Справа № 629/7441/24
Номер провадження 1-в/629/37/25
03 липня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області заяву адвоката ОСОБА_3 про стягнення витрат на правничу допомогу по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.06.2025 визнано ОСОБА_4 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на корить ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 210000 грн.; стягнути з ПрАТ «СК» “ЄВРОІНС УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 22868348, на корить ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 8408 грн. 09 коп., в іншій частині позову відмовлено. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на корить ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 344000 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн., стягнути з ПрАТ «СК» “ЄВРОІНС УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 22868348, на корить ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 96000 грн. 00 коп., в іншій частині позову відмовлено.
10.06.2025 від представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розподіл та відшкодування судових витрат, в якій вона просить стягнути з обвинуваченого, який є цивільним відповідачем, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу судові витрати у розмірі 19230,00 грн.; стягнути з цивільного відповідача ПрАТ «СК» “ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу судові витрати у розмірі 770,00 грн.; розгляд заяви здійснювати за її відсутності та потерпілого ОСОБА_5 .
Учасники справи у судове засідання не з'явились, від потерпілого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_3 , надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Від захисника ОСОБА_7 надійшло заперечення, в яких він просить частково задовольнити заяву адвоката ОСОБА_3 , стягнувши витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., оскільки вони є завищеними, необґрунтованими та не співмірними зі складністю справи, витраченим часом, обсягом виконаних робіт.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду заяви, не перешкоджає проведенню судового розгляду, внаслідок чого суд розглянув заяву без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 534 КПК процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено КПК, тому оскільки інші питання, пов'язані з виконанням вироку, вирішує суд, який ухвалив такий вирок (п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК), то й питання, які підлягали вирішенню вироком (ухвалою) суду, повинні бути вирішені судом, який виніс остаточне рішення у такому кримінальному провадженні.
За правилами ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Частиною першою статті 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Статтею 118 КПК України визначено, що процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
За правилами ч. 2 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування даних щодо розміру процесуальних витрат покладається на сторону, що їх подає.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Також суд звертає увагу на те, що на підставі ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Однак якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Так відповідно до положень ст. 246 ЦПК, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Докази, що підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, суд залишає таку заяву без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК).
Суд зазначає, що на виконання п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК адвокат ОСОБА_3 при поданні цивільного позову до суду по даній справі повідомила про попередній розрахунок сум судових витрат, які очікує понести цивільний позивач.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також зазначає, що у даній справі цивільним відповідачем є обвинувачений ОСОБА_4 та ПрАТ «СК» “ЄВРОІНС УКРАЇНА». Позовні вимоги до цивільних відповідачів ОСОБА_4 та ПрАТ «СК» “ЄВРОІНС УКРАЇНА» задоволені в повному обсязі, а часткове задоволення позову полягало у виключенні зі складу відповідача ОСОБА_8 .
На підтвердження витрат, пов'язаних із наданням адвокатом ОСОБА_9 правничої допомоги потерпілому ОСОБА_5 надані копії: Договору про надання правничої допомоги від 06.12.2024, Детальний опис виконаних робіт, Акт № 1 про надання послуг від 03.06.2024.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
При цьому суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з цивільного відповідача ОСОБА_4 , адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 19230 грн., які потерпілий просить стягнути з обвинуваченого, є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача ОСОБА_4 , що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_4 на корить відповідача ОСОБА_5 понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5230 грн.
Заява в частині стягнення з цивільного відповідача ПрАТ «СК» “ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу судові 770,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 118, 124, 126, 128, 534, 539 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання адвоката ОСОБА_9 про відшкодування витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу судові витрати у розмірі 5230,00 грн.
Стягнути з цивільного відповідача ПрАТ «СК» “ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу судові витрати у розмірі 770,00 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_10