Справа № 644/10739/24
Провадження № 2/638/14/25
Іменем України
02 липня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Тимченка А.М.
за участі секретаря судових засідань - Кондратюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зазначивши, що 22.04.2027 між позивачем та відповідачем у Харківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у харківській області було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис за № 593. Від шлюбу подружжя має дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалось, через відсутність взаєморозуміння, наявності різних поглядів на шлюб та сім'ю. Подружнє життя припинено, спільного господарства сторони не ведуть. Сумісне життя та збереження шлюбу вважає неможливим та таким, що суперечить законним інтересам позивача та відповідача, у зв'язку з чим просить розірвати шлюб.
Згідно із ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2024 справа надійшла до Дзержинського районного суду м. Харкова за підсудністю та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 02.01.2025 справа надійшла в провадження судді Тимченка А.М.
Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, та роз'яснено їм права.
В судове засідання позивач, представник позивача не з'явились, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини не явки до суду не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки не скористалася.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, відповідно до ухвали суду від 02 липня 2025 року провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши надані позивачем докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 22 квітня 2017 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 593, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, 22.04.2017 року.
Сторони по справі мають дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується копією Свідоцтва про народження, виданого 28.07.2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області серії НОМЕР_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що надана копія Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Управлінням ЗАДС адміністрації м.Белгород Белгородської області, РФ від 22.06.2022.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст.110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що фактичні шлюбно-сімейні відносини подружжя припинені, сторони припинили ведення спільного господарства, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, сторони не бажають примиритися і строк для примирення їм не потрібен.
Відповідачем не зазначено та не надано доказів на заперечення обставин, викладених позивачем в позовній заяві, суд же згідно ст. 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до частини 2 статті 104, частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи положення ст. 24 СК України, згідно яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд приходить до висновку, що сторони сумісного господарства не ведуть, на примирення не згодні, шлюбно-сімейні відносини припинені, суд вважає що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 та абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому, у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 22.04.2017 у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 593.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя А.М. Тимченко