Справа № 676/4840/25
Номер провадження 3/676/1776/25
03 липня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідко Я.І., за участю секретаря судового засідання Дарманської О.О., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Кам'янець-Подільського району РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця в с. Чепоноси Хотинського району Чернівецької області, жителя по АДРЕСА_1 , непрацюючого, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), за ст.173 КУпАП,
До Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №273312 від 25 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.
Згідно протоколу, ОСОБА_1 близько 17:00 год. 19 червня 2025 року по вул. Шевченка в с. Збруч Кам'янець-Подільський Хмельницької області, поряд з магазином «Продукти» у громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою та словесно погрожував нанести тілесні ушкодження ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, проте в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутності.
Суд, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №273312 від 25 червня 2025 року та матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, не здобув достатньо доказів доведення вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положеннями ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, який в силу положень ст.251 КУпАП, є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Тож, досліджуючи протокол, разом із іншими, додатними до нього матеріалами, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП, дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, з диспозиції вказаної статті вбачається, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху, справи приватного обвинувачення, домашнє насильство тощо).
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, характеризується умислом (прямим або непрямим), а також явною неповагою до моральних засад суспільства.
Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
При цьому, слід зазначити, що конфлікт (лат. conflictus -зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Конфлікт не містить вище перелічених ознак.
Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, зокрема рапортом від 25 червня 2025 року, що дії ОСОБА_1 , хоча і містять формально ознаки правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, проте були вчинені на ґрунті тривалих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_2 , а не з хуліганських спонукань.
В даному випадку, відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, які є основними критеріями, що і відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень. При цьому, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, особистих образ, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства, в розумінні вимог ст.173 КУпАП.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З письмових пояснень гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 вбачається, що дані особи є односельчанами, та що на протязі тривалого часу у них склалися неприязні стосунки одне до одного, проте дана сварка швидко закінчилася.
Таким чином між даними особами виник конфлікт (обопільна сварка), яка не підпадає під диспозицію ст.173 КУпАП.
Оскільки суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України, то викладене в протоколі про адміністративне правопорушення вищезазначене обвинувачення унеможливлює дійти висновку про наявність в діях як ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі, згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку відсутністю в діях останнього складу даного адміністративного правопорушення.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, тому підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відсутні.
Керуючись ст. ст. 62, 129 Конституції України, ст. ст. 173, 247, 251, 253, 280, 284, 287 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду
Я.І. Воєвідко