Справа № 201/8172/25
Провадження № 1-кс/201/3050/2025
02 липня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130000784 від 02.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130000784 від 02.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що в провадженні слідчого відділення ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025042130000784, відомості про яке 02.06.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
02.06.2025 до ЧЧ відділу поліції №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення з лінії "102" про те, що 02.06.2025 до КНП "Міська клінічна лікарня №6" ДМР був доставлений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тілесними ушкодженнями: ЗЧМТ, СГМ, спричиненими невстановленою особою 02.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , який в результаті отриманих тілесних ушкоджень помер (ЖЄО 22631 від 02.06.2025).
В ході досудового розслідування від співробітників СКП ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт про те, що в ході оперативних заходів була отримана інформація, про те, що тілесні ушкодження могла спричинити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Аналізом показів вищезазначених свідків достовірно встановлено, що ОСОБА_6 , 02.06.2025 року перебувала на робочому місці за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького 1А, офіс 701 в момент вчинення кримінального правопорушення, що може свідчити про об'єктивну можливість наявності в останньої слідів кримінального правопорушення та предмету, яким було вчинене кримінальне правопорушення, що можу служити беззаперечним доказом на підтвердження фактичних обставин кримінального правопорушення та можливості отримання у кримінально-правовий спосіб доказів про особу, яка його вчинила.
28.06.2025 проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_6 та вилучено наступне майно: сумка Hunory, чорного кольору, жіночі босоніжки чорного жіночий костюм який складається з 3 одиниць (майка, штани, сорочка) чорного кольору з принтом.
Зважаючи на наявність підстав для арешту визначеного майна у вигляді речей, які відповідають критерію об'єкта кримінально протиправних дій, слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий, та власник майна у судове засідання для розгляду клопотання не з'явилися, про час та місце його розгляду повідомлені належним чином, слідчий та представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 надали заяву до суду про розгляд клопотання про арешт майна за їх відсутності.
Зважаючи на положення закону та, враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого погоджене прокурором підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
З матеріалів клопотання та доданих до нього документів слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025042130000784 від 02.06.2025 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Під час досудового розслідування 28.06.2025 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_6 та вилучено майно а саме: сумку Hunory, жіночі босоніжки чорного кольору, жіночий костюм.
Постановою слідчого від 28.06.2025 виявлені та вилучені вказані предмети та речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.
Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо підстав вважати, що виявлене та вилучене 28.06.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_6 майно, може мати доказове значення в рамках досудового розслідування кримінального провадження.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст. 98 КПК України.
Усі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу у судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Майно, на яке накладається арешт, є особистими речами власника, зокрема предметами одягу, які забезпечують її базові потреби.
Позбавлення особи доступу до цього майна може створити непропорційне втручання в її права, особливо з урахуванням того, особа у якої було вилучено майно не має статусу підозрюваної, слід зазначити, що дані річ не втратять доказового значення в результаті продовження їх використання.
В цілях недопущення порушення гарантованих Конституцією України та законами України права власності особи, зокрема права користування майном, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про накладення арешту майна в частині заборони здійснення будь-яких операцій пов'язаних із відчуженням вказаного майна, та заборонити інший особі розпоряджатись будь-яким чином та використовувати зазначено майно підлягає частковому задоволенню, а речі необхідно передати на відповідальне зберігання власнику з попередженням останнього про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
Також власник зобов'язується зберігати цілісність речей, не розпоряджатися ними (не продавати, не передавати іншим) та на першу вимогу надати їх слідству чи суду.
Передача зазначеного майна на відповідальне зберігання власнику не позбавить можливості сторону обвинувачення використовувати зазначене майно для проведення необхідних слідчих дій та експертиз.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130000784 від 02.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене в ході обшуку 28.06.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майно а саме: сумку Hunory, чорного кольору, поміщену до спец. пакету PSP4238114: жіночі босоніжки чорного кольору 39 розміру, поміщені до спец. пакету PSP4238113: жіночий костюм чорного кольору з принтом, який поміщено до паперового пакету НПУ - передані на зберігання до камери зберігання речових доказів відділу поліції №2 ДРУП№1 ГУ НП в Дніпропетровській області - передати ОСОБА_6 , для подальшого відповідального зберігання.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем, слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1