Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/5021/25
Провадження № 1-кс/644/674/25
02.07.2025
02 липня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова
у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови дізнавача СД ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 20.05.2025 року про закриття кримінального провадження №12025226210000223 від 14.05.2025 року за ч.1 ст. 190 КК України,-
установив:
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою про скасування постанови дізнавача СД ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 20.05.2025 року про закриття кримінального провадження №12025226210000223 від 14.05.2025 року за ч.1 ст. 190 КК України, в якій просить суд скасувати постанову дізнавача СД ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 20.05.2025 року про закриття кримінального провадження №12025226210000223 від 14.05.2025 року за ч.1 ст. 190 КК України.
В обгрунтування скарги зазначив, що вінє потерпілим у кримінальному провадженні № 12025226210000223, про що свідчить пам'ятка потерпілого. Зазначене кримінальне провадження було відкрито за його заявою про кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 190 КК. Суттю кримінального правопорушення є привласнення грошових коштів скаржника у розмірі 127 грн. стоматологом хірургом Нерушевою з комунальної стоматполіклініки №5 м. Харкова шляхом обману та зловживанням довірою. Вона, користуючись його необізнаністю про коди оплати за так звані медичні послуги, виписала для оплати послугу (аналіз панорамного знімка), яка насправді йому надана не була. 20.05.2025 дізнавач Бабич постановив постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу злочину. Постанова датована нібито 20.05.2025, проте вислана скаржинку 23.05.2025, про що свідчить як супровідний лист, а також конверт. ОСОБА_3 не згоден з таким рішенням дізнавача і просить скасувати його на підставі тих аргументів: 1) неправильне застосування статті 51 КУпАП для мотивування відсутності складу злочину - головний аргумент, 2) у резолютивній частині постанови - невідповідне КПК формулювання підстави для закриття кримінального провадження (відсутність вказівок на відсутність складу злочину в діяннях). 3) про те, як дізнавач закрив кримінальне провадження шляхом видання постанови на якомусь папірці замість офіційного бланка. Дізнавач неправильно застосував до події правопорушення таку кваліфікацію, яка описана в статті 51 КУпАП. Власне кажучи, це є єдиним мотивом і обґрунтуванням для закриття кримінального провадження. Мовляв, сума грошей, яка була у нього «відібрана» шляхом обману, недостатня для того, щоб це правопорушення вважалося кримінальним правопорушенням, а тому воно є адміністративним відповідно до статті 51 КУпАП. Насправді зазначена стаття 51 КУпАП не може бути застосована до даного правопорушення, і ось з якої причини. У статті 51 КУпАП йдеться про «дрібне викрадення чужого майна», тоді як кримінальне провадження відкрито за статтею 190 КК і в ньому йдеться про «заволодіння чужим майном». У кримінальному кодексі існує чітке розмежування понять «викрадення чужого майна» і «заволодіння чужим майном». Так, таємне або відкрите «викрадення чужого майна» відповідає крадіжці або грабунку, тоді як шахрайство ніякого відношення до «викрадення чужого майна» не має - це «заволодіння чужим майном». Тобто - «викрадення чужого майна» і «заволодіння чужим майном» є різними поняттями, і характеризують різні за своєю природою правопорушення. Тому, якби, наприклад, дане кримінальне провадження було б відкрито за статтею 185 КК, то тоді б стаття 51 КУпАП була б абсолютно застосовна як мотив для закриття кримінального провадження. У пункті 1 резолютивної частини постанови дізнавач використовує підставу для закриття кримінального провадження, яке: не передбачено чинним КПК, придумано самим дізнавачем. Так, дізнавач пише: «Кримінальне провадження ... закрити у зв'язку з відстутністю складу кримінального правопорушення», тобто, мабуть, напевно, на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК. Однак насправді п.2 ч. 1 ст. 284 КПК свідчить, що підставою закриття кримінального провадження є «...відсутність у ДІЯННІ складу кримінального правопорушення». Притому не просто в діяннях, а в діяннях конкретних осіб. А згідно з тим, що написав дізнавач в резолютивній частині постанови, взагалі не видно і незрозуміло, в чиїх саме діяннях він не побачив складу злочину. Таким чином, закриття кримінального провадження не обґрунтовано з точки зору ст.284 КПК, а обґрунтовано придуманою самим дізнавачем підставою, не передбаченою чинним законодавством. Частина 6 статті 110 КПК вимагає, щоб постанова слідчого виготовлялася на офіційному бланку. Постанова слідчого, прокурора готується на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення. Постанова дізнавача не відповідає цій вимогі, виготовлена (надрукована) на простому аркуші паперу, який не є офіційним бланком.
ОСОБА_3 надав заяву, в якій просить проводити розгляд скарги за його відсутності, скаргу задовольнити в повному обсязі, оскільки його 02.07.2025 не буде у м. Харкові.
Дізнавач СД ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області - лейтенант поліції ОСОБА_4 в поданій заяві просить проводити розгляд зазначеної скарги без його участі, у скарзі просить відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчим суддею, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим розглянути скаргу за відсутності заявника, а також суб'єкта оскарження.
Дослідивши надані матеріали кримінального провадження №12025226210000223 від 14.05.2025 року, перевіривши доводи скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Слідчим суддею встановлено, що 14.05.2025 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226210000223 за правовою кваліфікацією за ч.1 ст.190 КК України, з коротким викладом обставин 13.05.2025 до ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області надійшла копія ухвали Індустріального районного суду м. Харкова, суддя ОСОБА_5 , справа №644/3388/25, провадження №1-кс/644/416/25 від 30.04.2025, за скаргою ОСОБА_3 , щодо невнесення відомостей до ЄРДР передбаченою ч.1 ст.190 КК України, за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене працівниками КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради.
14.05.2025 постановою про призначення дізнавача за підписом т.в.о. начальника СД ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 призначено у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025226210000223 від 14.05.2025 рокудізнавача СД ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4
20.05.2025 дізнавач СД ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_4 виніс постанову про закриття кримінального провадження №12025226210000223 від 14.05.2025 за ч.1 ст. 190 КК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, в обгрунтування постанови зазначив, 18.07.2024 Верховною Радою України прийнято Закон №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 08.08.2024. Вказаним законом внесено зміни до ст.51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначив, що під час досудового розслідування встановлено, що сума матеріального збитку складає 127 грн., тобто не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Одним із визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження є дотримання умови, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із критеріїв допустимості доказів є належний суб'єкт їх збирання (одержання), яким може бути, зокрема, прокурор, слідчий, дізнавач. Відтак важливим елементом порядку збирання доказів є документи, які визначають повноваження суб'єктів цього процесу. Такі документи відіграють допоміжну роль, але є належними (хоча й не самостійними) доказами, оскільки підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК).
Процесуальна форма постанови здатна забезпечити належний рівень дотримання прав учасників процесу, оскільки її форма і зміст детально регламентовані законом (ст. 110 КПК). Мета цієї регламентації спрямована на дотримання належної правової процедури, зокрема забезпечення прав учасників процесу знати підстави і мотиви прийнятого процесуального рішення, строки його виконання, порядок його оскарження тощо.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається якщо, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Законом України № 3886-IX від 18.07.2024 року у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року по справі № 278/1566/21, зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. Визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Закону України № 3886-IX від 18.07.2024 року, вартість майна, з якого настає кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України, у 2023 році становила 2684 грн.
Відтак розмір привласнення грошових коштів скаржника у розмірі 127 грн. стоматологом хірургом Нерушевою 19.12.2023, який зазначений у заяві ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 15.04.2025, не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Слідчий суддя з таким висновком дізнавача погоджується та вважає, що ним вжито всіх заходів та здобуто вичерпний та достатній перелік доказів на підтвердження висновку про закриття кримінального провадження.
У відповідності до вимог ч.6 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження від 20.05.2025 виготовлена на офіційному бланку та підписана службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови дізнавача від 20.05.2025, оскільки зазначена постанова є належним чином обґрунтованою, містить посилання на норму закону, якою керувався дізнавач, ухвалюючи постанову про закриття кримінального провадження №12025226210000223 від 14.05.2025 року за ч.1 ст. 190 КК України, та складена у відповідності до вимог УПК України.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 303-309 КПК України, -
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови дізнавача СД ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 20.05.2025 року про закриття кримінального провадження №12025226210000223 від 14.05.2025 року за ч.1 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1