Справа № 308/19269/24
01 липня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Наумової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Флоренко Олексій Юрійович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Флоренко О.Ю., звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за якою просить: стягнути з відповідача на користь позивачки на її утримання аліменти в твердій грошовій сумі у мінімальному рекомендованому розмірі аліментів на одну дитину щомісячно, а саме, у розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб починаючи з 24 листопада 2024 року по 30 вересня 2027 року включно.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 07.07.2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, про що Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції зроблений актовий запис № 423, підтвердженням чому є свідоцтво про шлюб, видане 07.07.2006 року.
На підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.12.2009 року, ухваленого в цивільній справі №2-5385/09 02.03.2010 року шлюб між ОСОБА_3 та відповідачем було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 10.10.2014 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, а також витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, сформованим 04.10.2013 року.
Від шлюбу ОСОБА_3 та відповідач мають доньку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтвердженням чому є свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 30.09.2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Відповідач з 18.03.2014 року був визнаний громадянином рф, що підтверджується листом від 25.01.2017 року № 48/Б-7.
Згідно з відомостями, зазначеними у паспорті відповідача 13.10.2012 року був зареєстрований його шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від якої він має доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 24.02.2022 року ОСОБА_3 та позивачка не отримують від відповідача жодної допомоги, у тому числі матеріальної, ОСОБА_3 утримує доньку самостійно.
Дитина продовжує навчання, тому просить суд із посиланням на вимоги ст. 141, 198, 199, 200, 201 СК України задовольнити цей позов.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.12.2024 року цю справу було передано судді Наумовій Н.В.
За ухвалою від 04.12.2024 року судом було залишено позовну заяву без руху.
За ухвалою від 23.12.2024 року судом було відкрите провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Виклик відповідача ОСОБА_2 було постановлено здійснити в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Учасники справи у дане судове засідання не з'явилися.
Відповідач, місцем проживання якого є Автономна Республіка Крим, тобто на даний час тимчасово окупована територія України, про час і місце розгляд справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
З огляду на те, що на період збройного конфлікту у відносинах з державною-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення, а також дипломатичні відносини між Україною та росією розірвано і передача документів дипломатичними каналами не здійснюється, виклик відповідача є неможливим, а тому, суд вважає за можливе розглянути справу без учасників справи на підставі наявних матеріалів справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.07.2006 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції зроблений актовий запис за № 423, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.12.2009 (справа № 2-5385/09) шлюб між сторонами було розірвано.
Розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем 02.03.2010 підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим повторно 10.10.2014 Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, а також витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, сформованим 04.10.2013.
Під час шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач у цій справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 30.09.2021 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Як вбачається з листа від 25.01.2017 року № 48/Б-7 міністерства внутрішніх справ по республіці крим з 18.03.2014 відповідач визнаний громадянином російської федерації.
Крім того, згідно з відомостями, зазначеними у паспорті відповідача, 13.10.2012 він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від якої має доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За твердженням позивача, з 24.02.2022 вона не отримує від відповідача жодної матеріальної допомоги.
Довідкою про прийом іноземця на денну форму навчання від 05.09.2024 року, виданою Ягеллонським Університетом, м. Краків, підтверджується, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зарахована на навчання на період з 01.10.2024 року по 30.09.2027 року на денну форму першого рівня вищої освіти (бакалаврський).
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Статтями 200 - 201 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років (Постанова ВС від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20)).
У пункті 20 постанови Пленумом Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу.
Відтак з системного аналізу вказаних норм слідує, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню обставини, зокрема, потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв'язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У цій справі позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у ст. 182 СК України, які суд має враховувати при визначенні розміру аліментів, як щодо матері, так і щодо батька. При цьому в частині подання доказів щодо батька, позивач послалася на неможливість подання доказів через введення воєнного стану.
Дійсно, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.
За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Водночас, у зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в України, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
З урахуванням викладеного суд встановив лише ті факти, що батько позивачки створив нову сім'ю та на його утриманні перебуває ще одна дитина, решту обставин, які підлягають обов'язковому врахуванню судом у відповідності до вимог вищезазначеного законодавства встановити неможливо через відсутність жодних доказів. При цьому суд враховує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд також взагалі позбавлений можливості перевірити той факт, чи живий відповідач на час розгляду справи в суді. Відтак суд не вбачає жодних документально обґрунтованих підстав задля задоволення цього позову, оскільки законом чітко передбачено що батьки зобов'язані утримувати дитину яка продовжує навчання до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 76, 80, 81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 141, 199, 200, 201 СК України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Флоренко Олексій Юрійович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Всі судові витрати у цій справі покласти на позивача.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 03.07.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Наумова