Справа № 674/869/25
Провадження № 2/674/616/25
іменем України
02 липня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 28 квітня 1990 року зареєструвала шлюб з відповідачем, однак спільне життя не склалося через відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, різні погляди на життя, втрату почуття любові один до одного, в зв'язку з чим в 2021 році припинили шлюбні відносини, примирення неможливе, а тому звертається до суду з даним позовом до суду та просить розірвати шлюб, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам. Просить не стягувати з відповідача на її користь судовий збір.
Ухвалою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 09 червня 2025 року справу прийнято до розгляду та призначено у справі судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, однак її представник - адвокат Школик М.Я. до судового засідання надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивачки, вказала, що позивачка позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи в судовому засіданні у його відсутності та відзиву на позов не подав.
Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 28 квітня 1990 року позивачка ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 у Банилово-Підгірнівецькій сільській раді Сторожинецького району Чернівецької області, про що було складено актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з позовної заяви, неповнолітні діти у подружжя відсутні.
Крім того, з матеріалів позову встановлено, що відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, розходження поглядів на життя, втрату почуття любові один до одного, в 2021 році припинили шлюбні відносини, спільне проживання та відповідно ведення спільного господарства, у зв'язку з чим шлюб розпався остаточно, примирення неможливе.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України).
Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
При цьому принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
За таких обставин, враховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу та посилається на те, що подружні стосунки припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити її інтересам, відповідач будь-яких заперечень проти розірвання шлюбу не надав, а відмова суду у розірванні шлюбу може свідчити про примушування позивача до шлюбу проти її волі, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
За правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання судових витрат, суд враховує підстави виникнення спору і те, що позивачка просить не стягувати судові витрати з відповідача, та у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України покладає їх на позивачку.
Керуючись ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, ст. 4, 12, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 273, 281-287 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 28 квітня 1990 року у Банилово-Підгірнівецькій сільській раді Сторожинецького району Чернівецької області, актовий запис № 12, розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку до апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Д.Т. Барателі