Справа № 152/1583/21
2/152/3/25
про залишення позовної заяви без розгляду
02 липня 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Роздорожної А.Г.,
за участі секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу
за позовом Комунального некомерційного підприємства «Шаргородська міська лікарня» Шаргородської міської ради Вінницької області
до ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків,
учасники справи в судове засідання не з'явилися,
негайно після закінчення судового розгляду, -
2 липня 2025 року від представника відповідачки адвоката Корнійчука С.А. надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач або його представник неодноразово до суду не з'являються, поважності причини суду не надають, зволікають з розглядом справи, чим зловживають своїми процесуальними правами. Представник відповідачки вважає, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Разом з тим, представник відповідача просив суд розгляд клопотання про залишення позову без розгляду та судове засідання, призначене на 2 липня 2025 року, провести у відсутність відповідачки та її представника (а.с.55-56).
Представник позивача в судове засідання не з'явився. 1 липня 2025 року на електронну адресу суду від представника позивача - адвоката Литвинюка М.І. надійшла заява, без накладення кваліфікаційного електронного підпису, про відкладення судового засідання, у зв'язку із завантаженістю, а саме участю в судових засіданнях Вінницького апеляційного суду та Вінницького міського суду (а.с.54). Будь яких підтверджуючих документів поважності своєї неявки представник позивача до заяви не долучив.
Вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить із такого.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічні положення містить також частина п'ята статті 223 ЦПК України.
Так, в судові засідання, призначенні на 13 березня 2025 року, 9 квітня 2025 року та 2 липня 2025 року представник позивача не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтверджуючих документів щодо поважності неявки в судові засідання представником надані не були.
Як видно з ухвали суду від 14 травня 2025 року, судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача у зв'язку з його перебуванням у відпустці (а.с.53 том 2), тобто з огляду на поважну причину. Справа була призначена на 2 липня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною першою статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
Нез'явлення в судове засідання позивача та його представника перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
На підставі викладеного, суд вважає, що цю позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 13, 257-261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Шаргородська міська лікарня» Шаргородської міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 2 липня 2025 року.
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА