Справа № 673/367/25
Провадження № 2/673/336/25
18 червня 2025 р. м.Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.
з участю секретаря судового засідання Демчишиній Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за правилами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі - ТОВ «Споживчий центр») Кузьменко М.В., через систему «Електронний суд», звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути з нього борг за кредитним договором в розмірі 36 400 грн. та 2 422,40 грн. - судового збору.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 24.03.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір (оферти) №24.03.2024-100001824. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 24.03.2024 року строком на 140 днів. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0.82% = (15001.75 / 13000)/140 ? 100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на
процентну ставку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 15% від суми Кредиту та дорівнює 1950 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту Неустойка: 130 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до договору від 24.03.2024 року та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 13 000 грн. Однак, ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість в розмірі 36 400 грн., з яких: 13 000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 18 200 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1 950 грн. комісії, 3 250 грн. неустойка, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 11.04.2025 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, як вбачається із вимог позовної заяви, останній просить розгляд справи проводити у його відсутності, підтримуючи заявлені позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вважає позов обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 24.03.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір (оферти) №24.03.2024-100001824, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_2 кредит у розмірі 13 000 грн., а ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти відповідно до графіка платежів.
За умовами, викладеними в заявці, яка є невід'ємною частиною вказаного кредитного договору, сторони передбачили, що кредит надається строком на 140 календарних днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 10.08.2024 року.
Також сторони узгодили, що плата за користування кредитом здійснюється за фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0.82% = (15001.75 / 13000)/140 ? 100%. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 15% від суми Кредиту та дорівнює 1950 грн. 00 коп. Неустойка: 130 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
ОСОБА_2 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А214, надісланим на телефонний номер НОМЕР_1 який відповідач вказав як фінансовий, а ТОВ «Споживчий центр» 24.03.2024 року перерахувало суму кредиту в розмірі 13 000 грн. на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_2 .
Так, відповідач в порушення умов кредитного договору (оферти) №24.03.2024-100001824 від 24.03.2024 року кредитні кошти не повернув, що підтверджується довідкою про стан заборгованості, згідно якої за період з 24.03.2024 по 10.08.2024 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 36 400 грн. з яких: 13 000 грн. основний борг, 18 200 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1 950 грн. комісії, 3 250 грн. неустойка (а.с.10).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до приписів ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч. 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у заявці приєднався до Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Отже, підписання кредитного договору (оферти) №24.03.2024-100001824 від 24.03.2024 року свідчить про те, що ОСОБА_2 усі умови цілком зрозумів і своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку,
передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вищевказаний кредитний договір (оферти) №24.03.2024-100001824 від 24.03.2024 року підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).
Отже, вказаний кредитний договір (оферти) №24.03.2024-100001824 від 24.03.2024 року, укладений між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 , підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому є належним доказом на підтвердження того, що між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, з довідки - розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором(оферти) №24.03.2024-100001910 від 24.03.2024 року вбачається, що за вказаним договором за період з 24.03.2024 по 10.08.2024 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 36 400 грн. з яких: 13 000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 18 200 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1 950 грн. комісії, 3 250 грн. неустойка(а.с.10).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Водночас, судом враховується, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику)
банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, нарахування відповідачу неустойки в сумі 3 250 грн. є неправомірним.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення останнім зобов'язання щодо їх повернення, тому заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 150 грн., з яких: 13 000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 18 200 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1 950 грн. комісії є доведеною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача, а нарахування 3 250 грн. неустойки є таким, що суперечить чинному законодавству, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 206 грн. 08 коп.
На підставі викладеного, у відповідності до ст.ст. 280-289 ЦПК України, постановивши провести заочний розгляд даної справи на підставі наявних в справі доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого вирішення справи, а належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, про причини неявки не повідомив та відзиву на позов не подав, керуючись ст.ст.13, 81, 141, 142, 263-265, 268, 279, 280-282, 352, 354, 355, ЦПК України, ст.ст. 526, 598-599 205, 207, 610, 612, 626-629, 638-639, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦПК України, ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронний цифровий підпис», суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №24.03.2024-100001824 від 23.03.2024 року, у розмірі 33 150 грн. з яких: 13 000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 18 200 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1 950 грн. комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 206 грн. 08 коп.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує, викладені нижче:
позивач - Товариство з обмежено відповідальністю "Споживчий центр",
адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А;
відповідач - ОСОБА_2 ,
зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. С. Дворнін