БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа № 669/426/25
Провадження № 2/669/230/25
01 липня 2025 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Вишневського В.О.,
з участю: секретаря судового засідання Валігури А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Білогір'я в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
14 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту - ТОВ «Споживчий центр») через свого представника Кузьменка М.В. звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість кредитним договором від 18 липня 2024 року № 18.07.2024-100001935 в сумі 7960 грн. Також, просило стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що 18 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) № 18.07.2024-100001935, за умовами якого відповідачеві надано кредит у розмірі 3000 грн строком на 124 дні зі сплатою процентів за користування кредитом.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі шляхом перерахування коштів відповідачеві, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 18 липня 2024 року.
Натомість відповідач, здійснивши часткову сплату за кредитним договором, а саме: 20 серпня 2024 року в сумі 2000 грн, в подальшому належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та відсотків, тому станом на день подання позовної заяви за ним утворилась заборгованість в розмірі 7960 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн, заборгованість за процентами - 3010 грн, заборгованість за комісією - 540 грн та неустойку в розмірі - 1410 грн.
В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач просив суд стягнути з нього кредитну заборгованість, а також понесені судові витрати по справі.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 26 травня 2025 року справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з'явився, проте в поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із зворотньою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзиву відповідач до суду не подав та про причини своєї неявки суд не повідомив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідач, враховуючи положення ст. ст. 128, 130 ЦПК України, вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У порядку ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 18 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписано пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) № 18.07.2024-100001935 (далі - Пропозиція), яку підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Е962, Заявку кредитного договору (кредитної лінії) № 18.07.2024-100001935 (далі - Заявка), Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 18.07.2024-1000001935 (кредитної лінії) (далі - Акцепт), окрім того даним електронним ідентифікатором було підписано Інформаційне повідомлення позичальника.
В пункті 1.1 Пропозиції визначено, що дана пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) є пропозицією кредитодавця ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 ЦК України.
В розділі 3 Пропозиції зазначено, що умовами надання кредиту є: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом, графік платежів, що встановлюється в заявці, яка є невід'ємною частиною оферти.
Згідно п. 4.1 пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу (п. 4.3 Пропозиції).
Згідно п. 6.1 Пропозиції, позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
У Акцепті кредитного договору № 18.07.2024-100001935 (кредитної лінії) від 18 липня 2024 року зазначено, що даний електронний кредитний договір, частиною якого є дана відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Позичальник підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 18.07.2024-100001935 від 18 липня 2024 року, з якими він попередньо уважно ознайомився.
Так, акцептовані позичальником умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті, зокрема, реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: № 5168-74ХХ-ХХХХ-0973 .
При цьому, вказано, що відповідно до умов кредитного договору № 18.07.2024-1000001935 від 18 липня 2024 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 18 липня 2024 року; сума кредиту 3000 грн; строк, на який надається кредит 124 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 18 листопада 2024 року; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит; проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 270 грн, нараховується та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів.
В даній відповіді ОСОБА_1 підтверджено, що він розуміє, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором Е962 (код з смс-повідомлення), яке було відправлене на його фінансовий номер 0963938385.
Також, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідач підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Е962 «Інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 », в якому повідомив власні контактні телефони та місце роботи.
Позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало та надало відповідачеві ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 грн, що підтверджується даними квитанції дата переказу - 18 липня 2024 року, номер транзакції в системі iPay.ua - 456708878? згідно якої на картку № НОМЕР_2 , зазначену ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору, здійснено переказ в розмірі 3000 грн, призначення платежу: видача за договором № 18.07.2024-100001935.
Окрім того, факт переказу кредитних коштів на картку, зазначену відповідачем, підтверджується довідкою від 05 червня 2025 року № 20.1.0.0.0/7-250603/90549-БТ, яка була витребувана судом в АТ КБ «Приватбанк» за клопотанням представника позивача.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості про стан заборгованості за кредитним договором № 18.07.2024-100001935 від 18 липня 2024 року, яку позивач додав до позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1 складає 7960 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 3000 грн, заборгованість за процентами за період з 18 липня 2024 року по 18 листопада 2024 року - 3010 грн, комісія - 540 грн та неустойка в розмірі 1410 грн.
При цьому, як зазначено позивачем в позовній заяві, відповідачем частково здійснено сплату за кредитним договором, а саме: 20 серпня 2024 року в сумі 2000 грн.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов'язану з наданням кредиту.
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір № 18.07.2024-1000001935 від 18 липня 2025 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, товариство виконало умови договору та надало позичальниці кредит в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту 3000 грн, заборгованість за процентами - 3010 грн, заборгованість за комісією - 540 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення заборгованості з відповідача за період користування кредитом у вигляді неустойки в розмірі 1410 грн, суд зазначає наступне.
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також, відповідно до п. 6-1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.
Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1410 грн.
З врахуванням того, що позов задовольняється частково, то розподіл судових витрат має бути розподілено пропорційно до розміру задоволених вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Так, позов заявлено з ціною 7960 грн, а задоволено на суму 6550 грн, тобто на 82,29 %.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1993,39 грн сплаченого судового збору сплата яких належним чином підтверджується платіжною інструкцією від 13 травня 2025 року № СЦ00015505.
Керуючись ст. ст. 525, 530, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 274, 281, 282, 354 ЦПК України, суд
Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2024 року № 18.07.2024-100001935 в сумі 6650 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн, заборгованість за процентами - 3010 грн, заборгованість за комісією - 540 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1993 гривні 39 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Білогірським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833;
відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ