Справа № 583/1813/25
2/583/839/25
03 липня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого Плотникової Н.Б.
при секретарі Логвиненко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом
ОСОБА_1
до Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області,
третя особа: Приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Васильченко Наталія Вікторівна
про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
01.05.2025 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 . За життя 25.11.2008 р. ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів все своє майно сину - ОСОБА_3 . Смерть ОСОБА_2 настала в результаті нанесення йому тілесних ушкоджень його сином ОСОБА_3 , що підтверджено вироком Великописарівського районного суду від 26.03.2012 р., згідно якого ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121КК України. У відповідності до ст. 1224 ЦК України ОСОБА_3 усунутий від спадкування після смерті ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . В квітні 2025 р. позивачка звернулася до приватного нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, однак їй було повідомлено, що вона пропустила термін подачі заяви про прийняття спадщини. Підставою для визначення додаткового строку є тривале проживання в іншій місцевості з 1997 р., відсутність інформації щодо прийняття спадщини у зв'язку з вищевикладеними обставинами, у зв'язку з тривалими активними бойовими діями на території Великописарівської селищної ради Сумської області.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені в передбаченому законом порядку, в письмовій заяві представник позивачки просить проводити розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений в передбаченому законом порядку, в письмовій заяві просить проводити розгляд справи без представника Великописарівської селищної ради, зазначивши, що Великописарівська селищна рада не заперечує проти позову.
Третя особа - приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Васильченко Н.В. в судове засідання не з'явилася, про місце, дату і час судового розгляду справи повідомлена належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ямне Великописарівського району Сумської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 7).
Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 16.01.1995 року (а.с. 40).
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Як вбачається з рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 583/5203/24 від 14.03.2025 р. під час розгляду позову ОСОБА_1 до Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом судом було встановлено, що 25.11.2008 секретарем Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області посвідчено заповіт ОСОБА_2 , за яким останній, на випадок своєї смерті, заповів все свої майно, яке буде йому належати на день смерті, а також все те, на що за законом він матиме право, ОСОБА_3 (а.с. 10-12).
Відповідно до Інформації зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16.05.2025 р. заповіт від імені ОСОБА_2 , посвідчений 25.11.2008 р. Ямненською сільською радою Великописарівського району Сумської області, номер в реєстрі 244, є чинним (а.с. 30).
Відповідно до заповіту, посвідченого 25.11.2008 за №244 секретарем Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів все свої майно, яке буде йому належати на день смерті, а також все те, на що за законом він матиме право, ОСОБА_3 (а.с 51).
Заповіт від імені ОСОБА_2 виконкомом Ямненської сільської ради Великописарівського (на даний час Охтирського) району Сумської області не змінювався та не відмінявся, що підтверджується довідкою від 15.10.2024 р. (а.с. 45).
Звертаючись до суду з позовними вимогами позивачка зазначає, що ОСОБА_3 , який позбавив життя ОСОБА_2 , у відповідності до ст. 1224 ЦК України від спадкування усунений.
Питання щодо усунення від права на спадкування врегульоване статтею 1224 ЦК України.
Частиною першою статті 1224 ЦК України встановлено, що не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.
Аналізуючи вищезазначене слід зробити висновки, що закріплені у частині першій статті 1224 ЦК України норми є своєрідним засобом регулювання родинних та суспільних відносин, що відображають відносини між спадкодавцем та майбутнім спадкоємцем, який не може реалізувати своє право на спадкування в силу вчинення злочину проти спадкодавця.
Слід зазначити, що один із спадкоємців за заповітом може виявитися негідним і бути усунутий від спадщини, зокрема, через вчинення відносно спадкодавця злочину, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, який характеризується прямим умислом щодо завдання тяжких тілесних ушкоджень та необережністю щодо наслідку - смерті потерпілого.
Такий правивий висновок міститься у постанові Обєднаної палати Верховного Суду від 09.09.2024 року у справі № 688/2840/22 (провадження № 61-10433сво23).
У постановах від 27 квітня 2020 року у справі № 2029/2-2762/11 (провадження № 61-14824св19) та від 14 квітня 2021 року у справі № 644/5164/16-ц (провадження № 61-12270св20) Верховний Суд дійшов переконання, що оскільки діяння, зазначені у частині першій статті 1224 ЦК України, є кримінально караними, то вони повинні бути підтверджені обвинувальним вироком суду або постановою про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, які є самостійною та достатньою підставою для усунення від права на спадкування. За наявності постановлених у кримінальному судочинстві таких судових рішень, які набрали законної сили, ухвалення окремого рішення суду в цивільній справі про усунення від спадкування не вимагається, оскільки особа, яка умисно позбавила життя спадкодавця, не має права на спадкування в силу закону.
Подібні висновки зробив Верховний Суд у постанові від 31 травня 2022 року у справі № 161/88/19 (провадження № 61-11816св21), у якій звернуто увагу на те, що підставою для усунення особи від права на спадкування за частиною першою статті 1224 ЦК України є наявність у діях особи вини у формі умислу. Відповідно до статті 23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Статтею 24 КК України передбачено, що умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Встановлено, що вироком Великописарівського районного суду Сумської області від 26.03.2012 р., який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 12.06.2012 р., ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком вісім років. Відповідно до вироку ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те що, він 11 листопада 2011 року близько 18 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у домоволодінні за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , в результаті сварки на грунті постійного зловживання алкогольними напоями та особистої неприязні до батька ОСОБА_2 , умисно штовхнув батька в груди, від чого той не втримався на ногах, впав та вдарився головою об кут печі. Коли ОСОБА_2 підвівся, підсудний схопив дерев'яне поліно, яке знаходилося біля печі, та з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер власних дій, умисно наніс поліном декілька ударів по голові потерпілому, не маючи при цьому наміру на позбавлення його життя. ОСОБА_3 не зупинився на вчиненому та продовжуючи свої протиправні дії, продовжив умисно наносити батькові впродовж тривалого часу множинні удари руками та ногами по різним частинам тіла потерпілого, свідомо спричиняючи йому сильний фізичний біль і особливі страждання, тобто завдаючи тілесних ушкоджень способом, що має характер особливого мучення, не бажаючи при цьому настання його смерті, проте усвідомлюючи настання цих суспільно - небезпечних наслідків в результаті своїх дій. Завдавши батькові не менше 199 ударів, ОСОБА_3 припинив свої протиправні дії. ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 10 години від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 помер за місцем свого проживання, його смерть настала внаслідок закритої черепно - мозкової травми, яка супроводжувалася крововиливами під оболонку мозку, сплощенням головного мозку в лівій півкулі головного мозку, які привели до стиснення головного мозку. Ушкодження голови є небезпечними для життя і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілого. (а.с. 13-14).
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 82 ЦПК України).
Оскільки частина перша статті 1224 ЦК України не встановлює вичерпного переліку документів, на підставі яких встановлюється факт умисного позбавлення життя спадкодавця чи будь-якого з можливих спадкоємців або вчинення замаху на їхнє життя, слід дійти висновку, що такими документами можуть бути вирок суду в кримінальному провадженні та ухвала про закриття кримінального провадження.
Підставою для усунення особи від спадкування на підставі частини першої статті 1224 ЦК України є факт умисного позбавлення життя спадкодавця чи будь-якого з можливих спадкоємців або вчинення замаху на їхнє життя, які можуть бути підтверджені вироком суду в кримінальному провадженні та ухвалою про закриття кримінального провадження.
При вирішенні спору між спадкоємцями щодо права на спадкування суд у межах заявлених позовних вимог може встановити у мотивувальній частині судового рішення факт відсутності права на спадкування на підставі частини першої статті 1224 ЦК України, зокрема у випадку, коли особа, яка умисно позбавила життя спадкодавця, померла, оскільки така особа не має права на спадкування в силу закону.
Такий правовий висновок міститься в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 09.09.2024 року у справі № 688/2840/22 (провадження № 61-10433сво23).
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не має права на спадкування після смерті свого батька відповідно до частини першої статті 1224 ЦК України, оскільки він позбавив життя спадкодавця.
Згідно з довідкою, виданою Ямненським старостинським округом Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області № 500 від 15.10.2024 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та на день смерті проживав зі своїм сином ОСОБА_3 (а.с. 45).
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 16.05.2025 р. відомості про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутні (а.с.31).
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 18.05.1973 р. та копією свідоцтва про одруження від 02.11.1996 р. (а.с. 8, 9).
Відповідно до листа приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Васильченко Н.В. № 208/02-14 від 23.04.2025 р. ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 15).
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 у передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови ПВС України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Вказані позивачем причини суд вважає поважними, та враховуючи позицію відповідача - Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області, яка не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці.
Керуючись ст. ст. 1222, 1261, 1272, п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, п. 24 ППВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ) додатковий строк протягом трьох місяців з дня набрання даним рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова