Справа №751/4502/25
Провадження №2/751/1451/25
Рішення
Іменем України
03 липня 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Діденко А. О.
при секретарі Рак Я. М.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 77931467 у розмірі 36283 грн, а також понесених судових витрат.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 26.11.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений Договір позики № 77931467, за умовами якого позичальнику надані у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити проценти від суми позики. 14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача. Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. 3 моменту отримання права вимоги до Відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 77931467 у розмірі 36283,00 грн, з яких: 13000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23283,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 23 травня 2025 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності їх представника.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 13000,00 грн, у задоволенні вимоги щодо стягнення з нього заборгованості за відсотками просив відмовити з огляду на наявність у нього визначених законом пільг по сплаті відсотків як у військовослужбовця.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
26.11.2021 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 підписано Договір позики № 77931467, відповідно до якого позичальник отримав позику у розмірі 13000 грн, строком на 30 днів, тобто до 26.12.2021. Знижена процентна ставка становить 1,99% в день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності). Орієнтовна загальна вартість позики 20761,00 грн (а.с. 6)
Згідно з п. 1 Договору, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно п. 3 Договору, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальною вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 4 Договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Згідно п.п. 5.1, 5.2 п. 5 Договору, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/documents-license, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.
Договір позики та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої загальна вартість кредиту складає 20761,00 грн, з яких 13000,00 грн - сума кредиту, 7761,00 грн - проценти за користування кредитом, підписані ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 9bGbD0uo1i (а.с. 6).
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», перебувають у загальному доступі та опубліковані на сайті www.mycredit.ua.
14.06.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» («Фактор») та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» («Клієнт») укладено Договір факторингу №14/06/21, за умовами якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.7-11).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 11 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 77931467 від 26.11.2021 у сумі 36283,00 грн (а.с. 12).
З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФК «ЄАПБ», вбачається, що заборгованість відповідача за договором позики № 77931467 від 26.11.2021 за період з 27.10.2023 по 31.03.2025 становить 36283,00 грн, з яких 13000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23283,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 13).
Відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 14.01.2023 (а.с.38).
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Кредитний договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи позивача вебсайту https://sgroshi.com.ua, та підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Вирішуючи даний спір, суд бере до уваги те, що відповідач факт укладення кредитного договору та отримання за договором грошових коштів (кредиту) у визначеному договором розмірі не заперечував, а навпаки частково визнав позов щодо тіла кредиту 13 000 грн 00 коп.
Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений у договорі строк грошові кошти (суму кредиту) не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13 000,00 грн.
Згідно ч. 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеними ним кредитними договорами.
Водночас у частині вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами, суд вважає за необхідне відзначити таке.
У постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 569/7648/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 зроблено висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Однак, у матеріалах справи відсутні й суду не надані виписки за картковим рахунком позичальника, які підтверджують рух коштів та які можуть бути належними доказами щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 77931467 від 26.11.2021.
Зокрема із матеріалів справи не вбачається та позивачем не обґрунтовано, чи здійснювалося відповідачем часткове погашення заборгованості за кредитним договором, та чи зараховувалися сплачені суми в погашення тіла кредиту або відсотків.
Також, судом не приймається до уваги посилання позивача на розрахунок заборгованості, оформлений ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 13), оскільки такий розрахунок не оформлений належним чином та не підтверджуються іншими первинними документами. Зокрема вказаний розрахунок не містить визначення кількості днів, періоду нарахування заборгованості, процентних ставок, які застосовувалися при розрахунку в ті або інші дні нарахування заборгованості, відомостей про наявність або відсутність фактів сплати коштів та їх зарахування в погашення тіла кредиту або процентів. При цьому надання обґрунтованого розрахунку заборгованості є обов'язком саме позивача.
У контексті відсутності в розрахунку заборгованості відомостей про період і кількість днів нарахування процентів суд зауважує також і на тому, що як підтверджується матеріалами справи (а.с. 38) ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 14.01.2023, а тому важливою є перевірка даних аргументів в контексті заперечень відповідача щодо нарахування процентів за період перебування на військовій службі. Однак відсутність обґрунтованого належним чином розрахунку заборгованості перешкоджає з'ясуванню даних обставин у справі.
Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2019 року у справі № 760/15915/16 (провадження № 61-17233 св 18) зроблено висновок: суди обох інстанцій обґрунтовано врахували наявні у справі докази, що підтверджують факт участі позивача у антитерористичній операції та наявність у нього статусу учасника бойових дій. Безпосередня участь відповідача у бойових діях, спрямованих на захист Батьківщини, під час дії в державі особливого періоду дає підстави для висновку, що на спірні правовідносини поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 306/1157/15-ц (провадження № 61-2525св18), від 30 травня 2018 року у справі № 521/12726/16-ц (провадження № 61-16144св18), від 10 січня 2019 року у справі № 327/353/16-ц (провадження № 61-25229св18) та від 04 вересня 2019 року у справі № 554/10264/17 (провадження № 61-42778св18).
Подібні за змістом висновки було також наведено у постанові Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 336/512/18 (провадження № 61-5086св20) а також зазначено: суди встановили, що відповідач проходить військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Запорізькій області з 13 травня 2010 року та відповідно до копії посвідчення, виданого 15 березня 2018 року, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. За таких обставин суди неправильно застосували пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з чим зробили помилковий висновок про необхідність внести зміни до договору для припинення нарахування відсотків за користування кредитом.
Матеріалами справи, зокрема копією посвідчення учасника бойових дій (а.с. 36 зворот) та довідкою №33 ДУ «Головний медичний клінічний центр МВС України» від 20.06.2025 (а.с. 37) підтверджується статус відповідача як учасника бойових дій. Однак позивач свого процесуального обов'язку належним чином не виконав та не довів правомірність нарахування відсотків у даній справі.
Суд зауважує, що розрахунок заборгованості (а.с. 13) є письмовим доказом у справі, на підставі якого суд може встановити ті або інші фактичні обставини справи. Однак неналежне формування такого розрахунку позивачем свідчить про невиконання процесуальних обов'язків, визначених частиною 3 статті 12 ЦПК України, за змістом якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до Договору № 77931467 від 26.11.2021 кредит відповідачу надався строком на 30 днів, тобто до 26.12.2021.
Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту, яка є додатком до договору № 77931467 від 26.11.2021, загальна вартість кредиту 20761,00 грн, з яких: сума кредиту/погашення суми кредиту - 13000,00 грн, проценти за користування кредитом - 7761,00 грн (а.с. 6 на зв.).
Позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 26.12.2021. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Матеріали справи також не містять будь-яких відомостей щодо пролонгації позичальником договору.
Разом з тим, Правила надання грошових коштів у позику «ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які згідно умов договору, є його складовою частиною, позивачем до суду разом із позовною заявою не надані.
При цьому суд наголошує, що належним доказом умов договору, за якими має здійснюватися нарахування процентів, мала би виступати оформлена у письмовому вигляді та належним чином посвідчена позивачем редакція Правила надання грошових коштів у позику «ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яка би підтверджувала факт узгодження сторонами саме таких умов договору, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Також таким доказом міг би виступати оригінал або копія електронного доказу, оформленого згідно вимог ЦПК України.
Розміщення ж у тексті позовної заяви гіперпосилань на певну редакцію Правил надання грошових коштів у позику «ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не є належним доказом таких обставин, оскільки по-перше, такий виклад доказового матеріалу не дає можливості впевнитися в тому, що саме така редакція Правил надання грошових коштів у позику діяла на час укладення договору.
Крім того, в силу статі 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Окремо параграф 5 ЦПК України виділяє електронні докази, якими є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Згідно із положеннями частини 1 статті 100 ЦПК України оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.
Отже, розміщення у тексті позовної заяви посилання на певну редакцію Правил надання грошових коштів у позику не є ані письмовим доказом, ані електронним доказом (оригіналом електронного доказу на відповідному носії інформації, електронною копією із накладенням цифрового підпису або паперовою копією електронного доказу), а тому не може братися судом до уваги.
Таким чином, враховуючи розмір узгоджених сторонами договору відсотків за користування кредитними коштами, що становить 1,99% в день, та строку дії кредитного договору, з відповідача підлягає стягненню 13000 грн основного боргу та 7761,00 грн процентів за користування кредитом, сума, період та умови нарахування яких безпосередньо узгоджені сторонами в додатку №1 до кредитного договору.
За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також суд зауважує, що надання обґрунтованого розрахунку заявлених позовних вимог із урахуванням вимог закону є обов'язком позивача згідно положень пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України, який в даному випадку позивачем було виконано не в повному обсязі.
Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають задоволенню частково.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У разі часткового задоволення позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн (а.с.1).
Ураховуючи, що позов задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1732,61 грн (3 028,00х20761/36283).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 42, 81, 89, 141, 206, 259, 263, 265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 77931467 від 26.11.2021 у розмірі 20761 (двадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) грн 61 коп судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 03.07.2025.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 35625014)
Відповідач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя А. О. Діденко