Справа № 936/660/25
Провадження №2/936/191/2025
01.07.2025 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судових засідань Дзямко А.А., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , під час підготовчого судового розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У провадженні Воловецького районного суду Закарпатської області перебуває вищезазначена цивільна справа.
Під час підготовчого судового засідання позивач заявив клопотання про відвід судді Софілканич О.А., мотивоване тим, що суддя не може брати участі у розгляді зазначеної справи, оскільки у провадженні даного суду під її голуванням вже перебувала справа №2-407/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній власності (житлового будинку подружжя), за результатми розгляду якої було залишено позовну заяву без розгляду. Дана обставина викликає сумнів у позивача у об'єктивності та неупередженості судді Софілканич О.А. при розгляді даної справи щодо того самого предмета позову.
Позивач у підготовчому судоовому засіданні заяву про відвід судді Софілканич підтримав, наполягав на задоволенні такого.
Відповідачка проти задоволення відводу заперечила.
Заслухавши сторони, дослідивши заяву про відвід та письмові матеріали, додані до неї, суд прийшов наступного висновку.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч.2 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
На підставі ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відвід судді подана пізніше, ніж за три робочі дні до засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з приписами п.2.1-2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року), при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.
Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до положень п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
На переконання суду, відвід позивача, мотивований тим, що суддя Софілканич О.А. брала участь у розгляді цивільної справи №2-407/11 за його позовом до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній власності (житлового будинку подружжя), за результатми розгляду якої ухвалою Воловецького районного суду від 12.08.2013 року позовну заяву залишено без розгляду,- не є обгрунтованим, проте розгляд суддею даної справи може сприйматися ним, як порушення закріпленого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, права на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
З метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному розгляді справи, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді, з морально-етичних міркувань, суд вважає доцільним і необхідним в інтересах правосуддя та сторін у справі задоволити заявлений відвід.
У відповідності до ч.1 ст.41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст.36, 40, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Софілканич Оксани Антонівни по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя- задоволити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя передати до канцелярії Воловецького районного суду Закарпатської області для перерозподілу в порядку черговості іншому судді.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде складено 02.07.2025 о 14:30 годині.
Суддя Софілканич О.А.