Справа № 671/1015/25
03 липня 2025 року
2/671/577/2025
іменем України
03 липня 2025 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Андрущенка О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 91547 від 08.12.2021 в сумі 18091,43 грн. Також, просив стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.12.2021 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 91547.
Відповідно до умов кредитного договору кредит надається окремими траншами, перший транш в сумі 9334 грн. не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту позичальника та шляхом погашення заборгованості позичальника, згідно п. 2.5. індивідуальної частини.
Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 430 % річних.
Загальний строк кредитування за цим Договором складає 168 днів.
Підписанням Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
28.01.2025 укладено договір № 28012025 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в т ому числі за договором № 91547.
Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано докази, які містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 09 червня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від представника позивача та відповідача клопотань про проведення судового засідання не надходило.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися у встановлений зобов'язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в Клієнта права вимоги до боржників, так і факт переходу права вимоги до Фактора, зокрема, здійснення повної оплати Фактором Клієнту права вимоги, що переходить.
08.12.2021 ОСОБА_2 подав заяву на видачу кредиту № 100337587, підписану власноручним підписом, якою просить ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» на підставі договору встановити ліміт кредитної лінії в сумі 64890 грн. та видати йому перший транш в розмірі 9334 грн. в момент його підписання на умовах кредитного договору.
08.12.2021 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» і ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 91547 (далі - Договір), що підписаний власноручним підписом ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2.1. Договору ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 64890 грн.
Згідно п. 2.2.2. Договору перший транш в сумі 9334 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7000,50 грн. на номер рахунку/картки позичальника НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 2333,50 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5. індивідуальної частини.
Пунктом 2.2.3. Договору передбачено, що другий транш в сумі, що не може перевищувати 55556 грн. надається не пізніше наступного дня після погодження кредитодавцем заяви/звернення позичальника про отримання другого траншу.
Відповідно до п. 2.3. Договору проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 430,00% річних. Проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550,00% річних.
Згідно п. 2.5. Договору Комісія за надання першого траншу складає 2333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.2. цієї індивідуальної частини. Комісія за надання другого траншу не може перевищувати 7500,00 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день отримання другого траншу за ставкою, що не може перевищувати 25,00% від загальної суми другого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.3. цієї індивідуальної частини.
Загальний строк кредитування за цим Договором складає 1098 днів (п. 2.6. Договору).
Відповідно до п. 2.7. Договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 171789,96 грн.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі 7000,50 грн. на номер рахунку/картки позичальника НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № CRD_362595 від 08.12.2021.
Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
28.01.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 28012025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 91547 від 08.12.2021.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18091,43 грн.
На підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».
Як зазначає позивач у позові, і проти чого не надано заперечень відповідачем, кредитор, надавши обумовлені договором кошти, свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, натомість ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим наявна заборгованість за Договором № 91547 в розмірі 18091,43 грн.
Суд не знаходить підстав для зменшення розміру процентів за користування кредитом, оскільки, вони є платою за користування коштами та не відносяться до поняття неустойки. Аналогічна позиція закріплена в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».
Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 порушив обумовлені договором строк і порядок повернення суми кредиту, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов'язань, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з нього суми заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 18091,43 грн. ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
В обґрунтування клопотання зазначив, що попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2025 та Витягу з Акту № 9 про надання юридичної допомоги допомоги від 30.04.2025.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання обґрунтованим з наступних підстав.
Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На виконання вимог зазначеної норми, представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
До матеріалів позовної заяви представником позивача додано Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2025 згідно якого, адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» прийняло на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та у Витягу з Акту № 9 про надання юридичної допомоги допомоги від 30.04.2025 погоджено вартість надання послуг.
Згідно вказаного вище Акту сторони погодили надання правових послуг, вартість яких становить 9000,00 грн., та включає наступне:
- надання усної консультації (2 години) - 3000,00 грн.;
- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (2 години) - 6000,00 грн.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн. суд зазначає наступне.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04, § 268).
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.
В той же час, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не подав жодних заперечень з приводу не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.
Суд не вправі самостійно перебирати на себе обов'язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором № 91547 від 08.12.2021 у розмірі 18091 (вісімнадцять тисяч дев'яносто одну) грн. 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521;
Представник позивача: Сердійчук Ярослава Ярославівна;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя