Справа № 308/1200/25
03 липня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря Петришина Н.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шепетко Ірини Олександрівни від розгляду цивільної справи № 308/1200/25 за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій» про стягнення заробітної плати-
В провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О. знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій» про стягнення заробітної плати.
02.07.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» на адресу суду від позивачки надійшла заява про відвід судді Шепетко І.О. від розгляду зазначеної цивільної справи.
В обґрунтування поданої заяви позивачка ОСОБА_1 зазначила, що за її заявою правоохоронними органами проводиться досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України щодо діяльності посадових осіб Ужгородського національного університету. Вважає, що посадовими особами Ужгородського національного університету та працівниками ОСББ «По Кошицькій» через товариські зв'язки чиниться тиск на суддів Ужгородського міськрайонного суду та Закарпатського апеляційного суду.
Враховуючи ряд антиконституційних рішень за участю ОСББ «По Кошицькій» та приватного виконавця Романа Р.М. за участю суддів Закарпатського апеляційного суду та суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, зазначила, що не довіряє судді, яка може бути так само пов'язана з УжНУ і на яку, за відсутності її згоди на прийняття свавільних рішень, можуть вчиняти тиск інші особи.
В зв'язку з чим просила задовольнити заяву про відвід судді Шепетко І.О. та передати справу до іншого судді.
Вказана заява передана головуючому судді Шепетко І.О. в цій справі 03.07.2025.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Підстави які можуть перешкоджати розгляду заяви про відвід без повідомлення учасників справи не встановлені. Враховуючи наведене, судом вирішено за доцільне розглянути заяву без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід та ознайомившись з матеріалами справи, дійшов висновку про необґрунтованість заяви, виходячи з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.
Стаття 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до вимог п.1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, головна мета відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість при розгляді кримінального провадження.
Заява про відвід повинна бути вмотивованою, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо заява невмотивована, це є підставою для відмови у її задоволенні.
Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу судді є сумніви в об'єктивності і неупередженості судді, які полягають в припущеннях існування можливості, що суддя Шепетко І.О. може бути пов'язана з УжНУ і на яку, за відсутності її згоди на прийняття свавільних рішень, можуть вчиняти тиск інші особи.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швецарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об'єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Враховуючи наведені у заяві про відвід підстави, у цьому випадку заявник стверджував про можливі сумніви щодо недотримання виключно суб'єктивного критерію безсторонності суду, що й мало бути предметом перевірки під час розгляду питання про відвід.
Тобто доводи заявниці, що на суддю Шепетко І.О. під час розгляду цивільної справи №308/1200/25, можуть впливати інші особи, є абстрактним припущенням та жодним чином документально не обґрунтовано.
Згідно з положеннями ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним відбудь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.
Суддя вважає, що під час розгляду справи діє в межах повноважень, передбачених нормами ЦПК України без упередження і тиску, та з дотриманням процесуальних прав ОСОБА_1 як учасниці справи.
Суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 6 та 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні справи.
Отже, доводи заявника щодо упередженості та необ'єктивності головуючого судді при розгляді справи є необґрунтованими, оскільки об'єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Враховуючи, що заява про відвід судді надійшла до суду 02.07.2025, а судове засідання призначене на 28.07.2025, більш як за 3 дні до дати судового засідання, обґрунтованих підстав для відводу судді у заяві про відвід не вбачається, а тому питання про відвід вирішується суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
З огляду на зазначене, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, та вважає за необхідне вирішення питання про відвід судді Шепетко І.О. від розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій» про стягнення заробітної плати по справі №308/1200/25, передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шепетко Ірини Олександрівни від розгляду цивільної справи № 308/1200/25 за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій» про стягнення заробітної плати - визнати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід до канцелярії суду для автоматизованого розподілу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Шепетко