5х45 в кількості 129 штук. Постановою слідчого від 27.06.2025 вилучене в ході проведення огляду місця події майно визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.
Відповідно до частини 2 статті 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно із частиною 6 статті 132 КПК України , під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Положеннями ч. 1 ст. 167 КПК України встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
У частині 2 статті 168 КПК України зазначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до частини 1,2 статті 170 КПК України , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень частини 2 статті 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Прокурор Куп'янської окружної прокуратури Харкова Харківської області ОСОБА_3 звернулась з клопотанням про арешт майна, обґрунтовуючи його тим, що майно, вилучене під час огляду місця події 26.06.2025 за адресою: Харківська область, Куп'янський район, с. Новомиколаївка, вул. Миру, 85, містить на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та має значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 01.07.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого відділення № 3 СВ Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення огляду за правилами обшуку у кримінальному провадженні №12025221100001409 від 26.06.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до частини першої статті 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Згідно із частиною третьою статті 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 173 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи те, обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , був проведений без відповідного дозволу слідчого судді, ухвалою слідчого судді було відмовлено у подальшій легалізації цього обшуку, що тягне за собою недопустимість отриманих під час такого обшуку доказів, а тому, виключає можливість накладення арешту на вилучене майно.
З огляду на викладені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора Куп'янської окружної прокуратури Харкова Харківської області ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 98, 167, 168, 170-173, 237 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Куп'янської окружної прокуратури Харкова Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025221100001409 від 26.06.2025р. за ознаками кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1