Справа № 632/1157/25
провадження № 2/632/606/25
Іменем України
03 липня 2025 р. м. Златопіль
Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., вирішуючи питання можливості відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Біляївської сільської територіальної громади Лозівського району Харківської області про визнання права власності,
Позивач звернувся до суду із позовом, через свого представника - адвоката Красноперова Сергія Георгійовича, в якому просить визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на будівлю зерносховища/склад, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 352,30 м2. Викликати у судове засідання на розгляд справи свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Позов обґрунтований тим, що відповідно до Договору відповідального зберігання 16.09.2002 р. був складений та підписаний Акт прийому-передачі, відповідно до якого СТОВ «Урожайне» передає, а ОСОБА_1 приймає будівлю зерноскладу у с. Побєда, колишньої Суданської сільської ради, колишнього Первомайського району Харківської області, площею 352,30 м2 з правом користування ним. У 2016 році позивач вирішив оформити право власності на зерносховище і 29.09.2016 року виготовив технічний паспорт на нежитлову будівлю.
Окрім того, позивач звернувся до Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області з заявою про присвоєння адреси нежитловій будівлі. За його заявою Суданська сільська рада Первомайського району Харківської області прийняла Рішення про присвоєння адреси нежитловій будівлі - зерносховищу по АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Задля забезпечення доказів та з метою визначення власника спірного майна 06.09.2021 року позивач отримав Довідку №278 з комунального підприємства «Первомайське бюро технічної інвентаризації» Первомайської міської ради Харківської області з інформацією, що право власності на будівлю зерносховища, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 року в КП «Первомайське бюро технічної інвентаризації» Первомайської міської ради Харківської області не зареєстровано.
11.04.2025 року до Лозівської районної військової адміністрації Харківської області був направлений адвокатський запит №066 з проханням надати інформацію щодо:
- розпаювання майна колишнього колгоспу «Комунар» колишньої Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області;
- правонаступника колишнього колгоспу «Комунар» колишньої Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області;
- правонаступника КСП «Комунар» колишньої Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області;
- реєстрації / перереєстрації / реорганізації / ліквідації / правонаступництва СТОВ «Урожайне» колишньої Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області;
- реєстрації / перереєстрації / реорганізації / ліквідації / правонаступництва СТОВ Агрофірма «Урожайне» (код ЄДРПОУ 00706326) колишньої Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області.
У своїй відповіді від 18.04.2025 р. вих.№01-31/1343 на адвокатський запит №066 Лозівська районна військова адміністрація Харківської області повідомила, що рішення щодо розпаювання майна колгоспу «Комунар» Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області в архівному відділі не значиться; інформація щодо правонаступника КСП «Комунар» Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області в архівному відділі не значиться; інформація щодо реєстрації/перереєстрації/реорганізації/ ліквідації/ правонаступництва СТОВ «Урожайне» Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області в архівному відділі не значиться; інформація щодо реєстрації/перереєстрації/реорганізації/ліквідації/правонаступництва СТОВ Агрофірма «Урожайне» (код ЄДРПОУ 00706326) колишньої Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області в архівному відділі не значиться.
Також вказали, що згідно онлайн сервісу отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СТОВ Агрофірма «Урожайне» (код ЄДРПОУ 00706326) припинено (дата запису 03.03.2006 р.), а реєстраційну справу в паперовій формі СТОВ Агрофірма «Урожайне» у відділі державної реєстрації Лозівської районної військової адміністрації не виявлено.
11.04.2025 року був направлений адвокатський запит №067 до державного реєстратора Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області з проханням надати інформацію щодо наявності/відсутності даних про реєстрацію/перереєстрацію/реорганізацію/ліквідацію/ правонаступництво СТОВ «Урожайне» колишньої Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
01.05.2025 року Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області у відповіді вих.№12 проінформував позивача про Порядок надання реєстратором відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме те, що для отримання інформації стосовно СТОВ «Урожайне» необхідно надати суб'єкту державної реєстрації ідентифікатор пошуку юридичної особи.
У прозивача немає необхідної інформації щодо ідентифікаторів СТОВ «Урожайне» задля пошуку в реєстрі, тому потрібні відомості щодо наявності/відсутності даних про реєстрацію/перереєстрацію/реорганізацію/ліквідацію/правонаступництво СТОВ «Урожайне» колишньої Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області позивач так і не зміг отримати.
Окрім цього, 13.05.2025 року до Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області, засобами поштового зв'язку, було направлено адвокатський запит №095 з аналогічним змістом адвокатського запиту №066.
У відповіді вих.№02.1-13/1137 від 21.05.2025 року виконавчий комітет Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області повідомив, що запитувана інформація у Біляївській сільській раді Лозівського району Харківської області відсутня.
Розуміючи, що неможливо врегулювати дане правове питання засобами досудового врегулювання спору, позивач вирішив звернутись до Златопільського міськрайонного суду Харківської області для визнання права власності за набувальною давністю.
Суд, перевіривши зміст та вимоги позовної заяви з доданими до нього матеріалами, приходить до висновку про залишення позову без руху, оскільки позивач в обґрунтуванні позовної заяви зазначає, що відповідно до «Договору відповідального зберігання» 16.09.2002 був складений та підписаний Акт прийому-передачі, відповідно до якого СТОВ «Урожайне» передає, а ОСОБА_1 приймає будівлю зерноскладу у с. Побєда, колишньої Суданської сільської ради, колишнього Первомайського району Харківської області, площею 352,30 м2 з правом користування ним.
Разом з тим, представник позивача в позовній заяві належним чином не обґрунтував свої позовні вимоги в частині викладення обставин, які б свідчили про наявність спору між ним та відповідачем та неможливість вирішення вказаного спору в позасудовому порядку, що впливає на наявність чи відсутність спору між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Крім того, відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що набувальна давність - це спосіб набуття права власності на нерухомість, який не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а виникає із сукупності певних обставин, а саме: майно може бути об'єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності. Позивачем у справах про набуття права власності за набувальною давністю є володілець чужого майна.
Одночасно з цим право власності за набувальною давністю можна визнати лише за особою, яка фактично не є законним володільцем такого майна, тобто особа, яка володіє майном по волі власника і завжди знає хто є власником майна, не може вимагати визнання за нею права власності за давністю володіння.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності. Відсутність добросовісності в позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 ЦК України.
Такого правового висновку дійшла і Велика палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року по справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №201/12550/16-ц, провадження № 61-19156св18.
Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Згідно інформаційного листа № 24-150 /0/4-13 від 28.01.2013 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» в частині 6 зазначено, що позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець, тобто особа яка володіє майном з волі власника і завжди знає хто є власником. Це призводить до помилки у правовідносинах, і до договірних правовідносин застосовуються правовідносини набувальної давності. Застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент заволодіння чужою річчю. У разі якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння, а сторона посилається на строк набувальної давності, слід визнати, що стороною вибрано невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли.
Посилаючись у позові на володіння нерухомим майном понад 20 років, позивачем не зазначено доказів на підтвердження того, що при заволодінні чужим майном він не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності на будівлю зерноскладу.
Крім того, у позовній заяві не зазначено з огляду на приписи ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України, як, яким чином і коли Біляївська сільська територіальна громада Лозівського району Харківської області, з огляду на зміст заявлених позовних вимог порушили, не визнали чи оспорили права позивача; немає достатніх правових обґрунтувань існування правовідносин набувальної давності, передбачених ст. 344 ЦК України. Зазначені обставини мають істотне значення для вирішення судом питання щодо наявності спору за даним позовом та належності відповідача у вказаних правовідносинах.
Тобто представнику позивача необхідно зазначити, щодо вищевказаних правових обгрунтувань, які необхідні зазначенню при вирішенні правовідносин набувальної давності, передбачених ст. 344 ЦК України.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до вищевикладеного та вимог ч. 1, ст. 185 ЦПК України позовна заява має бути залишена без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом направлення до Златопільського міськрайонного суду доказів надіслання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху; в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, ч.1 ст.260, ч.2 ст. 261 ЦПК України,-
Позовну заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Біляївської сільської територіальної громади Лозівського району Харківської області про визнання права власності залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали суду.
Копію ухвали суду направити позивачу через його представника ОСОБА_2 засобами Електроннного суду відповідно до ч.7 ст.272 ЦПК України.
У разі усунення недоліків заяви в зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: С. Л. Кузьменко