Справа №731/228/25
Провадження №2/731/165/25
03 липня 2025 року с-ще Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Трохименко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОСТОВ ГРУП» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі, -
16 квітня 2025 року до суду надійшла вказана позовна заява.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 1,0677 га, призначена для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 7421182000:03:000:0670, яка розташована на території Журавського старостинського округу Варвинської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області.
05 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСТОВ ГРУП» було укладено договір оренди землі б/н, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 7421182000:03:000:0670 передана в оренду ТОВ «ОСТОВ ГРУП», розмір орендної плати за один рік користування визначений у договорі в розмірі 6 631,68 грн. Договір оренди зареєстровано 15 грудня 2022 року.
Орендар ТОВ «ОСТОВ ГРУП» не сплачував орендну плату за 2023-2024 роки.
З метою врегулювання питання щодо виплати орендної плати вона звернулась до ТОВ «ОСТОВ ГРУП» з вимогою про виплату орендної плати.
Проте ТОВ «ОСТОВ ГРУП» не надало відповіді на вимогу, не сплатило орендну плату за 2023 та 2024 роки, чим систематично порушує істотну умову договору.
Заборгованість по орендній платі за 2023-2024 роки становить 13 263,36 грн.
На підставі наведеного ОСОБА_1 просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 05 грудня 2022 року, кадастровий номер 7421182000:03:000:0670, площею 1,0677 га, укладений між нею та ТОВ «ОСТОВ ГРУП», та стягнути на її користь заборгованість по орендній платі за 2023-2024 роки в сумі 13 263,36 грн.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22 травня 2025 року, яке у зв'язку з неявкою представника відповідача відкладено до 12 червня 2025 року.
30 травня 2025 року від представника відповідача Карпенка В.К. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу (а.с. 38-39).
09 червня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якому ОСОБА_1 просить закрити підготовче провадження, призначити справу до розгляду та задовольнити позовні вимоги (а. 45-50). Вказала, що передання коштів не може підтверджуватися поясненнями, належним засобом доказування є первинні бухгалтерські документи. Також заперечує проти розміру витрат на правничу допомогу, які вважає завищеними та необґрунтованими. В свою чергу, просила стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 12 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 липня 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 61).
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача ТОВ «ОСТОВ ГРУП» Карпенко В.К. в судове засідання особисто або за допомогою відеоконференції не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, участь в засіданні директора ОСОБА_3 не забезпечив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має у приватній власності земельну ділянку площею 1,0677 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 7421182000:03:000:0670, яка розташована на території Журавського старостинського округу Варвинської територіальної громади, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копією свідоцтва про право на спадщину (а.с. 13, 15).
05 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСТОВ ГРУП» укладено договір оренди землі б/н, відповідно до якого в оренду ТОВ «ОСТОВ ГРУП» передана земельна ділянка площею 1,0677 га, з кадастровим номером 7421182000:03:000:0670, яка розташована на території Журавського старостинського округу Варвинської територіальної громади (а.с. 10-12).
Речове право оренди ТОВ «Остов Груп» на вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 грудня 2022 року (а.с. 14).
Відповідно до пункту 4.1. договору орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 6 631,68 грн за один повний рік користування.
Відповідно до п. 4.2 договору орендна плата за користування об'єктом оренди сплачується орендарем на користь орендодавця шляхом видачі готівкових коштів через касу орендаря або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця, зазначений в даному договорі, або поштовим переказом. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Передача продукції та/ або надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами (накладними, відомостями, актами приймання-передачі та/або іншими документами), які підтверджують факт виконання орендарем свого зобов'язання по сплаті орендної плати.
Згідно з п. 4.3. орендна плата виплачується орендарем за вирахуванням сум податків, утриманих згідно з вимогами чинного законодавства.
Згідно з пунктом 4.4 орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на користь орендодавця щорічно в строк до 30 грудня поточного року користування.
Відповідно до пункту 9.4 договору орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.
Пунктом 10.3 договору визначено, що договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок систематичного невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення пошкодження орендованої ділянки, а також з інших підстав.
Відповідно до пункту 12.10 договору обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексації та індексу інфляції.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі».
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Таким чином, судом встановлено факт укладення сторонами по справі відповідного договору оренди землі, що фактично відповідачем не оспорюється. За таких обставин, суд констатує, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСТОВ ГРУП» виникли договірні відносини, оскільки між ними було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 1,0677 га, з кадастровим номером 7421182000:03:000:0670, яка розташована на території Журавського старостинського округу Варвинської територіальної громади, який відповідає встановленій законом формі та містить необхідні істотні умови, притаманні такій категорії договорів у розумінні ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положенням статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Разом з тим, не зважаючи на приписи чинного законодавства України та на умови договору оренди, відповідач не сплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2023 та 2024 роки.
На вимогу позивача про сплату заборгованості ТОВ «ОСТОВ ГРУП» не відреагувало, заборгованість по орендній платі не погасило.
З урахуванням принципу належного виконання зобов'язання, суд констатує наявність у відповідача (орендаря) невиконаного обов'язку сплатити позивачу (орендодавцеві) орендну плату за 2023 та 2024 роки, про виконання якого сторони домовилися у договорі.
Заявлені позивачем вимоги в частині стягнення на його користь орендної плати узгоджуються з положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі», яка визначає, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
За підрахунками позивача заборгованість ТОВ «ОСТОВ ГРУП» перед нею по орендній платі за 2023-2024 роки, з урахуванням податків і зборів, становить 13 263,36 грн (6 631,68 х 2).
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання свого обов'язку по сплаті орендної плати відповідачем не надано. Доведення факту виконання грошового зобов'язання показами свідка суд сприймає критично.
Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов'язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв'язку з цим, суд погоджується із розрахунком позивача, який є математично обґрунтованим, та приходить до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача несплаченої орендної плати у розмірі 13 263,36 грн, яка нарахована без вирахування необхідних податків.
Щодо позовних вимог в частині розірвання спірного договору оренди землі суд дійшов таких висновків.
У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 сформовано висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Пунктом 4.4. Договору передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на користь орендаря щорічно, в строк до 30 грудня поточного року користування.
За змістом ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку та орендної плати.
Незалежно від того, несплата орендної плати була в повному обсязі або в частині.
Разом з тим, згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати або її частини. Зокрема, «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати чи частини орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний правовий висновок сформовано в постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року №587/173/15-ц, від 11 липня 2018 року №484/3687/16-ц, від 06 березня 2019 року №183/262/17, від 10 квітня 2019 року №732/1799/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №293/1011/16-ц.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання вказаного договору оренди земельної ділянки.
Рішення суду про розірвання договору оренди, яке набрало законної сили, є підставою для проведення державної реєстрації припинення такого речового права.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, як у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі, так і в частині необхідності розірвання договору оренди земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн, який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача у сумі 2 422, 40 грн (а.с. 1, 2).
Крім того, позивач у відповіді на відзив просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, на підтвердження яких подав: договір про надання правничої допомоги б/н від 03 червня 2025 року, укладений з адвокатом Гезердавою В.В. (а.с. 55); акт про виконання робіт, де вказано, що адвокатом здійснено ознайомлення з правовими висновками та написано відповідь на відзив (5 000,00 грн), а також взято участь в одному судовому засіданні (5 000,00 грн) (а.с. 56); довідку адвоката про отримання від Пуртової Н.А. коштів у сумі 10 000,00 грн за надання правничої допомоги (а.с. 57); а також ордер адвоката на надання правничої допомоги (а.с. 58).
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
У правовому висновку Верховного Суду від 28 грудня 2020 року по справі №640/18402/19 роз'яснено, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Відповідно до п. 1 ч. 2 т. 137 ЦПК України розподілу підлягають витрати на правничу допомогу адвоката, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо (додаткова постанова КГС ВС від 30 серпня 2023 року № 911/3586/21).
Суд зважає на те, що позовна заява стосується спору з невеликою ціною позову та невеликим рівнем складності. За таких обставин суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн за ознайомлення з правовими висновками, написання відповіді на відзив не відповідає критерію розумності. А участь в судовому засідання була визнана представником позивача недоцільною.
Враховуючи викладене, зважаючи на характер виконаної адвокатом роботи, співмірність судових витрат із ціною позову та складністю справи, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню у розмірі 5 000,00 грн.
Судові витрати відповідача у разі задоволення позову не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 247, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОСТОВ ГРУП» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі задовольнити.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОСТОВ ГРУП» (код ЄДРПОУ: 42763254; юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, б. 15, оф. 22) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по орендній платі за Договором оренди землі від 05 грудня 2022 року у сумі 13 263 (тринадцять тисяч двісті шістдесят три) гривні 36 копійок, яка нарахована за 2023 та 2024 роки, без вирахування податків та інших обов'язкових платежів.
Договір оренди землі від 05 грудня 2022 року, зареєстрований 15 грудня 2022 року, номер запису про інше речове право: 48763143, укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОСТОВ ГРУП» (код ЄДРПОУ: 42763254; юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, б. 15, оф. 22) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), предметом якого є земельна ділянка площею 1,0677 га, з кадастровим номером 7421182000:03:000:0670, розірвати.
Стягнути з відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОСТОВ ГРУП» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, а також 5 000 (п'ять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І.Савенко